Основні види кормів для цихлід.
Циклоп – На сьогоднішній день циклоп – найбільш безпечний і універсальний корм для цихлід природного походження. Циклоп складається з протеїну (білка), жирів, каротиноїдів і баластних речовин, причому всі речовини, що входять до його складу, дуже пропорційні й збалансовані. Може застосовуватися для годування як молоді, так і дорослих риб, причому застосовуватися регулярно, тобто день у день і по кілька разів на день. Циклоп може використовуватися для годування як м’ясоїдних і рослиноїдних, так і для годування водоростеїдних і детритоїдних видів цихлід.
Найбільш безпечне застосування, без будь-яких ускладнень для шлунково-кишкового тракту цихлід, рекомендується в замороженому вигляді. При годуванні живим циклопом можливе небажане занесення хвороботворних бактерій з водойми вилову, особливо з водойм, де мешкають риби. Крім того, при годуванні дуже дрібної молоді, наприклад, деяких субстратокладучих видів, живий циклоп може нападати на останніх, оскільки є хижаком і може сприймати дрібних мальків як здобич.
При внесенні в акваріум живого циклопа багато видів цихлід відчувають певне занепокоєння, яке може виражатися в посмикуванні корпусом і плавниками, у “шараханні” риб, у зміні (потемнінні) забарвлення і в “присіданні” на ґрунт зі складеними плавниками. Тому найбільш розумним є використання мороженого циклопа як найбільш безпечного, універсального і легкоперетравлюваного корму для цихлід, багатого на протеїн, а також як корму, що сприяє нормальному травленню при використанні “важких”, важкоперетравлюваних кормів, і діє частково як певне проносне.
Циклоп сприяє набуттю забарвлення цихлід як при застосуванні у вигляді стартового корму для молоді, так і при годуванні підліткових та дорослих особин. Причому колір самого циклопа (червоний, коричневий, зелений, сірий) не має особливого значення для поліпшення забарвлення цихлід. Навіть при регулярному годуванні циклоп, як дуже дрібний кормовий об’єкт, не може споживатися разово у великих кількостях, і насичення ним організму та, відповідно, перетравлення відбувається поступово, без перевантажень.
Годувати мороженим циклопом можна регулярно, тобто багаторазово протягом дня і день у день. Обмеження в годуванні пов’язане в основному з кількістю риб в акваріумі та з ефективністю роботи системи фільтрації. При поганій фільтрації передозування циклопу може призвести до розбалансування акваріума (помутніння води, засмічення перших ступенів очищення, замулювання ґрунту). Годувати циклопом як легкоперетравлюваним кормом найкраще після годування важкоперетравлюваними кормами, ніби чергуючи послідовність годування “важким” кормом з “легким” кормом. Таке чергування має бути обов’язковим, оскільки воно значно полегшує весь травний процес і запобігає ураженням та захворюванням шлунково-кишкового тракту.
Використовувати морожений циклоп краще в розмороженому вигляді, годування нерозмороженими великими шматками бажано не допускати, особливо це стосується годування підлітків і дорослих особин, оскільки таке годування може призвести до таких ускладнень, як застрягання корму в ротовій порожнині або стравоході, асфіксія, “простудні” захворювання і навіть загибель. Адже риби, втім, як і інші тварини, намагаються схопити шматок поживніше, причому чим менший розмір “їдця”, тим більші в нього потреби.
При годуванні дрібної молоді застосування нерозморожених шматочків цілком допустиме – ця порція поступово відтає, плаваючи біля поверхні, і мальки поїдають відталі фракції циклопа без ризику заковтування цілого шматка, він їм просто не по зубах! Як корм, морожений циклоп універсальний тим, що ним можна годувати практично будь-яких цихлід незалежно від виду і розміру, винятком можуть слугувати, мабуть, тільки великі рибоїдні хижаки.
Коретра – є високоживним і досить калорійним кормом, що містить ненасичені жирні кислоти (рідкі жири), які посилюють готовність і здатність цихлід до розмноження. Коретра може використовуватися для годування цихлід як у живій, так і в замороженій формі, хоча перше не дуже переважне через побоювання занесення в акваріум всілякої інфекції. Жива коретра малочутлива до розчиненого у воді кисню і може жити в акваріумі певний час, поки не буде з’їдена. Вона не заривається в ґрунт, як живий мотиль, і не псує воду, та й за калорійністю нічим йому не поступається.
Жива коретра має певну плавучість, що дозволяє їй плавати як у товщі води, так і біля поверхні води. Морожена коретра може з достатньою часткою об’єктивності та безпеки розглядатися як основний корм для багатьох видів цихлід при виконанні певних обмежень щодо разового дозування. Для зручнішого разового годування заморожену “плитку” коретри можна розламати на зручні частини (фракції) і помістити в пластмасову ванночку з кришкою.
Згодовування мороженої коретри проводиться як з попереднім розморожуванням разової порції у воді, так і безпосередньо з відтаванням в акваріумі – для цього просто занурюєте руку зі шматочком у воду і бовтаєте нею з боку в бік (коретра поступово розморожується і поїдається рибами). Поміщення цілого шматочка в акваріум з метою його поступового відтавання та поїдання не бажане задля уникнення захоплення великого шматка окремою особиною та його заглочування, що може призвести до небажаних наслідків.
