Методика приготування лікувального розчину.
Антибіотики повинні застосовуватися тільки в крайніх випадках, при явній формі захворювання. Потрібно застосовувати тоді, коли немає альтернативних засобів, або коли інші засоби виявилися неефективними. Не застосовуйте антибіотики, не встановивши точного діагнозу. Часто вони неефективні, оскільки вже з’явилася стійкість цих бактерій внаслідок багаторічного використання. Курс антибіотиків треба доводити до кінця, навіть якщо симптоми захворювання зникли. Вам не потрібно вирощувати культуру мікроорганізмів, що має імунітет до даного препарату. З аналогічної причини не лікуйте “про всяк випадок” половинною дозою.
Ліки, особливо антибіотики, мають термін придатності. Це очевидно, але тим не менш, перевірте термін придатності на упаковці. Перед застосуванням ліків у загальному акваріумі зробіть велику підміну води, до 50%. Цим ви освіжите воду і видалите органіку, велика кількість якої нейтралізує багато ліків. Для видалення органіки можна перед застосуванням ліків додати активоване вугілля у фільтр. Не забудьте потім його витягнути — він поглинає багато ліків. Відключіть UV-стерилізатор і озонатор.
Деякі препарати чинять негативний вплив на бактерії нітратного циклу в акваріумі. Тому лікування такими препаратами краще проводити в карантинному акваріумі або витягнути наповнювач з біофільтра і тримати його окремо в ємності з інтенсивною аерацією. Після закінчення лікування необхідно контролювати рівень аміаку і частіше міняти воду.
Дозування встановлюється в 100 разів менше, ніж для людини. Якщо для людини встановлена доза 15–30 мг на кг маси тіла, то це дозування може бути прийняте для 1 літра води. У 100-літровий акваріум вносять 1,5–3,0 г цих речовин. Обробку проводять 7 днів і більше.
Не можна одночасно застосовувати різні медикаменти, оскільки їх сумарна дія може викликати отруєння. Зазвичай виробники вказують допустимі комбінації ліків. Якщо ви застосовуєте ліки послідовно, то перш ніж застосувати чергові ліки, переконайтеся, що у воді не залишилося слідів попередніх ліків. Обов’язково доводьте рекомендований курс лікування до кінця. Якщо ви не зробите цього, хвороба так і залишиться невилікуваною. Риба буде ослаблена через дію хімічних препаратів, і через це їй буде важче витримати хворобу. Іншими словами, через незавершене лікування хвороба може ще більше загостритися.
Основний і робочий розчини.
Акваріумні лікарські засоби у більшості випадків продаються у вигляді основного розчину з інструкціями щодо конкретного дозування, і цих інструкцій необхідно суворо дотримуватися. Немає необхідності змінювати концентрацію розчину цих ліків. Дозування для бактеріологічних і багатьох інших ліків пов’язане з маточним розчином (наприклад, 3% розчин перекису водню). У таких випадках хімічну речовину купують у сухому вигляді, потім готують з неї основний розчин. Простіше виконати це завдання в одиницях метричної системи мір, причому наведена цифра, що позначає відсотки, виражає кількість грамів хімічного препарату, які потрібно розчинити в одному літрі води (наприклад, 1% розчин — це 10 грамів хімічного препарату на один літр води або 1 г на 100 мл води).
Лікувальний розчин, отриманий у результаті додавання необхідної дози маточного розчину або сухої хімічної речовини до води, в якій належить лікувати риб, називається “робочим розчином”. Наприклад, 20% основний розчин ліків потрібно ввести з дозуванням 3 мл на літр води. Тоді робоча концентрація підраховується таким чином: 20% х 3/1000 = 0,06%, тобто отримаємо 0,06% розчин. Іноді (але не завжди) основний і робочий розчини мають одну і ту ж концентрацію, тобто основний розчин використовується “у чистому вигляді”. Так буває, наприклад, якщо його застосовують місцево або вводять у їжу. Надзвичайно важливо лікувати риб за допомогою правильно підібраного робочого розчину і ніколи не піддавати їх дії більш високої концентрації ліків. Інакше їм можна завдати серйозної шкоди, навіть спричинити смерть.
Однак у процесі приготування основного розчину акваріуміст може зіткнутися з багатьма проблемами. У нього може не виявитися обладнання (лабораторних ваг), необхідного для зважування хімічних речовин у дуже малих кількостях, потрібних для приготування зручного об’єму основного розчину. Акваріуміст має альтернативу — він може взяти більшу кількість сухої речовини і води. Але в цьому випадку він зіткнеться з проблемою позбавлення від надлишків розчину або їх зберігання. Тому краще придбати готовий основний розчин, якщо це можливо.
