Ряд Харакоподібні, Харациноподібні ( Characiformes )
Родина Харацидові, або Американські тетри ( Characidae )
Підродина Серрасальмові, або Піранєві ( Serrasalminae )
Риб з роду Pygocentrus можна впізнати за опуклою формою голови та масивною, як у бульдога, нижньою щелепою (більш потужною і м’язистою, ніж у більшості Serrasalmus). Це свідчить про їхній раціон харчування: окрім того, що вони є сміттярями, в разі необхідності всі види Pygocentrus — повномасштабні хижаки, які активно переслідують свою здобич. У зграї буде одна домінуюча риба. Незважаючи на те, що риби дружно плаватимуть разом, у вирішальний момент домінуюча риба покаже свою міць. У більшості випадків альфа-риба буде найбільшою, найагресивнішою та сміливою, займатиме і охоронятиме найкращі місця в акваріумі на течії води й буде першою біля годівниці.
Рід Пігоцентрус — Pygocentrus.
— Оринокська піранья, Кариба — Pygocentrus cariba [Humboldt & Valenciennes, 1821]. Синоніми: Pygocentrus notatus, stigmaterythraeus, Serrasalmus albus, caribe, notatus. (Англ.: Black Spot Piranha, Black Shoulder Piranha, Black Eared Piranha, Cariba Piranha, Orinoco Piranha, Venezuelan Red Belly Piranha). Гвіана, Колумбія, Венесуела, річки Амазонка, Оріноко, Мета, Апуре. В акваріумі до 30 см. Морда тупа, нижня щелепа більша і темніша за верхню. Рот з гострими зубами.
Очі сріблясті, з чорними пігментами вище та нижче діафрагми, як темні вертикальні смуги. Тіло сіро-сріблясте з блакитним, оливково-зеленим або сірим відтінком, чорна плечова пляма позаду зябрової кришки. Голова сіра, ззаду та знизу помаранчева або червона. Червонувато-помаранчевий колір йде від щелепи через черево до анального плавця. Черевце червоного або червоно-помаранчевого кольору.
Спинний плавець сіро-чорного кольору. Жировий плавець чорний, поруч з тілом прозорий. Анальний, грудні та черевні плавники від червоного до помаранчевого кольору. Самці та самки виглядають однаково. Забарвлення риби сильно варіює, з різних місць вони мають помаранчевий, червоний або блідо-жовтий живіт. Молодь зазвичай має яскраво-червоний живіт і невелику чорну плямистість на всій верхній частині тіла, плечова пляма з’являється в ранньому віці.
Дуже агресивна риба, більш активна і більш агресивна, ніж Pygocentrus nattereri. У невеликих об’ємах риби агресивні одна до одної та до інших великих риб. Молодь можна утримувати групою, забезпечивши численні візуальні бар’єри, вони можуть виокремити територію та захищати її. Акваріум декорують штучними рослинами та корчами. Світло розсіяне, неяскраве.
До параметрів води невибагливі. Потрібні фільтрація, аерація, щотижнева підміна води. Ненажерливі риби, їстимуть усе їстівне. Допускається корм для риб у вигляді паличок-замороженої суспензії, м’ясо, дрібні риби, дощові черв’яки, креветки. Підлітків треба годувати часто і маленькими порціями. Батьки піклуються про своє потомство. pH 6,0-7,0; dH 5-11°; T 25-29°С.
— Піранья звичайна, Наттерера, розбійник — Pygocentrus nattereri [Kner, 1858]. Синоніми: Pygocentrus altus, stigmaterythraeus, ternetzi, Rooseveltiella nattereri, Serrasalmus nattereri, ternetzi. (Англ.: Red Bellied Piranha, Red Belly Pacu, Piranha, Red Piranha, Red Breasted Piranha, Gold Dust Piranha, Yellow King Emperor Piranha). Це один із представників небезпечних піраній, зграї яких живуть у басейні Амазонки, Парагваю, Парани та Ессекібо. В акваріумі до 30 см.
