Хвороби, що викликаються ракоподібними.
Ракоподібні паразити – Клас ракоподібних включає цілу низку видів, що паразитують на рибах. Серед ракоподібних ектопаразитів, яких іноді можна побачити у прісноводних акваріумах, такі як – лернеї Lernaea, коропова воша Argulus та зяброві рачки Ergasilus. Паразити, як і патогенні організми, можуть викликати хворобу у “господаря” – тварини, в якій або на якій вони живуть. Іноді паразити живуть на господарі в невеликій кількості (легкий вантаж паразитів), так що вони не завдають особливих проблем і малопомітні.
Однак “важкий вантаж паразитів” або один великий паразит на тілі чи в тілі відносно невеликого господаря може завдати серйозної шкоди або навіть викликати смерть. Присутність будь-якого з цих паразитів у домашньому акваріумі, найімовірніше, зумовлена використанням живих кормів або декоративних предметів, зібраних у дикій природі. Але навіть у таких випадках цих паразитів рідко можна побачити. В акваріумі захворювання буває рідко, в основному в спекотну пору.
Lernaeidae, Лернаїди. Веслоногі рачки ектопаразити, у яких є вирости на кшталт якоря, за допомогою яких вони прикріплюються до свого господаря. Вони харчуються кров’ю, завдаючи значної шкоди. Їх знаходять на шкірі, плавцях, у роті, на зябрах і очах, і на них з’являються запалення, крововиливи та виразки. Вільноживучі стадії паразитів не мають можливості вижити в акваріумі. Вони дуже небезпечні, викликають глибокі руйнування, за якими слідує вторинна інфекція та загибель риб. В акваріумах поширюються рідко. Медикаментозне лікування не рекомендується. Хворих риб знищують.
Lernaea cyprinacea, elegans. В акваріумі захворювання буває рідко, найчастіше потрапляють, як правило, у спекотна пору року з водою, ґрунтом, рослинністю, живим кормом з природних водойм. Дуже рухливі, легко відокремлюються від риби і вільно плавають у воді за допомогою плавальних ніжок. Як і інші ракоподібні, лернеї різностатеві, і спарювання відбувається на тілі риби. Після спарювання самець гине, а самка стає паразитом, частково впроваджуючись у шкіру господаря за допомогою спеціального органу, який називається фіксаторним апаратом. У неї з’являється пара яєчних камер, які надають їй характерної Y-подібної форми. Вони не мають проміжних господарів. Якщо личинки, плаваючи вільно у воді протягом 2-3 днів, не зустрінуть риби, вони гинуть.
Потрапивши ж на рибу, ростуть так швидко, що через 15-18 днів досягають статевої зрілості і можуть самі відкладати яйця. Дорослий паразит має подовжену Y-подібну форму (довжина до 1 см і більше), причому до риби він прикріплюється підножжям букви Y. Занесення їх в акваріум – справжнє лихо. Прикріпившись до риби, паразити прокалюють хоботком шкіру і не тільки смокчуть кров, а й вводять у ранку токсичний діючий секрет отруйної залози. Місце поранення запалюється, набрякає, відбувається крововилив, а у більш важких випадках на тілі риб утворюються глибокі рани. Руйнуючи шкірний покрив, сприяють проникненню через рани мікроорганізмів та розвитку інфекційних захворювань.
Argulus – зяброхвості ракоподібні. Коропові воші – це загальна назва ракоподібних з роду Argulus (родина Branchiura), які є зовнішніми паразитами, що вражають риб. Хоча коропові воші частіше зустрічаються на холодноводних рибах, ніж на тропічних, цих паразитів іноді заносять в акваріум разом із живими кормами, виловленими у водоймах, населених рибами. З 30 відомих видів два зафіксовані у акваріумних риб, а саме Argulus foliaceus та Argulus japonicus. Коропоїд практично прозорий, тільки очі та відростки пофарбовані в темний колір.
Використовуючи свій голкоподібний ротовий апарат, вони впорскують у кров риби антикоагулянт (речовину, що перешкоджає згортанню крові), а потім починають живитися її кров’ю. Коропові воші здатні пересуватися по тілу господаря і залишають після себе численні ранки. Наситившись кров’ю, вони можуть залишити господаря і деякий час плавати вільно, поки не прикріпляться до іншого господаря.
В умовах акваріума це означає, що один-єдиний паразит, якщо його вчасно не знищити, може завдати шкоди кільком рибам. Тяжкість впливу коропових вошей на риб залежить від кількості паразитів в акваріумі та розмірів риб, на яких вони паразитують. Тяжке зараження може призвести до значної втрати крові, а супутнє пошкодження шкіри може закінчитися осмотичним стресом. Крім того, ранки, завдані короповими вошами, можуть інфікуватися бактеріями та грибками.
Ergasilidae, Ергасиліди. Ergasilus sieboldi. Це рід веслоногих ракоподібних паразитів, що вражають зябра. Паразитом є лише самка Ergasilus. Самці та личинки плавають вільно. Після запліднення самка за допомогою своїх вусиків прикріплюється до зябрового волокна. Потім у неї розвиваються яєчні мішки, з яких приблизно через 3-5 днів виходять личинки (за нормальних для тропічного акваріума температур).
Після цього самка відкладає нову порцію яєць. Личинки дозрівають через 8-10 тижнів і спарюються. Самка за рік може зробити понад 40 000 нащадків. Уражена цим рачком риба втрачає багато крові. В акваріум ці рачки можуть бути занесені лише у вигляді личинок разом із живим кормом. Потрапляють із дафнією, циклопом. Особливо багато їх буває наприкінці літа. Без риби наупліуси не можуть розвиватися і гинуть від голоду.
