Родина Hypnaceae

Підкласс Брієві, зелені мохи ( Bryidae )

Порядок Гіпнові ( Hypnales )

Родина Гіпнові ( Hypnaceae )

Листяні водні мохи, що мешкають у джерелах та швидкоплинних річках із чистою, прозорою, багатою на кисень водою. Кріпляться до ґрунту за допомогою ризоїдів. Стебла сильно розгалужені, листя дрібне, зеленого кольору різної інтенсивності. Утримують мохи у холодноводному акваріумі, за винятком тропічних видів, які краще ростуть у тропічному акваріумі.

Рід Везікуларія — Vesicularia.

Мох яванський, сінгапурський — Vesicularia dubyana. “Singapore Moss”.

«1» Синонім: Taxiphyllum barbieri. Широко поширений у тропіках Південно-Східної Азії. У природи рослина зростає в невеликих непересихаючих водоймах з відносно чистою водою та слабкою течією, де оселяється на невеликих глибинах поблизу берегів, утворюючи смарагдові густі зарості на затоплених пнях, корчах, камінні та повалених деревах. Зовні він є хаотичним щільним переплетенням тонких сильно гіллястих стеблинок завдовжки до 17 см, густо вкритих темно-зеленим листям розміром 1-2 мм.

У підводній формі ніяких інших відмінностей органів не спостерігається. Рослина включає лише стебла та листя. Він схожий на сплутані темно-зелені нитки, відрізняється крайньою тіньовитривалістю та невибагливістю. Хаотично гіллясте стебельце цієї рослини густо вкрите голкоподібним листям. Старе листя має темно-зелене забарвлення, молоде — світло-зелене. Стебла сильно розгалужені, ростуть пучком, утворюють зарості, добре розростається і нерідко утворює великі суцільні зарості.

На нижній частині стебла утворюються червонувато-коричневі ризоїди – ниткоподібні коренеподібні відростки. Незліченні ризоїди, за допомогою яких мох може приєднуватися практично до будь-якої поверхні, занадто малі, щоб побачити їх неозброєним оком. Найвідповідальнішою фазою є саме початок, коли рослина ще прикріпилася до субстрату. У цей період вона висуває підвищені вимоги до світла та хімізму води. Після “укорінення” вибагливість рослини значно спадає. Про завершення початкової фази свідчить поява молодих, світло-зелених пагонів. Росте яванський мох повільно, але рівномірно протягом усього року. Якщо прив’язати рослину до корча чи каменя, то її пагони розростатимуться пишніше.

«2» Оптимальна температура для утримання цієї рослини знаходиться в межах від 24 до 28°С. При температурі нижче 22°С її ріст практично припиняється, проте рослина зберігає зовнішній вигляд багато тижнів. Жорсткість та активна реакція води значення не мають: яванський мох задовільно росте як у дуже м’якій, так і в жорсткій воді з кислим та лужним середовищем. Рослина чудово переносить дуже великий діапазон значень pH та жорсткості. Яванський мох навіть здатний тривалий час витримувати солоність 2-3%. Воду воліє м’яку, близько dH 6° і слабокислу рН 6,0-6,4. Вода має бути прозорою. У каламутній воді на моху швидко утворюється наліт, який не лише псує зовнішній вигляд рослини, а й порушує її живлення. Регулярна підміна води в акваріумі не обов’язкова, оскільки мох розвивається задовільно і в старій воді.

