Загін Коропозубоподібні ( Cyprinodontiformes )
Підзагін Живородні Коропозубі ( Cyprinodontoidei )
Родина Пецилієві ( Poeciliidae )
Підродина Пецилінові ( Poeciliinae )
Рід Ксифофорус, або мечоносці — Xiphophorus.
— Меченосець Геллера, зелений, простий — Xiphophorus hellerii [Heckel, 1848]. Синонім: Xiphophorus brevis, guentheri, jalapae, rachovii, strigatus. (Англ. Green Swordtail, Marigold Wag Swordtail, Swordie). Водойми атлантичного узбережжя південної Мексики, Гватемала. У природи мечоносці мешкають як у прісних, так і в солонуватих водоймах — найчастіше в річках, але зустрічаються і в різних озерцях та калюжах, у тому числі і в естуарній зоні, де вміст солі у воді буває досить великим. Раніше відомі підвиди X. h. alvarezi, X. h. guentheri та X. h. strigatus, згідно з ревізією Rosen (1979), слід вважати самостійними видами. Кожен із цих підвидів має локальні раси, що відрізняються за забарвленням. З перелічених вище підвидів основним вважається меченосець Геллера, або зелений (X. helleri). У природних умовах самці (без меча) досягають загальної довжини 8, а самки — 12 см. В акваріумах виростити меченосців до таких розмірів вдається лише за дуже хороших умов.
Забарвлення дуже варіативне, у природи відомо близько 10 форм. У природних умовах основна форма “зелений меченосець” має таке забарвлення. Основне забарвлення тіла світле коричневато-оливкове. Посередині тіла воно відливає зеленуватим блиском. Уздовж тіла на його боках посередині проходить кармінно-червона смуга. Трохи нижче і вище за цю смугу проходять ще дві вужчі червоні смужки. На череві боки мають світло-блакитний відтінок. Усе тіло переливається сріблястим блиском. Меч має чітку чорну окантовку. Забарвлення меча всередині цієї чорної окантовки сильно варіює. Воно може бути зеленим, жовтим, помаранчевим або червоним. Забарвлення самок блідіше, ніж самців.
Мечоносці — дуже веселі, рухливі і в більшості випадків миролюбні риби, яких можна утримувати разом з іншими мирними рибами. Виняток становлять, мабуть, лише самці вуалевих гупі, яким граючись, мечоносці можуть пошкодити їхню головну прикрасу — хвостові плавці. Якщо в акваріумі перебуває кілька самців, то домінуючий може бити та відганяти від корму інших. Якщо прибрати домінуючого самця, його місце займає інший і починає поводитися подібним чином. Спокійніше поводяться самці, коли їх багато і якщо немає самок. Вони справді схожі на самок доти, доки не розвинеться меч і гоноподій. Одноразово запліднена самка може мести мальків кілька разів.
Для утримання та розведення меченосців краще використовувати не надто маленькі акваріуми: довжиною не менше 30 см і об’ємом не менше 20 літрів. Щільність садіння на одну пару меченосців — не менше 6 літрів води. При більш щільному садінні рибки будуть дрібнішими. Раз на тиждень потрібно підмішувати 1/3 об’єму води. Акваріум повинен бути густо засаджений рослинами, але мати вільний простір для плавання цієї рухливої рибки. Риби люблять свіжу воду, тому її потрібно регулярно підмінювати. Вони вистрибують із води — акваріум слід накривати. Мечоносці всеїдні. При поганому самопочутті риб слід підвищити температуру на 2–4 град., воду підсолити з розрахунку 1–3 чайні ложки солі на 10 л води. Важливо пам’ятати: регулярна підміна води покращує самопочуття цієї риби. pH 7-8; dH 5-20°; T 22-25°С, солоність 1-5%.
Дозрівають у 4-7 місяців. Основна передумова успіху при селекції меченосців — роздільне утримання самок і самців. Справа в тому, що самка меченосця ще в молодому віці, до настання статевої зрілості, може бути запліднена самцем, і сперма зберігатиметься в її організмі доти, доки ікра не дозріє для запліднення. Одноразово запліднена самка меченосця мече мальків кілька разів і при утриманні без самця, оскільки має “запас” сперми. Тому призначених для розведення самок слід утримувати окремо. При гарному догляді самки щопівтора-два місяці метатимуть по 20-200 і більше мальків (що більша самка, то вища її плідність). Мечоносці є активними канібалами. Тому для нересту повних самок краще відсаджувати в окремий густо засаджений рослинами акваріум.
Селекція меченосців.
В основу виведення нових порід було покладено гібридизацію X. helleri та X. maculatus. В результаті гібридизації меченосців із різними кольоровими формами плямистих пецилій виведено велику кількість меченосців різного забарвлення, але справжніх меченосців Геллера в акваріумістів давно вже немає. Зараз відомо безліч декоративних форм меченосців, що відрізняються забарвленням та формою тіла і плавців. Раніше були найбільш поширені червоні, лимонні, альбіноси, тигрові двох типів (червоно-крапчасті та з чорними плямами за коричневим фоном, у останніх черево світле оранжево-коричневате), ситцеві (чорно-червоно-білі) та багато інших, як з подовженим у вигляді косиці чи паруса спинним плавцем (шарфові або прапорові), так і з ліроподібним чи трилопатевим хвостом (вилочні) та з сукупністю цих ознак (вилочно-шарфові, вилочно-прапорові), нерідко з вуалеподібним хвостом.
Аматори займаються селекцією меченосців протягом кількох десятиліть, незважаючи на великий досвід і значну кількість уже виведених порід, весь час з’являються меченосці з новим, невідомим раніше забарвленням. Ці нові породи витісняють набридлі, старі стають модними. Кінця цьому процесу не видно.
Перспективи селекції меченосців безмежні. Створено понад 30 декоративних форм меченосців, що відрізняються забарвленням і формою плавців «кольорових» меченосців. Крім «кольорових», виведено кілька форм шарфових (високоплавничних), лірохвостих і вуалевих меченосців. У деяких порід «ліра» і «вуаль» поєднуються з «шарфом». Виведено крапчасту, рубінову, тигрову (смугасто-червоно-чорну), ситцеву (червоно-чорно-білу), червону, помаранчеву і чорну форми з нормальними, ліроподібними, трилопатевими чи вуалевими хвостовими та з подовженими спинними плавцями. Меченосці Ананасовий; Альбінос Koi; Білий; Берлінський; Болгарські білі; Гамбурзький; Зелена трясогузка; Зелений; Золота комета; Золота трясогузка; Золотий; Каліко; Червона комета; Червоно-білий; Червоний Tuxedo; Червоний оксамитовий; Червоний; Червоно-білі; Кумач; Лимонний; Лірохвостий; Мармуровий; Неоновий; Смугастий; Плямистий; Смокінг; Ситцеві; Тигровий; Трьохколірний; Чорний; Чорний плямистий; Змішані кольори. У низці випадків порушується форма гоноподія у самців, що веде до неможливості природного запліднення. Щоб уникнути безплідності таких риб, вдаються до штучного осіменіння. Як і в інших живородних, виведення нової породи займає близько 3 років.
Фото: Меченосець зелений — Xiphophorus hellerii.
Форми тіла та забарвлення меченосців.
Види та як утримувати меченосців. 
