ЦИХЛІДИ ОЗЕРА МАЛАВІ.
Ряд Окунеподібні ( Perciformes )
Родина Цихлові ( Cichlidae )
Підродина ( Pseudocrenilabrinae )
Рід Pseudotropheus — Псевдотрофеус.
Мбуна середнього розміру, ендеміки озера Малаві. Меланіновий візерунок різний. Територіальні риби, у природи, облюбувавши якесь укриття, рідко віддаляються від нього на великі відстані. Усі риби цих видів доволі задиристі, і тому вже під час покупки слід підібрати їх так, щоб в акваріумній спільноті була певна гармонія. В акваріумі імітують скелястий ландшафт з камінням, що досягає поверхні води, з порослою водоростями верхньою частиною, щілинами та печерами.
Вироби та споруди з каменю з безліччю проходів і печерок надають рибам впевненості — саме до цього вони звикли у рідних біотопах. Найголовніше — поділ простору! В акваріумі треба створити візуальні природні межі. Важливо, щоб риби змогли залишатися осторонь, щоб уникнути постійної боротьби. І якщо ваш акваріум нагадує каменоломню, це буде найвірнішим рішенням. Але при цьому добре б повністю використати висоту резервуара і розмістити каміння так, щоб воно доходило до верхнього краю. Це єдина умова, за якої риби триматимуться у верхніх шарах води.
На одного самця має припадати кілька самок, а кількість укриттів — перевершувати кількість риб. Обов’язкові аерація, фільтрація та регулярна підміна води. Типові рослиноїдні цихліди, основу раціону яких становлять водорості та дрібні організми, що живуть у цих заростях. Самки виношують ікру в роті. dH 8-25°; рН 7,2-8,5; Т 22-27°С, за необхідності солоність 1-5%.
У 1976 р. W. Burgess відніс низку видів до роду Melanochromis. Безпосередні родичі P. zebra, серед яких P. aurora, P. lombardoi, P. livingstonii, P. hajomaylandi та P. greshakei, були включені до новоствореного підроду Maylandia, водночас P. tropheos опинився серед представників Tropheops.
— Pseudotropheus sp. “Acei” — Псевдотрофеус асей. (Англ. — Yellow Tail Acei, White Tail Acei). Західне узбережжя Малаві. 12-15 см, самки менші. Кілька геоваріантів з блакитним тілом і жовтими плавцями, мінімум два геоваріанти з бежевим тілом і жовтими плавцями, геоваріант із синьо-чорним тілом і білим хвостом та геоваріант із синьо-чорним тілом і жовтим хвостом. Відрізняється насиченим, контрастним забарвленням, невибагливістю.
Залежно від області озера, в якій мешкає популяція, непарні плавці можуть бути білуватими або жовтуватими. У самців колюча частина спинного плавця блідо-блакитна. У самок жовтий спинний плавець. Як самці, так і самки мають ікряні плями на анальних плавцях. Дорослі та молоді риби також дуже схожі, хоча старші особини зазвичай темніші. Колірні морфи: — P. acei “Yellow Fin” — Хвостовий плавець жовтий; — P. acei “White Fin” — Має значно темніший синій колір і слабку смугу позаду голови. Хвостовий плавець білий;
Чудово почувається в акваріумі з дрібним гравієм як ґрунт і великою кількістю кам’янистих конструкцій. Акваріум зі скелями до верхнього рівня води. Займають верхній шар води. Бажано доповнити декор місткості різноманітними корчами для того, щоб наблизити середовище існування до характерного для природного біотопу цих риб. Самці, як правило, значно агресивніші за самок.
Сумісні з рівними за розміром або більшими сусідами. Добре вписується в спільноту інших ендеміків африканського озера Малаві. Самці в нерестовий період територіальні та агресивні. Єдиний самець і 3-4 самки повинні становити групу.
Харчуються в дикій природі головним чином водоростями. Вони весь час голодні і готові їсти постійно. Живляться паличками та пластівцями для цихлід, пластівцями спіруліни, а іноді й замороженим живим кормом. Досягають статевої зрілості в 10-12 місяців. Для відкладання ікри потрібен високий плаский камінь, іноді копають ямку під скелею. Мальки пісочного кольору.
— Pseudotropheus demasoni [Konings, 1994] — Псевдотрофеус демасоні. (Англ. — Demasoni Cichlid, Midnight Demasoni). Озеро Малаві, скелясті ділянки. Самці 8-9 см, самки 6 см. Самці і самки мають однакове забарвлення тіла. Мають яскравий синій колір з 5-6 темно-синіми, майже чорними смужками, починаючи від дуже темної смуги за зябровою кришкою і закінчуючи приглушеною темною смугою біля основи хвостового плавця, між ними світло-блакитні смуги.
