Папороті ( Pteridopsida )
Порядок Багатоніжкові ( Polypodiales )
Родина Птерисові ( Pteridaceae )
Рід Цератоптерис — Ceratopteris.
Папороть рогоподібна — Ceratopteris cornuta.
«1» Синонім: Ceratopteris siliquosa. Поширена вона в Південно-Східній Азії, у Північній Австралії, Східній Африці, від центру Південної Америки до південного сходу Північної Америки. Свою назву рослина отримала у зв’язку зі схожістю часток листків із рогами. Цей вид найбільше підходить для вкорінення в ґрунті в умовах акваріума і вважається найкрасивішим з усіх чотирьох видів. Форма світло-зелених листків папороті протягом життя змінюється: спочатку листки цілісні, потім вони стають виїмчастими і частковими, а в середньому віці мають перисто-розсічену форму. Це один із видів, який однаково добре почувається і як рослина, що вкорінюється, і як плаваюча рослина. Світло-зелені фігурні листки розташовані у вигляді розетки. Володіє гарними дрібнорозсіченими світло-зеленими листками, по краю листок загинається вниз, які в акваріумі за сприятливих умов досягають висоти 40-50 см. Ширина куща 10-20 см. Листки дуже ламкі, вимагають дбайливого поводження.
«2» Умови утримання цератоптерисів із різною формою листків однакові. Рослина найбільше підходить для утримання в тропічному акваріумі за температури 22-26°С. За температури нижче 20°С її ріст значно сповільнюється, а листки стають дрібними. Водяна папороть у м’якій воді розвивається дещо краще. Вода обов’язково має бути м’якою – жорсткість не більше 7°, з нейтральною або слабокислою реакцією. Рослина краще почувається в старій слабокислій воді. У жорсткій воді з лужною реакцією рослина деградує. Постійна підміна води не потрібна, папороть добре росте в старій воді з великим вмістом гумінових кислот.
Освітлення сильне (0,5 Вт/л). Це одна зі світлолюбних рослин, тому її необхідно розташовувати ближче до джерела світла. При яскравому освітленні її слід використовувати як природний світлофільтр, що захищає інші рослини від обростання водоростями. При хорошому освітленні росте дуже швидко, запобігаючи утворенню водоростей, оскільки поглинає з води велику кількість поживних речовин. Тривалість світлового дня не менше 12 годин.
«4» Корнева система рослини розвинена досить добре, але корінці її ніжні й ламкі. Тому ґрунт повинен складатися з дрібних часток і бути добре заіленим. Як субстрат найбільше підходить крупний пісок. Мулу на дні може бути дуже багато. У такому разі папороть не боїться надлишку кальційвмісних порід. Ґрунт можна укладати шаром завтовшки до 4-5 см. Спеціального мінерального підживлення ця папороть не потребує, навпаки, вона дуже чутлива до надлишку мінеральних речовин. Рослині цілком достатньо живлення, одержуваного з ґрунту і води.
«5» Можна висаджувати в ґрунт глибокого акваріума і вирощувати плаваючою на поверхні води. Може рости і як плаваюча рослина, коріння плавальних рослин дає хороший захист малькам і молоді риб. Висаджують на задньому плані і біля бічних стінок. У маленьких відкритих акваріумах може виростати назовні і утворювати на поверхні води дуже красиві, різьблені листки, які дуже декоративні і контрастують з іншими рослинами. При яскравому світлі росте дуже швидко і бореться з ростом водоростей, споживаючи велику кількість поживних речовин. Дуже підходить для запуску невеликих акваріумів.
«6» Розмножується папороть легко і оригінально, шляхом утворення дочірніх рослин на старих листках материнського куща, особливо в місцях надлому. Після формування кількох листочків і мочки коріння дочірня рослина відривається і спливає до поверхні води, і дуже скоро весь акваріум виявляється покритим плаваючими цератоптерисами. Плаваючі пасинки мають кореневу систему, тому їх легко висаджувати в ґрунт акваріума. Маточна рослина при цьому починає відмирати, її потрібно замінити.
