Риби, які харчуються найпростішими водоростями.
Ефективними методами боротьби з водоростями та підтримання в акваріумах біологічної рівнопи є заселення в акваріум деяких видів равликів, риб-водорослеїдів, креветок та інших тварин. Водорості залюбки їдять понад три десятки риб різних видів. Незрівнянно ефективніше як борці з водоростями діятимуть риби, ротовий апарат яких спеціально пристосований для зіскрібання обрастань.
Але не всі рибки, які можуть зіскрібати водорості, однаково корисні. Не так рідко навіть представники таких дуже популярних видів як, наприклад, гіринохейлуси, анциструси та птеригопліхти раптом змінюють свої харчові пристрасті і, замість водоростей беруться за листя вищих рослин, залишаючи на них характерного вигляду борозночки, дірочки та потертості.
Оскільки перемогти водорості в цій боротьбі нелегко, то в жодному разі не можна нехтувати їхніми послугами. Тут важливий чисельний фактор, бо при посадці в сильно зарослий водоростями 100-літровий акваріум можна нескінченно довго чекати результатів від пари кроссохейлусів або трьох каридин. І, щоб оброслі листя рослин і каміння не муляли очі, знадобляться зусилля не 2-3 рибок, а цілої зграї.
Однак наявність цих риб не дає 100% гарантії позбавлення від найпростіших водоростей, тому що ці риби надто швидко розуміють, що звичайний корм суттєво смачніший за найпростіші водорості. Мабуть, варто тримати їх на голодному пайку! Ось чому, якщо ви хочете, щоб вони справно виконували свої обов’язки, годуйте риб небагато і тільки ввечері. Нехай вони працюють протягом дня.
Довгі нитчасті водорості добре об’їдають коропозубі (Cyprinodon), джорданели (Jordanella), амеки (Ameca), пецилії та молінезії. Більш відомі нашим любителям епальцеоринхоси сіамські (Epalzeorhynchos siamensis). Споріднені з ними епальцеоринхоси гарноплавцеві (Epalzeorhynchos kalloptents) водорості практично не поїдають. Гіринохейлуси та кілька сотень видів кольчужних сомів також непогані помічники, принаймні в молодому віці.
Не менш прожерливі гастромізони (Gastromyzon) та інші споріднені з ними види, що дивують колекціонерів приплюснутим тілом і незвичайним забарвленням. Поспішаю вас засмутити, що найпротивнішу водорість, яку в народі називають в’єнамкою і яка нагадує чорні пензлики на рослинах, жодна з риб не знищить, хіба що метінніси, та й то разом із рослинами.
•— Риби-водорослеїди: Кроссохейлуси (Crossocheilus siamensis), Гарри (Garra cambodgiensis), Епальцеоринхус (Epalzeorhynchos kalopterus), Гіринохейлус (Gyrinocheilus aymonieri). Невтомні борці, завзяті споживачі найпростіших водоростей, особливо поки вони перебувають у молодому віці. Сіамські водорослеїди симпатичні та дуже жваві, зграйні рибки. Троє рибок разом почуваються цілком комфортно, і їх буде достатньо для боротьби з водоростями в акваріумі об’ємом до 150 літрів. Можуть досягати 12-15 см у довжину, отже, в маленьких акваріумах можна утримувати лише молодих риб. Конфліктувати вони можуть тільки з лабео, і тому утримувати цих риб разом не варто.
Сіамський водорослеїд абсолютно невибагливий у догляді та так само активно живиться водоростями, за багатьма даними може об’їдати “бороди”. Проте найбільшого ефекту можна очікувати лише від молодих особин. З часом, звикаючи до раціону харчування решти акваріумних риб, сіамські водорослеїди поїдати водорості перестають.
У цього виду є двійник, який мешкає в тих самих річках. Зазвичай обох рибок виловлюють і потім продають разом одна з одною. Називають рибку-двійника сіамською літаючою лисичкою (Siamese Flying Fox). Обидва види дуже схожі. Але в їхній поведінці є помітна різниця. Незлобивим характером і працелюбністю відрізняється саме сіамський водорослеїд, а сіамська лисичка цими якостями володіє дещо меншою мірою.
Тому корисно вміти розрізняти цих риб. У сіамського водорослеїда чорна поздовжня смужка заходить на хвостовий плавник, а у сіамської літаючої лисички – ні. Останнім часом у продажу з’явився ще один водорослеїд – індійський (Crossocheilus latius). З водоростями індійський водорослеїд розправляється чудово, особливо коли він голодний. Інших риб не кривдить і дірок у листі не робить! Якщо ви хочете, щоб вони справно виконували свої обов’язки, годуйте риб небагато і тільки ввечері. Нехай вони працюють протягом дня.
