Годування.
Для дискусів потрібен різноманітний раціон, оскільки одноманітна їжа може зробити їх слабкими та викликати втрату інтересу до їжі. Грамотно підібрані корми — найважливіша передумова успішного росту, розвитку, а згодом і розмноження дискусів. Перш за все, необхідно, щоб раціон риб був повноцінним, представляючи все різноманіття харчових компонентів, необхідних для нормальної життєдіяльності дискусів. Під час годування спостерігайте, щоб усі дискуси харчувалися повноцінно, не перегодовуйте їх, оскільки, крім того, що це впливає на їхнє здоров’я, залишки корму забруднюють воду. Дискуси рідко беруть корм з поверхні води, частіше беруть з дна або в товщі води. Для поповнення нестачі вітамінів у раціоні в акваріум з дискусами періодично поміщають кущі водних рослин з м’яким листям (лімнофіла, кабомба, гігрофіла), які риби поступово общипують.
Золоте правило годування говорить: недокорм краще за перекорм. Краще корм вносити потроху, але частіше, ніж навпаки. Дорослим і вгодованим дискусам один розвантажувальний день на тиждень не зашкодить, а скоріше принесе користь. Здорові дискуси завжди споживають корм з жадібністю і готові робити це весь день. Проте дорослих особин достатньо годувати 1–2 рази, а багаторазове (від 3 до 6 разів на добу) годування потрібне лише малькам і підліткам. Голодування в 1–3 дні дорослий дискус переживе без проблем. Коли вранці вмикається акваріумне освітлення, дискуси якийсь час дуже апатичні — вони ще «не прокинулися», тому годувати їх потрібно не раніше ніж через 30–40 хвилин. А останню годівлю проводьте не пізніше ніж за годину до вимикання світла.
У ранкові години краще давати дискусам не найулюбленіший ними корм — у них буде час доїсти його, а в останню годівлю дня побалувати їх продуктами, які вони завжди з’їдають з апетитом і швидко. У цьому разі незатребувані рибами частинки корму не залишатимуться лежати на дні з настанням ночі і не призведуть до псування води. Безперечним є те, що корм має бути з’їдений протягом приблизно 5–10 хвилин, оскільки залишки корму в теплій воді швидко розкладаються і збільшують рівень аміаку. Якщо цього не відбувається, дозування зменшують. До мальків ці часові ліміти не стосуються. У період нересту плідників слід годувати невеликими порціями і використовувати продукти, що мінімально псують воду, наприклад замороженого мотиля. У цей період дискуси їдять мало, обмежуючись життєво необхідною кількістю їжі.
Чим годувати дискусів? До раціону цих риб повинен входити як багатий на вітаміни сухий корм, так і заморожений, сублімований або живий корм. Мабуть, можна умовно виділити три основні види кормів. Кожен вид має певні переваги і, як це заведено, і недоліки. У всякому разі, існує досить численна аудиторія прихильників того чи іншого виду кормів.
Живі корми. До них насамперед можна віднести широко поширених серед акваріумістів мотиля, коретру та трубочника. Найчастіше любителі використовують як корм мотиль. На думку деяких авторів, мотиль просто необхідний рибам для нормальної роботи кишечника. Цього буде достатньо для дорослих дискусів, яким більше року, але не для росту молодих дискусят. Малька дискуса «підняти» з певного моменту, коли він почав харчуватися самостійно, без трубочника і мотиля досить важко. Для росту їм необхідний білок і вітаміни. Тому крім мотиля необхідно використовувати ще й фарш, і гранули. У період з весни до осені не менш традиційним для акваріумістів кормом є нижчі ракоподібні дафнії, циклопи. Найбільш цінним кормом є такі представники класу ракоподібних, як артемія (Artemia salina).
Але найбільше зло полягає в тому, що як мотиль, так і трубочник мешкають у наших вітчизняних водоймах, що славляться великою кількістю інфекцій і промислових відходів. Мотиль потрібно використовувати тільки заморожений. Заморожування мотиля не вбиває інфекцію на всі 100%, а лише частково. Перед заморожуванням його можна обробити кількома способами: ФМС (формалін + малахітовий зелений + метиленовий синій, 2.5 мл на 1 літр води) витримати 25 хв, МС — витримати 1 годину або дідівським способом — крутою марганцівкою теж хвилин 25–30. Після обробки промити 30 хвилин, розфасувати і заморозити.
