Ряд Окунеподібні ( Perciformes )
Родина Цихлові ( Cichlidae )
Підродина ( Pseudocrenilabrinae )
Рід Labeotropheus — Лабеотрофеус.
Представники групи Мбуна, середнього та великого розміру. Характерна особливість роду — унікальна форма рота, який є екстремально нижнім. Верхня частина рота нагадує ніс, який звисає над ротом. Завдяки такому положенню рота здатні обривати водорості на плоских горизонтальних каміннях, занурених у воду всього на кілька сантиметрів, за збереження нормального горизонтального положення.
Самці територіальні та схильні триматися на постійній території, яку вони енергійно захищають. У невеликому акваріумі найсильніший самець може погубити слабшого, а також не готову до нересту самку, крім того, спостерігаються бійки між самками. Найкраще тримати 1 самця з кількома самками.
Ґрунт — пісок, каміння, вони імітують скелястий ландшафт, гроти, печери. Потужні рослини з укороченим стеблом слід захистити від виривання. Типові «водоростійди». Водоростеві обростання зіскрібаються з поверхні каменів і скель за допомогою широкого нижнього рота. В акваріумі легко переходять на сухі корми з рослинними компонентами. Як і при утриманні інших представників групи Мбуна, необхідно дбати, щоб у кормі містився високий відсоток рослинних компонентів. Пара утворюється лише в період нересту. Інкубують ікру в роті. Легко розмножуються в неволі.
— Labeotropheus fuelleborni [Ahl, 1926] — Цихліда-тапір, Лабеотрофеус фюллеборна. Синонім: Labeotropheus curvirostris. (Англ.: Blue Mbuna). Озеро Малаві — скельний біотоп. 18 см, в акваріумі 10–15 см. На відміну від інших Мбуна тіло вищі, але набагато більш стиснуте з боків. Відмінною рисою цієї рибки є форма носа, що нагадує коробовий хобот тапіра. На великій голові розташовані великі очі. Рот і зуби влаштовані таким чином, що дають можливість рибці легко зіскрібати нарослі водорості з каміння.
Забарвлення тіла має кілька колірних форм (причому самці та самки відрізняються один від одного). Залежно від району мешкання зустрічаються особини від темно-синього до блакитного і від майже оранжевого до яскраво-жовтого в чорно-коричневі плями кольорів — жовта з коричневими крапочками, блакитна з блиском, бузкова, оранжево-червона і сріблясто-пісочна з коричневими, чорними і червонуватими крапинками.
У деяких самців жовтуваті боки. Колір плавців може варіюватися від чорного до синього або жовтого і оранжевого відтінків. Черевні плавці довгі і досягають анального плавця. Спинний і анальний плавці загострені. Спинний плавець довгий і проходить від потилиці і до основи хвостового стебла. Спинний і хвостовий плавці зі світлими поздовжними смугами. Самки мармурового забарвлення, можуть бути блакитні, сірі або коричневі.
У природних умовах найчастіше можна зустріти самців блакитного кольору з 10–12 синіми поперечними смугами, спинний плавець у них світло-блакитний, у задній частині червоно-оранжевий, анальний плавець цегляного кольору з біло-чорною облямівкою та жовтими плямами. Спинний і анальний плавці загострені. Спинний довгий, проходить від потилиці і до основи хвостового стебла. Самки в природних умовах жовтого або світло-блакитного кольору з кавовими крапочками.
Ідентифікація: Лабеотрофеус фюллеборна — Labeotropheus fuelleborni.
Є фіолетова, оранжево-червона, альбіносна та мармеладна (на тілі коричневі, блакитні та рожеві плями одночасно) форми. — L. fuelleborni “Albino”; — L. fuelleborni “Marmalade Cat”; — L. fuelleborni “Mango”; — L. fuelleborni “Ochre”; — L. fuelleborni “Yellow Sided”;
Потрібен акваріум з яскравим освітленням, з піщаним ґрунтом і різноманітними укриттями, розмістити плоскі камені. Щілини та гроти з каміння, а також вкрай важливо, щоб укриття розташовувалися по всій висоті акваріума (для обростання водоростями). Самці полігамні, на одного повинно припадати 2–4 самки. Дуже територіальні, особливо в шлюбний період, і потребують великого акваріума. Домінуючий самець переслідує самок, не готових до нересту, та самців-соперників, завдаючи тяжких пошкоджень, може навіть вбити.
Агресивні до менших риб. Утримувати можна тільки з іншими великими цихлідами, які можуть дати відсіч, але це не панацея, так чи інакше будуть постійні сутички. Риби фітофаги, їхній раціон складається з 70–90% рослинної їжі. Рот і зуби влаштовані таким чином, що дають можливість рибці легко зіскрібати нарослі водорості з каміння. В акваріумі легко переходять на сухі корми з рослинними компонентами. На калорійній їжі жиріють і стають безплідними. Потрібне яскраве освітлення. Вони стійкі та невибагливі, але вода з рН нижче 7,0 і з підвищеним вмістом нітритів для них шкідлива.
