Равлики в акваріумі.
Аквариумісти часто задаються питанням: що ж таке равлики в акваріумі — благо чи покарання? Безсумнівно одне — у нерестовику з ікрою їм місця немає. Для голодних равликів лише деякі види корму є таким самим делікатесом, як свіжа ікра. І якби равлики задовольняли свій голод, з’ївши кілька ікринок повністю, так ні ж, мабуть, для них найбільше задоволення — це руйнування оболонок усіх ікринок, до яких вдається дістатися. Проте в акваріум із достатньо підрослими мальками равликів поміщати не лише можна, а й корисно. Іноді аквариумісту важко визначити, скільки корму потрібно зростаючим малькам. Недогодовування мальків призводить до сильного відставання у рості. Надлишок же корму призводить до його загнивання та загибелі більшої частини мальків.
Усі равлики, які утримуються в акваріумах, так чи інакше впливають на біосистему. У більшості випадків вони все-таки корисні. Равлики не лише здатні виконувати дуже корисну роботу в акваріумі, а й дійсно роблять її. За наявності равликів, які успішно справляються із надлишками корму, небезпека перегодовування риб значною мірою зводиться до мінімуму. Корисна діяльність молюсків полягає в тому, що вони пожирають залишки корму, що впали на дно і не підібрані рибами, знищують гниючі залишки рослин, тим самим здійснюючи частину загального циклу обміну речовин в акваріумі. Молюски, поїдаючи екскременти, залишки їжі та рослин, переводять їх у стан, більш доступний для подальшої обробки бактеріями.
Під час годування трубочником чи мотилем вони часто сторожать появу їжі прямо під ситечком або на тому місці, куди опускається живий корм. Равлики висмоктують корм із ґрунту. У тих акваріумах, де потрібна м’яка вода, вони приносять користь, переводячи кальцій у нерозчинний стан. Вони не псують рослини, поки їм вистачає корму — обрастань. Але при нестачі переходять на живлення листям рослин. Крім того, вони поїдають трупи риб і таким чином стежать за тим, щоб в акваріумі не скупчувалися отруйні речовини. Фізи поїдають бактеріальну плівку на поверхні води.
Не слід брати молюсків безпосередньо з водойм, оскільки багато з них слугують проміжними хазяями для різних паразитичних тварин, здатних викликати ті чи інші захворювання риб. Молюски, завезені до нас із тропічних водойм, адаптувалися до життя в акваріумі, тому ймовірність зараження риб будь-якими хворобами дуже мала. Ні в якому разі не можна утримувати в акваріумах різних ставковиків та живородяток, узятих із наших водойм, вони часто є переносниками різних захворювань риб. Ставковики живляться рослинами і виділяють у воду слиз, чим забруднюють її. У наших равликів доволі сильний ротовий апарат, і вони оббріхують рослини навіть із жорстким листом.
Бульбашкова та загострена фізи — абсолютно небажані гості в акваріумах із рослинами: вони добре знімають обрастання та деякі види водоростей, але при цьому абсолютно не щадять водних рослин, проїдаючи в листі дрібні дірочки. В акваріумі, де утримуються фізи, усі рослини мають деформоване, дірчасте листя. Недоцільно заводити в акваріумах і екзотичних тигрових равликів, які живляться підводними рослинами. Двостулкові молюски беззубка і перлівниця зовсім недоречні в акваріумі з іншими рибками, оскільки вони дихають розчиненим у воді киснем, конкуруючи в цьому з нашими вихованцями. А головне те, що личинки цих молюсків, вилупившись із ікри, за допомогою клейких джгутиків прикріплюються до тіла рибок, впроваджуються в їхню шкіру, інкапсулюються в ній і по суті паразитують на них протягом 2–3 місяців.
У холодноводному акваріумі (до 20°С) можна утримувати вітчизняні види молюсків, розведених в акваріумі, оскільки взяті з природної водойми можуть бути переносниками збудників хвороб риб. У тропічному акваріумі тримають котушку бразильську, меланію піщану та ампулярію. Кількість молюсків має бути не надто великою: вони, щоправда, поїдають залишки корму і знищують деякі види водоростей, але споживають кисень, зменшуючи його вміст у воді, збагачують воду і ґрунт екскрементами, а низка видів, будучи голодними, приймаються за рослини.
Абсолютно небажані жителі акваріума: червона котушка, червона фізела, сіра фіза, живородятка, ампулярія, беззубка, рогова котушка, великий ставковик, двостулкові молюски — перлівниці. Приносять користь акваріуму ґрунтові равлики — тропічні меланії, які постійно живуть у ґрунті, де доїдають залишки корму. Перекопуючи ґрунт, вони забезпечують хороший газообмін, запобігаючи загниванню органічних речовин. При них біологічна рівновага є більш стабільною. Акваріумні равлики можна купити в аквасалоні, зоомагазині або на ринку в просунутих аквариумістів.