Характер освітлення та його інтенсивність великої ролі не відіграють. Освітлення не повинно бути надто сильним, але водночас тривалість світлового дня не корочча за 8,5 годин. Тривалість світлового дня залежить від потреб рослин, що ростуть поруч. Важливо не допускати розмноження водоростей на ніжних гілочках моху. Яванський мох невибагливий до освітленості і місяцями може перебувати в таких темних акваріумах, де не виживає жодна інша рослина. При яскравому освітленні мох набуває насиченого зеленого забарвлення, нитки починають гілкуватися. Заросль при цьому стає щільною і має дуже привабливий вигляд. При утриманні яванського моху не потрібні будь-які добрива, ні в ґрунт, ні у воду. При попаданні в сприятливі умови – на яскраве світло і у воду з нейтральною або слабокислою реакцією, непогано б збагаченою торф’яним відваром або препаратом тропічної чорної води, яванський мох росте дуже швидко і набуває приголомшливого смарагдового кольору.

«5» Хоча везікуларія і є поширеною водною рослиною, проте далеко не кожен акваріуміст може правильно використовувати її для декорування акваріума. Якщо рослину не турбувати тривалий час, вона утворює дуже красиві ажурні зарості. Не потребує посадки в ґрунт, оскільки не має коріння. Темно-зелені зростки яванського моху можна використовувати як субстрат для нересту акваріумних риб. Може рости на елементах декору, самостійно до них прикріплюючись. Особливо гарно виглядає в маленьких акваріумах, прикрашаючи розташовані в його кутах невеликі декоративні елементи: шкаралупу кокоса, сховану в його заростях трубку фільтра та ін. Росте як у горизонтальному, так і у вертикальному (вгору) напрямку.

Якщо поруч є відповідна опора, наприклад корч, камінь, пористий задник, то пагони цієї рослини легко прикріплюються до пористої поверхні і швидко починають дертися вгору — ближче до світла. Якщо прикріпити шматочок рослини на постійне місце і не чіпати його кілька місяців, то ви можете помітити, що ріст стебел відбувається по-різному. Спочатку стеблинки тягнуться в сторони та вниз, облягаючи субстрат і забезпечуючи надійне з’єднання з його поверхнею. Потім, міцно прикріпившись, рослина дає велику кількість пагонів, спрямованих горизонтально і трохи вгору, так, що вся маса моху набуває вигляду численних шарів з арочним розташуванням відносно один одного. І, нарешті, після того, як рослина набрала достатню кількість біомаси, починають рости стебла третього типу, спрямовані чітко вгору.

Щоб рослина дійсно була ґрунтопокривною і пухкими «клубочками» своїх пагонів створювала красиві галявини, необхідно періодично обрізати гілочки, що ростуть вгору, і розтягувати надто щільні куртини; втім, мох росте не швидко, і подібні операції не доведеться робити часто. Його поміщають на напівзатінені ділянки з прозорою водою. Але, слід зазначити, все це можливе лише в тому випадку, якщо в акваріумі немає сильної течії, риб, що турбують рослину, та й сам акваріуміст не втручатиметься в природний хід розвитку рослини.

Найкраще він росте, прикріпившись до якоїсь основи. Для цього можна використовувати недерев’яніючі корчі та пеньки. Основа має в житті рослини дуже велике значення, і тому не слід відокремлювати вже прирісшу рослину від субстрату. У деяких випадках це може призвести навіть до загибелі куща. Для пророщування до корча яванський мох акуратно розкладають по поверхні дерева тонким шаром і примотують дуже тонкою волосінню або бавовняною ниткою. У перші дні після зміцнення на корчі новий мох виглядає вкрай непривабливо. Часто сюди ж підсаджують папороті болбітіси або мікрозоріуми, а також анубіаси. З часом усі ці рослини розростаються, проростають одна в одну, утворюючи дивовижну картину, цілий витвір мистецтва, при цьому практично без жодного догляду, без втручання людини.

При створенні корча врахуйте кілька нюансів: по-перше, розкладати мох по поверхні субстрату слід дуже тонко, буквально гілочка до гілочки, не допускаючи щільних грудок. По-друге, примотувати до поверхні корча його треба щільно, без особливих зазорів. При примотуванні можна користуватися тонкою волосінню, яку через деякий час можна видалити, а можна працювати бавовняною ниткою, яка видалення не потребує, оскільки за кілька тижнів згниває. І якщо в акваріумі потрібно щось змінити, то яванський мох переносять разом із основою. Він, наприклад, чудово прикрашає пласкі керамічні горщики з низькорослими рослинами або епіфітні культури, що кріпляться до стовбурів дерев. Рослина, яку тривалий час не турбують, утворює дуже красиві зарості.