Акваріум повинен мати хорошу циркуляцію води для підтримання високого рівня кисню. Обов’язкові сильна аерація, фільтрація та підміна води. У брудній воді можуть захворіти на водянку. Спочатку з’являються довгі світлі екскременти, які довго бовтаються біля анального отвору, потім рибки роздуваються, відмовляються від їжі, лягають на дно і незабаром гинуть. У разі нездужання риб підмінюють воду і підвищують солоність до 3–5%. Дозрівають у 8–12 місяців. Пари утворюються лише на час нересту. Ікру самка відкладає або на плаский камінь, або в заздалегідь вириту самцем ямку, або просто на ґрунт. Самки виношують ікринки в порожнині рота. dH 10–20°, рН 7,2–8,5, Т 23–27°С.
Ідентифікація: Лабеотрофеус тапір — Labeotropheus fuelleborni.
— Labeotropheus trewavasae [Fryer, 1956] — Лабеотрофеус Трювевейс, звичайний, рожевий. (Англ.: Scrapermouth Mbuna, Trewavas Red Finned Cichlid, Trewavas’ Mbuna). Скелясте узбережжя озера Малаві. За сприятливих умов риби виростають до 18–20 см, при цьому самки приблизно на 25% менші. Тіло у них витягнуте, овальне, сплющене з боків. Голова велика з масивним похилим лобом. Рот великий, нижній, верхня губа сильно розвинена і нависає над нижньою у вигляді дзьоба, зуби відсутні.
Забарвлення тіла дуже мінливе і залежить від ступеня збудження, особливо у самця. Самці блакитно-сині до фіолетових, інтенсивність блакитного забарвлення поступово посилюється до голови і на ній переходить у густий темно-синій колір. На голові, на лобі, між очима — три широкі смуги: середня — темно-синього кольору, а інші дві яскраво-блакитні.
Під час догляду за самкою або при переляку самець стає блідо-блакитним, а голова — темно-синьою, на тілі з’являється 14 широких темно-синіх поперечних смуг. У спокійному стані смуги зникають, а тіло знову набуває однотонного яскраво-блакитного кольору. Черевце — блідо-блакитного кольору. Зяброві кришки темно-блакитного кольору, позаду них розташовані круглі темно-сині сережки з блискучою блакитною облямівкою.
Спинний і анальний плавці сильно розвинені, вони великі, із загостреними кінцями. Верхній плавець пофарбований у яскраво-оранжевий колір, кілька передніх променів темно-коричневі, а по краю всього плавця проходить тонка світло-коричнева облямівка з блискучими блакітнуватими штрихами на кінцях. На блідо-оранжевому анальному плавці розташовано шість великих жовтих плям яйцеподібної форми. Крайні подовжені промені анального плавця темно-коричневі з блакитним відливом.
Великий яскраво-блакитний хвостовий плавець має округлу форму. Його сині промені сильно розвинені і добре проглядаються. Краї плавця окантовані темно-оранжевою смугою. Черевні плавці яскраво-оранжевого кольору сильно подовжені, крайні промені їх темно-блакитні з блідо-блакитною облямівкою на кінцях. Великі грудні плавці блакитні з димчастим відтінком.
Самка за забарвленням тіла різко відрізняється від самця — вона строкатий. Її голова та тіло пофарбовані в коричневий колір з цегляним відтінком, по якому розташовані в безладді великі темно-коричневі плями неправильної форми. Черевце оливкового кольору. Круглі плями позаду зябрових кришок темно-коричневого кольору з яскраво-блискучою смарагдовою облямівкою. Очі у рибок великі, облямовані блискучими пурпуровими кільцями, розташованими до зіниці.
Лусочки великі. Спинний і анальний плавці подовжені набагато менше і закруглені на кінцях. Черевні плавці також значно коротші, зовнішній край їх пофарбований у блакитний колір з димчастим відтінком. Забарвлення всіх плавців світло-коричневе з великими темно-коричневими і оранжевими штрихами, особливо яскраво вираженими біля основи плавців. На анальному плавці так само, як у самця, є 4–5 невеликих жовтих плям.
