Рід Petrotilapia

ЦИХЛІДИ ОЗЕРА МАЛАВІ.

Ряд Окунеподібні ( Perciformes )

Родина Цихлові ( Cichlidae )

Підродина ( Pseudocrenilabrinae )

 

Рід Petrotilapia — Петротиляпія.

 

Ендемік озера Малаві. Назва роду походить від слова petro – (камінь) через те, що в природи цих риб завжди можна зустріти за обгризанням водоростей з поверхні підводного каміння. Представники роду зі своїм розміром від 15 до 20 см є найбільшими представниками групи “Мбуна”. Будова зубів і рота є найбільш яскравими відмінними характеристиками для цього роду. Зовнішній вигляд рота, будова зубів та їхній розмір однозначно виділяють представників роду серед інших цихлід групи “Мбуна”. Усі риби цих видів доволі задиристі, і тому вже під час купівлі слід підібрати їх так, щоб в акваріумній спільноті була певна гармонія.

Внутрішньовидова агресія сильна, інші різновиди, як правило, ігноруються. Розмір території змінний, але зазвичай доволі великий. Типові водорослеїди, які поїдають рослинність і мікроорганізми з поверхні каміння. Усі члени цього роду всеїдні й незвичайно прожерливі. При утримуванні в акваріумі рибам необхідно надавати достатню кількість грубої рослинної їжі та утримуватися від кормів на тваринній основі. Через свій розмір і агресивність важко розглядати як акваріумну рибу, але в ємностях від 500 літрів деякі види можна утримувати цілком успішно.

 

Петротиляпія мікрогалана

— Petrotilapia microgalana [Ruffing, Lambert & Stauffer, 2006] — Петротиляпія мала синя. (Англ. – Nkhata Orange, Small Blue). Озеро Малаві. 15-18 см. Самці сірувато-блакитні з поперечними смугами. Темна субмаргінальна смужка на спинному плавці. Повне забарвлення набувають у дорослому віці. Самки світло-бежеві з 5-7 коричневими вертикальними смугами на боці. Молодь яскраво-жовта. Мають погану репутацію через великий розмір і суттєву агресивність. Акваріум оформити з великою кількістю каміння та укриттів. Можливо утримувати з іншими Mbuna і навіть з видами Tropheus та Petrochromis. Обов’язкові щотижневі підміни води та адекватна фільтрація. Водорослеїди.

 

Петротиляпія тридентигер товстогуба

— Petrotilapia tridentiger [Trewavas, 1935] — Петротиляпія тридентигер товстогуба. Синонім: Jodotropheus declivitas. Озеро Малаві. До 25 см, в акваріумі 15-20 см. Губи дуже помітні — товсті. Основним відмінним знаком цих риб є наявність на щелепах своєрідної терки у вигляді численних дрібних тризубих зубів, що створює враження, ніби вони не можуть закрити рот. В озері петротиляпії займають наймілкіші скелясті біотопи, де бурхливо розростаються водорості, які й становлять основу їхнього живлення.

Дорослі самці сіро-блакитні до лілово-фіолетових, з оранжево-жовтими прожилками по плавниках і темними смугами поперек тіла. Самки буро-жовті з поперечним штрихуванням. Уся чарівність полягає у забарвленні плавників. Зеленувато-сині, з оранжево-червоними прожилками променів, вони густо поцятковані помаранчевими плямами — релізерами (закінчення анального та спинного плавників). Молодь коричневата з вертикальними смугами. Відома золота форма.

Характер у петротиляпій назвати ангельським не можна, але особливої агресивності й тривалого переслідування своєї жертви вони не практикують. Внутрішньовидова агресія сильна, інші різновиди, як правило, ігноруються. Розмір території змінний, але зазвичай доволі великий. Через свій розмір і агресивність важко розглядати як акваріумну рибу, але в ємностях від 500 літрів деякі види можна утримувати цілком успішно. Типові водорослеїди, які поїдають рослинність і мікроорганізми з поверхні каміння, чому безумовно допомагає будова зубів і щелеп.

Багаторядна терка тригранних зубів свідчить про прихильність цієї риби до різного роду обрастань, хоча вона не гребує і вільно плаваючими водоростями та м’якою водною рослинністю. Риби ці “скоблять” каміння та укриття, розташовуючись при цьому під прямим кутом до субстрату. Планктон також становить частину природного раціону цих риб. Всеїдні й незвичайно прожерливі. При утримуванні в акваріумі рибам необхідно надавати достатню кількість грубої рослинної їжі та утримуватися від кормів на тваринній основі. Обов’язкові аерація, фільтрація та підміна води. Дозрівають у 8-12 місяців. Самці полігамні. Самка виношує ікру в роті. dH 8-20°; рН 7,2-8,5; Т 23-26°С.

Placidochromis electra, johnstoni, milomo, phenochilus.

Otopharynx lithobates, Otopharynx tetraspilus, Otopharynx tetrastigma.

This entry was posted in Цихліди Малаві (Cichlidae). Bookmark the permalink.