Бранхіомікоз, Зяброва гниль (Gill Rot Disease).
Заразна хвороба. У тропічних акваріумах трапляється рідко, лише у дуже брудній воді та за сильних порушень екологічних умов. Збудник Branchiomyces demigrans, sanguinis, грибок. Він оселяється виключно в кровоносних судинах зябрового апарату. З кровоносних судин зябер спори можуть розноситися кров’ю по всьому тілу. Гострозаразна малопоширена хвороба.
Джерело – живий корм, особливо дафнія та циклоп, хворі та загиблі риби. Оптимально ростуть за температури 25-32°С, за показника рН 5,8. Під час дихання риба, фільтруючи воду крізь зябра, захоплює збудників. Спори грибка, проходячи через зябровий фільтр, затримуються на зябрових пелюстках і проростають. Інфікованими можуть виявитися всі прісноводні риби, утримувані в поганих умовах. Розвиток хвороби стимулюється присутністю у воді органічних сполук, відмерлих водоростей і високими температурами.
Всередині кровоносних судин зябер гіфи грибка сильно розростаються і закупорюють собою просвіти кровоносних судин, у результаті уражені ділянки омертвіють і під впливом гнильних бактерій загнивають і розпадаються. Заражені зябра набувають сіро-коричневої плямистості та локалізованих ерозій, риби страждають від утрудненого дихання. Хвороба розвивається дуже швидко, за 3-7 діб може загинути 30-70% риб. Клінічні ознаки при бранхіомікозі вельми подібні або повністю збігаються з такими при низці інших хвороб (Сангвініколез, Дактилогироз, Іхтіоспоридіоз, Туберкульоз риб).
Симптоми: •— Ці грибки уражають виключно зябра. З розвитком хвороби можна помітити, що риби перестають живитися, тримаються біля ґрунту або стоять у кутах акваріума, нахиливши тіло вниз, зосереджуються зграйками біля поверхні акваріума або поблизу фільтрів, але не прагнуть захоплювати повітря, як за нестачі кисню. Захворілі риби малорухливі, не реагують на зовнішні подразники, їх легко зловити руками. Постійно чухаються об предмети. На зябрах з’являються темно-червоні смуги. Далі розвивається некроз окремих ділянок зябрових пелюсток з фарбуванням їх у брудно-сірий колір. Зяброві кришки деформуються, на зябрах чітко видно надмірне утворення слизу та з’являються плями (темно-червоні та світліші).
У місцях застою крові зябра стають темно-синіми або темно-червоними зі світлими нальотами. Частина зябрових пластинок зменшується в розмірах або зовсім відсутня. Зябра набувають добре вираженого мозаїчного забарвлення. Якщо настало сильне ураження, риба плаває на боці й гине в такому положенні. У риб, що перехворіли, регенерація (відновлення) зябрових пелюсток відбувається повільно і триває протягом 8-10 місяців. На зябрах риб, що перехворіли, добре помітні наче виїдені ділянки зябрових пелюсток.
Лікування: Не існує ліків, що зарекомендували себе як ефективні засоби проти цієї хвороби. Проте деякі акваріумісти рекомендують тривалі ванни в ураженому акваріумі з використанням фунгіцидних препаратів. Після встановлення діагнозу з акваріума видаляють усі залишки нез’їденого рибами корму та інші частинки органічних речовин. В акваріумі ґрунтовно чистять ґрунт, проводять аерацію води, попередньо замінивши половину її на свіжу, відстояну. Оскільки бранхіомікоз протікає швидко (4-7 днів), застосування лікувальних розчинів у загальному акваріумі виявилося малоефективним. Лікування проводять в окремій посудині. Акваріум дезінфікують.
Ліки: Aquarium Pharmaceuticals Fungus Cure Powder; Aquarium Pharmaceuticals T. C. Capsules; Sera ectopur; Sera mycopur; Sera Omnipur; Акримет; Гризеофульвін; Колларгол; Метиленова синь; Ністатин; Риванол; Сіль кухонна, морська; Сульфат міді; Феноксіетанол;
