Встановлення та підтримання біорівноваги в акваріумі.
Продовження…
“Акваріум, — зазначає відомий американський фахівець Спотт, — може бути готовий до прийому тварин протягом перших двох тижнів, але він ще не зовсім урівноважений, оскільки багато важливих груп бактерій ще не стабілізувалися”. Далі він продовжує: “Згодом коливання надходження енергетичних речовин компенсуються збільшенням активності обмінних процесів”, тобто збільшення речовин, що підлягають переробці, викликає збільшення активності бактерій-редуцентів. Але, звісно, до певних меж: сильно перенаселений акваріум довго здоровим існувати не може.
“Мінералізація, нітрифікація та денітрифікація — процеси, що протікають у новому акваріумі більш-менш послідовно. В усталеній системі вони йдуть майже одночасно, узгоджено, без відставання, оскільки всі надходячі енергетичні речовини швидко засвоюються”. Цим, зокрема, пояснюється неефективність нерегулярного внесення в акваріум добрива для рослин.
Усі живі істоти в понятті екосистеми класифікуються на виробників, споживачів і перетворювачів. В акваріумі ці основні рольові типи екосистеми відповідають водним рослинам, рибам і мікроорганізмам. До виробників належать ті частини екосистеми, які в результаті фотосинтезу виробляють хлорофіл. Як правило, цьому типу відповідають водні рослини. У процесі фотосинтезу рослини ростуть і виділяють у воду кисень. Риби та мікроорганізми використовують кисень для дихання. До продуцентів (виробників) належать два головні типи рослин: вищі спорові та вищі квіткові, які є предметом колекціонування серед акваріумістів (скажімо так — бажані мешканці акваріума), і нижчі, які здебільшого представлені водоростями (їх ми визначимо як неминучих мешканців акваріума).
У природних водоймах величезну роль у створенні біомаси органічних речовин відіграє фітопланктон (зважені у воді водорості), роль вищих рослин значно менша. В урівноваженому середовищі існування в акваріумі роль вищих водних рослин значно більша, ніж фітопланктону, присутність якого в прозорій воді зовсім непомітна. Але в одному випадку цей фітопланктон стає помітним і спричиняє катастрофу в акваріумі. Це відбувається, коли під впливом зайвої освітвленості прямими сонячними променями вода “зацвітає”: спочатку розростання фітопланктону надає їй білуватого кольору, потім зеленуватого, зеленого непроглядного і, нарешті, темно-зеленого з чорнотою у слабо освітлених кутах.
Водорості, що сидять на субстраті (пісок, каміння, скло, вищі рослини, равлики), помітніші й належать до чотирьох груп: синьо-зелені (розвиваються зазвичай у початковій фазі життя акваріумного середовища), бурі (за недостатньої освітленості), зелені (їх присутність нормальна в урівноваженому акваріумі, а розростання свідчить про надлишкову освітленість) і червоні (так звана «чорна борода» розростається в деградуючих, сильно забруднених акваріумах). Роль рослин в акваріумі значна — це ціла хімічна фабрика, що впливає на інші компоненти моделі екосистеми.
До консументів (споживачів), в основному, належать усі тваринні мешканці акваріумів, які поїдають рослини та інших тварин. Їхні виділення (гази при диханні, екскременти, метаболіти, феромони тощо) суттєво впливають на стан акваріумного середовища існування. Незважаючи на те, що цьому типу відповідають риби, власник акваріума повинен забезпечувати їх їжею.
Для урівноваженого тривалого стабільного стану цього середовища слід виконувати три правила, про які вже йшлося: уникати перенаселеності акваріума, не допускати зіткнення “професійних” потреб його мешканців, дотримуватися можливості вільного визначення “адрес” видів, що населяють акваріум. І, звісно, помірно годувати. Треба пам’ятати, що багато глибоководних мешканців океанів харчуються часом раз на рік або півтора, а нашим акваріумним рибам тижневий голод лише корисний.
До перетворювачів (що розкладають органіку) належать мікроорганізми, такі як бактерії, інфузорії та гриби, що живляться мертвою органічною речовиною. Вони не претендують на поїдання живих клітин, оскільки цим займаються справді шкідливі мікроорганізми, що спричиняють хвороби. Опинившись у відповідних умовах, мікроорганізми розмножуються, доки їх кількість не досягне певного рівня, чітко узгодженого з кількістю риб і рослин у замкнутому просторі акваріума. Вони підтримують хорошу якість води шляхом розкладання екскментів риб, нез’їденого корму, а також забезпечують поживними речовинами водні рослини.
Залишається уточнити одне питання — де розташовані одні з основних компонентів екосистеми — розкладачі, відновлювачі — спеціалізовані види бактерій, які відіграють таку велику роль у житті та благополучча нашої моделі? У природи — зазвичай у ґрунті. В акваріумі — там, де накопичується вся акваріумна “бруд” — у фільтрах і в ґрунті. Ґрунт взагалі відіграє велику роль у житті моделі екосистеми акваріума — це своєрідна “кухня погоди”. Стан ґрунту визначає величину редокс-потенціалу (окисно-відновного показника середовища), впливає на показник рН середовища, перешкоджає або, навпаки, сприяє скупченню токсичних речовин тощо. Середовище акваріума стабільне, коли водні рослини, риби та мікроорганізми існують у правильному балансі.
