Ряд Карпозубоподібні ( Cyprinodontiformes )
Сімейство Анаблепсові ( Anablepidae )
Звичайне середовище існування чотириглазок — гирла мексиканських річок, лагуни Центральної Америки, а також прибережні води південноамериканського материка, мілководдя, місця приливів і відливів. Назва їх походить з іспанської мови, з країн Центральної Америки, де ці риби й мешкають (Cuatro ojos). Усі чотириглазки — великі (25 см) риби, що живуть біля поверхні води. Для них придатні лише великі резервуари, от чому ми й бачимо їх так часто в демонстраційних акваріумах. Звісно, чотирьох очей у них немає.
Свою назву вони отримали через особливу будову очей, розділених епітеліальною перегородкою на дві частини — верхню та нижню, причому одна може виднітися над водною поверхнею, а інша під нею. Обидві частини ока цієї риби мають власну фокусну відстань. Отже, ці риби здатні стежити за процесами і в тому, і в іншому середовищі. Риба плаває біля поверхні води в такому положенні, що назовні виступають лише верхні “половинки” очей, а нижні залишаються у воді.
Коли чотириглазка стоїть на одному місці, вона невтомно рухає головою вгору-вниз, щоб верхня частина ока постійно змочувалася, оскільки “верхнє” око не має повіки й не захищене від пилу та висихання. Ця дуже вигідна здатність дозволяє їм відшукувати їжу та вчасно помічати небезпеку.
Коли під час відливу косяки цих риб ідуть до берега, на поверхні води стирчать десятки й сотні опуклих очей, які, подібно до перископів, оглядають околиці. Чотириглазки — живородні риби. Вони малоплідні й виношують лише кількох мальків — від одного до п’яти. Самка народжує максимум двічі на рік. Мальки, щоправда, народжуються великі — від 3 до 6 см.
Утримання відносно нескладне. Їм потрібна тепла (25-28°С), солонувата вода, а повітря навколо акваріума повинно бути дуже вологим. Чотириглазкам потрібні не дуже глибокі акваріуми, але з великою площею поверхні, треба зробити так, щоб можна було дивитися на них зверху. Оскільки ці риби чудово стрибають (при переляку або полюючи за мухами, вистрибують на метр у висоту), акваріум повинен бути надійно закритий.
Їм до смаку піщаний або гальковий “пляж”, оскільки риби люблять частково висунутися з води та відпочити на ньому. Необхідна хороша система фільтрації. Чотириглазки їдять їжу з високим вмістом білка, і фільтраційна система покликана ефективно видаляти їхні екскременти. Бажано мати потужний зовнішній фільтр, труби якого могли б стати частиною інтер’єру акваріума, — наприклад, з них можна влаштувати водопад на каменях “пляжу”.
Приберіть з акваріума всі гострі предмети, щоб рибки не пошкодили очі. Якщо ви прикрашаєте акваріум каменями, використовуйте круглі валуни, а якщо хочете покласти на дно шматки дерева, зверніть увагу на їхні краї — чи немає гострих виступів і сучків. Для оформлення акваріума можна використовувати солестійкі рослини, але стежте за тим, щоб на поверхні води було багато вільного місця.
Хоча в природи чотириглазки комахоїдні, годувати в неволі їх легко, оскільки вони беруть замороженого мотиля, а також різаних мідій, креветок, м’ясо та рибу. Якщо рибки відмовляються від одного виду корму, спробуйте що-небудь інше, але обов’язково урізноманітнюйте їхній раціон, а якщо ви можете годувати їх живою їжею, то кращого й не бажати. Деякі особини беруть також пластівцевий, а іноді й таблетований корм.
Ідентифікація: Ідентифікація: Рід Анаблепс — Anableps.
Підродина ( Anablepinae )
Рід Анаблепс — Anableps.
У цього виду на тілі п’ять горизонтальних смуг, які залежно від стану риби видно краще або гірше. Переважним є утримання в тераріумі з низьким рівнем води та вільним простором над поверхнею. Повинні утримуватися принаймні групою з 5-6 родичів. Види дозволяють розрізняти кількість лусочок від центру бічної лінії — Anableps anableps (11), Anableps dovii (14-15) та Anableps microlepis (17-18).
— Анаблепс звичайний, Бразильська чотириглазка — Anableps anableps [Linnaeus, 1758]. Синоніми: Anableps gronovii, lineatus, surinamensis, tetrophthalmus, Cobitis anableps. (Англ.: Four Eyes Fish, Largescale Foureyes Fish, Striped Foureyed Fish). Річки та лагуни від півдня Мексики до північної частини Південної Америки, Венесуела, Бразилія. Мешкає переважно в солонуватій воді й дуже рідко відвідує морські або прісні води. Самці до 17 см, самки до 25 см. Тіло довге і циліндричне, що нагадує тіло щуки, над головою пласко виступають очі.
Колір зовнішніх покривів — світлий, майже білий або сіруватих тонів. Уздовж тіла добре помітні зазвичай п’ять темних коричневих або чорно-зелених довгих смужок, перша й остання менш чіткі й можуть мати розриви по всій довжині. По спині йде вузька світла смуга, яка розгалужується на потилиці й закінчується біля очей. Великі очі виступають над головою. Райдужка очей злегка золотиста. Молоді самці та самки виглядають однаково. Дорослі самки приблизно вдвічі більші за самців.
