ЦИХЛІДИ ОЗЕРА ТАНГАНЬЇКА.
Ряд Окунеподібні ( Perciformes )
Родина Цихлові ( Cichlidae )
Підродина ( Pseudocrenilabrinae )
Продовження…
Рід Neolamprologus — Неолампрологус.
— Neolamprologus mustax [Poll, 1978] — Неолампрологус мустакс білобородий. Синонім: Lamprologus mustax. Озеро Танганьїка, віддає перевагу кам’янистому рельєфу дна. Самці близько 9 см, самки близько 7 см. Тіло, на відміну від близьких видів (N. leleupi та N. cylindricus) значно вище. Загалом риба виглядає дуже масивною, що особливо яскраво виражено у дорослих особин. Крім наявності жирового наросту, з віком самець стає більшим, набуває яскравого насиченого жовтого кольору і виглядає представницьким за самку. Підборіддя та нижня частина голови білі.
З часом ця відмінність посилюється. А от у підлітковій стадії і навіть у молодих виробників розрізнити стать досить складно. Анальний та черевні плавниці загострені, хвостовий округлий. Під час нересту з’являються темні вертикальні смуги. У підлітковому віці дуже схожий на Neolamprologus leleupi.
У більшості місць поширення цього виду можна виявити кілька колірних різновидів. Зустрічаються, наприклад, чорні та коричнево-червонуваті особини з жовтуватими плавниками (Kiku), жовті (Mbete), коричнево-жовті (Chaitika), сірі (Cape Kachese). Примітною особливістю забарвлення майже всіх колірних варіацій Neolamprologus mustax є різне забарвлення тіла і плавників. Незмінним залишається лише одне — білувата нижня частина зябрових кришок або біле підборіддя, що дало назву виду. Темно забарвлені раси хоч і не мають яскравого забарвлення, але контраст тіла і білого підборіддя виглядає досить оригінально. Набагато більш відомі та популярні світлі колірні варіації. Варіація “Moliro” має характерне основне оранжево-жовте забарвлення тіла.
Для утримання цього виду необхідно забезпечити в акваріумі достатню кількість укриттів у вигляді печер або щілин у камінні. За допомогою каміння обстановка акваріума має бути розділена на окремі території з достатки просторих укриттів і збереженням достатньо великого простору для плавання. До рослин риби байдужі, проте розташовані поруч із гніздом будуть видерті. Легко уживаються разом з іншими цихлідами озера Танганьїка. У природи та в акваріумі створюють пари лише на нерестовий період. Наступний нерест може бути ознаменований вибором іншої готової до нересту партнерки.
Досить агресивний і може захищати досить велику територію в період розмноження. Сильна внутрішньовидова агресивна поведінка. Незважаючи на те, що мають досить поступливу вдачу, дорослий самець, який давно «осів» на своїй території, впевнений у собі і здатний захистити її від більш напористих видів. Порушники нещадно переслідуються, навіть зі смертельним наслідком. Тіснота чи невдала обстановка в акваріумі провокують внутрішньовидові та міжвидові зіткнення між рибами. При годуванні живим кормом, багатим на каротин, набувають яскравого забарвлення. Статевозрілості досягають до 15-16 місячного віку. Віддають перевагу відкладанню ікри в тріщинах скель. За потомством дбає переважно самка. Т 25-27°C; рН 7,8-8,5; dH 10-20°.
— Neolamprologus mustax “Orange”. Озеро Танганьїка, біля півострова Nundo Head, Zambia. Цей колірний різновид дійсно виглядає цікавіше за інших і вносить приємну різноманітність у колірну гаму Lamprologini. Комбіноване забарвлення з помаранчевих плавників і світло-коричневого в червоноту тіла виглядає вельми ефектно. При штучному освітленні тіло оранжевої варіації може набувати рожевого відтінку. Очі мають по всій окружності широку помаранчеву обкантовку.
При поганому годуванні та нерегулярних підмінах води гарне забарвлення втрачають. Забарвлення плавців і тіла значно насиченіше при включенні до раціону кормів, багатих на каротин. У нерестовий період, у момент збудження або переляку на тілі можуть проступати 5-6 поперечних здвоєних смуг. Якщо всі умови утримання дотримуються, то вже при розмірі 3-4 см мають доросле забарвлення.