Годування і житньою, і мороженою коретрою має бути дозованим, що не допускає перегодовування. Нез’їдені залишки мороженої коретри, що плавають по поверхні акваріума, повинні бути видалені за допомогою щільного сачка, оскільки невидалені залишки дуже швидко псуються і покриваються сапролегнієвим грибком, що неодмінно викличе ураження шлунково-кишкового тракту або інші захворювання.
Для того чи іншого виду цихлід такий вид корму як коретра може розглядатися і як основний, і як допоміжний корм – все залежить від кормової спеціалізації. Деякі види цихлід, особливо донні та придонні, неохоче реагують на морожену коретру, що плаває на водній поверхні. Для цієї мети необхідно примусово “протоплювати” коретру, надаючи їй “тимчасову негативну плавучість” – достатньо влаштувати в акваріумі невелике хвилювання (вир) за допомогою руки, і коретра почне частково занурюватися, підкоряючись вихровим потокам. Цихлідам, що мешкають поблизу ґрунту, цього цілком достатньо, щоб зловити личинки коретри, що плавають у товщі води.
Мотиль – один із найпоширеніших кормів природного походження. Ці популярні серед акваріумістів червоні черв’ячки, багаті на гемоглобін, на перевірку виявляються дуже екстремальним кормом для цихлід. В акваріумістиці використовується мотиль трьох видів і розмірів: великий (“рибальський”), середній і дрібний (“лиманний”). Перші два (особливо перший) певною мірою можуть використовуватися для годування цихлід, але повинні розглядатися тільки як корм нерегулярного застосування, тобто як досить рідкісна підгодівля і не більше того, причому підгодівля суворо дозована.
“Лиманний” мотиль краще взагалі виключити з раціону харчування ваших вихованців. Якщо ви все ж вирішили включити мотиль у раціон, то краще його використовувати в замороженому вигляді, оскільки це найбільш безпечно за тими ж критеріями, які притаманні живим кормам. Використовують великий мотиль в основному тільки для годування великих рибоїдних хижаків. В акваріумістиці також використовується мотиль у сухому (висушеному) та сублімованому видах.
При годуванні необхідно зіставити розміри мотиля з розмірами тих цихлід, якими ви збираєтеся їх годувати. Нерідкі випадки, коли мотилем годують молодь, яка не в змозі його проковтнути. Якщо ви вирішили погодувати мотилем молодь, то його краще подрібнити, використовуючи для цього тверду поверхню і лезо бритви, на крайній випадок – ножиці. Отримана “кашка” згодовується молоді, нез’їдені залишки краще видалити задля уникнення “псування” акваріумної води. Внаслідок поганої екології проблеми у цихлід можуть бути викликані і наявністю всіляких отруйних і токсичних речовин, присутніх у мотилі, виловленому в несприятливих за екологією річках та ставках.
Кулекс – “Чорний мотиль”. Поживний і досить калорійний корм, що містить велику кількість білків тваринного походження. Личинки цього мотиля дуже дрібні, чорного кольору і, на думку акваріумістів зі стажем, чорний мотиль є прекрасним активатором розмноження та якісного запліднення. Як правило, застосовується в замороженому вигляді, про хорошу якість свідчить темний, майже чорний колір личинок зі слабким специфічним запахом (запах болота). Ніколи він не зустрічався під час вилову і в зооторгівлі в такій ізобілії, як, наприклад, коретра чи «червоний» мотиль. Та й у теперішні часи цей корм дуже рідко зустрічається в зооторгівлі.
Тим не менш, його використання для годування цихлід цілком допустиме, але за обов’язкового дотримання тих обмежень, про які йшлося стосовно, наприклад, великого мотиля. Краще застосовувати в замороженому вигляді, дозовано і нерегулярно. Для багатьох видів малавійських і танганьїцьких цихлід кулекс може розглядатися як основний, так і як допоміжний корм. Виняток становлять представники родів цихлід Tropheus, Petrochromis та інших високоспеціалізованих у кормовому відношенні родів.
Дафнія – хоча дафнії і застосовуються досить широко як корм для акваріумних риб, проте застосування дафнії для годування цихлід озер Малаві та Танганьїка недоречне. І якщо годування “споровою” дафнією ще якось допустиме, то годування “живородною” дафнією просто протипоказане. Низька поживна цінність і високий вміст баластних речовин, ризик переїдання аж до розриву стінок шлунка цихлід (особливо у молоді гаплохромінів) швидше свідчать про його марність, ніж корисність, тому він не входить у той кормовий спектр, який використовують для годування озерних цихлід.
Поживна цінність моїни набагато вища, ніж дафнії, а вміст протеїну в ній може досягати 50%. Мешкає в прісних, солонуватих і солоних водах і може бути використана для годування молоді та риб дрібного розміру. Виловлену з природних водойм моїну краще використовувати в замороженому вигляді. При годуванні не варто забувати, що моїна – корм підвищеної жирності, тому годування цими рачками не повинно бути регулярним. Показниками гарної якості мороженої дафнії є: рівномірний червоний (або його відтінки) колір рачків, слабкий специфічний запах і цілісність оболонки (панциря).
Артемія, Гранули, Хстівці, Таблетки, Асорті з морепродуктів та овочів.
Який корм для цихлід кращий? Кількість корму, необхідна цихлідам. 