Плавають, як правило, біля поверхні води, таким чином, що лінія води збігається зі смугою, що розділяє око, верхня половина очей виступає з неї. Може бачити одночасно те, що відбувається над водою, і те, що відбувається під водою. У природних умовах вони здійснюють досить великі стрибки над поверхнею води. Найкраще утримувати в групах від 6 штук. Мирні риби, але розглядають маленьких риб як обід. Акваріум зверху необхідно закрити покривним склом завтовшки 6 мм, оскільки риба легко може вистрибнути з акваріума.
У природних умовах, у процесі полювання, чотириглазка вистрибує з води на висоту до 1 метра. Шар води 25-30 см, освітлення помірне. Вода повинна бути лужною і помірно жорсткою, підсолена 2,5-3% солі. Основний корм — комахи, що літають біля поверхні води, але не відмовляється і від традиційних акваріумних кормів та дрібної рибешки.
Якщо кинути в акваріум трубочника або мотиля, то чотириглазі сильними хвилеподібними рухами корпусу устремляються вниз, а потім знову спрямовуються до поверхні. Але навіть при рясному годуванні трубочником вони охочіше підбирають з поверхні мошок, незважаючи на їхню незначну величину. Кімнатних мух, що плавають на поверхні, вони не їдять. Але якщо мухи літають над водою, риби уважно стежать за ними, а іноді навіть вистрибують з води.
Вони беруть замороженого мотиля, а також різаних мідій, креветок, м’ясо та рибу. Вони постійно голодні, і якщо ми не надамо їм велику кількість продуктів, багатих білком, як правило, розвивається спинна деформація і вони повільно ростуть. Статева зрілість у риб настає у два роки. Чотириглазки — живородні риби, мають внутрішнє запліднення. Але виношують вони лише кількох мальків — від 1 до 5, причому довжина мальків, що вимітаються, обернено пропорційна їх кількості, відповідно від 2 до 5 см. Вагітність триває близько 3 місяців. Потемніння забарвлення вказує на поганий стан здоров’я. Також чутливі до бактеріальних інфекцій шкіри, які важко піддаються лікуванню. dH 8-20°; pH 7,5-8,5; Т 24-28°С.
— Анаблепс центральноамериканський, дові — Anableps dowei [Gill 1861]. Синонім: Anableps dowi. (Англ.: Pacific Foureyed Fish). Від Мексики до Нікарагуа. Зазвичай цей вид зустрічається в солонуватій воді. Самці 22 см, самки до 34 см. Має витягнуте тіло. Широка, ніби обрубана спереду голова риби закінчується поперечно розташованою пащею з товстими губами. Риба забарвлена в зеленувато-коричневий колір, спина трохи темніша, черевце світліше. Уздовж тіла йде біла, жовта або золотиста смуга.
Утримання доволі складне. Необхідний великий акваріум горизонтального типу. Можуть жити в морській воді, виходячи з цього, рекомендується додавання солі. Плавають майже завжди біля поверхні, так що верхня частина очей постійно стирчить з води. Якщо деякий час спостерігати за рибою, то можна помітити, що вона то й річ занурює на мить очі у воду. Це відбувається тому, що у неї немає слізної залози, як у наземних тварин. Будова очей у цієї риби дуже своєрідна. Вони розділені посередині темною смужкою шкіри на дві половинки, кожна з яких має зіницю.
Риба плаває так, що поверхня води припадає якраз посередині ока, в області темної шкірястої смужки. За допомогою верхньої частини ока вона оглядає весь надводний світ, нижня частина ока оглядає підводне оточення. Уздовж розділена не тільки рогівка ока, а й очне дно, утворене сітківкою. Зображення надводного простору передається на нижню сітківку, зображення предметів під водою — на верхню. Але заломлення світла у повітрі та у воді різне, тому кришталик верхньої частини ока тонший, нижньої — товстіший. Таким чином, досягається те, що зображення в обох частинах ока однаково різко проектується на сітківку.
Корм — дощові черв’яки, коники, обов’язкова рослинна їжа. Мальки народжуються великими — до 5 см, але частіше — близько 2,5 см; вірогідність того, що вони виживуть, у великих більша, ніж у дрібних. Прямо з народження мальки можуть їсти личинок комах і швидко ростуть, якщо їх добре годувати і регулярно міняти частину води. Т 23-27°С.
— Анаблепс дрібнолускатий — Anableps microlepis [Muller & Troschel 1844]. Синонім: Anableps coarctatus, elongatus. Центральна і Південна Америка: від Тринідаду і Венесуели до дельти Амазонки в Бразилії. Ця риба віддає перевагу морським біотопам і дуже рідко з’являється в солонуватих водах. Вид полює на комах. Самці 24 см, самки 32 см. На відміну від A. anableps уздовж тіла йдуть 2-3, часто погано помітні коричневі смужки. Між внутрішніми смужками покриви забарвлені добре помітним жовтим пігментом.
Необхідний великий, низький акваріум із солонуватою водою. Корм — рослинного і тваринного походження, водорості та комахи. Дозрівають у 8 місяців. Вагітність самки триває 8 тижнів. Мальки довжиною до 6 см, ростуть швидко. Т 24-28°С; рН 7,0-8,5; dH 10-20°.
Jenynsia lineate, Jenynsia onca, Oxyzygonectes dovii.
Xenotoca eiseni, Xenotoca melanosoma, Xenotoca variata. 
