Родина Харацидові або Американські тетри ( Characidae )
Група з невизначеним статусом ( Incertae Sedis )
Рід Інпаїхтіс — Inpaichthys.
— Інпаїхтіс керрі. Хибна королівська тетра. Неон фіолетовий — Inpaichthys kerri [Gery & Junk, 1977]. (Англ.: Blue Emperor Tetra, Kerri Tetra, Purple Emperor Tetra, Royal Tetra). Бразилія, басейни річок Ріу-Арипуанан, Мату-Гросу, верхів’я Ріо-Мадейра. Довжина тіла самця 4 см, самки 3 см. Тіло витягнуте сигароподібне. Загальне забарвлення бузково-блакитне з фіолетовим блиском. Самок суттєво менше, верхня половина тіла блазурно-синя з широкою темно-синьою смугою уздовж тіла, вище якої тіло забарвлене в насичений фіолетово-блакитний колір, що переходить у коричневе забарвлення спини.
Самці у відбитому світлі мають переливчасте ніжно-блакитне забарвлення. Низ черевця і частина анального плавця розоваті. Плавці маленькі, слабко загострені, жовті або жовто-червоні. Верхня частина вертикально стоячого спинного плавника червоно-коричнева. Хвостовий плавець безбарвний, з вирізом, середні промені його не подовжені, по краях молочно-біла облямівка. Жировий плавець волошковий.
Самка оливково-бежева з буро-червоним жировим плавцем. У самки коричневе забарвлення спини поширюється на бік до поздовжньої смуги. Плавці прозорі, насичено-жовті. Тільки у дорослих самців з’являється блакитний відблиск, у молодняку майже непомітний. Існують срібляста і чорна форми. Початківці-любителі нерідко плутають з Nematobrycon palmeri, але у самців немає подовжених променів хвостового плавця.
Мирна, дуже активна, утримувати невеликою зграєю, чудово почувається в загальному акваріумі з іншими харациновими рибками. У зграї формується виражена ієрархія. Тримаються в середньому і верхньому шарах води. Не об’єднуйте з агресивними або рибами, що общипують плавці. Акваріум зі слабким освітленням, можливе розсіювання світла плаваючими рослинами. Густа рослинність по краях, люблять розважатися на вільних ділянках води. Перевага темному ґрунту і торф’яній фільтрації.
Вода м’яка або середньої жорсткості, чутливі до водних забруднюючих агентів. Вони непогано переносят доволі жорстку воду і відхилення рН у лужний бік. Давайте рибкам дрібний живий і штучний корм. Статева зрілість настає в 5-6 місяців. Нерест зграйний. Ікра відкладається на дрібнолисті рослини. Ростуть мальки швидко. Живе 3 роки. рН 6,0-7,0; dH 2-12°; Т 23-27°С.
Ідентифікація: Інпаїхтіс керрі — Inpaichthys kerri.
Рід Жупіаба — Jupiaba.
— Блакитноока жупіаба — Jupiaba apenima [Zanata 1997]. Річки Топажос, Токантінс, Арагуая. 6-7 см. Веселка великих очей забарвлена в яскраво-блакитний колір. Спина випромінює металевий білий, зелений або блакитний відтінок. А тіло навпаки, непоказного коричнево-піщаного кольору. У середній частині тіла розташовано приблизно на лінії між оком і хвостом кілька нерегулярних, розмитих темно-коричневих до чорного плям, які можуть поширюватися на нижню частину тіла.
Цей малюнок специфічний для кожної риби, і більш-менш виражений. Самці мають більшу луску і довгий анальний плавець. Їм потрібно більше вільного місця для плавання, але також рослини як укриття. Поводяться мирно щодо родичів та інших риб. Їдять живі, заморожені та сухі корми. Т 23-28°С.
— Астіанакс зеленочеревий — Jupiaba asymmetrica [Eigenmann, 1908]. Синонім: Astyanax asymmetricus. Південна Америка, річка Амазонка, Ориноко. 8-10 см. Оливково-оранжевий з зеленою нижньою половиною тіла. На корені хвоста чорна пляма. Зяброву кришку прикрашає маленька чорна позначка. Самець стрункіший, має червонуватий анальний плавець і хвіст. Потрібна активна аерація. Всеїдні, живляться личинками і комах, водоростями, ракоподібними.
Рід Петітелла — Petitella.
