Підклас Алісматиди ( Alismatidae )
Порядок Частухоцвіті ( Alismatales )
Родина Апоногетонові ( Aponogetonaceae )
Рід Апоногетон — Aponogeton.
Розрізняють види з бульбами та кореневищами. Кореневища бульбоподібні, від кулястих, кремового кольору у молодих рослин, до бурих, завбільшки з дитячий кулак, покритих темно-коричневими залишками старого коріння. Точка росту зазвичай одна, але бувають і винятки: у A. ulvaceus часто утворюється кілька точок росту, що дозволяє ділити кореневища. В акваріумі кореневищам можуть завдати шкоди риби, що зіскрібають обростання (анциструси, деякі цихліди), тому вони повинні бути заглиблені в ґрунт.
При придбанні рослини слід звернути увагу на її бульбу, яка повинна бути твердою, не мати гнилих місць і неприємного запаху. Її не слід вдавлювати в ґрунт, достатньо просто укріпити бульбу між каменями, і зростаюче коріння самі затягне її в ґрунт. Якщо бульба довго не вкорінюється і починає гнити, то треба обрізати гниючі частини аж до здорової тканини і місце зрізу затерти порошком з деревного вугілля. Потім зріз підсушити, не допускаючи підсихання точки росту листків.
Апоногетони мають занурені та плаваючі листки. Стебло у всіх представників роду коротке. Листки на більш-менш довгих черешках різноманітної форми. Довжина черешків в акваріумах залежить від освітлення: при нестачі його черешки подовжуються, яскраве освітлення ніби притискає рослини до ґрунту, листки на коротких черешках розташовуються горизонтально розеткою. Деякі листки — вузькі, стрічкоподібні, із загостреним кінцем, інші широкі, яйцеподібні, на відносно короткому черешку, але частіше ланцетні, довгасті. Листки зібрані у віночок.
Листки надзвичайно ніжні і не стійкі до механічного впливу, багато з них висувають свої вимоги до складу води, інтенсивності світла. Довжина інших довгастих листків доходить до 40-50 см при ширині в 3-4 см. Колір листків варіює від світло-зеленого до пунсового у молодих, темно-коричневого, вишневого у деяких видів і сортів. Листки частіше занурені, іноді приповерхневі, необсихаючі (більшість видів мешкає на течії, листки розташовуються біля поверхні в потоці води), але ряд видів утворює і плаваючі, обсихаючі листки.
У культурі апоногетони поділяються на чотири групи: — ті, що розвиваються в акваріумах без проблем, — важко адаптуються в кімнатних водоймах, — абсолютно не виживають у неволі і, — нарешті, ще не ввезені живими, а тому про їх культуру і сказати поки нічого. Першу групу видів можна вирощувати, посадивши в ґрунт із чистого піску, другу групу краще садити в горщики. Але наповнювати їх теж чистим піском. Пісок ґрунту слід періодично розпушувати, промивати, пересадку з горщиків у чистий пісок краще робити двічі на рік.
Вони можуть рости в одному ритмі, або раптом активувати ріст протягом кількох місяців і виглядати розкішно, а потім ріст листків у рослини завмирає, і рослина може загинути. Так само у апоногетона можуть почати відмирати старі листки. У природи багатьом видам апоногетона властивий період спокою, під час якого одні види скидають листки, інші ж зупиняються в рості і не утворюють нові листки. Цей період може тривати місяцями. Якщо параметри води в акваріумі підходять для цієї рослини, після відмирання старих, одразу ж підуть у ріст нові, свіжі листки.
Після закінчення відпочинку дуже часто рослина не бажає прокидатися, хоча бульба явно життєздатна. Під час періоду спокою завмерлі в ґрунті без листків кореневища можна втратити, буває, що вони гинуть, опинившись серед гнилі відмерлого коріння. Рослину, що йде на спокій (листки з’являються все рідше, вони все дрібніші, нарешті, ріст зовсім зупиняється), краще своєчасно підкопати і помістити в посудину зі стерильним піском і температурою води 15-20°С.
Коли відпочилі кореневища знову випускають молоді листки, їх переміщують в акваріум на заздалегідь намічене місце. Рекомендується частіше пересаджувати молоді рослини, тоді вони краще розвиваються. Якщо ви у себе в акваріумі помітили, що листки досить довго не ростуть, пересадіть рослину в іншу частину акваріума, тоді період спокою повинен закінчитися і рослина повинна знову почати ріст. Коли у вас є цибулина, з якої ви хочете виростити апоногетон, вам достатньо покласти її в ємність з мокрим, холодним піском і залишити її в прохолодному темному місці на 6 тижнів. Поміщати її в акваріум потрібно тільки тоді, коли з цибулини почнуть рости молоді листочки.
