Особливості придбання акваріумних рослин.
Акваріумні рослини походять з усіх куточків світу з різними кліматичними умовами. Одні з них у прибережних умовах живуть під водою, інші — на межі суші та води, у вологому ґрунті або дрібних водоймах. Є і мохи, і папороті, і вищі квіткові рослини. Проте всіх їх об’єднує спільна риса — здатність адаптуватися до навколишнього водного середовища. Практично всередині кожного роду акваріумних рослин є і нескладні у догляді, і більш вибагливі види.
Перш ніж купувати рослини, уважно прочитайте описи окремих видів. Інакше ви ризикуєте в певний момент опинитися віч-на-віч перед тим фактом, що ваше придбання занадто велике для акваріума або не в змозі співіснувати разом із деякими видами риб. Тут теж варто звернути увагу на те, що купувати. При виборі рослин для декоративного акваріума треба враховувати їхній зовнішній вигляд, габітус, розміри за необхідною площею та висотою, кількість листків та їхню «прозорост» (від неї залежить прохідність світла в нижні шари та можливість спостерігати розташовані ззаду рослини), поєднання за кольором і формою з сусідніми рослинами, швидкість росту. Багато рослин, які ви можете придбати, можуть бути імпортними або просто вирощеними в умовах, що сильно відрізняються від вашого акваріума.
Купувати треба молоді рослини, вони легше приживаються. Рослина має бути здоровою: стебло без надлому, листя без хворобливої жовтизни, коріння свіже — біле, коричнювате, у деяких папоротей — чорне. Старе листя може бути з руйнуваннями, але це не страшно. Великі екземпляри адаптуються на новому місці посадки важче і повільніше, ніж середні. Дуже дрібні екземпляри слід брати, лише якщо це рідкісний вид, до них треба виявити особливу увагу. Потрібно бути готовим до того, що деякі екземпляри придбаних вами рослин вимагатимуть періоду адаптації, а то й реабілітації, можливо, повністю скинуть листя і обзаведуться новими.
Рослинам із дрібнорозсіченим листям — роголисникам, кабомбам, лімнофілам, перистолистникам необхідна чиста прозора вода, оскільки акваріумна каламуть легко осідає на їхньому пухнастому листі та надає йому доглянутого вигляду. Ехінодоруси зараз налічують понад 50 видів і селекційних форм. Одні нагадують дрібну газонну траву (эхинодорус тенеллус), інші ж виростають до 1,5 м завдовжки (ехінодорус грандіфлорус) і для домашніх акваріумів завеликі. Усі ехінодоруси віддають перевагу поживному ґрунту і порівняно теплій воді — не нижче 22°С.
Увагу любителів акваріума привертає ще одна велика група водних рослин — криптокорини. Криптокорини теплолюбні, оптимальна температура для них 25-27°С. Вони поділяються на рослини з аеробними коренями (наприклад, криптокорина кріспатула, або балансе) та анаеробними (криптокорина Гріффіта). Аеробні корені для нормального розвитку потребують притоку кисню, а анаеробним кисень протипоказаний. Криптокорини з аеробними коренями ростуть на галькових ґрунтах у невеликих річках і струмках із проточною водою. Видам з анаеробними коренями більше підходить болотяне чи мулисте дно, куди кисень проникає з працею і в дуже незначних кількостях.
Якщо посадити криптокорину з аеробними коренями в мулистий ґрунт, то незабаром вони згниють і рослина спливе на поверхню. Те ж станеться при спробі вкоренити криптокорину Гріффіта в проточному ґрунті акваріума з подвійним дном. Водяні папороті (мікрозоріум і больбітіс), водяні мохи та анубіаси не потребують вкорінення. Достатньо прикріпити їх за допомогою синтетичної нитки до корча або каменя.
Але при цьому обсяг озеленення залежить від виду риб. Серед них є такі, яким підходять густі зарості (лабіринтові риби). Але для мешканців відкритих вод, які потребують простору для плавання, треба густо засадити тільки дальні куточки, а біля бічних стінок і з задньої сторони акваріума потрібно розмістити рослини окремими групами. При цьому слід вибрати рослини, що виділяють багато кисню. Для зграйних риб зі світловими сигналами потрібне тінисте положення в задній частині щільно засаженого рослинами резервуара.
