Ряд Коропоподібні ( Cypriniformes )
Родина Коропові ( Cyprinidae )
Підродина Расборінові ( Rasborinae )
Рід Барарас — Boraras.
Зустрічаються в багатьох країнах Південно-Східної Азії. Усі вони доволі яскраво забарвлені карликові рибки, що не перевищують 3 см завдовжки, зазвичай ще менші. Усі Boraras дуже красиві, і кожен вид окремо по-своєму цікавий. Ця особливість робить риб чудовими об’єктами як для видового, так і для невеликого загального акваріумів. Риби також чудово підходять для наноакваріумів. Утримувати цю рибку можна з іншими мирними рибками такого ж розміру, а також у креточниках. При суміщенні з іншими видами роду Boraras із великою ймовірністю відбудеться гібридизація між різними видами, в результаті генерації виходить слабке потомство, стерильне і часто деформоване.
Ви не досягнете успіху, якщо будете тримати Boraras з великою або агресивною рибою, рибки весь час проводитимуть у заростях рослин чи інших доступних укриттях — адже ніхто не хоче бути з’їденим. Утримувати їх краще великою групою в невеликому видовому акваріумі з темним ґрунтом. В акваріумі має бути багато дрібнолистих і плаваючих на поверхні води рослин, серед яких вони люблять плавати. Добре, якщо в акваріумі можна організувати яскраво та слабко освітлені ділянки. Дрібні коропові виробили яскраве сигнальне забарвлення для того, щоб суперничати між собою на яскраво освітлених ділянках, а в разі небезпеки вони ховаються в тінь.
Самці B. brigittae, B. maculatus і B. merah стрункіші та при збудженні показують більш насичений червоний колір тіла, ніж самки, які є більш пухкими. Самці також виявляють більш інтенсивні чорні та червоні кольори на спинному і анальному плавцях. Самці B. urophthalmoides не такі барвисті, але їх можна легко відрізнити від самок за більш інтенсивним забарвленням, особливо оранжево-жовтими смугами вище бічної лінії, райдужною синьою бічною смугою і струнким тілом. У період нересту самці стають більш агресивними стосовно один одного, їхні кольори посилюються, і вони починають боротьбу за невелику територію. Самки відкладають невелику кількість дуже дрібних ікринок, і пара не виявляє батьківського піклування, можуть їсти власні ікринки.
Boraras brigittae живуть, як правило, у червоно-коричневих водах. B. urophthalmoides здебільшого в чистій із високою прозорістю воді. pH води, в якій мешкає Boraras, — від 3,5 до 6,8, а жорсткість — від 2 до 18 °dH. Вони віддають перевагу низькій жорсткості та низьким значенням pH, при цьому їхнє забарвлення виглядає найбільш яскравим. Вода м’яка, з додаванням відвару торфу або препаратів чорної води. Утримання риб протягом тривалого часу у сильно забрудненій воді може спричинити інфекцію зябер.
Годують рибок дрібним кормом, який вони можуть брати в товщі води. З огляду на крихітні розміри, навіть дорослих риб можна і потрібно годувати наупліями артемії, тим паче що цей корм підтримує в них яскраве червоне забарвлення. Температура 23–26 °C; dH до 15 °dH.
— Борарас брігітти — Boraras brigittae [Vogt, 1978]. Синонім: Rasbora brigittae. (Англ.: Chili Rasbora, Dwarf Redfin Rasbora, Micro Rasbora Brigitte, Mosquito Rasbora). Індонезія, Борнео. 2,5–3 см. Тіло струнке і вузьке, хвостове стебло також довге і вузьке. Спина і верхня частина голови злегка коричневі. На тілі у неї, від кінця зябрової кришки до трохи більше ніж половини тіла, чітко промальована нерівномірна зелено-чорна смуга трохи нижче бічної лінії, навколо якої проходять яскраві червоні або оранжеві смуги. Лінія закінчується чорною клиноподібною точкою на початку хвостового плавця.
У самців червоне або оранжеве забарвлення може бути по всьому тілу, яскравість його тільки збільшуватиметься з віком. Плавці майже прозорі. Спинний і анальний плавці з темними смугами уздовж переднього краю. Крайні промені хвостового плавця, передня частина спинного і закінчення анального плавців яскраво-червоні з чорними плямами. На краях лопатей хвостового плавця знаходяться переривчасті червоні смужки.
