Ряд Коропозубоподібні ( Cyprinodontiformes )
Підряд Живородні Коропозубі ( Cyprinodontoidei )
Родина Пецилієві ( Poeciliidae )
Підродина Пецилінові ( Poeciliinae )
Продовження…
Рід Ксифофорус — Xiphophorus.
— Плямиста пецилія, або плятипецилія — Xiphophorus maculatus [Gunther, 1866]. Синонім: Platypoecilus maculatus, nigra, pulchra, sanguinea. (Англ- Platy, Red Southern Platyfish, Red Tuxedo Platy, Red Wagtail Platy, Wild Southern Platyfish). Водойми атлантичного узбережжя Мексики та Гватемали. Самец 3-4, самка 4-6 см. Меча у них немає, і відрізнити самочку від самця можна за формою анального плавця. Якщо мечоносці, що живуть у природи, пофарбовані майже однаково — основний тон зелений, то пецилії й у природи бувають різного забарвлення. Плямиста пецилія утворює багато локальних рас, забарвлення яких відрізняється. Найчастіше зустрічаються світло-жовті рибки. Крім такої світло-жовтої рибки, у природи зустрічаються і чорні, і червоні.
Таке різноманіття забарвлення і надихнуло акваріумістів на думку — вивести рибок, пофарбованих ще ошатніше. Забарвлення основної форми жовтувате, коричневе до оливково-коричневого, а також синювато-сіре до сірого з великою плямою біля хвоста і дрібною на спині. Черевце від жовтого до білого, боки мають синювато-зелений відтінок. Зяброва кришка синьо-зелена, відливає металевим блиском. У самців на тілі виділяється від 2 до 5 слабо помітних поперечних смужок. Грудний, черевний і спинний плавці безбарвні та прозорі. Нижня крайка хвостового плавця блакитна з металевим відливом або зеленувато-біла.
У наших акваріумах вихідна форма не збереглася. Селекційні форми представлені у вигляді гібридів X. helleri х X. maculalus x X. variatus. Характерною для даного виду ознакою є наявність на задньому кінці хвостового стебла і хвостового плавця більш-менш помітних темних плям. Наявність цих плям дала підставу називати цей вид “плямистим” (maculatus — плямистий). Велична, форма і розміщення цих плям спадково зумовлені.
Систематики та селекціонери розрізняють сім основних типів розміщення цих плям. Коли кажуть про походження якоїсь породи, у більшості випадків вказується назва типу розміщення плям у предків, які були використані при виведенні цієї породи: “одна пляма”, “подвійна пляма”, “півмісяць”, “повний місяць”, “півмісяць з подвійною плямою”, “повний місяць із доповненням” і “комета”. Іноді ці плями можуть не набувати повного розвитку. При схрещуванні з особинами, позбавленими цих плям, у потомків у першому поколінні з’являються плями.
Ідентифікація: Плямиста пецилія — Xiphophorus maculatus.
З численних рас диких плямистих пецилій, що розрізняються за забарвленням, використовуючи помічені мутації та схрещування, акваріумісти-селекціонери вивели близько 40 різновидів із новими, що не зустрічаються в природних умовах, поєднаннями плям різних кольорів і розмірів (від жовтої, червоної та блакитної до чорної, включаючи різні колірні комбінації) і форм з подовженими хвостовими плавцями, що мають загострену форму або форму пензлика, і вуалевими спинними плавцями. Схрещування плямистих пецилій і меченосців Геллера з подальшою селекцією дозволяють виводити меченосців, які мають практично будь-яке забарвлення, що зустрічається у плямистих пецилій.
При купівлі рибок ми повинні гарантувати, що кожне різноманіття забарвлення буде розміщене в окремому акваріумі. По суті, це перешкоджає самкам бути заплідненими самцями іншого забарвлення, щоб не отримати мальків, колір яких не відповідає жодним стандартам. Самці досягають підліткового віку на четвертому місяці, і в цей час їх необхідно відокремити від сестер, щоб уникнути раннього спарювання. Пари можуть створюватися в шість місяців.
Мирні, всеїдні рибки, ніжніші, ніж інші. Для утримання та розведення плямистих пецилій придатні невеликі акваріуми, густо засаджені рослинами, але які мають вільні місця для плавання. Щільність посадки на пару не менше 3 літрів. Особливих вимог до якості води вони не висувають, але більше підходить вода середньої жорсткості та з близькою до нейтральної реакцією середовища. Плятипецилії добре приживаються навіть у щойно влаштованому акваріумі. Для догляду за цією не дуже вибагливою рибою акваріум завжди повинен бути добре засаджений рослинами і в ньому повинні бути водорості, в яких риби пасуться і де вони знаходять не тільки рослинний корм, а й мікроорганізми. Жорсткість 8-25°, рН 7-7,5, температура 20-26°С. При поганому самопочутті риб температуру слід підняти на 2-4°С, у воду додати сіль — 1-2 чайні ложки на 10 літрів.
Дозрівають у 4-6 міс. залежно від гібридної групи та умов утримання. Самки мечуть мальків кожні 28-50 днів (при високій температурі частіше, а при низькій рідше). Мальки розміром 4-5 мм дрібніші та слабші за інших живородних, тому їх краще вирощувати окремо від мальків меченосців, гупі та інших риб.
Існує безліч форм і забарвлень цієї риби, які були ретельно відібрані протягом багатьох років. В даний час є безліч декоративних форм, серед яких: чорно-крапчаста з білим фоном (пульхра), зелено-чорна (шварц), золотиста (аурата), яскраво-червона (рубра), чорна з металевим відливом (нігра), чорно-крапчаста з жовтим фоном (мармурова), чорноплавнична з червоним і жовтим тілом, червоноплавнична з лимонним тілом, жовта з блаatиватим відливом (дзеркальна), альбіноси (очі червоні, темні пігменти відсутні) та інші різновиди, у тому числі з подовженнями у спинному плавці, а також з ліроподібним хвостом або подовженими його середніми променями.
Виведені й високоплавничні (шарфові) форми. Останніми роками з’явилися червоні та білі дископодібні пецилії з дуже високим, майже круглим тілом. Яскраво-червоні дискові пецилії мають укорочене і ніби розширене в середній частині тіло. Улюбленими формами є коралова пляті, місячна пляті, пляті-трясогузка, пляті Сімпсона, пляті “окривавлене серце” та з вуалевими плавцями.
Ідентифікація: Плямиста пецилія — Xiphophorus maculatus-2.
Xiphophorus variatus, Xiphophorus meyeri, Пецилія. 