Равлики, які давно живуть у неволі, не вимогливі до якості води. До переваг равликів належить те, що вони витривалі та чудово адаптуються до будь-яких умов, здатні пережить певну кількість «критичних днів» в акваріумі. Вони можуть жити як у чистій проточній і насиченій киснем воді, так і в захаращеній гнилими органічними залишками. Крім того, равлики — хороший індикатор рівня кисню у воді. Якщо вода бідна на кисень, равлики часто підіймаються до поверхні ковтнути свіжого повітря. Загалом можна використовувати критерії за якістю води для рибок щодо аміаку-нітритів-нітратів тощо. Хіба що pH бажано підтримувати між 7 і 8.
Більшість равликів надають перевагу насиченій солями кальцію жорсткій воді. Якщо вода занадто м’яка, вони не можуть будувати хорошу черепашку, вона буде чутливою до пошкоджень. Однак навіть за хороших умов деякі особини мають невеликі дефекти, особливо у старій частині черепашки. Якщо пошкоджена лише поверхня, вам ні про що турбуватися. Равлики, спіймані на волі, можуть бути більш вибагливими до якості води. Оптимальна температура води — від 18 до 28°C. Як і багато холоднокровних тварин, вони активніші при підвищеній температурі, швидше їдять, повзають і ростуть. Також підвищення температури провокує їх до розмноження. При температурі 18°C стовبيніють, впадають у сплячку або стають дуже млявими. При подальшому зниженні температури вони починають гинути.
Звичайним кормом для равликів слугують відмерлі частинки рослин і те, що вчасно не з’їли рибки — залишки сухого чи живого корму, що осів на дно. І в цьому плані вони, безумовно, корисні. Боротьба з обрастанням водоростями стінок акваріума та листя рослин за допомогою молюсків неефективна, оскільки вони зможуть лише покрити скло візерунком виїдених ділянок. Равлики поїдають нитчасті водорості та водорості, що ростуть на склі акваріума. Однак вони не справляються з такою кількістю, і стінки акваріума не будуть чистими завдяки їм. Якщо акваріум довго не чистити, на ньому видно слід равлика, яким вона пожирала обрастання. Уявлення про те, що молюски поїдають і переробляють випорожнення риб, є помилковим.
В акваріумах із декоративними тропічними рибками найбільшого поширення набули фізи, котушки, меланії та ампулярії. Найпростіше утримувати котушок і физ. В акваріумі зі сприятливими умовами вони дуже швидко починають відкладати ікру. Невеликі прозорі кладки можна виявити на рослинах, вікнах, камінні. З ікринок з’являються повністю сформовані равлики, тільки дуже маленькі. У природних умовах меланії мешкають у прісних водоймах від Єгипту до Індії. Більшу частину часу вони проводять, зарившись у ґрунт.
В акваріумі меланіям найбільше підходить крупнозернистий пісок (розмір піщинок — 2–3 мм). У ґрунт із занадто великих камінців молюски заритися не можуть. Меланії добре розпушують пісок і запобігають його закисанню. При цьому коріння рослин вони не пошкоджують. Ікру відкладають на нижню сторону каміння. Погано те, що ці равлики швидко розмножуються, а контролювати їхню чисельність дуже складно.
Найцікавіші акваріумні молюски — ампулярії. До нас вони потрапили з тропіків Південної Америки. Ампулярії дуже схожі на всім відому живородятку, але набагато більші (до 5 см). Забарвлення залежить від віку. Молоді особини мають темно-коричневе, майже чорне забарвлення. У міру зростання вони світлішають, на черепашці з’являються жовтуваті смуги. Найяскравіше забарвлення відзначається в той період, коли величина равлика досягає 2,5–3 см. Під його вагою можуть зламатися навіть міцні рослини.
Двостулкові молюски дихають зябрами і, на відміну від равликів, малорухливі. Вони виконують роль живих біологічних фільтрів, поглинаючи разом із водою каламуть і найдрібніші організми. Однак слід враховувати, що більшість двостулкових молюсків із вітчизняних водойм не можуть жити у воді, температура якої перевищує 20°С.
Обов’язково накривайте акваріум із ампуляріями склом, інакше не дивуйтеся, виявивши равлик уранці на підлозі. Не турбуйтеся, без води вони можуть вижити понад тиждень, але є небезпека пошкодження черепашки при падінні. Дуже важливо мати над водою достатній вільний простір (принаймні на розмір черепашки), щоб равлик міг вилізти з води для кладки яєць. На жаль, про це часто забувають.