Загалом же самці яскравіші, червоне забарвлення збільшується з віком, контрастніші за самок, зелена смуга ширша. Домінуючий самец прямо палає червоним вогнем по всьому тілу, але тільки після досягнення віку в 1 рік. Самці ж рангом нижче не настільки живописні. Самки мають переважно відтінки рожевого і оранжевого кольорів та великий живіт.
Рибки зовні схожі на B. urophthalmoides, але знаючи, якими мають бути відмінності, ви ніколи їх не сплутаєте. B. urophthalmoides може змінюватися в забарвленні (мабуть, залежить від місця проживання) і бути трохи яскравішою або трохи блідішою, але сплутати її з B. brigittae, навіть із самками, не можна. Це різні рибки. B. brigittae набагато більша, в той час як B. urophthalmoides майже вдвічі дрібніша, і доросла самка доростає хіба що до 19 мм. У B. brigittae смуга навколо бічної лінії червона або оранжева, а у B. urophthalmoides зелена або золота, залежно від різновиду. Також відрізняється за формою пляма на початку хвостового плавця: у B. urophthalmoides вона кругла, а у B. brigittae клиноподібна.
Акваріум із темним піщаним дном, корчами та багатою рослинністю, зокрема плаваючими рослинами. Селити можна тільки великою зграєю з іншими маленькими і для неї безпечними видами. Якщо триматимете з великими рибами, то рибки проводитимуть свій час у заростях рослин чи інших укриттях. Підходять для наноакваріума. Дорослі риби тримаються у верхній третині акваріума, при цьому єдиний домінуючий самець контролює приблизно чверть усієї території. З невластивою для такого розміру риби агресією самець захищає свої володіння від посягань на них інших риб.
Його доглядання за самками і «бої» з самцями виглядають так: вставши до іншої риби головою до голови або хвостом до голови, він починає ніби «хльостати» плавцями та тілом у бік суперника, забарвлення його в цей час стає інтенсивнішим. При цьому ніяких фізичних травм один одному рибки не завдають. Створюється враження, що одного тиску води, створюваного рухами тіла, і демонстрації забарвлення цілком достатньо, щоб інших самців тримати під своїм контролем. Самець своєрідним танцем відокремлює вподобану йому самку від решти групи і поступово відводить її в затишний куточок акваріума.
Проте зграйка цих карликових расбор завдяки яскравому забарвленню самців не загубиться навіть у порівняно великому акваріумі, але краще з не високим рівнем води. Червоним забарвленням привертає до себе увагу в загальних акваріумах. Невибагливі. Як укриття хороша густа рослинність. В акваріум також слід помістити кілька корчів, на яких прирощений яванський мох. У дикій природи живуть у повільних річках, зі значною кількістю гумінових кислот і дубильних речовин, тому бажана фільтрація через торф.
Вводити їх треба в біологічно зрілі та стабільні акваріуми з хорошою біологічною фільтрацією. Обов’язкові щотижневі підміни води. Живляться дрібним живим і замороженим кормом, а також пластівцями і мікрогранулами. Розмноження починається з 6 місяців. Самка мече ікру в гущі рослин, ритуал спарювання відбувається практично щодня і переважно рано вранці. pH 5,5–6,5; dH до 10°; T 23–27 °С.
Ідентифікація: Борарас брігітти — Boraras brigittae.
— Расбора плямиста, колібрі, карликова — Boraras maculatus [Duncker, 1904]. Синонім: Rasbora maculata, Boraras maculata. (Англ.: Dwarf Rasbora, Pygmy Rasbora, Spotted Dwarf Rasbora, Spotted Rasbora). Риби цього видуводяться в канавах і ставках південної частини Малаккського півострова, Таїланд, о. Суматра, Сінгапур. 2–2,5 см. Її особливістю є витягнуте, довге тіло і тонкий хвіст.
