Ряд Окунеподібні ( Perciformes )
Підряд Лабіринтові ( Anabantoidei )
Родина Гурамієві ( Osphronemidae )
Підродина ( Luciocephalinae )
Продовження…
Рід Трихогастер, Гурамі — Trichogaster.
— Ляліус — Trichogaster lalius [Hamilton & Buchanan, 1822]. Синонім: Colisa lalia, lalius, unicolor, Trichopodus, Polyacanthus lalius. (Англ. – Dwarf Gourami, Blood Red Dwarf Gourami, Blushing Gourami, Powder Blue Gourami, Red Gourami, Red Fire Gourami, Coral Blue Dwarf Gourami, Flame Dwarf Gourami, Neon Dwarf Gourami, Sunset Dwarf Gourami). Індія, басейн річок Ганг, Інд, Джамуна і Брахмапутри. Довжина самців до 6 см, самки менші.
Самки забарвлені залежно від колірної морфи можуть бути смугасті, червоні, бірюзові. Самки забарвлені неярко – вони світло-коричневі, більш округлої форми порівняно із самцями, через поєднання блідих блакитних і рожевих смуг тіло її здалеку здається просто сірим. Тільки у неонових ляліусів самки можуть бути блазиватими. Тіло високе, овальне, сильно стиснуте з боків. Непарні плавці великі, здається, що вони обрамляють усе тіло рибки.
Забарвлення самця ляліуса можна вважати одним із найяскравіших і найвиразніших серед прісноводних риб. Груди, горло і зякришки рибки синього або бірюзового кольору з сильним металевим блиском. Тіло самця зелено-блакитного кольору з 13-18, іноді прямими, іноді ламаними косими червоними і зелено-блакитними поперечними смугами, що переходять на непарні плавці, до того ж вони поцятковані червоними точками і мають червону облямівку. Передня частина тіла від ока до грудей відливає насиченим зелено-блакитним кольором, черевні плавці червонуваті, спинний плавець загострений. Внизу анального плавця помітний червоно-жовтий кант. Черевні плавці ниткоподібні, дуже довгі, у самця червонуваті, а у самочки жовтуватими.
Самець добре відрізняється від самки своїм яскравим забарвленням. На нересті він стає особливо яскраво забарвленим, нагадує своїм виглядом веселку, забарвлення грудей і горла стає дуже темним, ісиня-чорним. Самка ж не змінює кольору, навіть, мабуть, стає ще блідішою. У самок задній кінець спинного і анального плавців мають округлу форму, а у самців вони загострені. Самки дрібніші, в основну забарвлення сріблясте із золотистим відтінком, спинний плавець округлий, черевні жовтуватими, інші напівпрозорі, безбарвні. Порівняно недавно була виведена ще красивіша форма яскраво-червоних ляліусів.
Колірні форми: — Trichogaster lalia “Blue”; — Trichogaster lalia “Red”; — Trichogaster lalia “Super red”; — Trichogaster lalia “Blue diamant”; — Trichogaster lalia “Cobalt”; — Trichogaster lalia “Rainbow”; — Trichogaster lalia “Multicolored I”; — Trichogaster lalia “Multicolored II”; — Trichogaster lalia “Multicolored III”;
Рибки, дуже красиві самі по собі, стають малопомітними в загальному акваріумі, де вважають за краще ховатися в заростях рослин. Тому найбільший інтерес становить утримання їх групою в окремому акваріумі. Якщо ляліусів в акваріумі кілька штук, вони люблять триматися зграйкою, піднімаючись за повітрям майже одночасно. Ляліуси наймирніші серед усіх лабіринтових рибок. Вони дуже полохливі і за найменшої небезпеки вважають за краще ховатися в заростях рослин, тому в сусіди їм треба підбирати спокійну, мирну компанію.
Ідентифікація: Ляліус — Trichogaster lalius.
Деякі надто активні мешканці акваріума можуть общипувати у ляліусів плавці. Особливо погано, якщо постраждають черевні плавці, дуже важливі для життєдіяльності риб. Щоправда, з часом вони відростають, але на місці зламу чи укусу може залишитися викривлення чи потовщення. Інших рибок вони не переслідують, не затівають бійок одна з одною. Самці-ляліуси можуть раптом почати з’ясовувати стосунки, але це буває лише тоді, коли один із самців почав будувати гніздо. Хоча й тут так звані бійки найчастіше закінчуються лише тим, що активніший самець заганяє іншого в зарості рослин.
Ось чому кути акваріума, де живуть двоє або більше самців ляліусів, треба густо засаджувати. На поверхні води потрібні дрібнолисті плаваючі рослини. Повільні, полохливі, люблять триматися в густих заростях і серед плаваючих рослин. Акваріум із темним ґрунтом, частково розрідженою, частково густою рослинністю та гарним освітленням. Акваріум обов’язково накривають склом – ці рибки нерідко вистрибують з води. Утримувати ляліусів можна і у видових наноакваріумах.
