Підклас Алісматиди ( Alismatidae )
Порядок Частухоцвіті ( Alismatales )
Родина Водокрасові ( Hydrocharitaceae )
Водокрасові — багаторічні, рідше однорічні рослини, частково або повністю занурені у воду. За зовнішнім виглядом вони настільки різноманітні, що важко повірити в приналежність їх до однієї і тієї ж родини. Багато водокрасових використовуються або можуть бути використані як акваріумні рослини.
Підродина Водокрасові ділиться на 4 триби: оттелієві (Ottelieae), водокрасові (Hydrochariteae), тілорезові (Stratioteae) та енгалусові (Enhaleae). До триби оттелієвих входить найбільш крупний рід родини — оттелія. До триби водокрасових, крім широко поширеного водокрасу, належать ще лімнобіум і гідромістрія. Усі представники цієї триби — плаваючі біля поверхні води розеткоутворюючі рослини.
Єдиний вид триби тілорезових — тілоріз звичайний доволі широко поширений у Євразії. Швидко розростаючись, його розетки часто повністю займають поверхню водойм, які справляють у цьому випадку оманливе враження зелених “галявин”, через які не лише не можна пройти, а й важко проплисти на човні. Триба енгалусових теж складається з одного виду — енгалусу аїровидного, поширеного в тропічній частині Індійського океану.
Підродина валліснерієвих представлена 3 трибами: гідриллові (Hydrilleae), валліснерієві (Vallisnerieae) та бліксові (Blyxeae). До триби гідриллових належать дрібнолисті водокрасові з довгими розгалуженими стеблами. Найбільш крупний рід — елодея включає 18 американських видів. Зовні дуже схожі на елодею представники роду егерія мають, однак, ентомофільні квітки.
Широко відомою акваріумною рослиною є валліснерія спіральна (Vallisneria spiralis). Крім валліснерії, до триби валліснерієвих належить ще західноавстралійський рід майденія. Трибу бліксових становить лише один, але дуже поліморфний рід блікса з 10 видами. У його межах є види з розставленими та зібраними в розетку листям, з двостатевими та одностатевими квітками.
Рід Гідрила — Hydrilla.
Гідрила мутовчаста — Hydrilla verticillata.
(Англ. — Pennywort). Гідрилу мутовчасту легко переплутати зі схожими видами родів Egeria, Elodea та Lagarosiphon. Відмінності у листорозміщенні, кількості листків у мутовці, довжині міжвузль, а також формі краю листа. Висота 40 см. Багатоманітна водна рослина 1-2 мм завтовшки, з м’яким стеблом завдовжки понад 2 м. Міжвузля зазвичай 0,5-2 см завдовжки.
Листки сидячі, прилистки супротивні, верхні листки у 3-6-членних мутовках. Листова пластинка від лінійної до вузьколанцетної форми, зазвичай 1-2 см завдовжки, прозора, м’яка, від світло- до темно-зеленого кольору, іноді з червоною центральною жилкою. Мутовки листків і доволі потужна коренева система відрізняють гідрилу від канадської елодеї. В акваріумах утримується рідко, оскільки малодекоративна. Вид чудово підходить до акваріумних умов утримання, так що його можна тримати як у м’якій, так і в жорсткій, слабокислій або лужній воді.
Розвиває сильну кореневу систему, дає велику кількість пагонів. Якщо рослини висаджені в ґрунт, через надзвичайно швидкий ріст їх невдовзі доводиться підрізати. При температурі вище 25°С росте гірше, чим вища температура, тим довші міжвузля. Саджають групою або залишають плавати у товщі води. Швидко утворює зарості. Якщо прищипнути верхівку, то рослина розвиває бічні розгалуження.
Розмножують відокремленням молодих рослин від кореневища та живцями. Виростає до 5 см на тиждень. Утворює зарості в озері Танганьїка і тому підходить для оформлення акваріумів для риб із цього озера, озер Малаві та Вікторія. Завдяки тому, що гідрила мутовчаста утворює трав’янистий килим, її особливо можна рекомендувати для невеликих нерестових акваріумів, у яких рослини просто кладуть на поверхню води. рН 6,5-7,5; dH 3-18°; Т 20-25°С.
Hydrocharis morsus-ranae, Limnobium laevigatum, spongia.
Myriophyllum mezianum, Myriophyllum elatinoides, Myriophyllum pinnatum. 
