Ряд Коропозубоподібні ( Cyprinodontiformes )
Надродина ікромечучі коропозубі ( Cyprinodontoidae )
Родина Нотобранхові ( Nothobranchiidae )
Продовження…
Рід Фундулопанакс – Fundulopanchax. Fp.
— Fundulopanchax scheeli [Radda, 1970] — Фундулопанакс шеела. Код: SCE. Синонім: Aphyosemion scheeli. (Англ. Scheel’s Lyretail). Південно-східна Нігерія у маленьких струмках тропічних вологих лісів узбережжя та невеликих водоймах савани. 5 см, самка менша. Характерною в забарвленні є жовта облямівка по краях усіх нижніх частин плавців, включаючи грудні. Забарвлення тіла самця блідо-зелене, спинка темніша з бірюзовим відливом. По всьому тілу розкидані червоні плями.
Спинний плавець жовтувато-зелений з червоними плямами біля основи. Хвостовий плавець прикрашають блакитні та зелені розводи з червоними вкрапленнями, верхній і нижній промені, часто подовжені у дорослих самців, облямовані жовтими смугами. Анальний плавець лимонний з червоними плямами біля основи. Зустрічаються особини з червоними смугами на анальному плавці. Самки блідо-коричневі з червоними точками в передній частині тіла. Підвид — F. scheeli akamkpaense відрізняється зеленуватим забарвленням тіла.
Належить до одного з найпростіших у догляді видів коропозубих, а тому рекомендується для утримання і початківцям акваріумістам. Більш дорослі самці можуть ставати дещо неприязними. Головною умовою при утриманні слугує наявність укриттів з корчів, шматків торфу, рослин, у яких зазвичай перебувають домінуючі самці. Утримувати на 1 самця 2-4 самки. Температура води при утриманні не повинна бути вищою за 23°С, при вищій температурі термін життя і плодючість риб зменшуються. Воду краще пом’якшувати до жорсткості 6-10° і підкислювати до pH 6,5.
Найохочіше риби поїдають комах та їхніх личинок, дафній, набагато гірше беруть трубочник. Побачивши здобич, A. scheeli у кілька ривків наближається до неї, вичікує деякий час, поки жертва не подасть ознак життя, потім хапає її. Нереститься на шар торфу або на рослини. Мальки ростуть швидко і до 4-5 місяців досягають статевої зрілості. В акваріумі живуть до 2 років, але розмножуватися припиняють в 11-12 місяців. рН 6-7,5; dH 4-12°; Т 20-23°С.
— Fundulopanchax sjoestedti [Lonnberg, 1895] — Блакитний фазан, Блакитний гуляріс, Золотистий афіосеміон. Код: SJO. Синонім: Aphyosemion sjoestedti, zimmeri; Aphyosemion, Fundulopanchax coeruleum; Fundulus sjoestedti, gularis, zimmeri. (Англ. Blue Gularis, Golden Pheasant, Dwarf Red). Найбільший представник роду Fundulopanchax. Населяє частково пересихаючі та постійні водойми прибережної частини західної Нігерії, дельту річки Нігер, і водойми, розташовані на захід від Камеруну (західна Африка). Довжина дорослого самця може досягати 12 см, самки 5-8 см. Вид напівсезонний.
Риби дуже мінливі як за забарвленням, так і за формою тіла. Навіть серед наймозаїчніших родичів вони виділяються надзвичайно пишними плавцями і винятковим багатством забарвлення. Тіло брусковате, витягнуте, рот верхній. Хвостовий плавець у вигляді тризуба, з вувальними подовженнями. Спинний плавець розташований суворо над анальним. Наразі існує велика різноманітність забарвлень. Спина у самців червонувато-коричнева, черевце рожевувате.
Блакитно-зелений відлив боків особливо ефектний при передньому верхньому освітленні або прямому сонячному світлі. Очі та Нижня губа горять блакитним кольором, зяброві кришки облямовані темно-синьою смугою. Мабуть, тому часто рибку називають блакитний фазан. По голові й тілу розкидані контрастні червоні, а на передній частині – білі точки. Починаючи з середини корпусу і до основи хвостового плавця видно чіткі вертикальні червонувато-цегляні смуги, що утворюють на передній частині тулуба і голові вигадливий візерунок.
Хвостовий плавець у дорослого самця нагадує тризуб, його верхня частина блакитна з червоними штрихами і точками, нижня – помаранчева. Деякі види мають блакитно-синю окантовку зовнішніх країв хвостового плавця, яка вужча у верхній частині. Анальний плавець жовтий з сижнувастими плямами, приблизно половина довжини окантовки теж блакитно-синя, передні промені подовжені. Спинний плавець синій з безліччю дрібних темно-червоних точок.
Грудні плавці прозорі, з помаранчевими кінчиками. Черевні плавці жовто-зелені з синім відтінком біля основи і з червоною або блакитною окантовкою по краю. Самки коричневаті з ледь помітними коричневими смугами, дрібніші та блідіші за самців і мають округлі плавці. Плавці у неї з сижнуватим відтінком. По її тілу і плавцях розкидані дрібні червоно-коричневі точки. Є різновид з помаранчевим забарвленням.
Через деякий час утримання в неволі встановлюють певну ієрархію, головним чином серед самців. Риби підпливають одна до одної і при цьому максимально розправляють плавці та кружляють одна навколо одної. Крім того, вони розчепірюють зяброві кришки і висувають зяброві перетинки, рот відкритий. Така поведінка спрямована на демонстрацію максимальних розмірів тіла.
