Окремі елементи, їхнє значення для рослинних організмів.
Вміст Азоту в рослинах у середньому становить 3%. Цей елемент є основою для створення білків рослин, необхідних для їхнього росту та розмноження. Під час розкладання 
органічних речовин, які у вихідному стані рослини засвоїти не можуть, утворюються амінокислоти, але їхнє засвоєння рослинами також дуже ускладнене. Тоді в дію вступають бактерії, що мешкають у придонному шарі води та переважно в ґрунті. Вони переробляють органічні речовини на аміни, нітрити та нітрати. Ці з’єднання рослини легко витягують з води й ґрунту та засвоюють. Нестача азоту веде до зниження вмісту хлорофілу в листках, насамперед у старих, до зменшення розмірів рослини. В акваріумі, населеному рибами, азотне голодування рослин практично не зустрічається. Частіше спостерігається надлишок азотних сполук.
Але оскільки процес розкладання білків довгий, на певному етапі, особливо в новому акваріумі, рослини можуть голодувати доти, доки донна мікрофлора не впорається з переробкою органіки, що накопичується, і рослини не будуть забезпечуватися необхідною кількістю азоту. У старому акваріумі з багатою рослинністю, так само як і в новому акваріумі, можна спостерігати ознаки азотного голодування: передчасне відмирання старого листя, пожовтіння країв і кінчиків листя, що поступово поширюється на всю листову пластинку, уповільнення росту. Це пов’язано з тим, що донна мікрофлора не справляється з переробкою органічних сполук, не встигає їх перевести у форму, придатну для засвоєння рослинами. У цьому випадку можна вносити в акваріум невеликі добавки азотних добрив.
Які ж із цих сполук краще використовувати? Вибір залежить від активної реакції середовища, тобто значення рН. В акваріум із вираженим кислим середовищем — рН нижче 6,5, краще вносити нітрати. Досліди показали, що в кислій воді вони краще засвоюються рослинами, ніж солі аміаку. Навпаки, у нейтральній і слабколужній воді значно краще засвоюється азот аміаку. У цьому випадку переважно скористатися сечовиною, або карбамідом. З появою ознак азотного голодування в старому акваріумі можна також додавати у воду сечовину. Додавати сечовину в новому акваріумі потрібно тільки після появи ознак росту гідрофітів. Рівномірне додавання азотних добрив у невеликій кількості на мешканців акваріума не вплине, оскільки рослини встигатимуть засвоювати всі нітросполуки.
На наступному місці після азоту за споживанням стоїть Фосфор. Цей елемент бере найактивнішу участь у процесах запасання та витрачання енергії, а також у процесах 
дихання та живлення рослин. У найбільшій кількості фосфор накопичується в молодих пагонах рослин. Основним джерелом фосфору для рослин слугують фосфати. В акваріум фосфор потрапляє зі свіжою водою та кормом для риб. Залишки органічних речовин надходять у ґрунт, де перетворюються на неорганічні фосфат-іони і в такому вигляді засвоюються рослинами. При нестачі фосфору в листках накопичується червоний пігмент антоціан, листки дрібнішають і стають вужчими. Ознаками фосфорного голодування є потемніння забарвлення молодого листя, скручування листя і пагонів, поява на старому листі бурих і рудувато-бурих плям. Найбільш широко застосовується суперфосфат. З появою ознак нестачі мінеральних речовин у воду додають комплексні добрива, у складі яких є і фосфор.
Значення біогенного елемента Калію для рослини різноманітне. Він не викликає розвиток 
водоростей. Він сприяє нормальному перебігу фотосинтезу, бере участь в утворенні поживних речовин. Цей елемент бере участь у синтезі вуглеводів і накопичується в основному в молодих тканинах рослин. Калій бере участь у більшості ферментативних процесів, що відбуваються в тканинах рослин. Найбільше іонів калію міститься в листках рослин. Нестача цього елемента порушує азотний обмін і призводить до відмирання тканин. Нестача калію зазвичай виражається в появі на краях листя бурих і жовтих плям. Через те, що акваріум є відносно ізольованою системою, кількість калію у воді може виявитися недостатньою для розвитку рослин. В акваріум калій зручно додавати у складі комплексних добрив, можна використовувати однозаміщений фосфорнокислий калій.
Сірка міститься в речовинах, необхідних для здійснення різних окисно-відновних реакцій у процесі фотосинтезу. При нестачі цього елемента затримується ріст і розмноження рослини.
Кальцій відіграє важливу роль у вибірковій проникності клітинних мембран. Нестача цього елемента призводить до недостатньої “щільності” мембран. Якщо молодим рослинам не вистачає кальцію, то вони бліднуть і набувають неправильної форми. Кількість кальцію у воді визначає її жорсткість, і, отже, тільки в дуже м’якій воді, і не просто м’якій, а такій, що має жорсткість, близьку до нульової, рослини можуть відчувати кальцієвий голод. В акваріумних умовах зазвичай нестачі кальцію не спостерігається, оскільки він завжди міститься у водопровідній воді в достатній кількості.
Велике значення в житті рослин має Магній. Цей елемент відіграє суттєву роль в обміні речовин, особливо в молодих органах рослин. Але жорсткість в акваріумах часто підвищують, додаючи у воду тільки солі кальцію. При нестачі цього елемента листя жовтіє від дефіциту хлорофілу. При цьому у рослин може настати магнієвий голод, який виражається в появі білих плям між жилками листа і подальшому розпаді тканин листової пластинки. Нестача його у воді зустрічається значно частіше, ніж нестача кальцію. Тому при штучному підвищенні жорсткості води слід обов’язково використовувати поєднання солей магній і кальцію.
До макроелементів нерідко відносять і Кремній. Він входить до складу скелета багатьох наземних рослин, забезпечуючи міцність їхніх стебел. Водні рослини, перебуваючи у зваженому стані, поглинають кремній у значно меншій кількості, так як міцність скелета для них відіграє не настільки важливу роль. В умовах акваріума кремнієвий голод практично ніколи не спостерігається.