Щодо трубочника, то, як відомо, він водиться саме в стічних канавах і втягує в себе всю заразу. Заморожувати трубочника не можна. А промивання його в проточній воді — лише частина заходів щодо його очищення. Навіть будучи добре витриманим (не менше тижня в постійно змінній воді), він із великою часткою вірогідності містить паразитів і збудників хвороб, небезпечних для мешканців акваріума. Так чи інакше, годування дискусів будь-якими живими кормами з вітчизняних водойм завжди чревате наслідками. Будьте обережні з живим кормом, оскільки він може занести інфекцію у ваш акваріум.
Комбіновані корми на основі яловичого серця. Рецепт приготування цього найпопулярнішого корму досить простий: основу його становить очищене від жиру і жил свіже яловиче серце — близько 60–70%, інші 30–40% припадають на різні добавки у вигляді кальмара, креветок (свіжозаморожених), яловичої печінки, морської риби приблизно в рівній пропорції. Всі складові пропускаються через м’ясорубку, розкочуються у зручні для вживання коржі та закладаються в морозилку. Корисно періодично вносити у фарш і різноманітні вітаміни.
З натуральних продуктів як добавки можна використовувати сік моркви, болгарського перцю, листків кульбаби, шпинату, салату тощо. З препаратів найдешевшими і прийнятними видаються очищені від зовнішньої оболонки кульки «Ундевіту» або «Гіндевіту». Можна вживати і спеціалізовані вітамінні добавки відомих світових виробників, але коштують вони доволі дорого.
Спеціалізовані сухі корми для дискусів, у яких оптимально збалансовані необхідні для дискусів білки, жири, вуглеводи, вітаміни тощо. Коштують такі корми досить дорого, але все ж є більше підстав вважати, що вміст баночок відповідає написаному на етикетці. Можливо, є сенс віддати перевагу такому виду годування дискусів, якщо їх у вас лише кілька штук. При виборі кормів перевагу слід віддати тим, які виготовлені солідними фірмами, що ґрунтовно попрацювали в пошуках складу, максимально наближеного за біохімічними показниками до природного корму дискусів у дикій природі. У такі суміші давно вже вводяться додаткові вітамінні та мінеральні інгредієнти, що підвищують їхню якість. Переваги сухих кормів очевидні — вони оптимально збалансовані за мінерально-біологічним складом, вільні від шкідливих речовин і патогенних організмів, прості в зберіганні.
На закінчення хочеться згадати ще про один метод годування — комбінований. Найчастіше поєднують перший і другий види кормів. Можливо, це найбільше відповідає потребам дискусів, але, на жаль, різко підвищується небезпека занесення в акваріум інфекції. Рідше вдаються до комбінацій з третім видом. Якісний заморожений корм, будь то яловиче серце або морепродукти, приймається дискусами так само охоче, як і живий. Те ж саме можна сказати і про сухі корми (пластівцеві, гранульовані). Тут, щоправда, не зайвим буде нагадати, що переведення риб на нову кормову базу вимагає деякого періоду адаптації.
Дискуси, подібно до багатьох тварин у природі, ростуть набагато швидше в «дитинстві» та «юності», а з віком їхній ріст сповільнюється. Якщо годування молодих дискусів не буде багатим на різні вітаміни, а параметри води будуть непридатними — швидше за все, виросте «затягнута» риба. Якщо вам попадеться такий дискус, то жоден повноцінний раціон і ідеальний догляд з вашого боку вже не допоможуть йому вирости, а в результаті ви просто будете його перегодовувати, що негативно позначиться на здоров’ї риби.
Розведення дискусів.
Досі існує думка, що розведення дискусів — це досить складний процес. Насправді все набагато простіше, ніж здається багатьом. Головне — це підбір плідників та підготовка води. Основна трудність у розведенні дискусів полягає в підборі якісних плідників. Якщо створити оптимальні умови для вирощування майбутніх плідників, то чекати від них потомства доведеться недовго. Групу молодих дискусів, від яких ми хочемо отримати мальків, потрібно тримати в одному акваріумі. Як і всі циhліди, дискуси, вирощені разом, у міру дозрівання розбиваються на пари, і їх розсаджують по окремих акваріумах. Статева зрілість у дискусів настає досить рано і нерівномірно: самки дозрівають у віці близько року, самці іноді значно пізніше.
При хорошому догляді у віці 12–16 місяців вони самі зіб’ються в пари: плаватимуть разом, посмикуючи плавцями, вклоняючись одне одному, спільно чистячи субстрат і відганяючи від нього інших риб. При їх відборі необхідно враховувати, що достатня кількість шкірного секрету для вигодовування мальків починає виділятися тільки після кількох ікрометань. Одна пара за нерест зазвичай виробляє 100–120 і до 200–300 мальків. Протягом сезону дискуси відкладають ікру в середньому кожні 8–10 днів, деякі самки й того частіше. Після 10–15 кладок (якщо вони всі були безуспішними) зазвичай настає перерва, яка може тривати досить довго. На думку більшості любителів і професіоналів, дискуси розмножуються зазвичай до 2,5–3 років.
