Які і де вибирати камені.
Найкращі камені найпростіше знайти у воді або на березі по кромці водойми, тому що ці камені постійно омиваються водою, і на них немає гострих виступів, які могли б поранити вашу рибу. Не збирайте камені в тій місцевості, де є шахти чи кар’єри і відбувається видобуток металевих чи мінеральних руд. Якщо ж де-небудь поблизу є кар’єри, в яких видобувають камені, що використовуються в будівництві або для виготовлення надгробних плит і статуй, це гарна ознака, оскільки такі камені обов’язково повинні мати рівномірну будову і не містити включень сторонніх мінералів, що можуть виявитися токсичними. Проте і при цьому не виключається їх вплив на жорсткість води і рН.
Камені краще брати темного кольору. Найкращі кольори — це чорний, темно-сірий, темно-зелений і темно-коричневий. Ці камені дають найкращий контраст зі світлим ґрунтом. Слід збирати камені різних розмірів і форми, але також було б непогано набрати круглих і пласких каменів. Великі камені для створення основи композиції потрібно вибирати з грубою поверхнею, в вибоїнах, з безліччю тріщин. Оформлювач чи дизайнер, та й кожен із нас, вибере камінь, який має незвичайний екзотичний вигляд. Для створення річкового ландшафту використовують округлі камені, для імітації скель — пласкі камені неправильної форми.
Для прикраси акваріума ми застосовуємо велику кількість каменів різних порід, але зустрічаються і такі мінерали, які абсолютно не придатні для акваріума і безпосередньо для риб. Більшість каменів може бути використана в акваріумі, але ось камені, що містять вапно, або морські камені, що складаються із суміші мушель, слід уникати, оскільки вони можуть надмірно підвищувати кислотність або жорсткість води. Для акваріума не придатні породи, що виділяють залізо, кальцій і магній: травертин, туф, граніт, мармур, вапняк. Кальцій і магній підвищують жорсткість води та її pH. Надлишок заліза у воді пригнічує ріст рослин і сприяє росту водоростей.
Слід уникати будь-яких каменів з водоростями чи рослинами, що ростуть на них. Якщо ваш акваріум буде добре освітлюватися, то не важливо, якого кольору камені ви зберіть — незабаром вони всі стануть зеленими від водоростей. Якщо ж акваріум освітлюватиметься в межах норми, то слід уникати білих каменів (або взагалі всіх каменів світлих відтінків) і пошукати більш темні. Дуже мальовничо виглядає світлий камінь на тлі темної гірки. Камені повинні мати заокруглені краї. Тому, перш ніж використовувати ту чи іншу породу каменя, необхідно з’ясувати, придатний він для акваріума чи ні.
Поради при виборі каменів:
• Не беріть камені з металевими прожилками або шарами кольору іржі (видні розводи іржі), а також камені, що містять кольорові кристали. Проте якщо ви бачите білі чи прозорі кристали або прожилки, це, скоріше за все, кварц, він безпечний.
• Шукайте камені з рівномірним забарвленням, рівномірно розташованими крапинками та рівномірною будовою. Уникайте яскраво забарвлених каменів (якщо немає впевненості в тому, що вони безпечні), оскільки таке забарвлення може бути притаманне якимось небажаним мінералам. Не можна використовувати шматки руд, хоч би як гарно вони виглядали.
• Будьте обережні — перш ніж поміщати камені в акваріум, пам’ятайте, що деякі з них можуть містити у собі велику кількість заліза, не можна дати йому потрапити у ваш акваріум. Камені можуть принести в акваріум разом із красою та декором важкі метали (залізо, свинець, мідь тощо). Отруєння важкими металами зазвичай не супроводжується жодними зовнішніми симптомами, риби просто вмирають нібито без причини. Для того щоб із вашим акваріумом цього не сталося, ретельно перевірте знайдені камені на наявність плямок.