Тіло у піраньї високе, пласке, вкрите дрібною блискучою лускою. На значній голові риби розташований рот з великими щелепами. Їхня нижня щелепа озброєна великими гострими зубами, що дозволяють різати здобич як ніж. Верхня щелепа також озброєна дуже гострими зубами, але вони менші за розміром. Очі червоні. У риб довгий анальний плавець. Спина від сріблясто-сірих до майже темних тонів, бронзові боки з безліччю чорних цяток. Горло, основи грудних плавників і низ черева від жовтого та помаранчевого до яскраво-червоного. На череві пилкоподібний кіль, утворений загостреними лусками.
По краю хвостового плавника проходить чітка чорна облямівка, а по краю решти — кремова. Великий анальний плавець карміновий, у самців він трохи загострений і помітно увігнутий. У дорослого самця червоні груди та черево. У період нересту плавники рибок набувають темних тонів, стаючи мало не чорними. У дорослої самки округлюється черевце, тіло стає фіолетовим, у самця — синьо-чорним. Самці, як правило, дещо менші за самок.
У молодих піраній забарвлення сріблясте, з трохи темнішою спинкою, боки вкриті дрібними чорними плямами, і у них дуже великі очі. Коли довжина тіла піраній досягає 8 см і більше, чорні плями починають тьмяніти і зникати, все тіло риб стає сіро-сріблястим з блакитуватим або зеленуватим відтінком, починає розвиватися червоний колір на животі та плавниках. Темпи росту до 12-14 місяців високі, після цього ріст сповільнюється. Чим старша риба, тим темнішою вона стає. Деякі особини практично повністю втрачають червоний колір на черевці. Коли риби молоді, вони дуже схожі на молодь Piaractus brachypomus.
Дуже рухлива риба, що веде зграйний спосіб життя. При зграйному утриманні треба підбирати риб однакового розміру, інакше дрібніші особини з часом будуть з’їдені. Також не рекомендується сумісне утримання цих риб з будь-якими іншими сусідами. Якщо риба була травмована, вона стає ціллю і буде з’їдена іншими рибами. Нижня щелепа оснащена великими гострими зубами, якими риба здатна буквально вирізати, немов ножем, великі шматки м’яса. Верхня щелепа «озброєна» не менш гострими, але меншими зубами. Гострі зуби на потужних щелепах розташовані в один ряд і мають ріжучі краї.
Зграї піраньї нападають не лише на великих риб, а й на великих ссавців, людей. Вони миттєво вихоплюють, як кривими ножицями, шматки м’яса у тварини, що потрапила у воду, а запах крові приваблює нові полчища ненаситних хижаків. Особливо хороші молоді екземпляри, зібрані в зграйку — підлітки вельми активні і більшу частину часу перебувають на виду. Дорослі піраньї відрізняються солідною поведінкою — основну частину часу вони стоять на вподобаному ними місці, іноді ховаються в укриттях, за корчами або в заростях. Дуже часто при заселенні риб у новий акваріум вони ховаються по його кутках, але після акліматизації стають менш боязкими і плавають по всій його площі.
Риби великі, відповідно, і акваріум їм потрібен великий. На пару піраній потрібен акваріум об’ємом від 250 літрів і більше. У невеликих об’ємах риби агресивні одна до одної та до інших великих риб. Як ґрунт найкраще застосовувати крупний гравій. Його декорують штучними рослинами та корчами. До параметрів води невибагливі. Потрібні фільтрація, аерація, щотижнева підміна води. Світло розсіяне, неяскраве. Молодь росте швидко і через місяць досягає довжини 2,5 см. Досягнувши розмірів від 1,5 до 2 см, молоді риби нападають одна на одну, завдаючи та отримуючи каліцтва.
Слід пам’ятати про те, що риби повинні бути весь час ситими. Голодні риби агресивні, нападаючи одна на одну, вони спотворюють себе або один із суперників може бути просто вбитий. Найкращим кормом їм слугують живі, а також свіжоморожені риби. Як їжа для них також підходить м’ясо яловичини, яловиче серце, м’ясо птиці, великі дощові черв’яки. Риб потрібно добре годувати, щоб у них не було почуття голоду, інакше вони можуть калічити і навіть забивати одна одну. Привчаються брати їжу з пінцета. Навіть не думайте тримати їжу пальцами!
