ЦИХЛІДИ ОЗЕРА МАЛАВІ.
Ряд Окунеподібні ( Perciformes )
Родина Цихлові ( Cichlidae )
Підродина ( Pseudocrenilabrinae )
Рід Iodotropheus — Іодотрофеус.
Характерна особливість представників роду — наявність френума, який з’єднує верхню губу і морду. Ця особливість особливо виражена у дорослих екземплярів. Представники цього роду не формують нерестових територій (навіть самцы). Досить легкі в утриманні в акваріумах, розмножуються в неволі без особливих проблем. Цихліди групи Мбуна.
— Iodotropheus sprengerae [Oliver & Loiselle, 1972] — Іодотрофеус Спренгера, іржава цихліда. Синонім: Iodotropheus declivitas. (Англ.: Lavender Mbuna, Rusty Cichlid). Південно-східна частина озера Малаві – скелясті ділянки. 8-10 см. У самців забарвлення варіює від коричневато-оранжевого до червоно-фіолетового з іржавим блиском, із жовто-оранжевою спинкою та спинним плавцем. У зрілих домінантних самців бік має виражений фіолетовий відлив, через який рибка й отримала свою назву. У підпорядкованих цей колір у забарвленні може бути набагато менш помітним, але все ж таки він є. Спинний та анальний плавні по краю обведені матовими оранжевими смугами. Промені хвостового і черевних плавників яскраво-блакитні, а все тіло ніби вкрите блискучим фіолетово-рожевим нальотом.
“Ікряні плями” на анальному плавці у самців виражені слабко. Тіло самок червоно-коричневого кольору, можуть бути присутні скромні синевато-фіолетові блискітки на лусці передньої частини тіла, з блакитними передніми променями черевних плавників. Статевий диморфізм виражений – у забарвленні самців присутній синій пігмент, а самки іржаво-коричневі. Самці більші за самок. Молодь червоно-коричневого або темно-вишневого кольору.
Чудово почувається у просторому акваріумі з різнорівневими кам’янистими декораціями та великою кількістю укриттів у вигляді печер, розколин. Укриттів має бути більше, ніж риб. Особливості поведінки повністю проявляються при утриманні риб у видовому акваріумі. Не мають територіальних переваг, навіть самці, можна утримувати групу з 6-8 особин в акваріумі з переважанням самок.
Досить спокійний (для мбуни) норов став однією з причин популярності цих цихлід. Маючи лагідну вдачу, вони самі можуть постраждати від надто активних спроб самоствердження з боку сусідів по акваріуму. Самець буває агресивним лише під час нересту. Типовий “водорослеїд”. Ці цихліди харчуються водорослевими обрастаннями, що ростуть на поверхнях каміння та скель. Тваринний корм бажано чергувати з рослинним та комбінованим.
Велику частину часу проводять у середніх та придонних шарах води. Рослини в акваріумі утримувати можна, але не м’які, а найміцніші, жорсткі, витривалі. Риби дуже швидкі та активні і можуть використовувати для нересту практично будь-які, навіть найменші плоскі майданчики в загальному малавійському акваріумі. Проста в утриманні та розведенні цихліда, підходить для початківців-акваріумістів. Дозрівають у 9-11 місяців. Розмножуються без особливих проблем у загальному акваріумі. Самка інкубує ікру в роті. Живуть 7 років. pH 7,6-8,2; dH 10-20°; Т 24-26°C.
— Iodotropheus stuartgranti [Konings, 1990] — Іодотрофеус Стюарта. Озеро Малаві. Дрібна цихліда, забарвлена в коричневато-сині або червонувато-коричневі тони. Самки відрізняються від самців за кольором. Самці синеваті, а самки коричневаті. Типовий водорослеїд. Поїдають водорослеві обрастання та живі організми, що живуть у них, з поверхні каміння і скель. Живуть усамітнено або в маленьких групах. При утриманні в акваріумах віддають перевагу печерам, не формують нерестових територій (навіть самці). Досить легкі в утриманні в акваріумах, розмножуються в неволі без особливих проблем. Самка інкубує ікру в роті.
Рід Lethrinops, Рід Lichnochromis.
Gephyrochromis lawsi, Gephyrochromis moorii, Hemitilapia oxyrhyncha. 
