Як зробити укриття для цихлід.
1. У літературі про цихлід завжди рекомендується мати в акваріумі гроти, каміння, корчі, різні керамічні вироби. Дуже важливе – це корчі. Це мають бути не просто палички чи пласти дерева, а гарні звивисті корчі і бажано від дна до самої поверхні. Вони повинні переплітатися між собою, утворюючи достатні для розміру риб отвори, між якими рибки зможуть вільно маневрувати. Один кут, завалений корчами – це не вихід. Їх займе найсильніша пара, інші залишаться без укриттів. Корчі повинні переплітатися по всій довжині акваріума, ближче до заднього скла, щоб біля переднього залишалося достатньо місця для вільного плавання.
І це не порожні слова. Що рідше потрапляє жертва на очі своєму кривднику, то менша небезпека зазнати нападу. Однак при цьому нерідко випускається з уваги ще один важливий момент. Облаштування акваріума повинно передбачати не лише зручність ховання, а й плавання – свободу втечі. Тут мають бути і “забаррикадовані”, і відкриті ділянки, а декорації не повинні мати гострих країв, щоб риби, ганяючись одна за одною, випадково не поранилися. Наявність укриттів може суттєво продовжити цей термін, але не зробити його нескінченним. Тому не слід пускати справу на самоплив. Якщо ви бачите, що рибу сильно б’ють, її краще відсадити.
2. Каміння, покладене в акваріум, оживляє підводний пейзаж, робить його більш природним. Деякі любителі за допомогою силіконового клею склеюють із них притулки для риб. Як будівельний матеріал можна використовувати кам’яні плити, глиняні черепки, шматки пісковику та каміння різних розмірів. Зручно вживати мармур і вапняк. При виборі каміння стежте, щоб вони не мали гострих країв (об них можуть поранитися риби) і не містили різних включень, наприклад, заліза (видимі розводи іржі). Не можна використовувати шматки руд, хоч би як гарно вони виглядали!
Багато риб люблять підкопувати каміння та шматки дерева і влаштовують собі під ними укриття: через це ціла піраміда каміння може впасти, якщо вона не міцно тримається в ґрунті. Велике каміння та корчі мають стояти не в ґрунті (пісок/гравій), а на скляному дні. Укриття повинні поєднуватися з вільними просторами, застеленими галькою. Ці місця засаджують рослинами з добре розвиненою міцною кореневою системою та жорстким листям. З рослин використовуються валліснерія, номафіла, сіннема, іноді ехінодоруси. Для більшого ефекту на різних рівнях скельних споруд зміцнюємо невеликі кущики папоротей: цератоптерису, мікрозоріуму та больбітісу. На жаль, більшість рослин погано росте в умовах, які потрібні для африканських цихлід; крім того, багато з них не підходять за біотопом.
При виборі каміння стежте, щоб воно не мало гострих країв (об них можуть поранитися риби) і не містило різних включень, наприклад, заліза (видимі розводи іржі) або кальцію (капніть на камінь оцтовою кислотою, якщо в цьому місці почнуть виділятися бульбашки газу, то камінь треба викинути). Цих недоліків позбавлені туф, гранит, галька. Не можна використовувати шматки руд, хоч би як гарно вони виглядали!
Сланець – дуже тверда порода, відома своїм сірим кольором (зазвичай темно-сірим) та шаруватою структурою. Його легко можна розколоти на відносно тонкі листи або пластини з плоскими гранями. Деякі містять шари інших мінералів, що виявляються у вигляді пофарбованих жилок або шарів на бічних гранях сланцю. Такі сланці непридатні для використання в акваріумі. Проте чистий сланець – це чудова нейтральна порода. З різних видів сланцю – антрацитового, сірого чи світло-коричневого – можна складати не лише уступи терас, а й різні споруди з укриттями та печерками перед задньою стінкою акваріума. Їх особливо люблять різні види цихлід із озера Танганьїка. Сколи сланців достатньо гострі для того, щоб необережна риба здобула найтяжчу травму. Це треба враховувати під час спорудження кам’янистих конструкцій.
