Ряд Харакоподібні, Харациноподібні ( Characiformes )
Родина Ацестроринхові ( Acestrorhynchidae )
Підродина ( Acestrorhynchinae )
Представники цієї підродини характеризуються подовженим тілом, з дуже загостреною мордою і конічними зубами. Спинний плавець знаходиться позаду тіла. Анальний плавець відносно короткий, з добре розвиненою передньою часткою. Риби, як правило, зустрічаються біля берегів річок, струмків і лагун у басейні річки Оріноко. Дрібні та середні види не більше 10 см, у той час як великі можуть досягати 33 см.
Рід Ацестроринхус — Acestrorhynchus.
Є виключно південноамериканською групою дрібних хижаків з величезними очима, зубастими щелепами і швидкою атакою на здобич. Близько половини з п’ятнадцяти видів зустрічаються в акваріумістиці. З усіх видів у цьому роді найбільш поширеними в акваріумістиці є A. falcatus, А. falcirostris, А. isalinae, А. microlepis, А. altus, А. grandoculis. При цьому A. falcatus та А. falcirostris, ймовірно, становлять 90% імпортованих риб.
Перша група — невеликого розміру риби (A. briskii, A. isalinae, A. maculipinna, A. minimus, A. nasutus), від 10 до 16 см, які мають поздовжні смуги. Тільки А. nasutus розміром до 23 см. Найкраще утримувати їх у групі з 3 особин. Друга група (A. altus, A. falcatus, A. lacustris, A. pantaneiro) включає риб, які мають “плечову пляму” за зябровими кришками. Ці риби є більш витривалими і невибагливими. Acestrorhynchus falcatus, можливо, найдоступніший вид Acestrorhynchus. Крім того, вони є одними з найвитриваліших членів роду. Через їхній розмір і швидкість плавання потрібно утримувати у великих акваріумах.
Третя група включає в себе один відмінний вид, Acestrorhynchus falcirostris (Англ- Yellow Ttailed Barracuda, Freshwater Barracuda). Це найбільший вид Acestrorhynchus. Його відрізняють величезні очі, гачкуватий ніс, дуже струнке тіло і невеликий жовтий відтінок у хвостовому плавці. Найбільш лякливий вид цього роду, дуже повільні і вимагають великого простору. Четверта група (A. microlepis, А. grandoculis, А. apurensis, А. guianensis), розміром зазвичай 15-18 см. Найбільш помітними з групи є A. microlepis та A. grandoculis.
Більшість труднощів з Acestrorhynchus пов’язані не з якістю води, а з поведінкою і харчовими звичками. Ці риби можуть бути доволі нервовими і битися об скло акваріума. Тому акваріум повинен бути подовженим у довжину з великим простором для плавання. Поміщати агресивних риб до них в акваріум не слід, оскільки вони не агресивні взагалі до риб, які не вписуються в рот. Підсаджувати до них треба риб, які мають принаймні дві третини довжини Acestrorhynchus, з цихлідами треба бути особливо обережними.
Ще утримують: — Acestrorhynchus nasutus (Eigenmann, 1912). Гайана, річки Амазонка і Оріноко. 23 см. Має довгу морду (45% довжини тіла), яка відрізняє цей вид від усіх своїх родичів. Його хвіст розгалужений з жовтим маркуванням і чорною плямою в основі. Темна поздовжня смужка простягається від кінчика морди через основу хвостового плавця. Агресивна риба, з’їсть меншу рибку.
Ідентифікація: Рід Ацестроринхус — Acestrorhynchus.
— Ацестроринхус альтус — Acestrorhynchus altus [Menezes, 1969]. (Англ- Red-Tailed Barracuda) Бразилія, Парагвай, Аргентина, Уругвай, у нижньому басейні річок Парана і Уругвай. 22 см. Має довге тонке тіло і рот з гострими зубами, які легко побачити неозброєним оком. Спинний плавець розташований на задній половині тіла. Тіло сріблясте із золотисто-коричневим відтінком. Біля основи хвоста велика чорна пляма. Хвостовий плавець має червонуватий тон з чорною окантовкою. Інші плавники прозорі або злегка червонуваті.
Це дуже активні риби, тому цьому виду потрібен акваріум (250 см х 60 см) з великим простором для плавання, декорування мінімальне, субстрат піщаний і плаваючі рослини. У невеликих акваріумах риба може легко травмувати себе, оскільки вони рухаються з великою швидкістю, також необхідне покривне скло. Ґрунт піщаний з кількома корчами та гілками. Рослини, які можуть рости в таких умовах, також можуть бути додані. Ефективна фільтрація і щотижнева підміна води є обов’язковими при утриманні хижих видів. Люблять течію. Всі види хижаки, з’їдять будь-яку рибу, яка поміститься їм у рот, до двох третин свого розміру тіла. Т 24-28°С; рН 6,0-7,5.
