Ґрунт для акваріума з рослинами.
Головним під час вибору ґрунту є питання — для якого акваріума ви його збираєтеся використовувати. Для акваріума з рибами, де ростуть пластикові або невибагливі рослини, типу анубіасів, вибір ґрунту не дуже важливий, оскільки він слугує в основному декоративним цілям. Якщо вас не цікавить вирощування рослин (наприклад, ви любите пластикові рослини) або в акваріумі ростуть невибагливі рослини, наприклад, елодея, то ви можете використовувати дрібний гравій як ґрунт. Можна використовувати декоративний ґрунт, що продається в акваріумному магазині.
У ґрунту є три головні функції. Перша полягає в тому, щоб підтримувати існування акваріумних рослин і постачати їх поживними речовинами. Друга: дозволяти мікроорганізмам розмножуватися і стабілізувати навколишнє середовище акваріума. Третя: надавати акваріуму природного вигляду. Акваріум має бути організований так, щоб усі акваріумні рослини з їхніми різними потребами могли рости здоровими.
Ґрунт — це імітація справжнього дна. Багато хто помилково вважає, що він в акваріумі відіграє лише декоративну роль. Його основне призначення — забезпечувати природне дно для світу риб і рослин. Ґрунт — важливий елемент біологічної системи акваріума, його склад дуже важливий у підтримці біологічної рівноваги у штучній водоймі. Саме в ґрунті відбуваються основні біохімічні процеси, що визначають біологічну рівновагу екосистеми. Для акваріума, в якому утримуються рослини, ґрунт має першорядне значення. У ньому ростуть коріння рослин, і з нього рослини отримують поживні речовини. Особливо важлива наявність поживних речовин у ґрунті для рослин із розвиненою кореневою системою, наприклад, криптокорин.
Це не тільки ґрунт для водних рослин, але й субстрат для мікроорганізмів, відповідальних за переробку продуктів життєдіяльності риб. Навіть тонкий сантиметровий шар ґрунту на дні є примітивним, але ефективним біофільтром. У ґрунті живуть бактерії, одноклітинні організми та водорості, які беруть участь у процесах, що протікають в акваріумі. З іншого боку, ґрунт може відігравати роль буфера для зміни хімічних параметрів води — наприклад, в акваріумі з африканськими цихлідами зазвичай використовується ґрунт, що має у своєму складі багато вапняку — для підтримки високої жорсткості води.
Активність мікроорганізмів особливо важлива, тому що органічні речовини, такі як відходи життєдіяльності риб і залишки корму, які потрапляють у ґрунт, переробляються мікроорганізмами, що живуть у ґрунті. Додатково до цього, коріння акваріумних рослин і мікроорганізми в ґрунті існують у певному симбіозі. Акваріумні рослини можуть добре рости тільки тоді, коли мікроорганізми допомагають їм вбирати поживні речовини через коріння.
Коли акваріумні рослини ростуть густо, споживаючи поживні речовини, отримані з органіки, поглинання поживних речовин з поверхні листків і вивільнення кисню через фотосинтез теж активізуються, а навколишнє середовище акваріума стабілізується. Корисні мікроорганізми, що живуть у ґрунті, включають бактерії, гриби та протозоа. Надходження органічних речовин, якими вони харчуються, і кисню необхідні для посилення їхнього росту та активності.
На дно акваріума зазвичай укладають ґрунт, необхідний насамперед рослинам, коріння яких закріплюється в ньому й отримує з нього поживні речовини. Більшість культивованих акваріумних видів є болотними рослинами, які більшу частину поживних речовин отримують за допомогою розгалуженої кореневої системи з ґрунту і лише невелику завдяки поверхні рослини. У водних же рослин коріння настільки мале, що основним їхнім завданням є укріплення в ґрунті. У вельми невеликому ступені вони засвоюють поживні речовини.
Такі рослини харчуються майже виключно розчиненими у воді іонами, яких у ній набагато менше, ніж у ґрунті. Коли в акваріумі хочуть мати оптимальну рослинність, то вже під час обладнання акваріума необхідно подбати про те, щоб підібрати для ґрунту такий матеріал, який містив би достатню кількість поживних речовин.
У природи рослини (і водні зокрема) виростають на чотирьох основних типах субстратів (за переважаючими речовинами):
•— Породи, що містять кальцій (мармур, доломіт, крейда, гіпс, черепашник тощо);
•— Силікатні породи (силікатний пісок, граніт, порфірит, пісковик, серпентин тощо);
•— Латерити (у своїй основі алюмосилікати);
•— Органічні субстрати (наприклад, торф).
Рослини, що зростають на кальцієвих породах, повинні мати спеціальні механізми, що дозволяють їм споживати поживні речовини, оскільки кальцій блокує не лише поглинання інших елементів живлення, а й заважає переробці мікроорганізмами рослинних залишків на гумус. З цих причин застосування кальційвмісних порід в акваріумах з рослинами вкрай не бажане.
Латерити властиві переважно тропікам і вологим субтропікам, де спекотно і є достатньо вологи, щоб постійно йшло руйнування органічної речовини. Але присутність алюмінію призводить до швидкого зв’язування багатьох мікроелементів комплексними солями. Завдяки чому утворюється таке собі місиво з погано розчинних неорганічних речовин, що нагадує дуже дрібнодисперсну і дуже в’язку глину. Залізо на таких ґрунтах, наприклад, випадає у вигляді гідроокису. На таких кислих залізистих ґрунтах теж треба вміти рости. Левова частка тропічних водних рослин мешкає саме на таких ґрунтах. Характерними в цьому сенсі є криптокорини Шрі-Ланки, більшість видів із Південно-Східної Азії, басейну Амазонки, Оріноко, Заїру та Конго.
У продажу іноді з’являється гранульований червоний шрі-ланкійський ґрунт, який використовується у вигляді підкладки під дрібнозернисті ґрунти під час закладання травників. Механізм його (і різних глин) дії заснований на тому, що, потрапляючи в абсолютно інші умови зовнішнього середовища, він починає віддавати мікроелементи, що містяться в ньому, а заодно і швидко знижує редокс-потенціал субстрату (оскільки вносить велику кількість не окислених або не повністю окислених речовин, чим викликає різке збільшення споживання розчиненого у воді кисню). Приблизно на тих же принципах засноване і застосування в акваріумах торфу, з тією лише різницею, що в більшості випадків тут необхідна ще серйозна допомога з боку сапрофітних мікроорганізмів.
Силікатні породи переважно нейтральні, як щодо поглинання живими на них рослинами поживних речовин, так і щодо переробки рослинних залишків мікроорганізмами. З водних рослин на таких субстратах добре пристосувалися жити рослини проточних вод помірних широт. Це найбільш прийнятні для акваріумів види субстратів.
Таким чином, лише силікатні породи є для травників основними складовими ґрунту. Решта типів ґрунтів не повинні застосовуватися як основний ґрунт взагалі або можуть слугувати лише допоміжними добавками.
Які типи ґрунтів підходять для коріння рослин. Хімічний склад ґрунту.
Акваріумний ґрунт, що світиться в темряві. 
Останні зміни та доповнення внесені 12 серпня 2012 року.