Теплолюбні. Хім. склад води не має значення. У старій акваріумній воді з великою кількістю органічних сполук рибки часто хворіють, оскільки за цих умов стійкість організму до захворювань знижується. Підміни води треба проводити в невеликій кількості. Хоча вони віддають перевагу живому корму, але з успіхом можуть жити, харчуючись сухим кормом, який за відсутності живого залюбки поїдають.
Треба тримати їх парами, можна в загальному акваріумі з невеликими рибами. Риби розбиваються на пари самостійно. Самець зводить гніздо у вигляді шапки з приклеєних слиною пухирців повітря, каркасом для нього стають плаваючі рослини. Для будівництва гнізда лабіринтовим рибкам, а ляліусам особливо, необхідні дрібні плаваючі рослини – найкраще річія.
Гніздо у ляліусів високе, у вигляді відносно високої шапки, що виступає над поверхнею води на 3-4 см і діаметром 4-5, і без додаткового будівельного матеріалу, з одних повітряних пухирців, ляліусам таке гніздо побудувати дуже важко. Гніздо самець будує дні два, але вже на кінець першого дня будівництва починає розшукувати самочку. Під час влаштування гнізда самка тримається далеко від нього, в гущавині рослин. Зовні це виглядає так, ніби самець ганяється за самочкою, бажаючи чи то прогнати її, чи то просто налякати.
Ну а коли будівництво завершено, ляліус-самець заганяє самочку під гніздо, і починається нерест. У деяких випадках самка буває ще не готова до нересту. Тоді самець починає ганяти її акваріумом і бити. Якщо їй ніде сховатися від надмірних залицянь самця, може настати трагічний кінець – самка загине.
Ідентифікація: Ляліус — Trichogaster lalius Blue.
Після закінчення нересту турботливий батько дуже уважно охороняє ікру, не підпускаючи близько ні самку, ні інших риб, реагує атакою на будь-який рух в акваріумі. У цей період також може проявитися його агресивність і, якщо відразу ж самку не відсадити, самець може вбити її. Ростуть мальки швидко, і через два тижні їм можна давати дуже дрібного циклопа, мікрочерв’я, артемію.
Мальків бажано сортувати, більші за розміром мальки мають звичку пожирати своїх менших побратимів. Уся молодь забарвлена дуже непомітно, тому відрізнити самців від самок можна лише у двомісячному віці, коли з’являться яскраві смужки. Статевозрілими стають у віці 4-6 місяців. Живуть лише 2-3 роки. pH 6,0-7,5; dH 2-18°; Т 23-28°С.
Вивели з основної форми найрізноманітніші інші форми виключно красивих забарвлень, де домінують світний червоний і неоново-синій: червоний ляліус, бірюзовий ляліус, райдужний ляліус та ін. У цих риб на тілі відсутні поперечні кольорові смуги, що чергуються, через що забарвлення стає майже однотонним. Самки всіх форм такі ж сріблясті та непомітні, як і в диких предків. На сьогодні відомі колірні форми самців:
— Ляліус червоний. У цих риб на тілі відсутні поперечні кольорові смуги, що чергуються, через що забарвлення стає майже однотонним. Основний колір тіла соковитий оранжево-червоний, то з оранжевим відтінком, то яскраво-червоним, що плавно переходить у жовтий колір. Передня верхня частина голови та спини бірюзово-блакитні. Анальний плавець яскраво-жовтий, а спинний яскраво-блакитний. Самці цієї форми забарвлені в червоно-багряні тони без смуг, спина і голова бірюзово-блакитні. Самки сріблясті, немає слабкої смугастості, притаманної природному виду.
Ідентифікація: Ляліус — Trichogaster lalius Red.
— Ляліус жовтий. Схожий на попередню форму, але боки у рибок оранжево-жовті. Червоне забарвлення розлите лише хвостовим та анальним плавцями. Спинний плавець яскраво-жовтий, немає й сліду синього забарвлення.
— Ляліус-неон, блакитний, кораловий. Тіло і плавці пофарбовані у світло-блакитний або яскравий лазуровий колір, жовте забарвлення проступає лише внизу на боках. Колір переливається від яскраво-лазоревого до “морської хвилі”, на плавцях червона облямівочка. Цей ляліус найкапризніший. Температура води має бути не нижчою за 24°С, краще 26-27°С.
— Ляліус райдужний. Вражає дивовижним контрастом між бірюзово-блакитними спинним плавцем і передньою верхньою частиною голови і спини та вогненно-червоним (до багряного) забарвленням тіла. При правильному освітленні вся рибка сяє яскравими кольорами, що переливаються від червоного до фіолетового кольору. Риби чутливі до зниження температури, але при температурі 27-28°С почуваються добре. У разі зниження або коливання температури вони хворіють і практично невиліковні.
Luciocephalus pulcher, Luciocephalus aura.
Colisa fasciata, Colisa labiosa. 