Апоногетони за сприятливих умов являють собою в акваріумі найбільш швидко зростаючу групу короткостеблових рослин. Висаджують рослини висотою 15 см. При посадці молодих пагонів слід пам’ятати, що протягом кількох днів, а в деяких випадках і 2-3 тижнів, чекати швидкого росту не доведеться, оскільки рослина спочатку скине все своє коріння шляхом гниття, а тільки потім почне рости нове коріння. Хоча в природних умовах, у поживних ґрунтах, коренева система апоногетонів має суттєве значення в накопиченні поживних речовин, в акваріумі головну роль у живленні рослин відіграють добре освітлені, вільно розташовані листки.
Помилка початківців-акваріумістів полягає в тому, що Апоногетони дуже люблять свіжу воду. Необхідна постійна підміна свіжої води. У стоячій воді акваріумів часто виникає у цих рослин вуглецеве голодування. Для більшості апоногетонів найбільш прийнятна температура 22-25°С, але увирандри ростуть і при 16-20°С.
Вода повинна бути переважно м’яка, прості в культурі види переносять жорсткість до 20°, проблемні — до 10-12°, а решітчасті ростуть при жорсткості не більше 5-6°. Активна реакція води для апоногетонів оптимальна нейтральна, припустиме невелике зрушення в кислу сторону рН 7-6,3. Редокспотенціал високий — 30-28. В акваріумі зі старою, давно не змінюваною водою і в сильно замуленому ґрунті ріст припиняється, а потім відбувається руйнування листків і загибель рослин.
Проток води обов’язковий, досягається він зміною 10% води щотижня. Рух води, що досягається за допомогою аерації і фільтрів, необхідний, листки цих рослин у природи постійно омиваються течією і страждають, коли на них накопичується бруд і слиз. Утримувати рослини з острова Мадагаскар дуже складно, потрібен досвід. Рослини з сітчастою структурою листків утримувати дуже складно, їм потрібна чиста прозора вода з dH 1-4° і рН 7,0. Ґрунт, багатий на гумус, вони не переносять, і кореневище загниває. Дуже боїться обростання водоростями.
Австралійські Апоногетони.
Апоногетон подовжений, елонгатус — Aponogeton elongatus.
«1» Австралія. Стоячі і проточні води, зустрічається як на сонячних, так і в тінистих місцях. Це велика рослина з довгими злегка хвилястими листками яскраво-зеленого кольору, можуть досягати понад 50 см в довжину. Дорослі екземпляри розвивають до 50 листків. Листочки з черешком, стрічкоподібні, подовжено-ланцетоподібної форми, до кінця ланцетні листки звужуються, у деяких форм кінець загострений, у інших закруглений, м’які, краї злегка хвилясті, довжина варіює від 2,5 до 45 см при ширині в 0,5-5 см. Лист світло-зелений, а також від жовто-зеленого до рудувато-коричневого кольору. Листки ростуть як у товщі води, так і в напівплаваючому стані. При менш інтенсивному освітленні черешки листків подовжуються, і рослина набуває подовжених форм і втрачає свою привабливість, через ніжність і крихкість листків, широке поширення його ускладнене.
Вид має кілька форм, які, на відміну від форм попередніх апоногетонів, отримали наукові найменування:
— Aponogeton elongatus f. elongates — Апоногетон подовжений з витягнутими листками 15-30 см завдовжки і 1,2-2,5 см завширшки з хвилястими краями. Черешок 4-15 см завдовжки, коротший за листову пластинку;
— Aponogeton elongatus f. latifolus — Апоногетон широколистий з широкими (до 5 см) листками довжиною до 40 см. Черешок довжиною від 10 до 25 см, але буває і до 45 см;
— Aponogeton elongatus f. longifolius — Апоногетон довголистий з дуже довгими (до 55 см) вузькими (2,5 см) листками, черешок довжиною 50 см;
— Aponogeton elongatus f. strigosus — Апоногетон щетинистий з листками до 40 см завдовжки, до 5 см завширшки. Чим менший шар води, тим менші листки. Бульба покрита шипами.