Іноді основний розчин, наявний у розпорядженні акваріуміста, відрізняється за концентрацією від того, який необхідний для лікування. Не допускайте передозування ліків — це навряд чи прискорить лікування, зате може погубити рибу. Наприклад, у акваріуміста знайшовся основний розчин ліків “Х” з концентрацією 30%, проте рекомендоване дозування наведено для 6% основного розчину. У таких випадках є два варіанти.
1) Основний розчин можна розбавити до рекомендованої пропорції (у тих випадках, коли потрібен слабший розчин). Так, якщо використовувати наведений вище приклад з ліками “X”, один об’єм 30% розчину з’єднують з 4 об’ємами розчинника (наприклад, дистильованої води), щоб отримати потрібний 6% розчин. Після цього можна брати таке дозування, яке рекомендується.
2) Дозування можна перерахувати, щоб компенсувати різницю в концентрації основного розчину. Наприклад: рекомендоване дозування ґрунтується на 40% основному розчині ліків “Y”, який потрібно розчинити у воді акваріума у співвідношенні 2 мл на літр води. Однак у акваріуміста є пляшечка з набагато слабшим, 5% основним розчином ліків “Y”. Щоб компенсувати різницю в міцності розчину, розділіть 40 на 5 і помножте на дозування. Таким чином, 40 : 5 = 8, помножимо на 2 мл/літр = 16 мл/літр. Отже, акваріуміст повинен вводити основний розчин у співвідношенні 16 мл розчину на літр води.
У склянці 200 мл ретельно розчиняють кількість препарату на весь об’єм акваріума. Потім цей розчин рівними порціями у 3 прийоми, через кожні 30 хвилин, вливають у воду і для швидкого перемішування включають аератор. Виливати весь розчин одразу не можна. Для кожного внесення розчин має бути приготований свіжим. Для лікування молоді та ослабленої риби застосовують менш концентрований розчин.
Акрифлавін, Колларгол, Масотен, Негивон, Ніклосамід, Нітрофуран, Сульфат міді, Трипафлавін, Трихлорфон, Формалін, Хлороміцетин є токсичними та отруйними, тому їх застосування і особливо дозування повинні бути дуже обережними. Треба бути обережними із застосуванням Біциліну-5, Малахітового зеленого, Марганцівки, Кухонної солі, Трипафлавіну — вони погано впливають на риб і рослини.
Введення ліків всередину разом із їжею.
Цей метод використовується для лікування системних інфекцій або боротьби з кишковими паразитами. При цьому застосовуються ліки, що відпускаються за рецептом, зокрема антибіотики. Головна користь від введення ліків всередину полягає в тому, що вони потрапляють безпосередньо в кишківник, а отже, надзвичайно ефективні для позбавлення від кишкових паразитів і патогенних організмів. Крім того, багато ліків краще проникають у внутрішні тканини організму через кишківник, ніж через шкіру.
З цієї причини для лікування системних інфекцій введення ліків всередину загалом набагато ефективніше, ніж лікування за допомогою ванн. Ще одна перевага цього методу полягає в тому, що можна лікувати тільки уражених риб. Щоправда, для цього їх доведеться перевести в окремий акваріум, і тоді виявляться всі переваги окремого лікування.
Однак у цього методу є серйозні недоліки. Хворі риби зазвичай відмовляються від їжі, особливо якщо перевести їх у незнайоме середовище. Якщо доведеться лікувати кількох риб разом, немає жодної гарантії, що кожна з них з’їсть необхідну кількість їжі з ліками. На щастя для акваріумістів, дози ліків часто виражаються в одиницях ваги ліків по відношенню до ваги їжі, а не ваги риб. При цьому застерігається, скільки разів потрібно годувати риб їжею з ліками за певний період. Їжу з введеними в неї ліками доводиться готувати спеціально. У зоомагазинах у продажу є готовий корм для риб, з пластівців або гранул, із введеними в нього ліками.
Ліки можна ввести в корми таким чином: спочатку слід розчинити ліки в невеликій кількості води, а потім замочити в цій воді корм. Частинки корму повинні мати відповідні розміри для риб, яких належить лікувати. При приготуванні ліків для лікування системних інфекцій і боротьби з кишковими паразитами беруть сухий корм у пластівцях або гранулах і змочують (або замочують) його ліками чи їх розчином. Ретельно перемішують, підсушують і зберігають у невеликій, щільно закритій банці, в холодильнику.
Можна використовувати розчин желатину, щоб надійніше з’єднати ліки з кормом і звести до мінімуму їх витік у воду акваріума. Змішують ліки з мотилем, який є смачною їжею для риб. Крім того, можна ввести розчинені ліки в дощових черв’яків, щоб збудити апетит у великих риб.