•— Гіринохейлус, Gyrinocheilus aymonieri, Chinese algae eater, або китайський водорослеїд веде придонний спосіб життя. Від сіамського водорослеїда відрізняється не лише зовнішніми ознаками, а й смаковими вподобаннями – добре справляється із зеленими водоростями і зовсім не їсть “чорну бороду”. Також ця риба вельми агресивна стосовно інших мешканців акваріума і досить швидко звикає до загального корму, втрачаючи будь-який інтерес до водоростей.
Дуже добрий для чищення каміння та корчів. Але ніжне листя деяких видів водних рослин він пошкоджує. Gyrinocheilus pennocki — На відміну від свого розпещеного ситим життям в акваріумі золотого родича, він не чекає ласки від господаря, і цілий день зіскрібає каміння.
•— Лабео двоколірний (Epalzeorhynchos bicolor) і зелений (E. frenatus) – вороги сіамських водорослеїдів і, зокрема, сіамських літаючих лисичок. Самі лабео швидше санітари акваріума, аніж борці з водоростями. Незважаючи на свою величезну популярність, доброю вдачею ці риби не вирізняються. Зачинщиками конфліктів є найчастіше саме вони. Річ у тім, що за своєю природою лабео теж водорослеїд, хоча й далеко не такий старанний. Рибки обох видів бачать одна в одній небезпечних харчових конкурентів. Звідси й їхня ворожнеча.
•— Найпрацелюбнішими чистильниками акваріумів є, звісно ж, сомики. Особливо такий вид як анциструси. Перебуваючи в постійному русі, ці невеликі рибки своїми ротами-присосками очищають акваріум від усіх видів органіки та зелених водоростей.
•— Otocinclus та Parotocinclus – маленька рибка, яка непогано очищає листя рослин. Вони зовсім невеликі за розміром, і навіть найбільші екземпляри ледь досягають 5 сантиметрів. Чудово підходить для маленьких акваріумів. Вони постійно чистять листя, стебла та коріння акваріумних рослин. З однаковою завзятістю вони чистять і широке листя ехінодорусів, і дрібну глоссостигму, що вкриває дно. Причому роблять це постійно і самій рослині шкоди не завдають. Однак чистять лише рослини, а не скло чи предмети, що знаходяться в акваріумі.
Головна ж користь від отоцинклюсів полягає в тому, що вони чудово справляються з діатомовими водоростями. Отоцинклюси готові їсти діатомові (бурі) водорості день і ніч. Ці трудівники навіть без світла не припиняють свою корисну роботу. Отоцинклюси так люблять їсти водорості, що майже не відволікаються на падаючий “з неба” риб’ячий корм.
•— Живородні рибки Молінезії, Пецилії, Гуппі, Poecilia sphenops, Xiphophorus maculatus та X. variatus. Безліч живородних риб також харчуються найпростішими водоростями. Ці всеїдні рибки теж можуть переключитися на водорості та донні залишки, проте для цього потрібно перестати їх годувати. Наприклад, усім відомі живородні – молінезії, пецилії, меченосці – готові цілими днями обкльовувати зелену нитчатку, діатомеї, особливо якщо тримати їх на голодному пайку.
Але щоб очистити оброслі листя рослин і каміння, знадобляться зусилля десятків живородок. Мабуть, з усіх живородних риб “молі” є найбільш рослиноїдними. Саме їх треба не так уже й багато, щоб звести “зелений пушок” на листі вищих рослин (зелені нитчасті водорості) до мінімуму.
•— Іноді справляються з “бородою” трофеуси, а також деякі малавійські цихліди з групи “Мбуна”, але ці риби легко перемикаються на вищі рослини, особливо довгостеблові види, тому довірити очищення від обрастань їм можна тільки з омовною умовою або за відсутності “м’яких” рослин. Отримавши потрібний результат, важливо уважно спостерігати за цихлідами на випадок, якщо ті спробують позбавити вас решти видів ехінодорусів або інших уже “жорстких” рослин.
•— Caridina multidentata. З цією роллю непогано справляються прудові креветки, але водночас вони самі можуть слугувати чудовим живим кормом для рибок. Дійсно, ці найкумедніші істоти є чудовими чистильниками і санітарами акваріума. Однак слід зауважити, що останні не завжди повністю справляються зі старою жорсткою бородою, а інколи взагалі не бажають поїдати її, обираючи лише м’якші волоски зелених обрастань.
Їхня старанність безпосередньо залежить від того, як багато і часто їх годують. Але навіть голодних креветок треба доволі багато для того, щоб придушити спалах водоростей в акваріумі: ледь не по одній штуці на кожні три літри об’єму. От із чим японські креветки справді справляються віртуозно, так це з чищенням куль кладофори.
•— На початкових стадіях проти водоростей іноді допомагають молоді равлики ампулярії (але вони можуть пошкодити м’які види рослин).
Алгіциди – Засоби для боротьби з водоростями.
Методи боротьби з нижчими водоростями. 