На голові у них три блакитні смуги чергуються з двома темними. Одна з цих темних смуг між очима, а інша на лобі, яка перетинається з першою вертикальною смугою позаду зябрової кришки. Підборіддя зі світлішим синім забарвленням. По краю спинного і анального плавців проходить світло-блакитна облямівка. Хвостовий плавець з дуже тонкими горизонтальними темними і світло-блакитними лініями, по краю блакитна облямівка.
Хоча й немає жодної різниці в забарвленні між самками та самцями, останні, як правило, яскравіші, більші, агресивніші та сміливіші за самок. При покупці цих риб слід звернути увагу саме на характер смуг: чим вони контрастніші і рівніші (як мінімум не перехрещуються між собою), тим цінніший екземпляр. Цікаво й те, що вже в місячному віці мальки мають забарвлення дорослих особин. Він схожий на P. minutus, тільки смуги останнього менш чіткі і не доходять до хвоста.
Ця риба — «карлик» групи Мбуна, але не обманіться її розмірами. Навряд чи ви зможете утримувати більше ніж одну-дві риби в акваріумі об’ємом менше 200 літрів. Вони територіальні, доволі агресивні до риб, які мають блакитні кольори з різними відтінками, і якщо територія існування мала, то домінуючий самець може забити іншого на смерть. Не можна розміщувати їх з рибами, що мають смугасте забарвлення, і особливо жовтими смугастими.
Самці конфліктують і можуть швидко позбутися будь-яких можливих суперників. З цієї причини для цього виду в акваріумі потрібна велика кількість укриттів і каміння. Співвідношення риб в акваріумі — на одного самця 3-6 самок, не повинно бути більше одного самця. Віддає перевагу середнім рівням води. Вони, на відміну від інших представників Мбуна, проводять багато часу в печерах і плавають навколо каміння, повторюючи контури скель (подібно до юлідохромісів), плавають догори дригом, боком або під дивними кутами. Але не через боязкість, а через цікавість.
Ґрунт з піску шаром 2-3 см. Рослини, навіть жорстколисті, будуть знищені. Ефективна фільтрація, регулярна підміна води. Вегетаріанці і повинні отримувати корми з високим вмістом спіруліни та інших рослинних компонентів. Гранули перед годуванням треба розмочувати. Розмножуватися починають у 6 місяців, нерест на гладкому валуні. Мальки різнокаліберні, і якщо їх не розсадити, то великі поїдатимуть менших. Це риба не для початківців. рН 8,0-8,9; dH 10-18°; Т 22-28°C.
Ідентифікація: Псевдотрофеус демасоні — Pseudotropheus demasoni.
— Pseudotropheus elongatus [Fryer, 1956] — Елонгатус, або стрункий псевдотрофеус. (Англ. — Elongate Mbuna, Slender Mbuna). Озеро Малаві, скелясті біотопи. Група Мбуна. 12 см, в акваріумі 7-15 см. Фіолетово-чорний з блакитними поперечними смугами. Мальки сірі, у міру їх росту спочатку з’являються темні смуги з фіолетовим відтінком, потім проміжки поступово блакитніють.
Самці виду мають характерне жовте забарвлення окремих частин плавців і корпусу з ледь помітною вертикальною смугастістю, на голові самців помітний блакитний відблиск. Самки пофарбовані в коричневатий колір, а вертикальні смуги на корпусе більш чіткі.
Відомо кілька різних колірних варіацій. Перший має вісім синіх поперечних смуг. Другий синьо-фіолетового кольору з 6-12 чорними смугами. У більшості випадків плавці чорного кольору. Колірні морфи: — P. elongates “Chewere”; — P. elongates “Mpanga” — самці мають синій фон з 6-8 вертикальними смугами синього інтенсивного кольору, які бліднуть у задній частині тіла. На відміну від інших видів, задня частина спинного плавця світло-жовтого кольору. Самки і домінуючі самці мають темно-синій колір і смуги не так виражені.
Самці полігамні. Утримувати одного самця з кількома самками. Є одними з найагресивніших риб роду Pseudotropheus. Одні елонгатуси агресивно захищають свої кормові угіддя від будь-яких загарбників, причому не лише самці, а й самки, а інші протистоять лише одновидним самцям. Не можна утримувати разом із мирнішими видами, оскільки вони піддаватимуться постійним переслідуванням.
Необхідний просторий акваріум з великою кількістю укриттів, витривалі рослини, але й з достатнім місцем для плавання. В акваріумі треба створити візуальні природні межі. Важливо, щоб риби змогли залишатися осторонь, щоб уникнути постійної боротьби. Багато риють ґрунт під час нересту. Віддає перевагу середнім рівням води. Живляться переважно водоростями скельних заростей. Дозрівають за 9-12 місяців. Самки інкубують ікру в роті. Молодь росте швидко і до 6 місяців досягає 5 см. рН 7,5-8,9; dH 12-25°; Т 22-27°C.
Pseudotropheus flavus, heteropictus, saulosi, socolofi, williamsi.
Protomelas “Steveni Taiwan”, Protomelas taeniolatus, Protomelas virgatus. 