Якість ґрунту визначається і організмами, які в ньому живуть. Відомо, що родючість ґрунту залежить від його мешканців, наприклад дощових черв’яків. Роль дощових черв’яків у ґрунті акваріума, сприяючи циркуляції в ньому води та органічних речовин, виконують трубочник і молюски, що живуть у ґрунті (найчастіше в акваріумах зустрічаються тропічні равлики меланії). Перші за активних риб недовго виконують свою роль, другі роками живуть і розмножуються в акваріумах. До речі, меланії — прекрасні індикатори “здоров’я” середовища існування в акваріумі: якщо це “здоров’я” порушено, вони масово покидають ґрунт і гронами повисають на рослинах і стінках акваріума.
Усе сказане про ґрунт справедливе лише в тому разі, якщо ми не будемо його періодично промивати з метою продовження зрілої фази середовища існування. При регулярному промиванні, оновленні ґрунту ми, звісно, порушуємо весь цей мікросвіт піску та його важливу роль у “здоров’і” моделі екосистеми.
Тут ми підходимо до ролі акваріумних фільтрів. Зазвичай у посібниках для любителів акваріума про них йдеться як про засіб видалення з акваріума каламуті та бруду. Насправді роль фільтра значно складніша: саме на його субстраті (фільтрувальному матеріалі — ваті, гравії) оселяються такі важливі для збалансованого існування моделі екосистеми різні бактерії. Саме у фільтрах відбувається таїнство утилізації органіки, переробка хімічних речовин, усунення токсичних сполук, про які детально йшлося вище. Саме в них відбувається за потреби збільшення чи скорочення маси редуцентів, яка й забезпечує збалансованість і багаторічне існування акваріума.
Фільтрувальну масу, як відомо, теж періодично перемивають, але на швидкому потоці води вона знову наповнюється масою бактерій саме в тій кількості, яка потрібна для збереження збалансованості середовища. Отже, навіть в акваріумі з кришталево чистою водою необхідна постійна робота фільтра, постійне примусове проганяння через нього води за допомогою ерліфтних або інжекторних систем, якщо ми хочемо довше зберегти в акваріумі стабільну життєдіяльність екосистеми.
Процес, що відбувається у фільтрах, називається біологічним очищенням та оздоровленням води. І грамотний акваріуміст під акваріумом розуміє не лише водойму, а й усю систему. Особливо добре це уявляють собі любителі морського акваріума. Любителям прісноводних акваріумів цю істину поки що доводиться доводити: повсюдне заступництво прісної води та постійна можливість перебудувати акваріум заново, коли він занепав, перешкоджають сприйняттю справжнього акваріума як космічної станції, що складається з житлової зони та зони регенерації, з’єднаних шлангами з постійною циркуляцією води.
Лише за такого розуміння можна говорити про спроби тривало регулювати гомеостаз моделі екосистеми. С. Спотт, який дотримується крайньої точки зору з цього приводу, пише: “Фільтрувальний шар — постійна система. Гравій не можна виймати та промивати, оскільки при цьому разом із детритом видаляються мікроорганізми”. Проте не дуже часте — приблизно раз на три місяці, а то й рідше — промивання невеликих за місткістю ерліфтних фільтрів збалансованих акваріумів не небезпечне.
Середовище існування в період його становлення вкрай нестійке, тому втручатися в роботу акваріума в цей час категорично забороняється. Потрібно лише стежити за тим, як рослини пішли в ріст — кожний новий листок ставав більшим, потужнішим за попередній; щоб риби плавали здоровими (спинний плавник — показник їхнього настрою — злипся, розправлений або періодично розправляється), освоювали весь об’єм води, не трималися біля поверхні під кутом 45°, жадібно заковтуючи атмосферне повітря; система підігріву, освітлення, аерації та фільтрації працювала нормально. Можна відрізати згнилі частини рослин, пересадити деякі з них. Можна і потрібно періодично чистити від водоростевих обростань лицьову стінку акваріума.
А чого робити не можна? Не можна протягом двох місяців підмінювати воду, — який сенс замість напівводопровідної води, що ще тільки перетворюється на живу воду, вносити знову стерильну водопровідну? У великому акваріумі підміна води загальмує формування середовища існування, а в малому це втручання викличе катастрофу, все доведеться починати спочатку. Не можна вносити нічого в акваріум. А поради такі: або внести городні добрива, або сунути під коріння рослин глину, торф. І те, і інше потрібно рідкісним і складним у культурі водним рослинам, але вони тому й звуться рідкісними, що не потрапляють до рук початківця-акваріуміста.
Для більшості ж акваріумних рослин пісок — цілком достатній ґрунт, з часом він трохи заілиться за рахунок випорожнень риб, залишків відмерлого листя і перетвориться на високопоживний. Дуже небезпечно для середовища існування в акваріумі бездумне внесення кормів (особливо сухих) у такій кількості, яку рибки не можуть з’їсти одразу. На жаль, це найпоширеніша причина порушення благополуччя в акваріумі та загибелі його мешканців.
Через 2-3 місяці середовище існування в акваріумі, що формується, увійде в стадію молодості. З цього моменту і до повного перебудування акваріума наново треба почати підмінювати 1/5 частину води раз на 10-15 днів, можна щомісяця. Мешканці акваріума начебто і не вимагають такого оновлення води, але середовищу існування воно необхідне для продовження молодості та зрілості.
Під час підміни води можна зробити й прибирання — зібрати шлангом сміття з ґрунту, почистити скло. В акваріуми місткістю понад 200 літрів воду доливають тонким струменем з-під крана. Для дрібних водойм воду потрібно відстояти в кімнаті або підігріти до 40-50°С. Через пів року настає зрілість середовища існування, тепер уже тільки грубим втручанням можна його зіпсувати. Через рік настав час допомогти середовищу існування не старіти.
Синдром молодого акваріума. Запуск акваріума.
Температурний режим, Режим освітлення, Рух води, Нітрифікація. 
Останні зміни та доповнення внесені 12 листопада 2012 року.