— Neolamprologus niger [Poll, 1956] — Неолампрологус нігер, чорний. Озеро Танганьїка. 7 см. Відмінними ознаками цього виду цихлід є: • витягнутий, помірно високотілий, приплюснутий з боків корпус; • загострена голова з верхньорозташованим, глибоковирізаним ротом; • загострені закінчення спинного, анального та черевних плавців; • округлий хвостовий плавник. Насправді N. niger вкрай рідко має чорне забарвлення. Меланісти в природі становлять трохи більше 10 відсотків усіх колірних вариететів. Справа в тому, що в стресовій ситуації бура форма, що частіше зустрічається в природних умовах, стає грифельно-чорною. На боках корпусу помітний сітчастий малюнок за рахунок світлого облямування лусочок.
Самки дрібніші і мають світліше забарвлення, яке може змінюватися в залежності від умов та стану. Сексуально активні самки забарвлені в жовто-оранжевий колір (молодь забарвлена так само), а сексуально неактивні самки забарвлені в темно-коричневий колір — такий самий колір мають і всі самці. Анальний та черевні плавниці загострені, хвостовий округлий. Взагалі ж цей вид залежно від місцевого підводного скельного рельєфу має ще два, але вже значно привабливіші забарвлення: лимонне та помаранчеве.
Необхідно забезпечити в акваріумі достатню кількість укриттів у вигляді печер або щілин у камінні. До рослин риби байдужі. Легко уживаються разом з іншими цихлідами озера Танганьїка, з успіхом можна утримувати з будь-якими лампрологами-ракушниками та халінохромами. Надчутливі органи голови та бічна лінія тіла допомагають відшукувати здобич у найtemніших куточках печер і розщин, а також допомагають вчасно уникнути небезпеки задовго до її виникнення.
Досить агресивний і може захищати досить велику територію в період розмноження. Дозрівають у 8-10 місяців. Субстратом і укриттями служать керамічні печери, точений туф, пісковики, мушлі рапанів. Т 25-27°C; рН 7,8-8,5; dH 10-20°.
— Neolamprologus nigriventris [Buescher 1992] — Неолампрологус нігривентріс чорночеревий. Озеро Танганьїка. 10 см, самки дрібніші. Мають дві відмінні ознаки, що відрізняють цей вид від інших лампрологусів (із закругленим хвостовим плавником): • довгі грудні плавці, співрозмірні довжині голови, і більш довгу нижню бічну лінію, що починається майже відразу за зябровою кришкою і йде до хвостового кореня, що майже в 1,5 рази більше, ніж в інших представників триби Lamprologini. Також відмінними ознаками цього виду цихлід є: • сильно витягнутий, помірно високотілий, приплюснутий з боків корпус; • загострена голова зі злегка надломленим профілем і з прямо розташованим ротом; • великі, круглі очі; • загострені закінчення спинного, анального та черевних плавців; • закруглений хвостовий плавник з трохи зрізаним заднім краєм.
Мають дуже контрастне забарвлення корпусу, верхня половина якого світло-бежева, а нижня — чорна; в області грудних плавців помітний зеленувато-жовтий, а іноді зеленувато-блакитний гянець. Мають загострені закінчення спинного, анального та черевних плавців, закруглений хвостовий плавник з трохи зрізаним заднім краєм. Підлітки протягом перших місяців мають жовте забарвлення, а потім колір тіла змінюється на коричнево-жовтий з тонкою горизонтальною смугою.
Необхідно забезпечити в акваріумі достатню кількість укриттів у вигляді печер або щілин у камінні. Ці цихліди завжди знаходяться в безпосередньому контакті зі скельним субстратом, розташовуючись у кількох міліметрах від нього, ковзаючи черевом вздовж скель, наче повторюючи їх контур. До рослин риби байдужі. Легко уживаються разом з іншими цихлідами озера Танганьїка. Досить агресивний і може захищати досить велику територію в період розмноження. Т 25-27°C; рН 7,8-8,5; dH 10-20°.
Ідентифікація: Неолампрологус чорночеревий — Neolamprologus nigriventris.
Neolamprologus obscures, pectoralis, prochilus, pulcher.
Neolamprologus longicaudatus, marunguensis, mondabu, multifasciatus. 