— Ацестроринхус ізаліни, харацинова щука — Acestrorhynchus isalineae [Menezes & Gery, 1983]. (Англ- Barracuda Tetra). Бразилія, річка Мадейра. 10 см. Рило витягнуте вперед і загострене. Має дуже тонкий тулуб, великий рот, щелепи добре розвинені, подовжений ніс з невеликим гачком. Кавовий з двома поздовжніми золотими лініями по тілу, світлим черевцем і алою плямою на корені хвоста. Одна смуга йде від кінчика носа до основи хвостового плавця, а інша від заднього краю нижньої щелепи до нижньої частини хвостового стебла. Зрілі самки трохи більші і більш округлі.
Це дуже активні риби, тому акваріум повинен бути просторним (розміром не менше 120 см х 45 см), щоб тримати невелику зграю цих хижих риб, з великою кількістю відкритих областей. Утримувати їх у невеликих резервуарах означає, що вони будуть постійно битися об скло. Можна встановити кілька корчів і гілок дерев та додати рослин, які можуть бути прикріплені до декорацій, такі як Microsorum pteropus, Taxiphyllum або Anubias. Щільно прилягаюча кришка, щоб вони не вистрибнули. Дорослі риби більш усамітнені, але краще утримувати в групах 4 і більше штук.
Дуже мирні з великими спокійними рибами, краще донними. Не агресивні щодо сородичів. Не тримайте з дуже територіальними та агресивними рибами. Чутливі до органічних забруднювачів і коливань у хімічному складі води, з цієї причини не повинні бути введені в біологічно незрілий акваріум. Ефективна фільтрація і щотижнева підміна води є обов’язковими при утриманні хижих видів. Люблять течію.
Всі види хижаки, з’їдять будь-яку рибу, яка поміститься їм у рот, до двох третин свого розміру тіла. Нападаючи, вони намагаються, щоб їх потенційні жертви дивилися на них спереду, оскільки їх фронтальні обриси мають мінімальні розміри. Їм можна давати живих рибок, живий корм з великих личинок комах, шматки м’яса риб. Не слід годувати м’ясом ссавців. dH до 18°; Т 24-28°С; рН 6,0-7,5.
— Ацестроринхус червонохвостий — Acestrorhynchus falcatus [Bloch, 1794]. Синоніми: Salmo falcatus, pulverulentus, Xiphorhamphus ferox. (Англ- Barracuda Cola Roja, Dog Characin, Freshwater Barracuda, Red Tail Barracuda, Spotted Cachorro). Перу, Гвіана, Гайана, Венесуела, Суринам, Бразилія, Уругвай, басейн річок Амазонка, Оріноко. 20 см. Має довге тонке тіло і рот з гострими зубами, які легко побачити неозброєним оком. Спинний плавець розташований на задній половині тіла.
Тіло сріблясте із золото-коричневим райдужним відтінком, білувате на животі, має за зябрами плечову чорну пляму, яка відрізняє його від інших видів його роду, і ще одну на основі хвостового плавця. Хвостовий плавець має червонуватий тон. Інші плавники прозорі або злегка жовтувато-помаранчеві. Дорослі самки, як правило, більші.
Це дуже активні риби, тому цьому виду потрібен акваріум (250 см х 60 см) з великим простором для плавання, декорування мінімальне, субстрат піщаний і плаваючі рослини. У невеликих акваріумах риба може легко травмувати себе, оскільки вони рухаються з великою швидкістю, також необхідне покривне скло. Ґрунт піщаний з кількома корчами та гілками. Рослини, які можуть рости в таких умовах, також можуть бути додані.
Незважаючи на свій грозний вигляд, вони можуть бути об’єднані з іншими аналогічного розміру видами у великому резервуарі. Можна утримувати в групах від 5 особин з іншими співрозмірними рибами. Не агресивні щодо сородичів. Вони дуже чутливі до погіршення або швидко мінливих показників хімічного складу води, тому необхідні невеликі, але часті підміни води у поєднанні з дуже ефективною біологічною фільтрацією та гарним насиченням киснем.
Достатній рівень руху води вздовж акваріума також необхідний. Ефективний хижак. При акліматизації приймають тільки живий корм (рибу), потім можна привчати до дощових черв’яків, креветок, філе риби. У неволі не розводяться. Живуть до 8 років. рН 6,0-7,5; dH 1-12°; Т 24-28°С.
Ідентифікація: Ацестроринхус червонохвостий — Acestrorhynchus falcatus.
Рід Arnoldichthys, Рід Bathyaethiops.