Забарвлення може варіюватися від блідного червоного до алого. Основний фон тіла жовтувато-червоний з пурпуровим відливом. Спинка коричнево-червона, а основний окрас тіла червонувато-рожевий. Грудна частина тіла пофарбована в сріблясто-жовті тони, боки жовтувато-червоні, черевце жовтувате. При освітленні люмінесцентними лампами рибки здаються фіолетовими. По тілу розкидані темні плями загальною кількістю зазвичай не більше п’яти.
Плями фіолетового кольору розташовані в суворому порядку: одна велика — у центрі тіла, інші, дрібніші, — біля анального плавця і хвоста. В основі хвоста яскраво світиться перлова пляма, яка у самця під час нересту загоряється особливо сильно. За зябровими кришками велика чорна пляма, біля основи анального і спинного плавців дрібні темні плями фіолетового кольору, на спинному плавці дві темні смуги. Плавці червонуваті. Перші промені спинного і анального плавців чорні.
По краях верхньої і нижньої хвостової лопатей яскраві оранжеві смуги. Грудні плавці прозорі. У окремих екземплярів спинний, анальний і хвостовий плавці вкриті контрастними штрихами і точками чорного та червоного кольору. Самці з прямою лінією черева, стрункіші, з переважанням червоного кольору в забарвленні, анальний плавець червоний з чорною облямівкою. Самка більш жовтуватого кольору, лінія черева вигнута дещо сильніше, анальний плавець прозорий.
Мирні, дуже рухливі, тримаються в середньому шарі води. У великих акваріумах її рекомендується утримувати в зграї з 15 особин окремо або з дрібними мирними видами. Для загального акваріума рекомендується такий підбір риб, за якого всі зони рівномірно заселені. Краще тримати їх окремо. Расбора плямиста — рибка вибаглива до якості води. Вода має бути кришталево чистою, дуже м’якою, старою, торфованою. При низькому pH забарвлення у них найбільш виразне. Чутливі до водних змін, лікувальних препаратів і забруднюючих агентів. Рибки теплолюбні і не переносят різкого зниження температури (не нижче 22 °C).
Темний ґрунт, можливість укриття між корчами та листям при достатньому просторі для плавання, розсіяне світло завдяки плаваючим рослинам. Повинні бути ділянки, густо засаджені рослинами. Складна в утриманні. При використанні лікарських препаратів слід застосовувати половинну дозу! Молодь у місячному віці набуває забарвлення дорослої рибки, а до 4–5 місяців стає статевозрілою. pH 5,5–6,5; dH 2–10°; T 23–26 °С.
— Борарас невус — Boraras naevus [Conway & Kottelat, 2011]. (Англ.: Petch Noi, Red Micros, Strawberry Rasbora). Таїланд. 1,5 см. На боці чорна пляма овальна по вертикалі у самців і кругла у самок, смуга, як у інших борарасів, відсутня. У самців бічна пляма значно більша, ніж у самок. У зони основи анального і хвостового плавців є по маленькій чорній плямці. Уздовж краю передніх променів спинного і анального плавців самців є чорна і червона пігментація, інші плавці прозорі. Грудні плавці з червоною плямкою. Дорослі самки помітно кругліші, часто трохи більші і менш інтенсивно забарвлені, ніж самці.
Акваріум густо засаджений рослинами з простором для плавання. Крім того, бажані плаваючі рослини, корчі або гілки дерев. Домінантні самці утворюють тимчасові території під час нересту. Цей вид дуже мирний, але не підходить для загального акваріума через невеликий розмір і доволі боязкий характер. Зграйні, обов’язково утримувати в групі не менше 8–10 особин.
Не рекомендується тримати їх з іншими Boraras, оскільки може статися гібридизація. До них можна підсаджувати дрібні види, такі як Microdevario, Sundadanio, Danionella, Eirmotus, Trigonostigma, дрібних Corydoras і Otocinclus, а також креветок Caridina та Neocaridina. Освітлення розсіяне. Не підсаджуйте цю рибку в біологічно незрілий акваріум, оскільки вони сприйнятливі до коливань хімічного складу води. Потік від фільтрації не повинен бути сильним. В акваріумі живитимуться дрібним живим і замороженим кормом, пластівцями і гранулами. pH 6,0–7,0; dH 2–10°; T 24–28 °С.
Boraras merah, micros, urophthalmoides.
Рід Rasboroides, Рід Trigonopoma, Рід Sundadanio. 