Візьміть і відкладіть ті камені, на яких є блискучі вкраплення металевого кольору, «вени» чи «судини», схожі на іржу, в окремий посуд. Полийо на них слабким розчином кислоти (лимонну кислоту або оцтову). Якщо при потраплянні кислоти на камінь ви спостерігаєте шипіння або появу дрібних пухирців на поверхні каменя, то це явна ознака присутності металевих включень, і, отже, камінь даватиме у воду іони важких металів.
• Не забувайте про те, що матові сірувато-бліді камені — це, скоріше за все, вапняк, а камені, за кольором і будовою нагадують пісок, — найімовірніше, пісковик.
• Пам’ятайте про те, що камені, що містять скам’янілості, — це, як правило, вапняк.
• Камені, що містять вапно, або морські камені, що складаються із суміші мушель, слід уникати, оскільки вони можуть надмірно підвищувати кислотність або жорсткість води. Від цих недоліків позбавлені туф, граніт, галька.
• Не використовуйте м’які або крихкі камені (за винятком вапнякового туфу) в акваріумах із лужною водою.
• Зверніть увагу на вагу каменів. У середньому камінь у 2,5 раза важчий за воду. Якщо серед ваших побутових місткостей є відро чи таз з індикаторами об’єму, то можна провести нехитрий експеримент. Наповніть цю місткість водою, занурте туди камінь, потім витягніть і подивіться, на скільки літрів води стало менше. Зазвичай, помноживши цю цифру на 2.5, ми з легкістю отримаємо вагу каменя в кілограмах. Зворотний експеримент (беремо вагу каменя і ділимо її на 2,5) покаже, скільки літрів води з акваріума витіснять камені.
• При виборі каменів стежте, щоб вони не мали гострих країв (об них можуть поранитися риби).
• Серед каменів, відполірованих водою, вибирайте такі, у яких поверхня однорідна і не має отворів чи тріщин. Обкатана галька великого розміру виглядає погано. Не беріть камені, які були явно відрізані чи зламані.
• Негарно використовувати камені різного кольору і фактури в одному акваріумі. Занадто барвисті камені дратують і порушують гармонію в акваріумі. Чорний річковий камінь надає акваріуму відчуття холоду. Червоні камені сильно виділятимуться, оскільки рівнів контрасту буде вже кілька: колір, форма, фактура.
• Дуже важливо використовувати різні розміри. Для загального враження від акваріума не настільки важлива індивідуальна форма каменя, більшого значення набуває ефект групи каменів. Один, навіть дуже гарний камінь в акваріумі виглядає як чужорідний предмет. А от групова композиція здатна надати індивідуальності водоймі. Таким чином, індивідуально не дуже привабливий камінь може добре виглядати в групі каменів.
• Відмовтеся від каменів із верхівкою більшою, ніж основа (окрім типу Гіллястий).
Камені, як і гальку, слід перевірити на зміну pH. Визначити, чи міститься у породі вапно, можна дуже простим способом: треба капнути на камінь соляною чи сірчаною кислотою або засобом рН-мінус. Якщо утворюється піна, значить, порода вапнякова і для резервуара з м’якою водою не підходить. Камені з доломіту, вапняку, сланцю, мармуру, черепашнику, черепашки, корали, сталактит і деякі види туфу використовують тільки в акваріумах із жорсткою водою, оскільки вони підвищують жорсткість води.
Вапняк — осадова порода, що складається головним чином із карбонату кальцію. Деякі вапняки містять також солі магнію. Вапняки бувають від дрібнозернистих і твердих до великозернистих і крихких. Підвищують або буферують жорсткість і рН.
Якщо ви не відчуваєте достатньої впевненості у своїх силах і знаннях, щоб самостійно збирати і перевіряти природні камені, краще звернутися до зоомагазинів. У деяких магазинах продають штучні камені. Деякі штучні камені дивовижно схожі на справжні, хоча діапазон їхніх розмірів і форм досить обмежений і вони є досить дорогими. Зате вони, як і справжні, служитимуть вам усе життя.
Основні типи каменів, що використовуються для дизайну акваріума.
Вибір і підготовка каменів для акваріума. 
