Розміри риб в іхтіології та в акваріумістиці.
При науковому описі видів риб визначають їхні іхтіологічні та морфометричні характеристики (систематичні ознаки), деякі з них називаються пластичними або вимірювальними й виражаються в міліметрах або частках міліметрів (для розмірів очей). Наявні також і меристичні ознаки — ознаки, що виражаються кількістю елементів будь-якого органу; такими є, наприклад, кількість променів у плавцях, кількість хребців.
Різні розміри та вимірювання риби відіграють дуже важливу роль в іхтіології та в таксономії риб. Частина ознак, що відрізняють різні види або роди риб – це різні розміри риб та їхнє співвідношення. Існують певні постійні вимірювання:
SL (standard length) – стандартна довжина. Довжина риби від початку голови (із закритим ротом) до початку хвостового плавця (якщо бути більш точним – до закінчення гіпуральної кістки). У більшості спеціалізованих статей (включаючи статті з первинним описом виду) використовується саме стандартна довжина.
TL (total length) – загальна довжина. Довжина риби від початку голови (із закритим ротом) до кінця хвостового плавця (у складеному положенні). У риб із різними відростками на хвостовому плавці (наприклад, меченосець) вимірювання проводиться до кінця основної частини хвостового плавця. Додаткові відростки до уваги не беруться.
Ці два показники, SL і TL, є основними показниками для опису риб. У професійній літературі в переважній більшості випадків використовується стандартна довжина риби (SL). В акваріумістиці дуже часто переписується ця довжина для вказівки розміру рибки, але не позначається, що це стандартна довжина. Часто вона видається як загальна довжина (TL).
Крім двох основних розмірів риб, існує чимало допоміжних розмірів.
• Більшість лінійних вимірювань (промірів) тісно пов’язана з віссю тіла. Вісь тіла – пряма лінія, яка починається від вершини рота і закінчується біля коренів середніх променів хвостового плавця.
• Антедорсальна відстань (довжина рибки) – відстань від вершини рила (із закритим ротом) до основи першого променя спинного плавця по прямій лінії або до виїмки хвостового плавця (у риб із розділеним хвостовим плавцем).
• Антевентральна відстань – відстань від вершини рила (або переднього краю верхньощелепної кістки) до початку основи черевного плавця по прямій лінії.
• Абсолютна довжина (повна довжина) – відстань від вершини рила до перпендикуляра, відновленого від кінця найдовшої лопаті хвостового плавця.
• Довжина тіла – відстань від кінця рила до основи хвостового плавця, у лускатих риб – це кінець лускатого покриву.
• Досить часто проводять також вимірювання довжини тулуба (корпусу) – відстань від заднього краю зябрової кришки до кінця лускатого покриву, тобто без урахування голови і хвоста.
• Висота тіла риби найбільша. Вимірюється в найбільш високому місці тіла риби – відстань між спинним і черевним краями тіла.
• Висота тіла найменша – відстань між найзближенішими точками спинного і черевного країв хвостового стебла.
• Довжина основи спинного плавця. Вимірювання проводиться від основи першого променя спинного плавця до основи останнього променя.
• Довжина голови. Вимірюється від вершини рила (із закритим ротом) до заднього краю зябрової кришки. Перетинку, що окантовує задній край зябрової кришки, до уваги не беруть.
• Висота голови – висота голови біля потилиці, вимірюють за зябровими щілинами, там знаходиться місце прикріплення першого хребця до черепа.
• Посторбітальна довжина (postorbital length). Вимірюється від заднього краю ока до заднього краю зябрової кришки.
• Діаметр ока – діаметр рогівки. Розрізняють поздовжній (горизонтальний діаметр або довжина ока) та поперечний (вертикальний) діаметри ока.
• Довжина (передглазничний відділ голови) – відстань від вершини рила (із закритим ротом) до переднього краю ока. У деяких риб від переднього краю верхньощелепних кісток до переднього краю ока.
• Заглазничний простір (заглазничний відділ голови) – відстань від заднього краю ока до кінця зябрової кришки (без перетинки).
• Довжина щелепи. Вимірюється від початку рота (закритого) до заднього краю верхньої щелепи.
• Добрюшна довжина (prepelvic length). Вимірюється від початку голови (із закритим ротом) до переднього краю основи черевних плавців.
• Висота плавців – довжина найбільшого (найдовшого) променя в плавці.
• Довжина черевного плавця – відстань від переднього краю плавця до його вершини (не плутати з довжиною найбільшого плавця).
• Довжина спинного плавця – довжина основи плавця від переднього (хоча б зачаткового) променя до останнього променя (або до кінця перетинки, якщо вона є).
• Довжина грудного плавця – відстань від переднього краю плавця до його вершини (не плутати з довжиною найбільшого променя).
• Довжина анального плавця – довжина основи плавця від першого (хоча б зачаткового) променя до основи останнього променя (або до кінця перетинки, якщо вона є).
• Довжина кореня хвоста. Вимірюється від заднього краю основи анального плавця до початку хвостового плавця (правильніше – до краю гіпуральної кістки).
• Довжина хвостового стебла – відстань від вертикалі кінця основи анального плавця до кінця лускатого покриву (або до основи хвостового плавця) по середині тіла.
• У комерційній зооторгівлі дуже важливим лінійним параметром вважається довжина риби, яка визначається абсолютною (повною) довжиною тіла, вираженою, як правило, в сантиметрах (у деяких країнах – в дюймах).
При описі нового виду рибки в статті обов’язково даються більшість із цих показників, а також співвідношення їх один з одним (найчастіше зі стандартною довжиною (SL)). Таким чином, без знання цих термінів зрозуміти опис нового виду рибки та відміну його від схожих видів важко.
Залишимо іхтіологію і перейдемо до акваріумістики. Переважна більшість акваріумістів стикаються тільки з показником довжини рибки. Причому, не поділяючи стандартну і загальну довжину, що часто призводить до плутанини. Нерідко можна прочитати про те, що рибка насправді виростає до більших розмірів, ніж зазначено в довіднику. З чим це пов’язано?
По-перше, при описі рибки вимірювання проводяться на обмеженій кількості спійманих екземплярів (від кількох одиниць до кількох сотень). Природно, немає жодної гарантії, що були спіймані особини, які досягли максимальної довжини (особливо, якщо опис проводився за поодинокими рибами). Тож цілком можливо, що в подальшому будуть виловлені більші особини, або в акваріумі, за підходящих умов, рибка досягає більших розмірів.
По-друге, як уже писалося вище, у всіх професійних джерелах розмір риби вказується в стандартній довжині. Акваріумісти ж при складанні довідників і профільних описів риб опускають згадку про те, що йдеться про стандартну довжину (часто просто не розуміючи різниці). Якщо врахувати, що хвостовий плавець у деяких риб досягає 20-25% від загальної довжини, то зрозуміло, що виникає невідповідність між зазначеною в довіднику та дійсною довжиною рибки.
То чи потрібно знати всі ці розміри акваріумістам? Для загальних знань, звісно, не завадило б. На практиці достатньо знати, що таке загальна (TL) та стандартна (SL) довжина, оскільки від знання максимальної довжини рибки залежить і передбачуваний розмір акваріума, в якому можна її утримувати. Тим же акваріумістам, які хочуть вміти визначати і відрізняти дуже схожі зовні види риб, знання всіх цих розмірів необхідне.
Імпортна риба “з коліс”. Географія постачальників акваріумної риби.
Ріст і розвиток риб. Чи залежить розмір рибки від розміру акваріума? 