Про готовність до нересту сигналізує здригання всього тіла. Пара, що відійшла на нерест, цілком задовольняється акваріумом у вигляді куба з ребром у 50 см, з рівнем води не менше 35 сантиметрів. Таку пару краще пересадити в нерестовище об’ємом від 80 літрів, висотою не менше 45 см, оснащене аератором і фільтром (хоча б найпростішим). Температура підтримується на рівні 27–33 °С. Готові до нересту риби відкладають ікру на попередньо очищений субстрат (конуси керамічні або з обпаленої глини, широкі листки анубіасів або ехінодорусів, корчі тощо).
Строго кажучи, субстрат не має для риб особливого значення, дискуси можуть відкласти ікру і на бічне скло, і навіть на дно. Вода має бути м’якою (2–4 °dH), слабокислою (рН 6–6,5), збагаченою дубильними речовинами. З іншого боку, мені не раз доводилося спостерігати, як пара дискусів нереститься і вирощує мальків у звичайній московській воді (9–12 °dH і рН 6,5–7,5), але в таких умовах завжди виходить набагато менше заплідненої ікри. Їх не слід особливо турбувати нескінченним ходінням, грюканням дверей, різкими рухами тощо.
Коли підібрана пара і готове нерестовище, залишається тільки спостерігати — гармонійна пара все зробить сама. Найчастіше нерест відбувається ввечері. Потім дискуси, постійно обмахуючи кладку грудними плавцями, долучаються до процесу догляду за потомством. Роблять вони це по черзі, але частіше самець. Годувати дискусів у період догляду за ікрою та личинками потрібно невеликими порціями так, щоб корм був весь з’їдений, оскільки при видаленні залишків риби турбуються і можуть з’їсти ікру або личинок.
При температурі води 30 °С, на кінець другої доби, ікра темніє, а через 54–56 годин викльовуються перші личинки. Батьки переносять їх на чисте місце. На 6-ту добу після нересту нарешті настає момент, коли личинки, все частіше відриваючись від субстрату, перебираються на батьків, щоб харчуватися їхніми шкірними виділеннями (секретом). До цього часу пара вже набула особливого забарвлення «квочок», що відповідає моменту: світла голова і темне тіло — ознаки готовності риb до прийняття потомства.
Бувають випадки, що дискуси б’ються через потомство. У цьому разі рекомендується розділити акваріум перегородкою, що не доходить до дна на 1 см, щоб мальки могли перепливати від батька до батька, які розділені цією перегородкою. Якщо пара сильна і спокійна, то не слід поспішати з внесенням додаткових кормів — молоді цілком вистачає шкірного секрету батьків. Але за тиждень уже можна вносити наупліусів артемії — ідеальний стартовий корм. З цього моменту в нерестовищі треба невеликими дозами починати підміну води одночасно з видаленням залишків корму.
Дуже численна зграя росте дещо повільніше і досить нерівномірно. Воно й зрозуміло — кількість секрету обмежена і не вистачає на всіх. І тому краще вчасно втрутитися в цю сімейну ідилію і відібрати мальків у батьків. Догодувати малька самостійно не дуже складно, якщо йому понад 5–6 днів. Велике значення має розмір самих плідників. Велика риба може прогодувати більшу кількість мальків — це одна з причин, чому розвідники відбирають у числі майбутніх плідників найбільших риб. Але величина самих плідників зовсім не означає, що кількість ікри буде більшою, тобто пропорційною розміру самих риб.
Мальки можуть досить довго харчуватися шкірним секретом батьків. Але після 2 тижнів їхні спроби відщипнути шматочок з тіла батьків починають дратувати останніх, оскільки потреби мальків в їжі з кожним днем зростають, а шкірний шар на боках батьків не встигає відновлюватися і шкіра поступово дратується. Самі ж риби виснажуються. До того ж до цього часу мальки вже можуть самостійно харчуватися і їх бажано відсадити від батьків (краще навпаки — батьків від мальків). Деякі любителі і професіонали мальків відсаджують ще раніше, а деякі ледь не на третій-четвертий день. Знову-таки рішення приймається на основі наявних у кожному акваріумі об’єктивних даних (взаємин плідників, їх загального стану, ставлення до потомства, наявності шкірного секрету тощо).
Найчастіше зустрічувані захворювання дискусів.
Рослини в акваріумі з дискусами. 
