Сімейство Polycentridae

Ряд Окунеподібні ( Perciformes )

Сімейство Поліцентрові ( Polycentridae )

 

Прісноводні риби з Південної Америки. Тіло масивне, більш-менш стиснуте з боків, у деяких видів досить високе. Як правило, вони мають великі голови, маскувальне забарвлення тіла і дуже великий широкий висувний рот. Справжнісінькі хижаки вражаючої прожерливості. Здатні зловити досить велику здобич для розмірів їхнього тіла, зокрема дрібних риб, водних комах та інших безхребетних. На обрану здобич, яка може мати розміри, що дорівнюють половині тіла хижака, нападають різким кидком із укриттів. Їхній зовнішній вид робить їх цікавими для утримання в акваріумі.

З огляду на вищесказане, риб бажано утримувати у видовому акваріумі. Більшість видів веде поодинокий спосіб життя, і для них необхідні густі зарості рослин, велика кількість укриттів із каменів, квіткових горщиків, неяскраве розсіяне світло. Риби чутливі до чистоти води, не виносять частої її зміни. Необхідні аерація, фільтрація та підміна води. Дозрівають у 10-20 місяців. Живуть 3-5 років.

Рід Моноциррус — Monocirrhus.

Багатоколюча риба - лист— Багатоколюча риба – лист — Monocirrhus polyacanthus [Heckel, 1840]. Синонім: Monocirrhus mimophyllus. (Англ. Amazon Leaffish, South American Leaf Fish). Басейн Амазонки і Ріу-Негру, Гайана. 8 см. Ці риби схожі на опале, частково розкладене листя дерева. Тіло не лише копіює колір мертвого листа, а й його форму, аж до кінчика листа. Тіло плоске, забарвлення оливково-коричневе з кавовими розводами та темними плямами й поперечними смугами, що віддалено нагадують прожилки на листі. Сильно сплющене з боків сухорляве тіло при погляді анфас перетворюється на вертикальну риску. Є у неї й “черешок” – відросток на нижній губі. Форма та забарвлення риби дозволяють їй успішно ховатися від ворогів.

При переляку вона не втікає, як інші риби, на глибину, а завмирає, розставивши плавці, і опускається на дно, кружляючи подібно до листка. Схожість із листком ще більше посилюється тим, що риба тримається похило, майже лежачи. Ховаючись серед численних справжніх опалого листя, ця хижачка-засадниця практично повністю зливається з фоном, що й забезпечує їй успіх в полюванні на потенційну здобич.

Обережно, злегка поворушуючи спинним і грудними плавцями, вона підкрадається до зграйки риб, навіть зяброва кришка з боку здобичі не рухається. Грудні плавці важко побачити, а обидва кінці анального та спинного плавців однаково прозорі, і саме через високошвидкісне миготіння цих плавців риба веде непомітне полювання. А потім висувається величезна рот-труба, що дорівнює третині тіла, із силою втягує воду в рот, і вся зграйка втягується разом з водою. Забарвлення їхнього тіла може змінюватися, як у хамелеона: один день вони темно-коричневі, інший – золоті, а третій – вкриті плямами. Самці яскравіші, більші за самок, кінці непарних плавців у них загострені. У період нересту самець оранжево-жовтий.

Велику частину доби вони висять нерухомо головою донизу серед рослин, нагадуючи плаваюче листя. Хижак, що нападає із засідки на невелику рибку. Рятуючись від хижаків, здатна при небезпеці розіграти “вигадану смерть”: складає плавці, завмирає і, подібно до старого листка, плазом або перекидьком падає на дно, і так вона може пролежати 30-40 хвилин без руху. Корм беруть лише живий (мотиль, дрібна рибка). Її неймовірно важко відучити від живої їжі. Без кормових рибок швидко гине.

Потрібно утримувати в окремому акваріумі лише з особинами його виду і лише в тому випадку, якщо у вас є великий запас дрібних рибок, які йдуть їм на корм. Акваріум, густо зарослий рослинами, як широколистими, так і дрібнолистими, і з присутністю корчів. Агресивні, сварливі (між собою) риби. Молоді риби мають яскраво виражену зграйну поведінку, яка потім згасає. Після досягнення статевої зрілості риби тримаються поодинці.

У сусіди до неї підходять лише великі рибки, як придонні сусіди годяться лорикарієві та відносно великі коридораси. Віддає перевагу м’якій і кислій воді. Досить чутливі до якості води та температури. Необхідні аерація, фільтрація води, щотижнева її підміна, але невеликими порціями. Течія необхідна повільна. У разі недотримання необхідних умов вони втрачають апетит і активність.