Якщо риби сильно підкопують коріння, то рослини найкраще розмістити в горщиках або залишити на плаву; якщо риби риють ґрунт (золоті рибки), то треба відмовитися від рослин із тонкими перистими листками, оскільки вони легко забруднюються. Територіальні риби нерідко використовують великі рослини як візуальні орієнтири при розмежуванні зон впливу або просто визначають їх як свою власність. Цихлід і кліноплямистих барбусів, як і цілу низку інших видів риб, що поїдають ніжну зелень, не можна поміщати в один акваріум із рослинами, якщо, звісно, ви не збираєтеся забезпечувати їм настільки дорогий провіант.
Риби дихають киснем і видихають вуглекислий газ, який удень у процесі фотосинтезу споживають рослини, виділяючи кисень. Велику роль у підтримці необхідної кількості кисню відіграють рослини. Різні рослини постачають різну кількість кисню. Якщо співвідношення рослин і риб в акваріумі вибрано правильно, то обох газів для них достатньо, і вони чудово почуваються. На щільність садіння також впливає те, які рослини висаджені в акваріумі, та їхня кількість: в акваріумі з невеликою кількістю повільно зростаючих рослин занадто велика кількість риб призведе до того, що рослини не встигатимуть споживати всі надходжувані поживні речовини і біологічний баланс порушиться, що призведе до зростання рівня нітратів і фосфатів, а вони — до росту водоростей.
Кількість риб має точно відповідати здатності всіх рослин в акваріумі переробляти продукти життєдіяльності риб. Розміри та кількість рибок у жодному разі не повинні домінувати над рослинами. Подивіться на свій акваріум — якщо ви бачите переважно риб, а не «сад із рибками», вони занадто великі, їх занадто багато, або вони занадто яскраві (чи не підходять за кольором) для даного акваріума. Якщо ж рослин мало, а риб багато, то останні зазнають нестачі кисню, і в цьому випадку акваріуміст вдається до допомоги аерації.
При виборі рослин потрібно розуміти, що багато з них у природи ростуть на глибині не більше 30 см або взагалі у вологому ґрунті, що час від часу затоплюється водою. Відповідно, виростити в глибокому акваріумі вам вдасться не все. Важливим фактором для рослин є глибина акваріума. Деякі з них (Echinodorus osiris, Echinodorus uruguayensis, Cryptocoryne parva) погано ростуть на великій глибині, особливо у стадії дрібних паростків. Такі рослини в природних умовах зустрічаються лише в неглибоких водоймах. І навпаки, деякі види (Cryptocoryne aponogetifolia) не ростуть на малій глибині або переходять із водної форми існування в болотну (ряд великих ехінодорусів, сагітарії). Це особливо помітно при неправильному освітленні акваріума або невдаличному його розташуванні щодо джерела природного світла.
При виборі акваріумних рослин неодмінно треба враховувати, щоб умови в акваріумі по можливості відповідали природним умовам. Якщо такої відповідності немає, рослина хворітиме і, зрештою, загине. На жаль, навіть акваріумісти з великим стажем далеко не завжди дотримуються цього правила. Перед кожним любителем водних рослин постає проблема: як поєднати зовсім різні гідрофіти в одному акваріумі?
Більшість солідних тропічних фірм, які сотнями тисяч вирощують водні рослини на продаж, широко застосовують останні досягнення сучасної науки. При цьому їхнє головне завдання — зниження витрат на культивацію рослин у поєднанні зі збереженням їхнього найкращого товарного вигляду та стійкості під час транспортування на тисячі кілометрів. Багато видів цих рослин вирощують у вологій атмосфері оранжерей. Причинами цього є виключно повільний ріст рослин у зануреному стані та труднощі з їхнім масовим розмноженням. Зовнішній вигляд таких рослин нерідко змінюється до невпізнання, а самі вони вимагають досить тривалої адаптації до акваріумних умов, за якої повітряне листя відмирає і замінюється новими, пристосованими до існування у водному середовищі.
Щойно рослина потрапляє в умови, відмінні від оптимальних, вона внаслідок стресу ніби завмирає на деякий час, потім швидко деградує і, якщо умови культивації зовсім не відповідають оптимальним вимогам, незабаром гине. В умовах світової акваріумної торгівлі водні рослини у чудовому стані досягають акваріумів великих імпортерів, швидко продаються великим і середнім оптовикам, а потім уже в дещо уповільненому темпі досягають акваріумів дрібних оптовиків і магазинів, у яких нерідко перебувають досить довго без належних умов. Після всього цього рослини вже не в найкращому вигляді потрапляють до акваріумістів.