Будьте обережні під час пересадки. Не хапайте руками піранью, що вистрибнула. Зуби її настільки гострі, що вона може в одну мить відсікти шматок м’яса. Щелепа її влаштована у вигляді гострої пили, а сила така, що риба здатна перекусити палицю завтовшки з палець. Укуси схожі на поріз бритвою, загоюються погано. Статевої зрілості досягають до 1,5-річного віку. Тривалість життя в акваріумних умовах становить близько 10 років. dH до 20°; pH 5,5-7,0; T 24-28°С.
— Піранья пірая — Pygocentrus piraya [Cuvier, 1819]. Синоніми: Pygocentrus bidorsalis, piranha, piraya, Serrasalmus piraya. (Англ.: Blacktail Piranha, Piraya Piranha, San Francisco Piranha). Гайана, Парагвай, Перу, Венесуела, річка Сан-Франциску у східній Бразилії. У неволі до 40 см. Мають високий і крутий лоб, потужну нижню щелепу з дуже гострими зубами. Великі очі сріблясті, з темною діагональною смугою. У молодості (до 7-8-місячного віку) забарвлені в сріблястий колір, з трохи темнішою спинкою, по тілу розкидані доволі великі чорнуваті круглі плями.
Нижня частина голови, груди, область черева та основи грудних і анального плавників варіюють від світло-жовтого до темно-червоного кольору, а великий анальний плавець — карміновий. Відмінною рисою є той факт, що черево має червоне забарвлення до бічної лінії і навіть вище. У самців воно трохи загострене і помітно увігнуте. Хвостовий плавець сірий з чорною смужкою на основі. Коли довжина тіла піраній досягає 8 см і більше, плями тьмяніють і зникають, все тіло риб стає сіро-сріблястим, світлішає і анальний плавець, але під час нересту він знову стає яскравим.
Хижак, при змиканні щелеп зуби верхньої точно входять між зубами нижньої, що дозволяє рибці як бритвою зрізати шматки шкіри та м’яса з тіла жертви. Будова голови молодої особини з маленькими гострими зубами не дає повного уявлення про небезпеку, хижість і прожерливість цих риб. Піраній краще утримувати зграйкою з 5-8 риб одного розміру і віку: за нормального годування вони ставляться одна до одної цілком нормально, але з обов’язковим дотриманням внутрішньозграйній ієрархії.
Свої зуби вони теж пускають у хід, але тільки в разі самозахисту, під час вилову вони частенько моментально вигризають у сачку акуратну дірку приличного розміру. До року таку зграйку можна утримувати в акваріумі об’ємом 100 літрів. В акваріумі вкрай бажані ґрунт та укриття (корчі, великі кущі рослин, можна штучних). Потрібні фільтрація, аерація, щотижнева підміна води. Світло розсіяне, неяскраве. Рибам дають дрібні шматочки м’яса та риби, з проблемою «розробки» корму вони справляються самі.
З живих кормів дають мальків та великих акваріумних риб (зокрема хворих і травмованих), пуголовків і жаб. Бажано додавати в раціон, нехай і в невеликих кількостях, корми рослинного походження. Достигають у віці 15-18 місяців при довжині близько 20 см. Нерест парний і може відбуватися в тому ж акваріумі, де жили риби. Субстратом слугує ґрунт акваріума, в якому самець робить заглиблення правильної круглої форми діаметром до 20 см і глибиною 1-1,5 см.
Самец охороняє кладку, перетворюючись на сторожа, кружляє над гніздом, нападаючи на будь-кого, хто наближається до ікри, а згодом і до мальків. Щоб його не нервувати, інших риб перед нерестом треба відсадити. Після того, як мальки підростуть, батьківський інстинкт згасає, і самець приєднується до загальної зграї. Щоб уникнути кананібалізму, починаючи з тритижневого віку молодь треба щотижня сортувати. Живуть до 10-12 років. T 25-30°С; dH 12-16°; pH близько 7.
Metynnis argenteus, Metynnis altidorsalis, Metynnis hypsauchen.
Piaractus brachypomus, Pristobrycon striolatus, Pygopristis denticulata. 