Сигналом небезпеки слугує потемніння забарвлення: при хворобах, крайньому ступені виснаження, кардинальній невідповідності умов воно стає чорним із виявленими білуватими плямами (тут важливо не сплутати зі звичайним нерівномірним забарвленням), а самі риби – в’ялими та апатичними. Не випробовуйте життєстійкість своїх вихованців, забезпечте їм максимально комфортні умови. Дозрівають у 12-16 місяців. Живуть до 8 років. dH 2-10°; рН 5,5-6,5; Т 23-26°С.

Inform  5Logan56  Ідентифікація: Багатоколюча риба – лист — Monocirrhus polyacanthus. 

Рід Поліцентрус – Polycentrus.

Риба-обрубок— Риба-обрубок — Polycentrus schomburgki [Muller & Troshel, 1848]. Синоніми: Mesonauta surinamensis, Polycentrus tricolor. Гайана, Венесуела, о. Тринідад – берегові печери річок із повільною течією. 6 см. Тіло риб стиснуте з боків і майже дископодібне. Голова дуже велика. На голові виділяються великі очі та широкий щілиноподібний рот. Рот забезпечений великою кількістю зубів, що знаходяться на щелепах, глоткових кістках і піднебінні. Свою назву рибка-обрубок отримала через безбарвний хвостовий плавець і задню частину анального та спинного плавців, через таке забарвлення рибка здається на вигляд обрубленою.

Цікава форма плавців. Спинний і анальний плавці добре розвинені та складаються з двох частин: передня довга, дугоподібна і задня значно вища, що відходить назад під кутом близько 45°. Грудні плавці мають форму сильно витягнутих у довжину трикутників із потоншенням на кінці, спрямовані вони зазвичай вертикально вниз. Черевні сильно витягнуті. Дорослі самці завжди майже на третину більші за самок, трохи стрункіші, у них більший лоб, а головне – зовсім інше забарвлення. Тіло їх буро-чорного кольору, по ньому хаотично розкидані дрібні біло-блакитні точки.

У збудженому стані загальний колір вугільно-чорний, у спокійному – темно-сірий, іноді сіро-коричневий. Залежно від настрою риби та освітлення забарвлення легко змінюється від світло-коричневого до чорно-оксамитового. По тілу навскіс проходять чотири темні поперечні смуги того ж кольору з розташованими на них ще темнішими точками, що віддалено нагадують прожилки на листі. На зябровій кришці розташовані три темні плями зі світлою облямівкою.

Поруч із темно забарвленим тілом у них абсолютно прозорі хвостовий і задні частини спинного та анального плавців, тому риба здається обрубленою. Прозорі фрагменти непарних плавців самців із віком темніють. Самки пофарбовані скромно – на сіро-коричневому фоні – то виступаючі, то зникаючі залежно від настрою риби смуги та регулярні дрібні чорні плями. Під час нересту самка стає світлою. Молоді риби мають світле жовтувато-коричневе забарвлення з золотистим блиском, з розкиданими по всьому тілу плямами та косими смугами, що періодично зникають.

Ця хижа агресивна риба зовні нагадує старий прілий лист. Зазвичай риби тримаються поодинці, сховавшись де-небудь під листочком або в інших укриттях. При переляку вона не втікає, як інші риби, на глибину, а завмирає, розставивши плавці, і опускається на дно, кружляючи подібно до листка. Схожість із листком ще більше посилюється тим, що риба тримається похило, майже лежачи. Хижаки, що підстерігають здобич із засідки, активні у сутінки та вночі, вдень тримаються в укриттях. Обережно, злегка ворушачи спинним і черевними плавцями, ковзає вона по воді, а потім раптово із силою втягує воду разом із здобиччю в рот, який розсувається в трубу, що дорівнює третині тіла.

Поводяться агресивно щодо представників як свого, так і інших видів, вони можуть проглотити рибу, що досягла 1/3 розмірів власного тіла, тому їх можна утримувати лише спільно з представниками свого виду або з більшими інших видів. Усе, що не рухається – для них не їжа. Яскравого світла вони не люблять, намагаються піти в тінь, під розлогий кущ рослини, в укриття або просто в темний кут. Не подобається їм і сильний рух води.

Обов’язкова наявність укриттів, перевага надається глухим, внутрішній діаметр повинен бути таким, щоб риба могла в ньому розвернутися, а мінімальна глибина – не менше 3/4 довжини корпусу. Чутливі до коливань температури та зміни води. Риб годують мотилем, трубочником, дрібною рибкою. Дозрівають в 11-13 місяців. Нерест парний у квітковому горщику або на нижню частину широкого листа. Самець доглядає за ікрою. Живуть до 6 років. Т 22-26°С; dH 3-20°; рН 6-7,2.

Опис сімейства Скатофагові, Selenotoca multifasciata.

Nandus nandus, Nandus nebulosus.

This entry was posted in Окунеподібні. Bookmark the permalink.