Найпростіше приживаються рослини, які виросли в схожій воді і були продані невдовзі після того, як їх вийняли з вихідного акваріума. Але це зовсім не означає, що не можна купувати привозні рослини в зоомагазинах, просто до деяких із них знадобиться уважніше поставитися. Часто рослини продаються в сітчастих пластикових горщичках, посаджені в мінеральну вату. Часто це надводна культура рослин. Вони вирощуються у вологому середовищі з поживним розчином, що омиває горщики. Рослини за великої кількості світла і поживних речовин дуже швидко виростають. Рослини не можуть бути заражені хворобами риб, водоростями чи равликами, оскільки ростуть над водою. Оскільки надводне листя набагато жорсткіше і стійкіше, це дозволяє доставити його до продавців у чудовому стані. Оскільки ми саджаємо рослини під воду, вони повинні ще адаптуватися до підводного життя і оновити старе листя на нове — підводне.
Останнє часто сильно відрізняється від надводної культури. Якщо вирощена в надводній формі рослина суттєво прим’ята, це не так важливо, і це не повинно відштовхнути вас від покупки рідкісного виду: все одно після садіння в акваріум вона поступово замінить старе листя і відростить міцні пагони. Якщо рослина була в дуже поганому стані, краще залишити її в горщику, поки вона не почне рости.
Ніколи не поміщайте в акваріум рослини в мінеральній ваті — в ній велика кількість поживних речовин, що залишилися з місця виробництва рослини. Це може викликати спалах водоростей. Перед садінням рослину потрібно акуратно вийняти з горщика і видалити мінвату. Видаліть гострими ножицями все зіпсоване листя і потемніле коріння. Коріння підрізають, залишаючи 1,5–4 сантиметри. Це насправді допоможе рослині виростити нове коріння швидше.
Для правильного комбінування груп рослин ми повинні знати і вміти розрізняти великі рослини, середньої величини, малі та дуже дрібні акваріумні рослини. Те ж стосується і виду листків, їхнього забарвлення, швидкості росту, які необхідно враховувати при розміщенні рослин. Рослини, що утворюють велике листя і добре гілкуються, саджаємо біля задніх або бічних стінок акваріума, засаджуючи ними краї нашої експозиції. Одиночні та високі рослини поміщаємо у водоймі так, щоб їхній вигляд сприяв декоративності композиції. Передній план залишаємо переважно для дрібних рослин, каменів і химерно виглядаючих корчів. Посередині акваріума розташовуємо рослини середньої величини. Найменші рослини саджаємо біля передньої стінки експозиції.
Найкращого результату доможемося, якщо однотипні рослини сгрупуємо разом і щоб ці групи так і залишилися відділені одна від одної. Рослини слід висаджувати щільними окремими групами (кожна група повинна займати 10–15 см), за исключением кількох великих екземплярів у «сильних» точках, які покликані привертати увагу. Темні рослини розташовуються на задньому плані, а світлі — ближче до переднього скла. Рослини з довгим або плаваючим листям розміщують біля бічних стінок. Загалом, рослини намагаються розмістити таким чином, щоб нижчі розташовувалися ближче до передньої стінки. Це забезпечує кращий огляд і створює ілюзію більшої ширини акваріума. Останніми опускають в акваріум плаваючі рослини.
Якщо акваріуміст збирається вирощувати особливо світлолюбні рослини або йому доводиться виходжувати рослини, ослаблені або такі, що потребують сильного освітлення чи обігріву, такі умови можна створити у загальному акваріумі, не використовуючи додаткових ємностей. Для цього біля бічних стінок або на задній стінці підвішуються додаткові поличеньки, які при заповненні ємності водою опиняються на глибині 10–15 см. Найкраще їх робити з прозорого оргскла, тоді вони найменш помітні.
Як співвіднести кількість і тип рослин із кількістю і видом риб?
Ставлення рослин до інтенсивності освітлення. 
Останні зміни та доповнення внесені 19 квітня 2012 року.