Самці, якщо їх мало (2-3 особини), часто суперничають між собою через самок, тому краще в малому акваріумі тримати групу з одного самця і двох-трьох самок. У великих ємностях можливе утримання трьох і більше самців. На щастя, агресія спрямована тільки проти собі подібних: з сусідами інших видів, навіть дрібнішими, самці цілком ладнають. Риби плавають на всіх рівнях.
Відмінною особливістю самців є надзвичайна рухливість і темперамент. Самці весь час доглядають за самками. Тому утискуваним самкам обов’язково необхідні укриття між рослинами, корчами або камінням. Акваріум з заростями дрібнолистих рослин, зокрема плаваючих, що створюють тінь. Освітлення розсіяне, помірно яскраве. Необхідно створити затінені ділянки.
Як ґрунт використовується дрібний темний пісок, змішаний з вивареною торф’яною крихтою. Вода має бути старою, торфованою, кислуватою, температура (оптимальна) 20-24°С. При утриманні за вищої температури почувається гірше, скорочується тривалість життя рибок. У лужній і жорсткій воді риба слабшає. У воду на кожні 10-15 літрів додають 1 ч. л. кам’яної солі. Позитивно позначається на стані риб підміна 20% об’єму води двічі на місяць.
Надають перевагу живому та мороженому корму, сухий їдять дуже рідко і з великим небажанням. Статеве дозрівання у 3-6 місяців. Ікру відкладають переважно на ґрунт, тому дно місцями викласти торфом. Ці риби закапують ікру в ґрунт різким ударом хвостового плавця. До трьох тижнів мальки виростають до 2 см, забарвлюючись ближче до другого місяця життя. Тривалість життя до 2 років. рН 7, dH 4-7°.
— Fundulopanchax walkeri [Boulenger, 1911] — Фундулопанакс валкера. Код: WAL. Синонім: Aphyosemion rubrostriatum, spurelli, fallax, walkeri; Fundulus walkeri, rubrostriatus; Fundulopanchax spurrelli. (Англ. Walker’s Killi). Африка, Гана, Західний Того. Мешкає у відкритих біотопах. Тіло подовжене, до 7 см. Вид з безліччю різних варіантів забарвлення.
Вздовж жовтувато-зеленого з блакитним відливом корпусу сигароподібної форми проходять 4-6 смуг з червоно-коричневих або коричнево-фіолетових точок, на голові та зябровій кришці смуги поздовжні. Довжина смуг зростає знизу вгору. У спинній частині переважає коричневий колір, черевце майже біле. Грудні плавці віялоподібні, черевні дуже маленькі.
Забарвлення всіх плавців, крім черевних, дуже насичене і є контрастним чергуванням смуг бордового, жовто-оранжевого та бірюзового кольорів. Хвостовий плавець у вигляді ліри, його верхній і нижній краї – жовті з червоною облямівкою, в центрі – червоно-коричневі плями, спинний і анальний плавці жовті з червоно-коричневими плямами і облямівкою. Крайні промені хвостового плавця у самця дещо подовжені.
Основний колір тіла самок сіро-коричневий. Плавці сірі з ледь помітними червонуватими точками. Самці більші за самок, яскраво забарвлені. Забарвлення самців найінтенсивніше у двомісячному віці. У цей час плавці за кольором вогняні, пізніше вони жовтіють. Загальна інтенсивність забарвлення залежить від умов, у яких риби утримуються. У прохолодній воді вони стають малоактивними і бліднуть. Самка блідіша, сіро-коричнева. Плавці округлі, сірі з неяскравими червонуватими крапками. Такі ж крапки є і на корпусі. Підвид: — F. walkeri spurelli (Код: SPU).
Хижі зграйні риби. Якщо в акваріумі утримується кілька пар, самці прагнуть захопити територію і захистити її від супротивника. Через деякий час утримання в неволі встановлюють певну ієрархію, головним чином серед самців. Риби підпливають одна до одної і при цьому максимально розправляють плавці та кружляють одна навколо одної. Крім того, вони розчепірюють зяброві кришки і висувають зяброві перетинки, рот відкритий. Така поведінка спрямована на демонстрацію максимальних розмірів тіла. Щоправда, міжусобна війна ведеться не так вже й агресивно, і серйозних пошкоджень рибки одна одній не завдають.
Дещо згладити ситуацію допомагають велика місткість акваріума і рясно висаджені в ньому рослини, зокрема й плаваючі. Не селити з надто маленькими рибами, оскільки нерідко їх поїдають. Утримувати у видовому та загальному акваріумах з хорошою рослинністю і великим простором для плавання. Тримаються на верхньому рівні, на поверхню води помістити плаваючі рослини – у водоймі створюється природний напівзрак, за якого риби почуваються краще. Люблять ховатися в густих заростях.
Їхні самці агресивні щодо самок, тому для останніх необхідні укриття. Вода м’яка, злегка кисла, торфована, світло-бурштинового кольору, припустиме додавання з профілактичною метою невеликої кількості кухонної або морської солі. Цей вид у занадто теплій воді втрачає різнобарвність свого забарвлення, що призводить до скорочення тривалості життя риб. В акваріумі їм можна давати трубочник, циклопа, живих дафній. Як ґрунт використовується дрібний темний пісок, змішаний з вивареною торф’яною крихтою. У неволі риби приймають усі види живого корму, включаючи якісні сушені корми. Дозрівають у 2 місяці. Розмноження не складне. Нереститься в торф. Утримання за температури 22-25°С, рН 7, dH 4-7°.
Ідентифікація: Рід Фундулопанакс — Fundulopanchax scheeli, sjoestedti, walkeri.
Nothobranchius albimarginatus, Nothobranchius annectens.
Fundulopanchax gardneri, Fundulopanchax gularis, Fundulopanchax robertsoni. 
