Родина Харацинові, або Американські тетри ( Characidae )
Група з невизначеним статусом ( Incertae Sedis )
Рід Хіфессобрикон — Hyphessobrycon.
Продовження…
— Хіфессобрикон ітапарі — Hyphessobrycon itaparicensis [Lima & Costa, 2001]. Бразилія, річка Ітапарі. Довжина самок до 7 см, самців до 5 см. Тіло ущільнене з боків, витягнуте, високе у передній частині та плавно звужується до хвоста. Корпус від рила і до лінії спинного плавця сірувато-блакитний, а далі аж до хвостового плавця — бузкового кольору. За зябровою кришкою подвійна срібна сережка у формі півмісяця. Непарні плавці добре розвинені та пофарбовані у жовтуватий колір. Самці стрункіші.
Місячні мальки обрисами були вже повністю схожі на дорослих риб, але пофарбовані у блідо-рожевий колір. Через 2 місяці за зябровою кришкою у них з’являється срібна сережка, а тілець набуває бузкового відтінку. Не пошкоджує рослини. З іншими мешканцями акваріума співіснує мирно, нікого не кривдить, але й ні від кого не ховається. Всеїдні, з рівним задоволенням живляться як живими, так і замороженими, сухими кормами. dH 10°; рН 6,5; Т 22-24°С.
— Хіфессобрикон — Hyphessobrycon igneus [Miquelarena, Menni, Lopez & Casciotta, 1980]. (Англ. — Firefin Tetra). Аргентина, мешкає у гірських потоках, басейн річки Ріо-Парана. 4 см. Напівпрозора риба, з синім відтінком на тілі та яскраво-синім кольором на дистальній частині плавців. Хвостовий плавець з червоними частками. Нижче діафрагми блакитна пігментація. Жовта лінія йде від голови, через око і продовжується вниз до основи хвостового плавця. Акваріум із щільно посадженими рослинами по краях. Мирні. Вода дещо прохолодніша, ніж у багатьох споріднених видів. рН 6-7; dH 2-15°; Т 20-24°С.
— Тетра лорето. Неон перуанський — Hyphessobrycon loretoensis [Ladiges, 1938]. (Англ. — Loreto Tetra). Перу, річка Ріо-Мета. 4 см. Спинка бежева, черевце сріблясте. Уздовж тіла тягнуться широка чорна і над нею вузька рожева смуги. Інтенсивність цих смуг може варіювати. Зяброві кришки з синім відтінком. Хвостовий плавець яскраво-червоний. Статевих відмінностей у забарвленні немає. Самці стрункіші, плавці у них більш різьблені, з молочною окантовкою. Відомий ряд видів, дуже схожих на перуанського неона, які поставляються любителям під такою ж назвою. Це: Справжній перувіанус — H. peruvianus; Хіфессобрикон мета — H. metae; Хеміграммус белотта — H. belotti.
При хорошому та турботливому утриманні у зграї риба демонструє всі притаманні їй фарби. Темний ґрунт і не надто яскраве освітлення роблять кольори більш насиченими. Густа рослинність по краях і в кутах. Необхідно залишати достатній простір для плавання, оскільки зграя риб постійно переміщується акваріумом. Оптимальна компанія для них — близькі за розміром і поведінкою риби, не слід селити з жвавими сусідами, оскільки вона лише лякатиметься таких риб.
У кришталево чистій, м’якій, кислій воді з оптимальною температурою та пишною рослинністю рибки почуваються чудово. Вода м’яка, кисла, торф’яниста, кришталево чиста. Корм дрібний живий, а також пластівці. Давати часто, дрібними порціями. Досить рідкісний вид, переважно привозять диких особин. Диких особин доволі важко змусити нормально харчуватися, тому вони швидко, протягом 1-1,5 місяців гинуть від виснаження. У цих випадках допомагає часта підміна води та годування наупліями артемії, гриндалем і дрібним енхітреусом.
При температурі вище 27°С за 3-4 місяці «згоряють», оптимальна 21-25°С. Дуже схильні до гідрохімічних і харчових токсикозів, легко хворіють на всі місцеві хвороби (зокрема неоновою хворобою). Не переносят внесення антибіотиків. Дозрівають у пів року при довжині 2,5 см. Молодь росте повільно і до місяця її довжина не перевищує 8 мм. Живуть 2-3 роки. рН 6,5; dH до 8°.
— Кітті тетра — Hyphessobrycon loweae [Costa & Gery, 1994]. Бразилія, річка Ріо-Шінгу. 3-4 см. Невелика рибка з високою спиною. Обидві статі мають приємний колір тіла від молочно-бежевого до лимонно-жовтого, на боках трикутне плечова пляма, а також чорні плями на хвостовому стеблі, окантовані білим. Задня частина мерехтить легким блакитнуватим відтінком. Анальний і черевні плавці самців збільшені та окантовані червоним. Звеличений прапороподібний спинний плавець у верхній половині пофарбований у червоний колір. Верхня і нижня лопаті хвостового плавця по краях також червоні. Самки пофарбовані досить просто, їхні плавці безбарвні та прозорі, не збільшені. Мирні, зграйні, необхідний достатній простір для плавання і садіння рослин по краях. Поїдають усі види акваріумних кормів.
— Мінор світлий — Hyphessobrycon minor [Durbin, 1909]. (Англ. — Minor Tetra). Гвіана. 3 см. Забарвлення тіла рубіново-червоне, досить стійке і слабко змінюється залежно від умов утримання. За зябровою кришкою розташована темна пляма. Спинний плавець чорний і лише біля основи червоний, окантування біле. Анальний плавець червоний з чорним краєм і білою облямівкою по нижньому краю, яка у самця набагато більша, ніж у самки, інші плавці червоні. Самці менші, стрункіші та яскравіші за самок.
Є рожеві екземпляри та альбіноси — темно-рожевого кольору, анальний плавець білий, очі червоні. Є вуалева форма. Найчастіше під цією назвою акваріумісти утримують Hyphessobrycon callistus, справжній же мінор забарвлений дещо скромніше, до того ж це найбільш низькотілий вид у групі «Callistus» (найвище тіло у Н. callistus).
Мирна, у вуалевих може обкушувати хвости. Невибаглива. Акваріум не повинен бути надто густо засаджений рослинами, центр — абсолютно вільний від них. Вода стара, трохи пом’якшена. Вимагає чисту воду, в забрудненій хворіє. Рибки не вимогливі до хім. складу води, але жорсткість не повинна перевищувати 14 градусів. Температуру не нижче 18°, оскільки в холодній воді вони легко піддаються інфекційним захворюванням. Статевої зрілості досягають у 8-10 місяців.
Hyphessobrycon megalopterus, metae, nigricinctus, peruvianus.
Hyphessobrycon herbertaxelrodi, heterorhabdus, heliacus. 
