ЦИХЛІДИ ОЗЕРА МАЛАВІ.
Ряд Окунеподібні ( Perciformes )
Родина Цихлові ( Cichlidae )
Підродина ( Pseudocrenilabrinae )
Рід Taeniolethrinops — Теніолетринопс.
Назва походить від двох слів taenio (смуга) та lethrinops, тобто цей рід українською можна називати “смугастим летринопсом”. Таку назву рід отримав через близьку схожість із родом Lethrinops і відмінний від нього меланіновий візерунок. Цихліди групи Утака. Маленькі та середні цихліди, які переважно зустрічаються у піщаних біотопах і мають характерну будову зубів. Чорна пігментація на тілі у вигляді діагональних смуг. Візерунок на тілі варіює від виду до виду. Він може складатися з вертикальних смуг, плям або діагональних смуг. Іноді візерунок ледь помітний. Забарвлення домінуючих дорослих самців переливається красивими зеленими та синіми відтінками, особливо при падаючому під кутом світлі.
Живляться дрібними живими організмами, що мешкають у верхніх шарах піску, для чого ці цихліди просіюють ротом пісок. Деякі види у пошуках їжі закопуються в пісок по самі очі. Досить чутливі та мирні цихліди, яких не рекомендується утримувати з більш агресивними різновидами. Дно акваріума рекомендується застелити товстим шаром дрібного піску. Різні види будують різні типи гнізд з піску. Самці захищають територію, принаймні протягом нерестового періоду. Захистом для самок, що інкубують ікру, можуть слугувати печерки та укриття з каменів.
— Taeniolethrinops praeorbitalis [Regan, 1922] — Теніолетринопс праеорбіталіс. Синонім: Haplochromis praeorbitalis, Lethrinops macrorhynchus, fasciatus. Озеро Малаві. 30 см. Через досить великі розміри цих видів риб, дорослих і навіть підлітків, при утриманні в акваріумі слід приділити увагу розміру самого акваріума. Ці види потребують великої відкритої області, щоб рухатися. Пісок або гравій типу арагоніту — найкращий вибір як ґрунт. Самці-домінанти у період нересту територіальні. Слід встановити конструкції з каменів у формі укриттів для самців-субдомінантів і самок. pH 7,0; dH 15°; Т 23-28°C.
Рід Trematocranus — Трематокранус.
Цихліди групи Утака. Це ціхлові середнього розміру, досить високотільні, чорна пігментація на тілі у вигляді трьох плям. Рот порівняно маленький. Необхідні аерація, фільтрація та регулярна підміна води. Ікру самки інкубують у роті. Іноді на тілі риб утворюються дрібні нариви, які зникають при лікуванні метиленовою синю (0,1 мг/л) із сіллю протягом 10-14 днів. Тривалість життя в акваріумі близько 8 років. dH 8-20°; рН 7,2-8,5; Т 23-26°С.
— Trematocranus placodon [Regan, 1922] — Трематокранус плакодон. Синонім: Haplochromis, Cyrtocara placodon. Озеро Малаві. 22 см. В озері Малаві він живиться равликами, оскільки має спеціалізовані глоткові щелепи, які руйнують раковини равлика. В акваріумі купи каменів, розташовані у формі печер, великі ділянки відкритої води для плавання і, бажано, піщаний субстрат. Риби є територіальними, а самці займають велику територію.
Самці агресивні один до одного, і лише одного з кількома самками можна утримувати в акваріумі. У ньому не повинно бути сильної течії. Необхідні фільтрація, аерація, підміна води. Живиться більшістю акваріумних кормів, включаючи пластівці та гранули. Равлики також мають бути включені до раціону харчування. Самці перед нерестом копають великі ями в ґрунті й запекло їх захищають. Самки виношують ікру у роті. Т 23-26°С; dH 6-20°; рН 7,2-8,5.
Рід Tramitichromis — Трамітіхроміс.
Цихліди групи Утака. Живляться личинками комах та ракоподібними, здобуваючи їх просіюванням піску через зябра, відокремлюючи все їстівне і потім проковтуючи. Типовий меланіновий візерунок може відрізнятися від виду до виду і може складатися з вертикальних смуг, плям або діагональних смуг (як у Taeniolethrinops). Іноді чорна пігментація ледь помітна. Статевозрілі самці пофарбовані в красиві зелені та сині тони, особливо помітні при бічному освітленні. Самки цих характерних мешканців пісків мають сріблясте забарвлення, що дає їм прекрасний камуфляж для життя в цих місцях. Ці риби стають великими, але надзвичайно повільно ростуть.
Досить чутливі та мирні цихліди, яких не рекомендується утримувати з більш агресивними різновидами. Дно акваріума рекомендується застелити товстим шаром дрібного піску. Статева зрілість досягається у віці 1 року. Самці захищають території, принаймні протягом нерестового періоду. У більшості видів центр території самця складається з гнізда, викопаного або навпаки насипаного з піску. Іноді піщані “замки” можуть досягати колосальних розмірів. Різні види будують різні типи гнізд з піску. Виношують потомство у роті.
— Tramitichromis intermedius [Trewavas, 1935] — Трамітіхроміс інтермедіус. Синонім: Lethrinops intermedia, Trematocranus intermedius. Озеро Малаві. 16 см, самки трохи менші. Тіло сірого кольору. Самці з райдужними кольорами та зеленню на боках і на плавцях. Самки з більш одноманітним, здебільшого коричневим забарвленням. Самки та субдомінантні самці мають по три чорні плями на боках.
Не надмірно агресивні порівняно з іншими цихлідами, їм не підходять у сусіди великі, рухливі та агресивні. М’який піщаний субстрат необхідний для того, щоб риби могли знаходити їжу. Вони просіюють пісок для пошуку личинок комах та м’яких безхребетних. Використання гравію або інших матеріалів із гострими краями не рекомендується. Самці територіальні та займають дуже велику площу в акваріумі. Крім того, краще тримати кількох самок на одного самця.
Рослини не чіпають. Живляться в природі ракоподібними та комахами. Процвітають при різноманітному годуванні, що містить багато заморожених і живих продуктів, можна незначно додати гранули та пластівці. Дозрівають у віці одного року. Самець копає яму в ґрунті перед нерестом. Самка виношує ікру у роті. Дуже повільно ростуть. рН 8,0-9,0; dH 9-15°; Т 22-26°С.
— Tramitichromis lituris [Trewavas, 1931] — Трамітіхроміс літурус. Північно-східна частина озера Малаві. 16 см. Наразі відомо кілька географічних морф даного виду, зокрема жовта “Liturus Yellow” та помаранчева “Liturus Orange” морфи. Особливо яскравим забарвлення стає під час нерестової поведінки. Забарвлення самки та молоді сріблясте. Внутрішньовидова агресія практично не виражена. Нормальна поведінка дорослих риб полягає в постійному просіюванні ґрунту через рот у пошуках харчових частинок. Тримаються вони зграйкою частіше в нижньому горизонті акваріума. Раціон складається переважно з заморожених кормів: мотиля, циклопа, артемії, з підживленням гранулами, що містять спіруліну. Самка інкубує ікру у роті.
Tropheops tropheops, Tropheops microstoma.
Sciaenochromis fryeri, ahli, Васильковий хаплохроміс. 