— Тетра несправжньо-червононоса, червононоса, Петітелла георгія — Petitella georgiae [Gery & Boutiere, 1964]. (Англ.: False Red Nose Tetra, False Rummy Nose Tetra). Мешкають вони у верхів’ях Амазонки та в нижній течії Уальяга, Мараньон і Хуаланга, на території Перу, Бразилії. 4-6 см. Має сильно витягнуте тіло. Зовні нагадує Hemigrammus bleheri та Hemigrammus rhodostomus. Основна відмінність — чітка чорна смужка в основі анального плавця.
Тіло бежево-сріблясте, нижня частина тіла кремова, червона пляма на голові не доходить до зябрової кришки. По боку йде поздовжня темна смуга. Плавці прозорого кольору. Хвостовий плавець молочного кольору, в основі має чорну пляму, з якої виходить вузький клин такого ж кольору, на верхній і нижній лопаті розташовані чорні та білі смуги.
Самець дрібніший і стрункіший, спинний плавець з червонуватим відтінком, у самки він безбарвний. Самка менш яскраво забарвлена і суттєво більша за самця. Існує селекційна форма, у неї тіло напівпрозоре, посередині тіла помітна світло-оранжева смуга, смуги на хвостовому плавці ледь помітні. Є золота форма.
Мирна, утримувати великою зграєю, дуже стрибучі. Чудово уживаються з іншими миролюбними рибами, краще утримувати з іншими південноамериканськими видами зграйних рибок. Люблять просторні акваріуми з яскравим освітленням. Акваріум із заростями насаджень і плаваючими рослинами, рибки гарно виглядають на тлі густих заростей рослин, але й із достатнім місцем для плавання.
Тримається в середньому і верхньому шарах води. Вимоглива до якості води, рівень нітритів і нітратів повинен бути низьким. Вода чиста, м’яка, торф’яніє, її треба аерувати і щотижня підмінювати до чверті об’єму на свіжу відстояну.
Легко впадає в шок при вилові та перевезенні. Чутливі риби, сприйнятливі до хвороб. Статевозрілими риби стають у віці 6-8 місяців. Відкладають свою ікру на верхній бік листків біля самої поверхні (у 4-5 см) води. Найкращі результати дає зграйний нерест, але можливий і парний. рН 6,0-7,0; dH 5-12°; Т 22-27°С.
В акваріумах наших любителів живе і розмножується красива харацинова рибка — петітелла Георгія (Petitella georgiae), яку помилково називають хеміграммус родостомус (Hemigrammus rhodostomus). Походять рибки з різних місць басейну Амазонки: перша — з верхів’я, друга — з низів’я. Зовні вони дуже схожі одна на одну. Інтенсивність забарвлення голови брати до уваги не слід — вона мінлива і залежить від умов утримання, не змінюється лише колірна гама.
1 – Petitella georgiae; 2 – Hemigrammus rhodostomus; 3 – Hemigrammus bleheri
Розрізняються за такими ознаками: • Червоного кольору у родостомуса менше — тільки на носі та на верхній частині голови. У петітелли червоний колір поширюється на всю голову і вузьким клином на корпус по бічній лінії. • У родостомусів забарвлення голови яскраво-червоне, у петітелли — темнішого, вишневого кольору. • При поганих умовах утримання у першого забарвлений тільки рот, у другої забарвлення зберігається на голові над очима.
• У петітелли лопаті хвостового плавця молочно-білі і виділяються три широкі чорні смуги, анальний плавець має більше білого кольору, ним забарвлені понад половину передніх променів. • У родостомуса на загальному чорному тлі хвоста виглядають чотири білі вузькі смужки (у родостомуса кінці лопатей прозорі). • У петітелли від чорної середньої смуги, що ділить лопать хвоста, відходить контрастна чорна смуга, яка досягає рівня дорсального плавця, у родостомуса чорна смуга на стебло хвоста не поширюється, виражена слабше і закінчується у хвостовому плавці розмитою плямою.
Рід Піабархус — Piabarchus.
— Піабархус — Piabarchus torrenticola [Mahnert & Gery 1988]. Парагвай. 7 см, самки трохи більші. Самці мають більший анальний плавець з невеликим гачком на ньому. Невтомні плавці, стрибучі. Можна утримувати в групі у великому акваріумі, оскільки вони між собою, і з іншими рибами поводяться доволі грубо. Тому обов’язково для слабших риб мають бути укриття. Акваріум повинен бути добре освітлений. Вони збирають водорості на камінні та коренях. Таким чином, слід давати додаткове живлення у вигляді рослинних таблеток або пластівців. Водні рослини не пошкоджують. Регулярна підміна води має важливе значення. Т 24°C.
Prionobrama filigera, Pristella maxillaris, Phenagoniates macrolepis.









