Загін Коропоподібні ( Cypriniformes )
Родина Коропові ( Cyprinidae )
Підродина ( Barbinae )
Рід Барбус — Barbus.
Мешкають вони у водоймах Південної та Південно-Східної Азії, Африки та Європи. Тіло витягнутої форми, хвостовий плавець дволопатевий. Самки виглядають більшими через повне черевце. Під час нересту самец (незалежно від виду) набуває дуже красивого забарвлення. Його спина і плавці стають яскраво-червоними, інші кольори теж стають яскравішими. З правильно підібраних за забарвленням і поведінкою видів риб можна скласти прекрасну домашню експозицію, в якій не доведеться шукати позеленілих непомітних особин і не треба вартувати біля оглядового скла, вони завжди тут, завжди поруч, і їхнє забарвлення завжди яскраве та запам’ятовується.
Розділяють усіх барбусів на 5 основних груп за їхніми розмірами – габаритами (довжиною тіла від кінчика рила до кінця хвостового плавця і висотою). Практика показала, що це і є основне в їхньому підборі. І, звичайно, не менш важливий підбор риб за колірною гамою, щоб акваріум був – як веселка по відношенню до рослин. Основні причини, чому дуже важливі габарити риби при підборі в загальний акваріум, такі: – приблизно однаковий розмір дозволяє всім рибам отримувати однакову порцію корму і, як наслідок, повноцінно розвиватися.
При сумісному утриманні значно відмінних за розмірами барбусів є дуже велика ступінь імовірності того, що колись великий родич все-таки не втримається і просто закусить дрібнішим. За всіх інших факторів, великі риби, навіть не впливаючи фізично, самим лише своєю присутністю дуже сильно “морально” пригнічують дрібніших. Дрібніші особини поводяться завжди більш затиснуто в такій ситуації. Можна цілком впевнено сказати, що всі барбуси в межах однієї групи сумісні для проживання в одному акваріумі. Цілком допустимі комбінації риб із сусідніх розмірних груп. А от поєднання риб через розмірну групу вже вкрай небажане, а через дві групи – просто неприпустиме.
Дуже дрібні (до 2-2.5 см). Це барбуси грациліс (Barboides gracilis), геліус (Pethia gelius), джає (Barbus jae).
Дрібні (від 2 до 4.5 см). Це барбуси футуніо (Pethia phutunio), вишневий (Puntius titteya), ромбоцелатус (Systomus rhomboocellatus), пентазона (Systomus pentazona), партипентазона (Systomus partipentazona), хексазона (Systomus hexazona), октозона (Eirmotus octozona), косуатіс (Oreichthys cosuatis), оліголепіс (Puntius oligolepis), ауротаеніатус (Puntius aurotaeniatus).
Середні (від 4 до 7 см). Це барбуси столічканус (Pethia stoliczkana), алий (Pethia ticto), “Одеса” (Pethia padamya), суматранський (Systomus tetrazona), кумінгі (Pethia cumingii), вогненний (Puntius conchonius), ангольський (Barbus fasciolatus), фасціатус (Puntius fasciatus), бімакулатус (Puntius bimaculatus), холотаенія (Barbus holotaenia), конгікус (Barbus congicus), нарайяні (Pethia narayani), Саші (Puntius sachsii), лінеатус (Puntius lineatus), еуграмус (Puntius johorensis), каліптерус (Barbus callipterus), чорний (Pethia nigrofasciata).
Великі (від 7 до 15 см). Це барбуси філаментозус (Dawkinsia filamentosa), аруліус (Dawkinsia arulius), хрестовий (Puntius lateristriga), Денісоні (Puntius denisonii), остеобрама зебра (Osteobrama zebra), зелений (Puntius semifasciolatus), Шуберта (Puntius semifasciolatus schuberti), Еверетті (Puntius everetti).
Дуже великі (понад 15 см). Це барбуси лептобарбус Хевея (Leptobarbus hoevenii), лящеподібний (Barbonymus schwanenfeldii), акулячий бала (Balantiocheilos melanopterus), (Osteobrama belangeri 35 см).
Рід Systomus більше не валідний і є синонімом роду Puntius.
Утримання більшості видів в акваріумі не становить труднощів. Для них придатні великі, густо засаджені рослинами акваріуми з вільними ділянками для плавання. Ґрунт – темний, освітлення приглушене. Вода має бути старою, що періодично підмінюється. Найголовніше, про що ніколи не можна забувати – абсолютно всі види барбусів люблять чисту і добре насичену киснем воду. Цю обставину обов’язково потрібно враховувати при підборі обладнання для майбутнього барбусятника.
