Правила утримання акваріумних риб.
Звичайно, акваріуміст не зможе відтворити природну обстановку в акваріумі, але тим не менш, для риб потрібна хоча б часткова імітація природних умов. Хороші результати в утриманні риб досягаються в акваріумах, в яких імітуються основні особливості, характерні для місць проживання риб. Багато видів риб нормально почуваються в просторому акваріумі, засадженому рослинами, з наявністю укриттів і темного ґрунту. Слід зазначити, що всілякі укриття, корчі не повинні заважати пересуванню риб, а отже не бути занадто великими. Рослини, що розрослися і не дають вільного переміщення рибі, повинні своєчасно прибиратися з акваріума. Складніше утримувати Cichlidae та Characiformes, які не виносять м’яку, кислу, лужну і тверду воду.
Види, що потрапляють в акваріум, стикаються з незвичними кормами, з обмеженням простору. Обмеження риб простором впливає на розмір риби. Ще один фактор, що впливає на утримання риб, це насиченість акваріума киснем. Вода теж важливий фактор, що впливає на утримання риб. Всі показники води (температура, pH, KH, dH тощо) повинні відповідати вимогам риб. Причому коливання температури не повинні перевищувати 3 градуси, dH 5 градусів і pH 0,5. Як вже говорилося, риби добре почуваються в просторому акваріумі, і тому співвідношення довжини акваріума до довжини найбільших риб має бути як 10:1, а для швидкоплавних риб 15:1.
Акваріум не повинен бути перенаселений, риби повинні бути забезпечені відповідним для них кормом. При втручанні у внутрішнє середовище акваріума, наприклад, при чищенні, всі рухи всередині акваріума повинні бути спокійними. Ці рухи не повинні піднімати сміття з дна акваріума і створювати рибам стрес. При утриманні риб головним фактором є спостереження за поведінкою риб. Якщо поведінка риби змінилася, треба з’ясувати причину, яка може бути найрізноманітнішою. Крім усього іншого, потрібно знати найпоширеніші небезпечні захворювання, методи їх лікування і найголовніше — методи профілактики.
Посадка придбаних риб і рослин в акваріум.
Прийшовши додому, залишилося зробити останню, але не менш важливу річ – правильно їх висадити в акваріум. Виявляється, і тут є своя наука і суворий порядок виконуваних операцій, що забезпечує щадний перевід рибок у нові умови існування. Акваріуміст-початківець може здивуватися тому, скільки складнощів таїть у собі ця, здавалося б, така очевидна за своєю простотою дія, і, не мудруючи лукаво, візьме та одразу й виллє прямо в акваріум принесених додому рибок разом із водою, в якій вони «приїхали». Не треба тільки потім дивуватися, якщо і ці нові рибки, і старожили незабаром почнуть вмирати. Насправді, щойно придбані риби спочатку повинні пройти карантин у спеціально обладнаній карантинній ємності, і тільки потім їх можна буде помістити в основний акваріум. Деякі рослини на різку зміну складу води відповідають скиданням листків. Для акваріуміста-початківця процес адаптації повинен бути виконаний для будь-якої нової риби, без жодних винятків.
У загальний акваріум можна сажати риб одразу тільки в тому випадку, якщо вони взяті з відомого і благополучного акваріумного господарства, в іншому випадку, щоб не занести хвороби, нових риб слід піддавати місячному (а риб, отриманих із природних водойм або привезених з-за кордону — 2-3-місячному) карантину. Підсаджувати одні види риб до інших слід з урахуванням їхнього характеру, поведінки та сумісності. Найуспішніше уживаються риби, що віддають перевагу різним горизонтам проживання, не є харчовими конкурентами і мають несхоже забарвлення.
Не перенаселяйте акваріум. Перенаселення в акваріумі — одне з основних джерел бід! В акваріумі із системою фільтрації, аерацією та живими рослинами для дрібних риб (кардинали, неони, даніо-реріо, розбори) необхідно 1,5 літра на рибку, для середніх риб (барбуси, гупі, пецилії, меченосці, дрібні сомики, лабіринтові) — 4 літри, для великих риб (дрібні та середні цихліди, середні сомики, великі коропові) — 15 літрів на рибу. Зазначені цифри дуже приблизні, бажано дізнатися оптимальний об’єм для утримання кожної риби в акваріумі. Сума таких оптимальних об’ємів для кожної риби не повинна перевищувати об’єм води в акваріумі.
