Ряд Коропозубоподібні ( Cyprinodontiformes )
Надродина ікромечні коропозубі ( Cyprinodontoidae )
Родина Нотобранхові ( Nothobranchiidae )
Рід Епіплатіс. Африканські щічки — Epiplatys. Epi.
Поширені у стоячих та повільно текучих водах західної та центральної частини Африканського континенту. Населяють струмки та дрібні водойми тропічних дощових лісів і саван басейнів річок атлантичного узбережжя Африки, аж до верхів’їв річки Ніл. У природи вони мешкають у поверхневих шарах води, а вниз опускаються вкрай рідко, як правило, у момент небезпеки. Форма тіла та звички хижака роблять їх схожими на щучку, за що акваріумісти називають їх африканськими щічками.
Тіло сильно витягнуте у довжину. Однією з найпомітніших відмінностей риб цього роду, окрім близьких до них родів, є плоска спина. Голова, як у всіх риб, що плавають під поверхнею води, сильно ущільнена і утворює одну лінію з передньою частиною спини. Так само для них характерні сильно зрушені до хвоста спинний і анальний плавці, при цьому спинний плавець сильно вкорочений.
Великий рот спрямований вгору. Природними об’єктами живлення є комахи, що літають над поверхнею води, за якими риби спритно вистрибують на досить велику висоту. У себе на батьківщині риби підстерігають здобич, причаївшись серед заростей плаваючих рослин. Для приваблення комах на голові у Epiplatys є велика блискуча лусочка.
В основному, Epiplatys забарвлені непомітно, але дуже елегантно. Забарвлення серед представників роду дуже різноманітне, але є мотиви, що часто повторюються, такі як поперечні або поздовжні смуги. Слід визнати, що найбільш ошатно риби виглядають при боковому освітленні, а при верхньому більша частина їхньої краси не помітна. Самці дрібніші, але яскравіші за самок.
Утримання в акваріумі для більшості видів не є складним. У природи вони мешкають у водоймах з досить м’якою, слабокислою водою з вмістом розчинених органічних речовин, але в неволі легко адаптуються і до звичайної водопровідної. Жорсткість особливого значення не має, а рН бажано підтримувати на рівні 6,7-7,0. Воду з лужною реакцією риби переносять погано. Вони також не люблять свіжу воду, в якій у них послаблюється імунітет.
Бажано утримувати їх у воді, що довго простояла в акваріумі з живими рослинами, але не дуже багатій на органічні речовини. Сильна течія чинить пригнічувальну дію. Акваріум повинен бути невисоким з великою поверхнею води і щільно закритий склом, оскільки риби можуть вистрибнути навіть у дуже невелику щілину. У будь-якому випадку в акваріумі необхідно мати багато рослин, що плавають на поверхні води.
Придатні для утримання в загальному акваріумі за умови правильного підбору сусідів, вони повинні бути такого ж розміру. Їх можна тримати разом із дрібними харациновими та короповими рибами. Якщо їх утримувати з активними видами риб, такими як багато барбусів, вони ховаються в рослини або куток акваріума і часто не виходять звідти навіть на час годування.
Нерест може відбуватися і в загальному акваріумі, але переважно в нерестовому, з плаваючими рослинами та заростями, в яких ховається самка від переслідування самця. Більшість видів Epiplatys краще розводити у м’якій, кислій воді. Самки випускають ікру на рослини, що плавають біля поверхні води. У прийнятних умовах вони легко розмножуються в загальному акваріумі. Мальки при цьому добре ростуть і рятуються від дорослих риб у плаваючих рослинах (річія).
Самок потрібно мати більше, ніж самців, оскільки останні їх старанно ганяють. До харчування невибагливі, добре поїдають будь-які живі корми, особливо дрібних комах. В умовах акваріума їх можна привчати і до заморожених кормів. До сухих кормів вони привчаються з працею, тільки після кількох днів голодування, і поїдають їх неохоче. До захворювань риби роду Epiplatys стійкі і за хороших умов утримання хворіють вкрай рідко. Лікування проходить легко, оскільки риби добре переносять підвищення температури до 30°C, а також звичайні лікувальні дози лікарських препаратів. Живуть по 2-4 роки.