Папороть капустоподібна, «Водяна капуста» — Ceratopteris pteridoides.
«1» Батьківщина рослини від Амазонки до Перу і від Панами до Гватемали. Також зустрічаються поодинокі популяції на півночі Аргентини, у Бразилії, Парагваї, широко поширена в тропічних областях земної кулі. Мешкає у водоймах зі стоячою або млявотекучою водою, плаваючи по поверхні води або вкорінюючись у вологому ґрунті. Утворює компактну розетку тонких напівпрозорих світло-зелених листків, що стеляться по воді, за формою нагадують качан капусти, що розпустився, за що ця папороть і отримала свою побутову назву водяна капуста. У розмірах рослина може досягати більше 30 см.
Листки різноманітної форми, світло-зелені з широкими, слабопорізаними по краях листками, що лежать на поверхні води або підіймаються над нею. Листова пластинка за контурами зазвичай трикутна, від майже нерозділеної до тричасткової у формі долоні, з часом від порізаної до перистороздільної. Листова пластина водяної капустки широка з глибокими розрізами по краях, досягає досить великих розмірів. Жилки і череки рослини дуже крихкі, губчастої властивості. Листки гарної форми розташовані розеткою. Від її середини відходять вниз коричневі корінці, зібрані в пучок. За сприятливих умов листки папороті досягають 10-15 см у довжину. Листки цієї папороті дещо щільніші та темнішого кольору, ніж у двох інших.
«2» Прекрасно почувається в малорухливій воді жорсткістю до 15°, нейтральною реакцією, за температури 25°, але переносить і нижчу температуру. У жорсткій слаболужній воді швидко втрачає насиченість кольору, руйнується. При відхиленні від сприятливих умов втрачає насиченість колірного забарвлення і поступово руйнується. Водяна капуста добре росте при яскравому тривалому освітленні.
«4» Корневище довжиною до 3 см, товщиною 2 мм. Коріння папороті сплутане, сильно розгалужене. Для нормального росту і розвитку потрібна вода з великою кількістю розчиненої органіки.
«5» На відміну від Ceratopteris cornuta і Ceraptopteris thalictroides, які зарекомендували себе як чудові акваріумні рослини, Ceratopteris pteridoides дуже складний у догляді і тому дуже рідко вирощується. Найкраще утримувати як плаваючу рослину над мулистим ґрунтом, за інтенсивного освітлення, у малорухливій воді. Волосисте, пишне коріння у великому акваріумі – прекрасний притулок для мальків, де вони також легко знайдуть собі їжу і місцем нересту багатьох акваріумних риб. Необхідне вологе тепле повітря, але великий вміст водяної пари призводить до того, що краплі перестають скочуватися з поверхні листків і вони загнивають. Рослина погано переносить конденсат на листках, тому акваріум для утримання цієї рослини повинен бути напівприкритий.
Висаджений кущ ефектніше виглядає на задньому плані або по периметру акваріума. Якщо ж залишити рослину плаваючою, утворює розетку витончених світло-зелених напівпрозорих листків, що розстелилися по воді. Ця акваріумна рослина є чудовим природним фільтром, активно беручи участь в обмінних процесах акваріума, прекрасно асимілює продукти життєдіяльності мешканців акваріума. До того ж, рослина виступає хорошим світлорозсіювачем, створюючи комфортну для сприйняття обстановку в акваріумі. Не любить частого занепокоєння. Не любить інтенсивної течії і частого занепокоєння. Листки дуже ламкі, вимагають дбайливого поводження.
«6» Розмножується водяна капуста дочірніми рослинами, які з’являються на будь-якому місці листової пластини, нагадуючи бантики. Особливо багато їх з’являється на місцях зламу.
Salvinia natans, Salvinia auriculata, Сальвінія.
Ceratopteris thalictroides, Папороть (Цератоптерис) індійська. 