Риби є тваринами з постійною температурою тіла. Вона у риб залежить від температури води і у більшості риб перевищує її лише на 0,5–1 градус. Для кожного виду риб існує верхня і нижня межа температури. Якщо ця межа порушується, то риба гине або принаймні хворіє. Якщо їх пересадити з теплої у холодну воду, у них настає шоковий стан. Вони повільно плавають або нерухомо лежать на дні і врешті-решт гинуть. При пересадці з холодної в теплу воду вони метаються по акваріуму, намагаючись вистрибнути з води. При пересадці з теплої у холодну воду у риб настає шоковий стан. Вони повільно плавають на боці або нерухомо лежать на дні акваріума. Рухи зябрових кришок сповільнюються або припиняються зовсім. Дуже часто шоковий стан закінчується загибеллю риб. Якщо вода в пакеті занадто холодна, у риб одразу запаляться плавальні міхури, що легко буде розпізнати за нетиповим способом плавання.
Щоб уникнути цього, пересажувати риб слід лише тоді, коли температура в пакеті, в якому їх принесли з магазину, зрівняється з температурою води в акваріумі. Допускається різниця не більше 2 градусів із теплої у холодну і 4 градуси з холодної у теплу. Температура води в акваріумі за необхідності повинна знижуватися або підвищуватися плавно. Часом треба уважно контролювати не лише температуру води, а й температуру повітря над водою. Це особливо важливо робити при утриманні лабіринтових риб, які регулярно захоплюють повітря з поверхні. Достатньо теплолюбні сіамські бійцеві рибки (півники), гурамі та ляліуси можуть захворіти або навіть загинути, «вдихаючи» повітря, яке на 5 градусів і більше холодніше за ту воду, де живуть ці риби.
Характерні ознаки застудного захворювання при утриманні риб за низької температури такі: загальна слабкість, що проявляється в малій рухливості риб; стискання плавників; збліднення забарвлення тіла; відмова від корму. Риби тримаються біля рефлектора або у верхніх шарах води біля обігрівача. Перебуваючи на одному місці або повільно просуваючись вперед, роблять коливальні рухи всім тілом. Часто окремі ділянки або все тіло вкриваються сірувато-білим нальотом. При значному підвищенні температури води риби перебувають у верхніх шарах, жадібно заковтуючи атмосферне повітря. Це пояснюється зниженням вмісту розчиненого у воді кисню, необхідного для дихання. Риби, що постраждали від нестачі кисню, повинні бути якомога швидше пересаджені в чисту, багату на кисень воду.
Пересаджувати новопридбаних риб краще при вимкненому освітленні на 2–3 години. У темряві риби спокійніше пристосовуються до нових умов і нових сусідів. Першої доби акваріумних мешканців краще не годувати, дайте їм час акліматизуватися.
Для деяких видів риб потрібна вода, що довго стояла («стара» вода), інші, навпаки, віддають перевагу свіжій. Проте у всіх випадках необхідно пам’ятати, що не можна сажати риб у водопровідну воду, яка стояла менше доби, оскільки водопровідна вода знезаражується хлоруванням, а хлор згубно діє на риб. Крім того, у свіжій воді може бути розчинено занадто багато кисню, що також шкідливо для риб.
Торкаючись теми адаптації диких риб до умов неволі, слід зазначити одну з найважливіших умов, за яких адаптація пройде найбільш гладко — свіжопривезених риб слід поміщати в акваріум зі встановленою біологічною рівновагою (так званий «старий» аквариум). Цій умові відповідає будь-який аквариум, де вже проживали рибки протягом мінімум 2 місяців. У жодному разі не можна поміщати придбаних риб у свіжу водопровідну воду, нехай навіть довго відстояну. «Стара» вода містить у собі всі необхідні речовини та бактерії, потрібні для швидкої адаптації риб. Не варто, однак, розуміти термін «стара» вода в тому сенсі, який часто мають на увазі розводчики харацинових рибок — для «харацинщиків» цей термін може означати навіть «воду, що місяцями не підмінюється». Під «старою» водою для африканських цихлід розуміється вода, в якій тривалий час проживали рибки в хорошому або відмінному самопочутті (включаючи щотижневі підміни води), а під «старим» акваріумом — ємність, де проживали рибки не менше 2 місяців.
