ЦИХЛІДИ ОЗЕРА ТАНГАНЬЇКА.
Ряд Окунеподібні ( Perciformes )
Родина Цихлові ( Cichlidae )
Підродина ( Pseudocrenilabrinae )
Рід Tanganicodus — Танганікодус.
Цей рід тісно пов’язаний із цихлідами родів Eretmodus та Spatodus, має з ними низку подібних рис, особливо у розподілі в озері за місцями існування та репродуктивній поведінці. Усі ці цихліди часто називаються “цихліди-бички” (goby cichlids). Забарвлення багатьох танганьікодусів однакове: на зеленувато-коричнюватому тілі розташовуються вертикальні жовто-червоні (залежно від геоморфи) смуги. Неонові плями у різних морф різної інтенсивності і іноді розташовані по всьому тілу, але частіше не захоплюють більше першої 2/3 частини тіла.
Забарвлення, особливо червоно-оранжеві тони, сильно залежить від годування відповідними кормами. Під час інкубації партнери змінюють один одного: спочатку за потомством доглядає самка, потім самець. Оскільки плавальний міхур у цих риб практично атрофований, вони живуть виключно на дні і лише з великим зусиллям піднімаються у товщу води.
— Tanganicodus irsacae [Poll, 1950] — Танганікодус ірсакає, танганьїкський клоун. (Англ. Jeweled Goby Cichlid, Speckled Gobie Cichlid, Spotfin Goby Cichlid). Найменший із усіх “цихлід-бичків” – самці 6 см, самки 5 см. Поширений в озері Танганьїка. На зеленувато-коричнюватому тілі розташовуються вертикальні жовто-червоні (залежно від геоморфи) смуги. Має дві чорні плями на спинному плавці, блакитні плями у верхній частині тіла. Неонові плями у різних морф різної інтенсивності і іноді розташовані по всьому тілу, але частіше не захоплюють більше першої 2/3 частини тіла.
У нижній частині корпусу розташовуються нечіткі, світлі, вертикальні жовто-червоні (залежно від геоморфи) смуги. Забарвлення, особливо червоно-оранжеві тони, сильно залежить від годування відповідними кормами (з високим вмістом каротиноїдів, у т.ч. астаксантину). Верхня дуга хвостового плавця обрамлена двома смужками блакитного та червоного кольорів. У самця більш розвинені черевні плавці.
Червоні зуби настільки довгі, що нагадують різці гризунів, добре помітні. Плавальний міхур у них розвинений не надто сильно, тому в плаванні вони не надто вправні, і лише за необхідності показують здатність до блискавичної реакції та моторність. На перший погляд вони схожі на Spathodus erythrodon, але його можна відрізнити за вужчою мордою та темною плямою на верхньому плавці. Придивившись, можна легко помітити довгі передні зуби, які риба використовує для видобутку личинок комах та ракоподібних із вузьких щілин у субстраті. Spathodus має пласкі, а Tanganicodus круглі конічні зуби.
Кольорові морфи: — T. irsacae “Halembe” – відрізняється наявністю вертикальних смуг на животі та блакитних точок на спинному плавці як продовження цих смуг. А також наявністю чорних плям у м’яких відділах спинного плавця; — T. irsacae “Kapampa” – відрізняється наявністю вертикальних смуг і блакитних точок, згрупованих на тілі у вигляді смуг; — T. irsacae “Kavalla” – відрізняється наявністю блакитних точок у верхній частині спинного плавця та відсутністю вертикальних смуг на тілі; — T. irsacae “Malagarazi North” – відрізняється наявністю чорних точок у середній частині спинного плавця, а також невеликою кількістю блакитних точок на ньому; — T. irsacae “Malagarazi South” – відрізняється наявністю більш рідкісних, ніж у інших рас, вертикальних смуг на тілі та невеликою кількістю блакитних точок; — T. irsacae “Uvira” – відрізняється наявністю блакитних точок у верхній частині спинного плавця. А також наявністю добре помітних вертикальних смуг на тілі у черевній області.
Між собою досить часто конфліктують. Пара займає простір у завалах каміння та інших укриттів площею близько 50х50 см і залишає його лише у разі потреби. Вражаюче, що, будучи ще дуже маленькими, вони ділять територію не гірше за своїх батьків, здійснюючи запаморочні (для мальків розміром 1-1,5 см) ривки на відстань 20-30 см у гонитві за суперником.
Домінантні пари не переслідують і не вбивають “слабких” далеко від своєї території. Все життя самця танганьікодуса протікає за одним розпорядком: демонстрація сили перед суперниками, які випадково забрели на чужу територію, та періодичне загравання з самкою. В інший час “медітація” та обертання очима в позі “триноги”, з опорою на хвіст і два черевні плавці.
Підійдуть об’єми від 100 літрів на пару з ґрунтом із дрібного піску та різного роду укриттями з каміння, труб і гротів. Мальки, як і батьки, витісняють конкурентів до поверхні, тому в акваріумі необхідно розмістити укриття з керамічних труб або гротів у безпосередній близькості від самої поверхні. Таким чином, ви зможете уникнути зайвих жертв з боку “риб-ізгоїв”.
Люблять гарний вміст кисню у воді. Годування складається головним чином з циклопа, дафнії, різаного гаммарусу та сухих кормів на рослинній основі. Дуже прожерливі, тому годувати їх бажано невеликими порціями по кілька разів на день. Когда справа йде до розмноження, партнери займають укриття і готові запекло його захищати. Інкубують ікру в роті. dH 15-30°; KH 10-20°; pH 7,5-8,8.
Telmatochromis bifrenatus, Стройний зигзагопористий тельматохроміс.
Trematocara variabile, Triglachromis otostigma. 