Зустрічаються кольорові варіанти: фіолетовий, жовтий з коричневими цятками, оранжево-червоний з коричневими та червонуватими плямами, чорні та оранжеві крапинки. Відомі також темно-фіолетовий та білуватий варіанти (забарвлення обох статей). У однієї з колірних форм самки рожевого кольору. Мальки мають два варіанти забарвлення — світлі (майбутні самки), темні (самці). — L. trewavasae “Chirwa” — тіло золотисто-жовте, краї лусочок світло-блакитні. Спинний плавець світло-блакитного кольору; — L. trewavasae “Marmalade Cat” — самець має основний колір блакитний з темно-синьою плямистістю. Спинний плавець оранжевий у передній частині та темно-синій біля спини;
— L. trewavasae “Mpanga Red” — самці від темно-оранжевого до червоного кольору зі світло-блакитними та темно-золотистими блискітками на лусочках. Усі плавці мають блакитні промені на темно-синьому тлі; — L. trewavasae “Thumbi West” — самець пофарбований у яскраво-синій колір, спинний і черевні плавці червонуваті; — L. trewavasae “Trewavas Red-Finned” — одні з найпопулярніших цихлід цього виду. Тіло самця синє зі спинним плавцем від оранжевого до червоного кольору;
Акваріум для утримання лабеотрофеусів повинен бути великим — не менше 100 літрів, інакше риби забиватимуть одна одну. Дно треба засипати галькою або великим піском, зверху укласти у вигляді піраміди кілька середніх темних плоских каменів, причому деякі камені мають доходити до поверхні води. Розташовувати каміння треба ближче до заднього скла акваріума. Камені повинні знаходитися на деякій відстані один від одного, утворюючи гроти і наскрізні печери, щоб риби могли вільно забиратися в отвори, що утворилися між ними, і пропливати крізь них.
Бажано також помістити в акваріум кілька хлорвінілових труб діаметром 10–15 см, довжиною 15 см. Можна покласти на бік середні керамічні горщики. Це необхідно для того, щоб риби, влаштовуючи для себе укриття, не копалися постійно в ґрунті, щоб самки могли знаходити собі притулок і легко ховатися від самця, що їх переслідує, а також щоб могли виношувати ікру, ховаючись у гроті чи трубі. Сильно засаджувати акваріум рослинами не слід, оскільки в період нересту самець починає рити ями. Потужні рослини з укороченим стеблом захистити від виривання.
Риби агресивні, територіальні, тримаються в середньому та нижньому шарах води. Стосовно одна до одної лабеотрофеусы дуже люті, особливо самці. Не можна утримувати в одному акваріумі двох самців, оскільки сильніший ганяє слабшого, об’їдає йому плавці та вбиває. Коли ж в акваріумі всього одна самка, самець увесь час сильно ганяє її, б’є і іноді вбиває. Навіть в акваріумі довжиною від 150 см влаштовує прикордонні сутички і намагається розширити свою територію.
У невеликому акваріумі найсильніший самець може вбити слабшого, а також неготову до нересту самку, крім того, спостерігаються бійки між самками. Тому до одного самця потрібно пускати трьох-чотирьох самок. Окремо ж самців від самок утримувати небажано, оскільки в цьому випадку не проявиться вся краса риб. Рибки почуваються добре лише в старій воді з жорсткістю 12–15°, зниження жорсткості до 6–8° згубно діє на них.
Лабеотрофеуси не переносять свіжої води. Якщо в акваріум додана свіжа вода, то через 1,5–2 години все тіло і голова риб покриваються сизо-білим слизом. Вони починають частіше дихати, чухатися тілом об пісок і каміння, забарвлення їх темніє, потім з’являються судоми, і риби гинуть. Тому потрібно пам’ятати, що в акваріум можна додавати тільки стару або добре вистояну (не менше тижня) воду.
Вода повинна бути прозорою і добре аерованою. Корм риби їдять тільки живий: мотиля, дафнію, трубочник. Крім того, вони люблять зіскрібати нарости зелених і бурих водоростей зі скла акваріума і листя підводних рослин. У раціон риб повинно входити 60% рослинної і 40% тваринної їжі. рН 7,2–8,5; dН 10–20°; Т 23–28°С.
Дозрівають у 8–12 місяців. Пара утворюється лише в період нересту. Розводити лабеотрофеусів важко. Самець набуває блідо-блакитного забарвлення, голова в нього робиться темно-синьою, три смуги між очима стають дуже яскравими. Готуючись до нересту, він проводить гігантську роботу. Спочатку грудьми, животом і грудними плавцями він копає в піску пласку ямку діаметром близько 15 см, глибиною 1 см. Набираючи повний рот піску і дрібного каміння, він викидає їх на край ямки, увесь час поглиблюючи її.
Потім він починає виявляти інтерес до самки: підпливши до неї і розправивши всі свої плавці, він починає трястися всім тілом. Після цього швидко і різко повернувшись до неї хвостовим плавцем, він пливе до ямки, закликаючи її туди. Коли самка ще не готова, вона не пливе за самцем, і він, сильно злявшись, починає ганятися за нею по всьому акваріуму, намагаючись вдарити її в анальний плавець і хвіст.
Самка відкладає і забирає в рот 30–40 ікринок. Після цього рот у неї закривається, губи вивертаються, утворюючи дуже вузьку щілину для проходу свіжої води, багатої на кисень. Зяброві кришки сильно відтопирюються, самка починає дуже швидко рухати ними, пропускаючи через рот свіжу воду і одночасно перемішуючи ікру в мішку. Через три тижні самки випускають мальків, де в добре прогрітій воді і відбувається їх подальший розвиток і ріст. До шести місяців самці починають набувати блакитного кольору, а самки стають строкатими, на тілі з’являються коричневі плями.
Labidochromis caeruleus, Labidochromis freibergi.
Рід Lethrinops, Рід Lichnochromis. 