Для гарного самопочуття рибок бажані постійна аерація та фільтрація. Це особливо важливо, тому що більшість барбусів не дуже люблять свіжу воду. А адже часто, при використанні фільтраційного обладнання на межі ресурсу, зберегти чисту воду вдається тільки за її регулярних і дуже частих підмін. Що, своєю чергою, стresує риб. Жорсткість води для більшості видів вирішального значення не має (краще 4-8° до 15°), рН на рівні 6,7-7,0, температура в межах 22-26°С.
Годування барбусів утруднень викликати не повинно. Віддаючи перевагу мотилю, трубочнику та іншій живій їжі, риби, однак, охоче поїдають і сухі корми; окремі види потребують підгодовування рослинною їжею. Майже всі види дуже спокійно ставляться до рослин в акваріумі, природно — за збалансованого живлення рослинними та тваринними кормами. Зарослі потрібні не дуже густі, бажані рослини, що плавають. Деякі харчуються переважно рослинами, як, наприклад, лящеподібні барбуси, яких можна утримувати лише в окремому, призначеному саме для них акваріумі. Вельми невибагливі барбуси у виборі їжі – їдять те, що їм дають – сухі корми, живі та заморожені, люблять рослинні корми.
Майже всі види зграйні, рухливі, стрибучі, мирні. Це невеликі, доволі невибагливі рибки з товариською вдачею, що постійно снують акваріумом у пошуках корму. Барбуси різних видів, за умови співмірності їхніх розмірів, добре уживаються між собою, тому, природно, придатні для сумісного утримання. Можна утримувати в загальному акваріумі, але не з рибами, у яких подовжені або вуалеві плавці, оскільки барбуси можуть їх обірвати. Утримувати зграйку не менше 6 екземплярів.
У більшості випадків барбуси м’яко і без агресії ставляться до сусідів. Пов’язано це в основному з тим, що барбус – риба зграйна і займається здебільшого внутрішньозграйними розбірками. Решта оточення при цьому сприймається, швидше за все, як якийсь фон (якщо він не дуже великий, звісно). Але в силу своєї емоційності та безприкладної цікавості риби можуть якийсь час присвятити і вивченню сусідів. Як правило, тісніше “знайомство” протікає без особливих образ і тілесних ушкоджень з боку барбусів.
Барбуси – енергійні та жваві риби, прекрасні стрибуни, що обов’язково потрібно враховувати, закриваючи акваріум кришкою. Дозрівають у віці 5-12 місяців (залежно від розміру виду). Самці мають бути на 2-4 місяці старші за самок. Як і в інших ікромечних риб, у самок барбусів може утворитися кіста яєчників, якщо їм під час дозрівання своєчасно не були надані відповідні для нересту умови. Деякі види барбусів схрещуються між собою, даючи плодюче потомство. Тривалість життя риб 3-6 років.
— Барбус африканський, гамбійський — Barbus ablabes [Bleeker, 1863]. Синонім: Barbus camptacanthus, spurrelli, Enteromius ablabes, potamogalis, Puntius ablabes. (Англ- Ablabes Barb). Тропічна частина Західної Африки. 8-10 см. Мають довге тонке срібне тіло. Забарвлена у сірувато-коричневі відтінки з відливом золотистого чи сріблястого кольору. На боці чорна горизонтальна лінія, що проходить від носа до основи хвоста. Є темні плями, плавці помаранчеві. Самці менші за самок, стрункіші, з виразнішими ділянками помаранчевого кольору на плавцях.
Добре доповнює змішані акваріуми зі співмірними видами риб. Риб утримують у середніх за чисельністю групах і надають їм просторі, помірно зарослі рослинами судини. У літні місяці їх можна тримати у басейнах просто неба. Обов’язково треба годувати кормом рослинного походження. Інакше він може об’їсти всі рослини в акваріумі. Їм підходять усі види живих і сухих кормів. Дозрівають у 8-10 місяців. Самка мече ікру на маленьке листя рослин. Мальки ростуть швидко. dH до 10°; рН 6,0-7,0; Т 22-26°С.
Barbus callipterus, candens, fasciolatus.
Labiobarbus festivus, leptocheilus. 