Епіплатиси поділяються на кілька споріднених груп, названих за найхарактернішим видом:
— група Bifasciatus: E. bartoiensis, E. biafranus, E. bifasciatus, E. lokoensis та Е. matlocki;
— група Chaperi: E. chaperi, E. ch. schreiberi, E. ch. sheljuzhkoi, E. ch. spilImanni, E. dageti, E. d. monroviae та E. etzeli;
— група Chevalieri: Е. chevalieri та Е. ch. nigricans;
— група Multifasciatus: E. berkenkampi, E. boulengeri, E. huberi, E. mesogramma, E. multifasciatus та E. phoeniceps;
— група Sexfasciatus: E. esekanus, E. longiventralis, E. sexfasciatus, E. s. baroi, E. s. rathkei та E. s. togolensis;
— група Singa: Е. grahami, Е. sangmelinensis та Е. singa;
— група Spilargyreius-Fasciolatus: E. azureus, E. coccinatus, E. fasciolatus, E. f. tototaensis, E. hildegardae, E. josianae, E. lamottei, E. njalaensis, E. olbrechtsi, E. o. kassiapleuensis, E. roloffi, E. ruhkopfi, E. spilargyreius та E. zimiensis.
— Epiplatys barmoiensis [Scheel, 1968] — Епіплатис Бармої, бармоензіс. Код: BAR. Синонім: Epiplatys bifasciatus, matlocki; Aplocheilus barmoiensis. Сьєрра-Леоне, Гвінея. 7 см. Досить скромний, дещо полохливий вид. Уживливі, миролюбні зі спокійними рибами рівного розміру. Любить великі, добре засаджені акваріуми з вільними ділянками для плавання. Тримається під поверхнею води. Вкрай стрибучий. У разі виникнення небезпеки може здійснити стрибок на метрову відстань. Важливе щільне покривне скло. Дозрівають віком близько 8-9 місяців. Вода: температура 23-25°С; рН 6,0-7,5; dH 4-12°.
— Epiplatys bifasciatus bifasciatus [Steindachner, 1881] — Двохсмуговий епіплатис. Код: BIF. Синоніми: Aplocheilus, Haplochilus, Panchax bifasciatus; Aplocheilus, Epiplatys ndelensis; Aplocheilus, Epiplatys, Panchax steindachneri; Aplocheilus, Epiplatys, Panchax taeniatus. (Англ. Twoband Killi). Від Сенегалу до Судану, області навколо річок Сенегал, Нігер, Вольта, Ніл та оз. Чад, переважно водойми саван та частково дощового лісу. 5 см. Варіативний вид.
Самець зеленуватий, майже жовтуватий з блакитними металевими блискітками, спинка темна. Уздовж тіла проходять дві чорні смуги. Лусочки мають червону облямівку. Самка забарвлена дещо блідіше, її плавці округлі. Дозрівають на 7-8 місяці. Підміни та зміни характеристик води проводити слід повільно, оскільки цей вид чутливий до раптової зміни води.
— Epiplatys lamottei [Daget, 1954] — Епіплатис розкішний. Код: LAM. Синоніми: Epiplatys fasciolatus, Aplocheilus lamottei. (Англ. Redspotted Panchax). Гвінея, Ліберія. Тіло подовжене, до 7 см. Нижня щелепа та очі блакитні. Блакитно-фіолетовий, з 5-7 поздовжніми рядами червоних плям. При боковому освітленні тіло самців інтенсивного фіолетово-синього кольору з кількома рядами червоних цяток. Анальний та хвостовий плавці з яскраво-червоною облямівкою, черевні плавці також мають інтенсивний червоний колір. Самка коричнювата зі слабким фіолетово-блакитним блиском та поздовжніми рядами дрібних червоних цяток.
Потрапивши до загального акваріума, вони довгий час, навіть зголоднівши, не випливають із укриттів, якщо в місці годування знаходяться великі риби інших видів, нехай і не хижаки. Свою територію захищають від інших видів та родичів. Особливо самці атакують супротивника часто без попередніх загроз. Особливо у невеликій групі це може призвести до порваних плавців. У великих групах субдомінанти та самки тимчасово плавають невеликою зграєю під поверхнею. Домінуючі самці займають території, розташовані у верхній половині акваріума, але рідко серед плаваючих рослин.
Риби знаходяться під плаваючими рослинами або іншим укриттям відносно нерухомо. Щойно помітять їжу, вони різко захоплюють здобич і повертаються у вихідне положення. Там корм з’їдається. Поверхнево-орієнтовані риби для прийому їжі, з ґрунту їжу беруть неохоче. Гранули або сухий корм також їдять після звикання, але він не повинен служити основним кормом. При утриманні та розведенні рН не повинна бути нижчою за 7. У 5 місяців набувають забарвлення дорослих риб, статевої зрілості досягають у 8 місяців. Т 20-24°C.
Epiplatys chaperi, Epiplatys chevalieri, Epiplatys dageti.
Callopanchax occidentalis, Callopanchax toddi. 
