ЦИХЛІДИ ОЗЕРА МАЛАВІ.
Ряд Окунеподібні ( Perciformes )
Родина Цихлові ( Cichlidae )
Підродина ( Pseudocrenilabrinae )
Продовження…
Рід Copadichromis — Копадихроміс.
— Copadichromis mloto [Iles, 1960] — Смугаста електра, млото. Синоніми: Cyrtocara, Haplochromis mloto. 14 см. Відмінними ознаками геоваріантів видової групи “Млото” є не дуже високий корпус (порівняно з Copadichromis virginalis) чорного або сине-чорного кольору та наявність білої або жовтуватої широкої смуги в потиличній частині голови, що іноді переходить на спину, а нерідко й на всю спину. Також деякі геоваріанти характеризуються дуже плоским корпусом і жовтувато забарвленими лусками.
— Copadichromis pleurostigma [Trewavas, 1935] — Копадихроміс плейростигма. Синонім: Haplochromis pleurostigma. 20 см. Самець світло-блакитний. Самка і молодь сріблястого кольору з жовтими плавцями. Мають одну темну пляму в середній частині корпусу, зміщену догори і розташовану частково на верхній гілці бічної лінії. Голова і плавці самок жовтуваті, корпус — сріблястий; у самців — корпус і плавці мають сріблясто-блакитний відтінок. Весь корпус і плавці молоді цих цихлід забарвлені в жовтуватий колір, який з часом (у міру росту) зникає на боках, але залишається на інших частинах тіла. У молоді, а також у невеликої кількості дорослих особин деяких популяцій спостерігається темна пляма невеликого розміру в основі хвостового плавця.
— Copadichromis trewavasae [Konings, 1999] — Копадихроміс тревавасае. Озеро Малаві. 16 см, самки менші. Самці переважно чорні, з металевим синім відливом. Деякі мають оранжево-червоні плями у спинному та анальному плавцях. Самець у шлюбному вбранні — поступово поширюється від білого у верхній частині риби, через глибокий темно-синій до майже чорного кольору. Самки і молодь сріблясті з 3 великими чіткими чорними плямами на боках, і білою облямівкою у плавцях. Колірна морфа: — C. trewavasae “Londo” – чорне тіло та вертикальні смуги.
Відносно мирного характеру, можна тримати разом з іншими цихлідами аналогічного розміру. Утримувати 1 самця і 2-3 самки. Ґрунт піщаний. Самці будують великий нерестовий кратер з піску. На задньому плані кам’янисті споруди і багато простору для плавання. Живляться молюсками, ракоподібними, а також необхідна спіруліна. Самки інкубують ікру в роті та доглядають за мальками близько 3 тижнів.
— Copadichromis verduyni [Konings, 1990] — Копадихроміс вердуїні. Озеро Малаві. Самець 12 см, самка 9 см. Належать до категорії “плямиста Утака”, тобто мають плями на корпусі. Наразі відомі ще два географічні варіанти цього виду – C. verduyni “Blue face” та C. verduyni “Dwarf”. Самці не будують нерестових піщаних заглиблень, тому часто спостерігається захист кормової угіддя, а не нерестового. При з’ясуванні стосунків між двома самцями вони справляють враження один на одного, розчепіривши всі плавці й зайнявши позицію “ніс до носа”, нагадуючи бійцівських півнів. Неристяться серед каменів. Живляться зоопланктоном та скальними обрастаннями.
— Copadichromis virginalis [Iles, 1960] — Копадихроміс віргіналіс. Синонім: Haplochromis virginalis. (Англ. — Firecrest Mloto). Північна частина озера Малаві. 12 см. Самець чорний з дуже красивим спинним плавцем — з поздовжньою помаранчевою, білою та чорною смугою. Самки сріблясто-коричневі. Самці більші, набагато барвистіші та мають довші плавці, ніж самки. — C. virginalis “Chitimba” – має приємне небесно-блакитне забарвлення тіла.
Як мешканці відкритої води вони потребують великого простору, крім того, самці займають певні території. Ґрунт з піску, оскільки самці будуватимуть свої гнізда в ньому. Зробіть кілька укриттів з каменів. Не завдають шкоди рослинам. Відносно мирні риби. Не варто їх утримувати зі швидкими та агресивними видами, а також з рибами групи Mbuna. Щоб позбавити самок від настирливої уваги самців, треба тримати 1 самця на 3-5 самок. Т 25-29°C; dH 10-25°; рН 7,5-8,5.
Dimidiochromis compressiceps, dimidiatus, kiwinge, strigatus.
Copadichromis borleyi, insularis, jacksoni, geertsi. 