«2» Найкраще утримувати в тропічному акваріумі з температурою води від 24 до 26°С. Зниження температури води призводить до уповільнення, а потім і до припинення росту. Висока температура води (більше 26°С) у період спокою виснажує рослину. Найбільше для нього підходить м’яка вода загальною жорсткістю 2-6°, але його може влаштувати і вода жорсткістю до 12°. Активна реакція води повинна бути близькою до нейтральної (рН 6,5-7,5). Рослина любить свіжу воду, тому її слід регулярно підмінювати. Для апоногетона подовженого потрібне яскраве освітлення. Любить яскраве освітлення 0,4 Вт на літр об’єму акваріума. Показником того, що апоногетону вистачає світла, є червонувато-коричневий колір молодих листків. Світловий день близько 12 годин.
«4» Корнева система рослини сильно розвинена, з сильно розвиненою мочкою коріння. Корневище бульбоподібне, до 2,5 см завтовшки, рідко з шипами навколо точки росту. Субстратом для нього може слугувати велика і середня галька. Ґрунт замулений, з великою кількістю органіки. У новий ґрунт під коріння рослини треба вносити глину або суміш глини і торфу. Влітку і восени, в період бурхливого росту апоногетона, бажано підгодовувати його комплексними мінеральними добривами, з переважанням азоту. Товщина шару ґрунту в акваріумі повинна бути близько 7 см.
«5» Дуже красива і досить велика водна рослина з довгими яскраво-зеленими трохи хвилястими листками. Підходить для утримання у великій водоймі. Є солітером. Сезонність росту виражена слабко, ріст сповільнюється взимку – навесні, але при цьому основна частина листків залишається. Заселеність акваріума рибками повинна бути невеликою.
«6» Наприкінці періоду спокою, овальне кореневище апоногетона можна розділити на 2-4 частини, на кожній з яких необхідно зберегти ростові бруньки. Шматочки кореневища найкраще висаджувати в слабозамулений ґрунт, куди додано деревне вугілля. З кожного шматочка кореневища розвивається нова рослина. Після того, як утворилися 3-4 листки, рослину можна пересаджувати в загальний акваріум.
Апоногетон бульбоподібний буллозус — Aponogeton bullosus.
Австралія та о. Мадагаскар, у швидкоплинних річках, водоспадах, що живляться гірськими потоками з досить холодною водою. Корневище бульбоподібне, витягнуте, тонке, 1-2 см завтовшки, іноді воно вростає між каменями в пісок. Листки занурені, їх пластинка стрічкоподібна, зазвичай 7-30, зрідка 50 см завдовжки і 1-2 см завширшки, зморшкувата, темно-зелена або коричневато-зелена, молоді листки червонуваті, до основи звужуються, плавно переходять у черешок, до верхівки теж плавно звужуються і закінчуються тупоовальним кінцем. Жилькування паралельне, основна жилка товста, поздовжніх жилок до 5. Черешки дуже короткі, до 10, рідше 15 см в довжину.
При утриманні в акваріумі вимагає температури води влітку 25°, а взимку 16-18°С і помірного освітлення, краще росте при частковій заміні води. Солітер. Саджають у поживний ґрунт. Розмножують насінням і діленням бульби. Вода: 24-28°С, рН 6,5-7,5.
Апоногетон квінслендський — Aponogeton queenslandicus.
Австралія. Рослина має кулясте або овальне кореневище до 2,5 см завтовшки, шипувате, з рубцями від опалого листя. У процесі розвитку форма листків змінюється. Перші листки, 
що з’являються під водою, ланцетні, до 20 см в довжину і 3,5 см в поперечнику, основа їх овальна, іноді з неглибоким серцеподібним вирізом; до верхівки вони звужені, тупозагострені. Жилькування паралельне, основна жилка знизу виступає, зазвичай помітно до 7, рідко до 5 або до 9 жилок, черешки до 10 см довжини. Основні листки плаваючі, світло-зелені, вузькоовальні, 5-11 см в довжину і 0,8-3 см в поперечнику.
В акваріумних умовах рослина добре росте при температурі 26-28°С і рН 6,8-7,2. Ґрунт — великозернистий пісок або дрібний річковий гравій, замішаний на дрібній торф’яній крихті та багатій на гумусові речовини глині. Краще росте в чистій свіжій воді, при хорошому освітленні та інтенсивній аерації води компресором або водяною помпою. Рослина розмножується відділенням дочірніх рослинок після розвитку на материнській не менше 3-4 листочків. Відокремлювати молоді рослинки потрібно дуже обережно, щоб не заподіяти шкоди матковій рослині.
Aponogeton crispus, Aponogeton undulatus.
Lilaeopsis brasiliensis, carolinensis, macloviana, mauritiana. 