Найскладніше — вберегти їх від риб. Особливо це стосується молоді. Адже щойно вилупилися з ікри равлики можуть бути з’їдені навіть гуппі. А півники, макроподи, боції, даріо, бадіси, великі мечоносці, барбуси, цихліди, особливо якщо вони голодні, розправляються і з дорослими котушками та физями. Риби чекають, коли равлик висунеться зі своєї «фортеці», хапають її за м’яке тіло і різко струшують здобич. У результаті такої операції на дно падає порожня черепашка. Великі цихліди і тетраодонти беруть молюска в рот цілком, розжовують його, а уламки черепашки випльовують.
Равликові п’явки в акваріумі. З красивими імпортованими сулавеськими молюсками, в основному тіломеланіями, в акваріуми стали заносити п’явок, які завдавали шкоди равликам. Іноді п’явки виявлялися і в рослинах, замовлених в інтернет-магазинах. У водоймах Росії також водяться дрібні п’явки, які полюють на котушок і ставковиків. Відомі випадки занесення їх в акваріум із місцевими рослинами або ґрунтом. При купівлі нових равликів, так само як і рослин, необхідно «новоселів» прокарантинити в окремій посудині не менше двох тижнів. Якщо в карантиннику равлики стали неактивними, багато ховаються в черепашці або ви помітили дивні точки на їхньому тілі, необхідно перевірити їх на наявність п’явок і провести лікування.
Равликові п’явки називаються клепсинами або глоссосифоніями. Плоскі, буруватого кольору, з численними цятками по тілу, вони прикріплюються до тіла равлика за допомогою присоски. Живляться за допомогою хоботка, висмоктуючи дрібних равликів із черепашок, а у великих — смочуючи кров. При небезпеці п’явки згортаються в клубочок. Кожна п’явка приносить на світ від одного до кількох десятків дитинчат, тому якщо вчасно не зайнятися їх виведенням, акваріум може перетворитися на розсадник п’явок.
П’явок можна спробувати видалити механічно, вручну пнцетом, але це дуже трудомістко. До того ж проблема в тому, що багато п’явок ховаються під панцирем равлика. Тому необхідно змусити їх вийти назовні. Як це зробити? Досвідченим шляхом було доведено ефективність (хоч і не 100%-ву) сольових ванночок для равликів. На 400 мл води береться 1 чайна ложка солі. У таку ванночку равлики кладуться на 10 хвилин, у результаті чого п’явки залишають свої «будиночки», і равлики повертаються до карантинника або пересаджуються в загальний акваріум уже без «пасажирів». Такі процедури можна робити раз на тиждень. Щоправда, самі тіломеланії не люблять сіль. Але тут доводиться з двох зол обирати менше.
До речі, всі засоби, що застосовуються для боротьби з равликовими п’явками, небезпечні й для равликів. Тому в процесі лікування можна втратити певний відсоток молюсків. Але інакше від цієї біди ніяк не позбутися.
Вбити п’явок як у карантиннику, так і в загальному акваріумі допомагає засіб «No Planaria». Равликам від нього теж нездоровиться, але краще вивести всіх п’явок, втративши кількох равликів, аніж втратити всіх равликів, згодувавши їх п’явкам. При виявленні п’явок необхідно докласти всіх зусиль, щоб позбутися їх якнайшвидше, хай при цьому втративши певну кількість равликів.
Нерідко буває, що навіть при великій кількості ікри чисельність молюсків не збільшується, а часом стає все меншою. У такому разі найкраще в невеликий акваріум або банку відсадити десяток равликів і рясно годувати їх, часто підмінюючи воду. Там вони швидко розмножаться, і ви зможете постійно підсаджувати їх в акваріум. Котушок, физ і молодь інших молюсків із цихлідами тримати не можна. Меланії ж перебувають у відносній безпеці, оскільки майже весь час проводять у ґрунті. Що стосується ампулярій, то з їхньою міцною черепашкою важко впоратися навіть найбільшим акваріумним рибам.
Багато видів равликів розмножуються швидше, ніж цього хотілося б власнику риб і рослин. Присутність великої кількості равликів — це показник нездорового акваріума. Щоб равлики могли жити, вони повинні не тільки знаходити достатньо корму, а й споживати кисень та виробляти органічні відходи. Деякі з них пожирають ікру риб. Треба тримати популяцію в розумних межах. Кількість молюсків має бути не надто великою: вони, щоправда, поїдають залишки корму і знищують деякі види водоростей, але споживають кисень, зменшуючи його вміст у воді, збагачують воду і ґрунт екскрементами, а низка видів, будучи голодними, приймаються за рослини. Якщо ви знаєте об’єм акваріума, то можна розрахувати, скільки потрібно равликів зі співвідношення: 1 великий равлик на 8–10 літрів води.
Іноді трапляється, що всі равлики раптом гинуть. Причиною цього найчастіше буває равликова п’явка, яку заносять в акваріум разом із живим кормом. Позбутися її дуже просто: достатньо видалити всіх равликів, і вона загине від голоду. Після цього молюсків знову запускають в акваріум.
