По-справжньому прісноводні — річкові краби.
А чи можна роздобути у повному сенсі цього слова прісноводних крабів? Дійсно, такі краби відомі. Їх називають річковими крабами. Вони живуть у річках із жорсткою лужною водою і повністю втратили зв’язок із морем. Самки відкладають і виношують нечисленні, зате великі ікринки, з яких вилуплюються майже сформовані крабики, які деякий час ще живуть на плеоподах самки, а потім розбігаються.
Мешкають такі краби і на території Росії. Це краби виду Potamon potamios, які зустрічаються в гірських річках Кавказу. Вони ведуть земноводний спосіб життя. Їх можна утримувати і навіть успішно розводити в домашніх умовах. Проте ці краби вимагають доволі прохолодної (не більше 22°С), дуже жорсткої, насиченої карбонатом кальцію води, і вони вкрай агресивні по відношенню один до одного.
Рід Potamon — Потамон.
Краб потамон (Potamon) широко поширений у Середземномор’ї, Криму, на Кавказі. Мешкає у струмках і річках, а також поблизу них. У Закавказзі мешкає близько шести видів потамонів; потамон іберійський (Potamon ibericum) і потамон таврійський (Potamon tauricum) зустрічаються і в Росії в районі Кавказу. Таврійський потамон відомий і на півдні Криму, у вологих лісах і Закавказзі живе у вологому ґрунті. Забарвлення темно-буре зверху і світле знизу. Potamon potamios зустрічається по берегах водойм, у вологих лісах, де риє свої нірки. Вони ведуть земноводний спосіб життя.
Їх можна утримувати і навіть успішно розводити в домашніх умовах. Проте ці краби вимагають доволі прохолодної (не більше 22°С), дуже жорсткої, насиченої карбонатом кальцію води, і вони вкрай агресивні по відношенню один до одного. Дорослі краби всеїдні, в природи вони їдять детрит (кримські краби люблять опале у воду листя), нижчі водорості, нитківку, різні частини і насіння водних і сухопутних рослин, дрібних черв’ячків, рачків-бокоплавів, молюсків, личинок водних комах.
Вимагають чистої, прозорої, жорсткої (з солями кальцію) слабколужної води. Раз на рік дорослі краби линяють. Молоді краби линяють частіше. Утримувати крабів в акваріумі нескладно. dH 10-20°, рН 7-3, Т 10-22°С. Воду обов’язково аерувати і фільтрувати. В акваріумі на ґрунт покласти плаский камінь 25-30 см, під яким крабик вироє нірку. Над поверхнею води обов’язково влаштувати майданчик із драбинкою до дна, по якій крабик іноді забиратиметься нагору.
Акваріум зверху краще закрити склом. Годувати можна мотилем, трубочником, шматочками риби, креветками. Між самцями часто бувають бійки зі смертельними наслідками. Стать у крабів визначається за нижніми сегментами черевця. У самок сегменти широкі, заокругленої форми, а у самців — вузькі, гострі.
Розмножується статевим шляхом. Самка відкладає ікру, з якої через 20-30 днів викльовуються личинки. Розводити можна навесні у великому акваріумі на 150 л, куди поміщають 2-3 пари самців із самками. Температуру слід підтримувати 22-24°С, жорсткість — до 20°, рН 8-10. Ікринок у потамонів порівняно небагато: у кримського до 150, у кавказьких видів — до 200-600, зазвичай менше. Після спарювання і дозрівання ікри в акваріумі з’являються личинки. У потамонів стадії планктонної личинки немає.
З ікринок, які самка носить із собою, виходять уже розвинені личинки-мегалопи, які ще 8-10 днів тримаються на черевних ніжках матері, харчуючись залишками її їжі. У цей час необхідна підгодівля живим пилом, нитчастими водоростями, дрібним трубочником і мотилем. Після линяння личинки перетворюються на мініатюрних крабиків, розповзаються по дну і починають вести таке ж життя, як і дорослі. Крабиків можна утримувати спільно з будь-якими рибками, за винятком хижих. Вони охоче їдять риб’ячий корм.
Для утримання краще використовувати низький акватераріум із великою площею дна. Шар води близько 10-12 см. Об’єм підбирають із розрахунку 50 л на одну дорослу пару. Вимагають чистої, прозорої, жорсткої (з солями кальцію) слабколужної води. Воду обов’язково аерувати і фільтрувати. Для фільтрації підходять будь-які системи, включаючи найпростіші губчасті фільтри. До хімічного складу води краби особливих вимог не висувають. Підміни (до третини об’єму) можна проводити прямо з-під крана. Температура води також не повинна бути занадто високою.
В акваріумі на ґрунт покласти плаский камінь 25-30 см, половинки глиняних квіткових горщиків, під яким крабик вироє нірку. Над поверхнею води обов’язково влаштувати майданчик із драбинкою до дна, по якій крабик іноді забиратиметься нагору. Незвичні істоти ці живуть не тільки у воді. Деякий час вони проводять на суші, гріючись під лампою. Як штучний берег (суша займає не менше 1/4 площі дна) використовують масивні камені в поєднанні з корчами. За нашими спостереженнями, “перегрівати” їх не треба. Лампа має бути такою, щоб вона могла нагріти крабика, що засмагає, лише зовсім трохи.