У «старому» акваріумі адаптація нових рибок максимально гарантована, за умови, що попередні його мешканці перебували в абсолютному здоров’ї та чудовому самопочутті. Якщо ви хочете придбати диких рибок і помістити їх у новий акваріум, рекомендується здійснити початкове 2-місячне «обживань» його іншими рибками. У крайньому випадку, можна вчинити так само, як і під час запуску нового акваріума — помістити в нього певну кількість ґрунту зі «старого» акваріума (300-500 грамів), залити на чверть-третину «старою» водою і встановити в нього мочалку фільтра з діючого «старого» акваріума. У такий спосіб, з мінімальною часткою ризику, можна швидко запустити новий акваріум для поміщення в нього нових жителів, зокрема й диких. Помешкання риб і вибагливих рослин у новий аквариум проводять тоді, коли вода по світлішає, а посаджені раніше рослини дадуть свіжі листки. Це настає через 9-14 днів, а повна рівновага і баланс встановлюються через 3-4 місяці.
Пересадку з акваріума в акваріум з африканськими цихлідами, після досягнення рибами статевої зрілості, вони переносят дуже легко — добре справляються з адаптацією до нового ландшафту і більшого об’єму. Переведення в менший об’єм, особливо дорослих риб, може закінчитися, однак, не завжди вдало. З цим пов’язана сумна слава цихлід як великих біяків і вбивць. Насправді часто спостерігається така ситуація: акваріуміст-початківець купує вже дорослих риб і випускає у свій акваріум, не поцікавившись тим, у якому об’ємі води жили куплені рибки у попереднього господаря. Якщо об’єм акваріума значно зменшився порівняно з попереднім житлом — трагічний кінець слабшим гарантований. На жаль, таких експериментів цихліди не люблять. Після утворення зграї акваріум слід дообладнати субстратами для нересту, характерними для даного виду, та укриттями.
Коли нову рибу запускають в акваріум, де вже є риби «територіальних» видів, вона зазвичай стає об’єктом нападу. Акваріуміста це зазвичай ставить у глухий кут, особливо якщо нова риба придбана ним як партнер для нересту до вже наявної в акваріумі риби того ж виду, і у зв’язку з цим він очікував, що ця нова риба стане бажаним сусідом. Проте територіальна риба бачить у новичку незваного гостя, за винятком випадків, коли нова риба готова негайно брати участь у нересті. У деяких групах риб утворення територій і формування пар для нересту — взаємопов’язані процеси, причому утворення пар часто передує «нарізанню ділянок». В іншому випадку необхідно, щоб партнер, який ще не має своєї території, наближався до партнера, у якого вже є ділянка, подаючи правильні сигнали догляду. Але цього не відбувається, коли нову рибу, збентежену незначним оточенням і яка зазнає стресу після перевезення, безцеремонно вкидають на територію, що вже належить іншій рибі.
Однак пам’ятайте, що навіть дуже грамотно виконане перевезення риби, і навіть просто переведення її з одного акваріума в інший – неминуче пов’язані для риби зі стресом, який необхідно погасити. Найважливіше це у першу добу проживання риби на новому місці, коли її імунітет особливо вразливий. У цей період обов’язково необхідно додати у воду антистресові та легкі антибактеріальні препарати. Якщо ви абсолютно впевнені в тому, що привезена риба здорова, то для цього цілком достатньо якогось із фірмових препаратів: Aqutan (Sera), AquaSafe (Tetra), StressCoat (Aquarium Pharmaceuticals) або аналога іншого виробника. Ці препарати знижують стресс, сприяють швидкому відновленню пошкоджених шкірних покривів і слизових оболонок, полегшують адаптацію риби. Не зайвим буде про всяк випадок додати в акваріум невелику кількість метиленового синього або препаратів на основі малахітового зеленого. Ці ліки, тим більше в профілактичних дозах, не шкодять рослинам. Воду підмінювати після їх застосування не треба: через пару днів препарати самі розпадаються в акваріумній воді під дією світла, фільтрації та аерації. І дуже уважно стежте за рибами в перші дні після переселення, щоб не пропустити можливі перші ознаки будь-яких захворювань і негайно почати відповідне лікування. Озонована вода також використовується для дезінфекції новопридбаних риб і рослин. Для дезінфекції новопридбаних рослин достатньо занурити їх на 20-30 хв. у свіжоозоновану воду.
Як правило, ні фільтри, ні аерацію, ні УФ-стерилізацію на час застосування адаптаційних ліків відключати не потрібно. Але є винятки. Наприклад, якщо ви застосовуєте антибіотики, то УФ-стерилізатор треба вимкнути, оскільки під дією ультрафіолету всі антибіотики (окрім препаратів фуранової групи) розкладаються, утворюючи токсичні для риб сполуки. І останнє: на час застосування будь-яких лікарських препаратів видаліть із фільтра активоване вугілля (якщо ви його використовуєте), інакше воно дуже швидко сорбує введені вами препарати і зведе ваші зусилля нанівець.