Ще одне застосування яванського моху — декорування задніх стінок акваріума. Для цього на задній стінці акваріума кріпиться великоячеиста сітка з тонкої волосіні, за яку заштовхують мох. Сюди ж можна підсадити анубіаси та папороті. Через деякий час така стінка виглядає дуже красиво і природно. Подібним чином роблять і галявини, точніше навіть килимки для декорування дна. Між двома шарами дрібної сітки розкладають мох і зшивають волосінню краї.

Якщо помістити шматочок моху на постійне місце і не турбувати його кілька місяців, то буде добре видно, що розвиток стебел йде по-різному. Спочатку стеблинки тягнуться в боки та вниз, охоплюючи субстрат і забезпечуючи надійне прикріплення до його поверхні. Потім, міцно закріпившись, рослина починає утворювати численні пагони, спрямовані горизонтально і трохи вгору, так що вся маса моху набуває вигляду численних шарів з арочним розташуванням відносно один одного. Нарешті, мабуть, після набору достатньої кількості біомаси, з’являються пагони третього типу, спрямовані вертикально вгору.

Єдине, чого потрібно побоюватися, — це ураження стебел і листя рослини одноклітинними водоростями. Якщо водорості сильно розростаються на ніжних листочках везікуларії, то шматочок моху з водоростями-паразитами слід видалити, інакше одноклітинні водорості можуть погубити весь кущ моху. Крім цього, яванський мох в акваріумі може стати «збірником» бруду, проте його можна легко «відмити». Якщо ж мох не промивати від брудових звазей, то бруд засмічує дрібні пори листя моху, і рослина просто задихається, не отримуючи газообміну в листі.

В акваріумі, де влаштовано пряме продування води від компресора або є велика кількість великих чи риючих ґрунт риб, у воді з’являється значна кількість зважених частинок, що осідають на нитках моху. Рослина виглядає запорошеною і непривабливою, живлення її порушується. На гілочках з’являються водоростеві обрастання, які також не покращують стан рослини. На жаль, навіть інтенсивна фільтрація води не допомагає зберегти декоративні якості рослини. Тобто яванський мох краще вирощувати в акваріумах з невеликою кількістю риб і за відносно повільної течії води. Його періодично виймають і промивають водою.

У багатьох декоративних аматорських акваріумах відбуваються часті спонтанні нерести різних риб, переважно харацинових і коропових, а також райдужниць. А вже для мальків живородних рибок зарості яванського моху — просто рай. Зазвичай вони приносять радість лише любителям поласувати чужою ікрою. Проте за наявності в акваріумі рясних заростей яванського моху частина ікри залишається нез’їденою і розвивається в мальків, які, своєю чергою, також знаходять укриття та корм у густих переплетеннях моху.

У цих заростях утворюється вельми сприятливе біологічне середовище, з дуже хорошою насиченістю киснем та багате на різні мікроорганізми, насамперед інфузорії, які служать першим кормом для мальків. Не повинен рости без контролю, оскільки з кожного дрібного паростка, що потрапив між рослинами, утворюється «повсть», що порушує циркуляцію води. Генетично гине при лікуванні риб трипафлавіном.

«6» Яванський мох дуже легко розмножується вегетативно. Розмноження проводять відділенням від куща розрослих частин, проте при цьому слід постаратися якомога менше травмувати кущ. Достатньо помістити в акваріум найменший шматочок моху, щоб отримати нову рослину. Її не обов’язково притискати до основи, оскільки вона тоне під власною вагою.