Купуючи крабика, не треба хвилюватися про те, що одному йому житиметься нудно. Навпаки, на самоті йому буде набагато комфортніше. Краби намагаються з усіх сил охороняти ділянку, на якій вони збирають їжу, від вторгнення чужинців. Між самцями часто бувають бійки зі смертельними наслідками. Великий краб може вельми відчутно вщипнути за палець, якщо з ним поводитися необережно. Якщо чомусь потрібно було в одному акваріумі поселити двох або трьох крабів, то туди поміщають багато рослин, корчів, каменів, щоб тварини могли ховатися одна від одної, і рясно годують різноманітними кормами. При спільному утриманні кількох крабів кожному з них треба надати не менше 35х30 см площі дна акваріума.
Краби легко уживаються з багатьма не дуже великими рибками. А от одна з неприємних їхніх особливостей полягає в тому, що вони віртуозно тікають з акваріума. Вони здатні вилізти навіть по дротах від грілки або помпи, і неодмінно це зроблять, якщо акваріум не закритий. Під час облаштування акваріума для цих симпатичних безхребетних тварин потрібно приділити найпильнішу увагу гарній ізоляції (за допомогою труб та інших пристроїв) електричних проводів, щоб краби не змогли перегризти їх своїми потужними клешнями.
Годування: Вони всеїдні. У природи вони їдять детрит (кримські краби люблять опале у воду листя), нижчі водорості, нитківку, різні частини і насіння водних і сухопутних рослин, дрібних черв’ячків, рачків-бокоплавів, молюсків, личинок водних комах. Приблизно 60% раціону крабів — рослинність (кульбаба, кропива, подорожник, капуста, салат), решту становить тваринна їжа (свіжа риба, шматочки м’яса, серця). Як базове живлення добре використовувати високоякісні тонуть гранульовані корми для акваріумних рибок. Дуже люблять краби шматочки риби і мотиль, але не відмовляються і від бананів та вареної моркви. Маленькі шматочки цих ласощів можна обережно класти перед ними на острів.
Годувати крабиків можна шматочками м’яса і риби, комах, равликами, мотилем, трубочником. У дрібному замуленому піску трубочник може довго жити, зовсім не псуючи води, і краби мають можливість постійно витягати його з ґрунту. Якщо годувати крабів м’ясом і шматочками риби, то потрібно ретельно стежити за чистотою в акваріумі. Такі корми краще згодовувати крабам раз на два-три дні, щоб залишалося якомога менше нез’їденої їжі. Але все одно вода від цих кормів псується, оскільки краби їдять дуже неакуратно, залишаючи дрібні залишки їжі, які важко помітити і прибрати з акваріума.
Линяння: Якщо краб не піддається впливу високих температур, то линяє він не дуже часто, його організм встигає повноцінно підготуватися до линяння, і цей критичний для нього життєвий етап проходить гладко. Річ у тім, що, так само як і креветки, краби ростуть під час линяння. Вони скидають старий жорсткий панцир, і поки новий м’який не затвердіє, збільшуються в розмірах. Зрозуміло, що цей процес вимагає великих запасів пластичних речовин та енергії.
Занадто часті линяння, спровоковані високими температурами (зазвичай це частіше, ніж раз на три тижні), можуть призвести тварину до загибелі. Певно, краб не встигає накопичити потрібної кількості необхідних поживних речовин і мінеральних солей. Додавання у воду акваріума з крабами кухонної солі (1 чайна ложка на 10 л води) і хлористого кальцію (до досягнення жорсткості — 3 мг-екв/л) позначається на них благотворно.
Розмноження: Статевий диморфізм — загальний для всіх крабів: у самок «хвіст» широкий, у самців вузький. «Кавалери» до того ж більші й агресивніші за «дам». Стать у крабів визначається за нижніми сегментами черевця. У самок сегменти широкі, закругленої форми, а у самців — вузькі, гострі. Самка відкладає ікру, з якої через 20-30 днів викльовуються личинки. Розводити можна навесні у великому акваріумі на 150 л, куди поміщають 2-3 пари самців із самками. Температуру слід підтримувати 22-24°С, dH до 20°, рН 8-10.
Після спарювання і дозрівання ікри в акваріумі з’являються личинки. З ікринок, які самка носить із собою, виходять уже розвинені личинки-мегалопи, які ще 8-10 днів тримаються на черевних ніжках матері, харчуючись залишками її їжі. У цей час необхідна підгодівля живим пилом, нитчастими водоростями, дрібним трубочником і мотилем. Після линяння личинки перетворюються на мініатюрних крабиків, розповзаються по дну і починають вести таке ж життя, як і дорослі.
У разі нездужань (особенно в период линьки) корисно підсолювати воду до 5 проміле і вносити трохи метиленового синього (1 мг/л). Риб разом із крабами не утримують. Для перевезення крабів використовують вентильовані місткості (термосумки, пінопластові контейнери), заповнені на чверть об’єму вологою стружкою, травою або ніжними молодими гілками. Таким чином вони можуть подорожувати кілька днів.
Яких крабів утримують у домашніх умовах.
Rhithropanopeus harrisii, Parathelphusa pantherina. 