Рекомендується будувати кам’яні печери в сухому акваріумі. Якщо ви заселяєте в нього великих, сильних риб, то має сенс зв’язувати каміння між собою: риючись у ґрунті, ваші вихованці можуть завалити або зруйнувати нестійку конструкцію. Гроти можна виготовити і поза резервуаром, склеюючи їх у сухому вигляді з внутрішнього боку силіконовим каучуком (пізніше шви не видно). У такий спосіб вироби з каміння можна з’єднати в кількох точках із задньою або бічною скляною стінкою, щоб вся споруда міцніше трималася.
3. В акваріум з малавійськими та танганьїцькими цихлідами декоративні рифи можна виготовити з пінобетону. Він легкий, нескладно обробляється, але має гарну плавучість. Щоб ваші рифи не перетворилися з підводних на надводні, приклейте за допомогою силіконового герметика споруду з пінобетону до каміння або оргскляної пластини, засипаної товстим шаром ґрунту. Можна приклеїти блоки пінобетону і до задньої стінки акваріума. Недолік усіх цих конструкцій: виловити рибу, що забилася в надійний притулок, неможливо.
4. Пісковик печеристий – це, по суті, природний конструктор, за допомогою якого можна будувати справжні підводні рифи. Якщо ви вирішили оформити прісноводний акваріум у морському стилі, пісковик якнайкраще підійде для цієї мети. Цей камінь в акваріумі може зіграти дуже важливу роль як для риб, так і для живих рослин. Для цілого ряду акваріумних риб він служитиме укриттям, особливо для риб, що відкладають ікру в печері.
5. Часто як такі притулки використовують шматки керамічних труб або квіткові горщики, але в естетичному відношенні акваріум від цього сильно програє. Цих незручностей можна уникнути, якщо укриття виготовляти з оргскла, обклеєного різного розміру галькою. Оскільки оргскло легко обробляється, акваріуміст досить швидко може виготовити зручні укриття будь-якої конфігурації – навіть багатоповерхові. До речі, матеріал є абсолютно нешкідливим для водних організмів.
Укриття склеюють із кількох попередньо зроблених заготовок. Цю роботу починають з того, що з листа оргскла вирізають шматки потрібного розміру і, якщо це необхідно, проробляють майбутні вхідні отвори. Позначають фломастером місця згинів і, тримаючи заготовку над газовим пальником, згинають під потрібним кутом, використовуючи для гостріших кутів пасатижі чи інші пристрої. Поки вона не затверділа, їй можна надати будь-яку форму. Утримуючи пластину в потрібному нам положенні, підносимо цим кутом під холодну воду і закріплюємо його. Не можна допускати повного плавлення шматка оргскла, оскільки при цьому не збережеться його початковий розмір і ускладниться подальша обробка.
Після виготовлення необхідної кількості заготовок їх склеюють, попередньо підрівнявши та зачистивши краї, як завжди, дихлоретаном чи іншим розчинником. Якщо притулок має бути “багатоквартирним”, то для поліпшення вентиляції в ньому треба просвердлити в стінках перед склеюванням кілька невеликих отворів. Після цього обклеюють усі видимі поверхні галькою, камінням, шматочками корчів, іншими предметами залежно від смаку та загального дизайну акваріума. Описана технологія придатна для виготовлення інших предметів, що використовуються в акваріумному господарстві.
6. У деяких магазинах продають штучне каміння, у тому числі так звану лаву, яка зовсім не є справжньою вулканічною лавою. Деяке штучне каміння дивовижно схоже на справжнє, хоча діапазон їх розмірів та форм досить обмежений і вони є досить дорогими. Зате вони, як і справжні, служитимуть вам усе життя.
Торгівля часто пропонує нам брили пористої породи різного походження. З них теж можна збудувати химерні споруди. Але оскільки вони, як правило, відрізняються величезною вагою (за рахунок чого їх, звичайно, не зможуть зрушити риби), їх у жодному разі не можна класти на дно акваріума тільки з точковою опорою, без амортизуючої прокладки. Якщо загальна вага навантаження виявиться занадто великою, дно може просто розколотися.
Годування цихлід. Різноманітність кормів та періодичність годування цихлід.
Укриття та притулки для цихлід. Частина 2. 
