Рід Atyopsis — Атіопсис.
Зазвичай усіх креветок з роду Atyopsis відносять у нас до виду Atyopsis moluccensis, але найімовірніше тут ми маємо справу з кількома близькими і важко розрізнюваними видами. Власне атіопсис молуккський мешкає на Молуккських островах. Однак на численних островах у великому регіоні від Філіппін до Нової Зеландії, а також безпосередньо в континентальній Південно-Східній Азії живуть дуже схожі креветки. Насправді ми не знаємо, звідки саме родом ті креветки, що волею долі опиняються у нас. Чи можна їх усіх віднести до одного виду, не зрозуміло, тому поки що, говорячи про цих креветок, правильніше обмежуватися тільки родовим назвою – Атіопсис.
— Atyopsis moluccensis — Атіопсис молуккський, Бананова креветка, Дерев’яна, лісова креветка, Сінгапурська креветка, Скельна креветка. “Asian Fan shrimp”, “Bamboo shrimp”, “Banana shrimp”, “Common Fan shrimp”, “Mountain Rock shrimp”, “Fan shrimp”, “Flower shrimp”, “Rock shrimp”, “Singapore shrimp”, “Singapore Filter shrimp”, “Wood shrimp”, “Molukkengarnele”, “Radargarnele”.
Населяє прісноводні водойми Південно-Східної Азії, Малайзії. Самці до 7 см, самки до 8-9 см. Самки більші й товщі за самців. Самці відрізняються від самок набагато сильніше розвиненими передніми «ходільними» ногами, які все більше збільшуються з віком і використовуються не для ходьби, а як гаки, що утримують тварину на течії. Навіть на найсильнішій течії креветки залишаються майже нерухомими, а вієра вільні для ловлі їжі. Крім того, самці цими ногами розпушують і збовтують ґрунт, тут же відціджуючи все їстівне своїми вієрами.
Забарвлення сильно варіативне – від коричневатого до насичено червоного, зі світлою пісочно-жовтою, іноді білою смугою вздовж спини, і змінюється залежно від умов, що пройшла линька (після линьки креветки робляться яскравішими) та раціону харчування. Вона гарно забарвлена: боки пісочно-коричневі, строкаті через численні поздовжні темніші коричневі смуги, спинка яскраво-жовта. Але можна зустріти й червонуватих. Деякі мають зеленувато-жовтий і навіть червоний колір.
Колір атіопсисів може сильно змінюватися і залежить як від популяції, до якої належить та чи інша особина, так і від особливостей раціону і навіть від настрою креветки. Завжди після линьки вони червоніють, потім швидко світлішають і далі вже за настроєм, від блідо-жовтого до червоно-коричневого. Але завжди є жовта або світло-коричнева смуга вздовж спини. Передбачити заздалегідь, якого кольору будуть креветки в тому чи іншому акваріумі, практично неможливо. Але за деякими ознаками, в жорсткішій воді вони можуть фарбуватися контрастніше і яскравіше. Колір ґрунту і декорацій в акваріумі також впливають на забарвлення креветок. Сприятливо впливає на загальне самопочуття і забарвлення атіопсисів утримання групою не менш ніж з 4 особин.
У дикій природі вони їдять фітопланктон і зоопланктон. Проживлення собі вони добувають за допомогою особливих ловчих вієрів, схожих на маленькі парасольки, які й надають їм абсолютно запаморочливого зовнішнього вигляду. Креветки зазвичай розміщуються в заростях рослин, сидячи на дні або на пологій декорації на струмку течії, де своїми «вієрами», фільтруючи воду, вловлюють пропливаючі повз частинки корму. За наявності зграйки креветок від 6 штук і вільного простору вишиковуються рівним кругом і здійснюють фільтрацію спільно.
Для щасливого життя атіопсису потрібна течія. Влаштуйте йому місце де-небудь навпроти вихлопу фільтра. Встроміть палички прямо в струмені від фільтра і закріпіть кілька присосок на склі, утворивши таким чином на ньому виступи. На це скло спрямуйте вихлоп від фільтра. Усі креветки дружно згромадяться на палички або зачепляться за присоски на склі. Поки там буде течія, їх звідти мітлою не проженеш. Якщо течія ослабне (фільтр засмітився, електрику відключили), вона пускається в пошуки інших джерел течії, наприклад, до бульбашок від компресора. Поки є течія, вона не буде у вас прогулюватися акваріумом. Може тільки спробувати поміняти положення в пошуках зручнішої пози для пропускання через себе води.
Рекомендується садити фільтраторів у старий, заілений акваріум із живими рослинами, оскільки в ньому креветки зможуть знайти для себе достатню кількість їжі. Водорості, як-от нитчасті, червоні, бурі та інші, не їсть, тільки якщо вони у вигляді маленьких шматочків самі запливуть їй «у руки». Замічена за активним поїданням гниючих синьо-зелених водоростей. У разі нестачі звареного у воді корму переходить на харчування детритом, відмерлими частинами рослин та іншими відходами.
Важливий момент у змісті атіопсисів, як не дивно, – наявність у воді певної кількості зависі. У кришталево чистій воді атіопсис неминуче голодуватиме. Креветки повинні мати можливість постійно виловлювати у воді хоч щось. Та ж глина сприятиме розвитку хитинового панцира креветки. Креветок потрібно підгодовувати, бо акваріумна вода досить бідна на планктон.
