Філометроз, Філометроїдоз.
Зазнашна хвороба. Гельмінтозне захворювання багатьох риб, що викликається нематодами кількох видів із рох. Dracunculidae, які належать до ряду Spirurida. У наших водоймах широко поширена нематода Philometroides lusiana. Статевозрілі гельмінти локалізуються в м’язовій тканині, лускових кишеньках, рідше в порожнині тіла, а личинкові стадії — у внутрішніх органах (печінці, нирках, плавальному міхурі, гонадах). Розвиток збудника відбувається за участю проміжних хазяїв — рачків-циклопів. Статевозрілі самки при досягненні температури води 16-18°С починають виділяти личинок і інвазують водойми. Подальший розвиток личинок відбувається в організмі циклопів.
Захворювання зазвичай починає проявлятися в травні або червні, це залежить від температурного режиму води. Екстенсивність та інтенсивність інвазії наростають із травня по липень. Інтенсивно заражені мальки гинуть. Риби, заразившись у літній період, залишаються інвазованими протягом усього зимового періоду до весни наступного року. В умовах теплих вод і за наявності проміжних хазяїв — циклопів строки розвитку збудника скорочуються до 6 місяців, тому зараження може відбуватися і в інші сезони року.
Симптоми: •— Хвороба проявляється запаленням печінки, плавального міхура, нирок і супроводжується загальною інтоксикацією. Хвороба протікає гостро та хронічно. Гострий перебіг відзначається у мальків 2-3-тижневого віку у весняно-літній період. Для початкової стадії хвороби характерне порушення координації руху. Мальки стрімко і безладно рухаються в поверхневому шарі води або опускаються головою вниз і роблять кругові рухи. Такі рухи чергуються з безладними рухами на боці, вистрибуванням із води.
Даний перебіг хвороби з різко вираженими ознаками триває протягом 1-3 днів, після чого мальки гинуть. Якщо заражена риба незабаром не гине, то хвороба набуває затяжного хронічного перебігу.
Відзначаються виснаження, млявість рухів, анемія зябер. Риба більшу частину часу тримається в поверхневому шарі води, гірше живиться. При впровадженні гельмінтів у лускові кишеньки на тілі з’являються горбки, припухлості, почервонілі ділянки, відзначається стовбурчення луски, луска матова. Паразити травмують шкіру та кровоносні судини. На тілі з’являються горбки, кров’янисті плями.
Руйнується пігмент лусочок, на них з’являється мозаїчний малюнок, вони стовбурчаться, лусочки випадають. У світлих риб крізь луску просвічуються червоні точки. Гельмінти найчастіше локалізуються під лусочками навколо голови, у спинній частині, на боках і черевці, іноді в зябрових кришках. На уражених ділянках шкіри оселяється грибок Saprolegnia. Риба має вельми непривабливий вигляд.
Лікування: Лікування не розроблене. Не можна застосовувати ліки, оскільки загиблі черви не можуть бути виведені назовні. Захворілих риб на ранній стадії знищують, і захворювання піде на спад, оскільки личинки, не маючи проміжного хазяїна, загинуть. Щоб уникнути проникнення в акваріум личинок дракункулід і зараження риб, не слід годувати риб живим зоопланктоном із водойм, заселених будь-якою іхтіофауною.
Камаланоз (camallanus worms).
Зазнашна хвороба. Гельмінтозне захворювання багатьох риб, що викликається нематодами Camallanus cotti — ще один дуже небезпечний представник нематод, що все частіше зустрічається в акваріумах. Невеликі (1-2 см) червоно-коричневі паразити, що належать до групи аскарид. Вони живуть у кишечнику різних риб. Заносяться з дафнією та циклопом. Їх виявляють лише тоді, коли один або кілька червів висовуються з ануса риби для того, щоб випустити яйця з фекаліями риби.
Живородні, розвиваються на дні акваріума. Для розвитку третьої інвазійної стадії личинки Camallanus cotti не потребують проміжного хазяїна. У всякому разі, цей паразит обходиться без проміжного хазяїна протягом кількох поколінь і розвивається просто на дні акваріума. Інвазії піддаються багато видів прісноводних риб із родів Poecilia, Xiphophorus, Symphysodon, Pterophyllum, Apistogramma, Macropodus, Corydoras та інших. Живородні особливо вразливі перед цими паразитами. Риби проглатують личинок разом з екскрементами або поїдаючи трупи мертвих риб. Дорослі камалянуси живляться кров’ю, яку вони відсмоктують зі стінки кишечника, і тому пофарбовані в криваво-червоний колір. Риби, вражені безліччю червів, можуть стати виснаженими й навіть померти.
Симптоми. •— Хворі риби внаслідок втрати крові худнуть, у них викривляється хребет і порушується ріст, розвивається запалення кишечника, випадіння кишки. Перша ознака зараження цими паразитами — червоно-коричневі черви, що стирчать з анального отвору риби. Часто можна виявити задній криваво-червоний кінець самки гельмінта, що звисає з анального отвору риби. Заражені риби можуть довго жити з цими нематодами. Проте постійна втрата крові сильно виснажує та послаблює їх, внаслідок чого вони наражаються на небезпеку появи у них інших захворювань.
Лікування. Лікування проводять у загальному акваріумі, щоб знищити паразитів. Ці нематоди дуже стійкі до різних препаратів, тому лікування не завжди буває успішним. Обробка масотеном не завжди призводить до позитивного результату. Можна застосувати конкурат, обробивши ним мотиль, і згодувавши останній хворим рибам. Також застосовують фенбендазол, левамізол, піперазин. Ліки або вводять всередину разом з їжею (0,25%), або застосовують у формі тривалих ванн в акваріумі, додаючи безпосередньо в бак кожні сім днів загалом три тижні.
Після обробки риби повинні перебувати кілька днів у карантинному акваріумі. Повинен минути деякий час для того, щоб мертві гельмінти відчепилися від стінки кишечника і були виведені назовні з фекаліями. Якщо протягом кількох днів не буде видно самок паразита, що виходять з анального отвору риби, риб можна повернути в акваріум.
Після успішного лікування риби швидко відновлюються за умови гарних умов утримання. Якщо в акваріум випадково потрапили заражені риби, гарний догляд за акваріумом (видалення екскрементів і трупів риб) допоможе обмежити поширення паразитів. Акваріум, у якому утримувалися хворі риби, повністю звільняють і дезінфікують, щоб знищити личинок нематод.
Останні зміни та доповнення внесені 13 серпня 2012 року.