Через великий вміст вологи в таких самотужки виготовлених лікувальних кормах вони особливо схильні до швидкого зараження пліснявою. Тому слід зберігати їх за низької температури. Залишки лікувального корму не слід згодовувати здоровим або одужалим рибам (оскільки в цьому випадку існує небезпека розвинути у патогенних організмів стійкість до даних ліків). Якщо корм неможливо зберігати з метою подальшого використання, його слід позбутися.
Вплив лікарських препаратів на функціонування біофільтра.
Отже, у вас є благополучний акваріум, за запущений достатньо давно, щоб там повністю встановився біобаланс, рівні аміаку і нітритів близькі до нуля, рівень нітратів теж невеликий. І в цьому акваріумі виникає спалах захворювання, занесеного з новою рибою. Ми починаємо застосовувати ліки, але як вони при цьому впливають на інших мікроскопічних мешканців акваріума, наприклад тих же нітробактерій?
Під час використання в акваріумі різних лікарських препаратів у більшості випадків відбувається часткове або повне придушення біофільтраційних процесів. Це пов’язано з тим, що в більшості випадків захворювання акваріумних риб та інших акваріумних мешканців має ту саму природу із самими процесами біофільтрації. Таким чином, акваріумні ліки, придушуючи хвороботворні організми, одночасно чинять аналогічний вплив і на колонії бактерій, що беруть участь у процесах біофільтрації в акваріумі. Обов’язково перевірте інструкцію, чи не чинитиме передбачуваний препарат шкідливого впливу на біологічну фільтрацію.
При порушенні біофільтрації в акваріумі починають накопичуватися різні шкідливі елементи, що раніше переходили в менш токсичну форму в процесі цієї самої біофільтрації. Як наслідок, погіршується якість води, що впливає на здоров’я риб. Раптове підвищення концентрації аміаку або нітритів може виявитися для риб шкідливішим, ніж сама хвороба, від якої ви їх лікуєте, або відіграти роль “останньої краплі”. І саме це може бути причиною погіршення самопочуття риб уже після завершення курсу лікування, коли, здавалося б, небезпека вже минула. Фактично всі препарати так чи інакше придушують процес нітрифікації: ті, що придушують незначно, не такі небезпечні, але деякі діють дуже сильно, аж до повної зупинки процесу нітрифікації.
Які дії потрібно вжити для того, щоб якість води в акваріумі не погіршувалася попри лікування? Річ передусім у підмінах води. В умовах погіршеної або зовсім зруйнованої біофільтрації продукти життєдіяльності риб не можуть здійснити подібний перехід і накопичуються або в первинній, або в проміжній формах. Іншими словами, у воді акваріума починає збільшуватися концентрація аміаку та/або нітриту — речовин, шкідливіших для риб, ніж нітрати, в які й переходять відходи життєдіяльності риб у разі нормальної біофільтрації.
Таким чином, раніше достатні підміни води в акваріумі з нормальною біофільтрацією, що виводять із нього переважно менш токсичні нітрати, перестають бути такими, оскільки замість нітратів з підмінами води вже мають виводитися інші, більш токсичні речовини. А оскільки ці речовини є токсичнішими для риб та інших мешканців акваріума, то навіть їхня незначна концентрація в акваріумі, цілком допустима для нітратів, стає вже смертельно небезпечною і несумісною з життям акваріумних гідробіонтів.
Підміни повинні бути збільшені не тільки на сам період лікування, а й на період відновлення нормальної біофільтрації в акваріумі (не менше двох тижнів). Необхідно збільшити частоту сифонки ґрунту з метою якнайшвидшого видалення з акваріума відходів життєдіяльності риб. За нормальної щільності садіння риб в акваріум це означатиме підміни по 20–30% від загального об’єму води в акваріумі через день-два, одночасно проводячи очищення ґрунту акваріума від сміття, поєднуючи цей процес із підмінами води.
Крім того, потрібно так само ретельно промити акваріумний фільтр і його наповнювачі, у цьому випадку зробити це краще не акваріумною, а проточною водою. Після застосування лікарських препаратів необхідно застосовувати бактеріальні культури для підтримання нормального функціонування процесу біофільтрації в акваріумі. Всі ці дії допоможуть позбутися залишків ліків, розчинених у воді акваріума, а також тих, що залишилися в ґрунті та наповнювачі акваріумного фільтра.
Як позбутися ліків і хімічних препаратів.
Якщо ліки не зникають природним шляхом, після закінчення періоду лікування їх потрібно видалити з акваріума або шляхом багаторазової часткової підміни води, або за допомогою хімічної фільтрації — залежно від того, який спосіб більше підходить для даного препарату.