Як підживлення можна використовувати будь-які порошкові корми для мальків. Треба давати невелику кількість порошкоподібного корму 2-3 рази на день. Можна підгодовувати, розпилюючи на течії будь-які сухі корми або їх суміш, а також дрібного мороженого мотиля. Хороший спосіб годувати цими продуктами – змішуючи їх з водою, набирають у шприц або піпетку, і брызгают суміш повільно, по краплі, безпосередньо поруч із креветками на течії води. Але зазвичай креветки отримують достатнє харчування просто за рахунок акваріумних мікроорганізмів і часточок сухого корму.
В умовах акваріума за допомогою своїх же вієрів ці прісноводні креветки виціджують з води зважені шматочки сухого корму, риб’ячі екскременти, невеликі шматочки водних рослин. Якщо ж усього цього не вистачає, щоб насититися, креветки приймаються підмітати дно і чистити губку біля фільтра. Якщо ви бачите, що креветки просіюють детрит на дні акваріума, то це показник того, що ви неправильно підготували місця для годування і треба змінити обстановку, щоб вони могли нормально харчуватися. Хоч і дещо важковато, вони непогано пересуваються по дну навіть на двох парах ходильних ніг, що залишилися. Самці при цьому своїми масивними гаками-чіплялками, як плугами, зорюють дно і тут же відціджують муть, що підіймається, своїми вієрами. Самки ж в основному займаються підмітанням підлог.
Вони малорухливі, тому можна сказати, що креветка-фільтратор – найнудніший мешканець. З цієї причини з цією креветкою можна утримувати будь-яких мирних аквабіонтів: від щойно народжених гуппі до вишневих креветок. Будучи збирачами і цівкарями, ці істоти мають винятково лагідну вдачу. Нікого з мешканців акваріума не чіпають, хіба що можуть трохи поконфліктувати між собою через кращу позицію на течії від фільтра.
Їм потрібні схованки. Часто ховаються в схованках. За потреби креветки можуть майстерно ховатися. Хоча це і не дрібна креветка, але вона може так вправно замаскуватися, що виявити її буде складно навіть у порожньому акваріумі. Але якщо їх ніхто не лякає, то вони з важливим виглядом сидимо на рослинах або вишаговують дном у пошуках корму. Вони швидко вивчають географію акваріума, де їх поселили, і надалі дуже вправно користуються будь-якими укриттями для того, щоб сховатися від переслідування. Піймати креветку досить важко. Можна утримувати тільки із середніми рибами.
У змісті малайських креветок є певні труднощі: вони мешканці стрімнин і потребують добре аерованої води. Температуру бажано не піднімати вище 25 градусів, інакше креветка часто линятиме і може швидко загинути від виснаження. До того ж тварини ці нічні, і їх удень часом і не знайдеш. Але зате вони, харчуючись водоростями, підтримують ідеальну чистоту в акваріумі. На сильній течії встановлюють шершавий камінь або корінь, на якому вони сидять і тримають свої вієрні руки.
До хімічного складу води невимоглива, однак погано переносить підвищений вміст азотних сполук у воді. Тобто вода, за можливості, має бути чистою з усталеною біосистемою. Регулярні щотижневі або раз на два тижні підміни води є обов’язковими. Температура не повинна опускатися нижче 18ºС і не повинна перевищувати 30°C. Іноді схильні до грибкових захворювань. У цьому випадку допомагає підвищення температури до 30 на 2-3 дні та активні підміни води. Живуть 5-8 років. Т 23-27°C. рН 6,5-7,8.
Линька у дорослих атіопсисів трапляється нерегулярно, може раз на місяць, а може й рідше, тож на панцирі навіть починають рости водорості. Передчуваючи линьку, атіопсис перестає харчуватися, може просто сидіти на течії із закритими вієрами або ж іти шукати затишне місце – як і всі ракоподібні, одразу після линьки креветки практично беззахисні.
Починаючи з 3-сантиметрового розміру, самки здатні виношувати ікру. Одразу після линьки самки за наявності самців намагаються запліднити ікру і викласти її на плеоподи. Згодом за два-три тижні у воді починають «скакати» личинки атіопсисів – крихітні крапочки з ниточкою. Мальків досить великий, до 2-2,5 мм. Якщо вимкнути світло і приставити до скла ліхтарик, то вони почнуть підпливати до нього. Однак реально успішних випадків розведення відомо дуже мало. Вона не розмножується в прісній воді. Новому планктону будуть раді всі дрібні мешканці акваріума, зокрема й самі атіопсиси.
Личинки можуть прожити в прісній воді акваріума до тижня, після чого гинуть. Так само як і креветка Амано, личинкам фільтратора потрібна солонувата вода. Практично всі креветки-фільтратори, наявні в продажу в магазинах і на ринках, є дикими видами, виловленими в місцях їх проживання.
Ідентифікація: Атіопсис молуккський — Atyopsis moluccensis.
Atya gabonensis, Атья габонська, Atya scabra, Шорстка вієрна креветка.
Утримання та догляд за креветками-фільтраторами. 
