Характеристики води.
Відомо, що у себе на батьківщині дискуси живуть у м’якій воді зі слабкокислою або близькою до нейтральної активною реакцією. Однак досвід акваріумного утримання цих риб показує, що жорсткість і рН води особливого значення не мають, важливо лише, щоб ці характеристики були стабільними. Рекомендації щодо підбору найкращих, реально можливих в умовах акваріума, характеристик води коливаються у досить широких межах. Але все більше і більше авторів сходяться на думці, що найбільш сприятливим є середовище з показником рН близьким до нейтрального (5,5-6,5) та dH до 15°.
В акваріумі вода має бути м’якою і краще кислою, як за природних умов, але дискус дуже легко пристосовується до нових умов, головне, щоб ці умови були постійними. Слід зазначити, що дискуси нормально почуваються і ростуть і у воді з показниками, що помітно відрізняються від нейтральних. Але розмножуватися в такій воді дискуси не будуть. Для розмноження дискусів однозначно необхідна вода кисла і м’яка. Чим же все-таки слід керуватися при створенні оптимальних умов для утримання дискусів?
Бажання любителів наблизити характеристики води в акваріумі ближче до природних найчастіше зводяться до спроби знизити показник рН. Відповідь проста і приблизно така: задовольняйтеся тим, що тече у вашому водопроводі. Будь-які спроби змінити характеристики води у той чи інший бік істотного виграшу Вам не принесуть, а лише додадуть проблем. При рН 4,5 і нижче очі дискусів від подразнення кислим середовищем каламутніють. У здорових риб це проходить практично безслідно через день-два після нормалізації умов, слабкі ж і хворі особини страждають довше і не завжди повністю відновлюються, тому треба з кислотами поводитися обережно.
До того ж слід враховувати важливу особливість води – її здатність до самовідновлення. Особливо це стосується жорсткої води. Так, наприклад, розбавивши на 50% водопровідну воду з рН 7,5 дистильованою водою і опустивши тим самим рН до 6,5 або ще нижче, можете бути впевнені, що через кілька годин рН стане близьким до початкового 7,5. Причому перехід відбудеться не за лінійним законом, а дещо інакше. Ось вам і серйозний кислотний удар по дискусах.
Способи зниження жорсткості води давно відомі (розбавлення з дистильованою, використання при підготовці води іонообмінних смол, просто кип’ятіння води протягом години). Але чи дають ці трудомісткі операції відчутну користь дискусам? – це навіть не питання. Знову матиме місце нестабільність параметрів. Істотно знижуючи жорсткість води, Ви тим самим “вбиваєте” її буферну здатність самовідновлюватися. При невеликому порушенні балансу в акваріумі рН води тяжітиме в той чи інший бік, а оскільки стримуючого компонента немає або майже немає (буфера), то ці зміни рН будуть досить відчутними. На додаток до всього можу додати, що за численними спостереженнями любителів і професіоналів у жорсткій воді, багатій на численні хімічні елементи, дискуси стають навіть яскравішими і ростуть краще.
Порада: якщо все ж таки в ході Ваших творчих маніпуляцій так вже вийшло, що показник рН змінився значно і це вже видно за поведінкою дискусів (виділення слизу, потемніння забарвлення, хворий вигляд) не намагайтеся форсовано відновити акваріумну воду. Це ще більше погіршить стан риб. Будь-яке відновне підвищення (зниження) рН зробіть у кілька заходів, дотримуючись основного правила – ніяких різких змін! А краще нічого вже не чіпайте. Здорові дискуси за пару днів прийдуть до тями, а Вам це слугуватиме гарним уроком.
А насправді вся істина полягає в простому – дискусам потрібна просто чиста вода, нехай навіть із лужною характеристикою і жорстка, але однозначно чиста! Шляхом щоденних водних підмін набагато простіше зменшити небезпечний рівень аміаку та інших отрут (біофільтр у такій воді працює на повну потужність), ніж вдаватися до різного роду хитрощів щодо відтворення біотопу Амазонки.
Неопровержимо лише одне – водні підміни життєво необхідні для дискусів. Ніякі суперсучасні фільтри і численні “відновлювальні” препарати не позбавлять Вас від елементарної і надокучливої процедури підміни води. Підміни води і просифонію ґрунту проводять залежно від щільності посадки риби. При стандартних умовах посадки достатньо 2-3 рази на тиждень по 20% від загального об’єму акваріума, підліткам необхідна частіша підміна для росту: по 20% щодня. Водні процедури бажано проводити через 1-2 години після останньої годівлі.
Поширена помилка: після 3-4 днів благородної ліні з’являється бажання “скомпенсувати” незроблене, і недосвідчений любитель робить 75% водну підміну замість звичних 20-25%. Результат не змусить себе довго чекати. Якщо вже так сталося, що мала місце перерва в кілька днів, то краще додатково почистити фільтр і покласти в нього (або змінити) вугілля, а норму заміни води залишити колишньою або ж збільшити її незначно. Є ще один важко реалізований в аматорських умовах метод – метод замкнутої системи з потужним блоком водоочищення. Але і ці цифри забезпечать успіх лише у разі, якщо водойма оснащена фільтраційною системою, що забезпечує якісне та ефективне (обов’язково з елементами біофільтрації) очищення води.
Так чи інакше, при визначенні частоти та інтенсивності водних підмін слід взяти до уваги такі основні чинники, як: • тип і потужність застосовуваного фільтра (за наявності потужного біологічного та механічного очищення частоту та інтенсивність водних підмін, можливо, звести до розумного мінімуму); • об’єм акваріума та щільність його заселення (що більший об’єм акваріума і нижча щільність його заселення, то сприятливіше і стійкіше в ньому середовище – ще один спосіб зменшити кількість і частоту водних маніпуляцій); • хімічні характеристики самої води. До другорядних факторів можна віднести температуру води: чим нижча температура (нижня межа діапазону для дискусів – 28°С), тим повільніше протікають процеси розкладання корму (залишків корму), вид застосовуваного корму, частоту годівлі та багато іншого. Але зловживати перевагою низької температури не рекомендується.
Дуже важливо утримувати в нормі рівень аміаку, нітратів і нітритів. Для цього вам знадобиться періодично проводити тести води. Для забезпечення чистоти і стабільного гідрохімічного режиму в акваріум зазвичай поміщають фільтри механічного очищення з активованим вугіллям, рекомендується використовувати не менше 5 грамів вугілля на 1 літр води. Крім того, ще зовнішній фільтр для найбільш раціонального наповнення.
Першим ступенем закладають великопористу губку, потім дрібнопористу. Це механічна фільтрація. Потім укладають біосубстрат (це може бути спеціальний фірмовий з дуже великою питомою поверхнею, кераміка, лава). Це біофільтрація. Після цього відсіку ставлять дрібнопористу губку. Потім, якщо дозволяє конструкція і об’єм фільтра, укладають активоване вугілля або цеоліт, які через 2-6 тижнів (залежно від біологічного навантаження та рибонаселення) необхідно міняти. Це хімічна фільтрація. На виході ставлять фільтр тонкого очищення (це може бути синтепон або фірмова тонковолокниста прокладка).
Промивання наповнювача першого ступеня має проводитися регулярно в міру забруднення. Очищення решти фільтрувальних матеріалів проводиться рідше (інтервал вимірюється місяцями) і в дуже щадному режимі, що забезпечує максимальне збереження корисних бактерій – головного капіталу фільтра.
Освітлення.
Освітлення в акваріумах з дискусами має бути злегка приглушеним. На жаль, за такого освітлення забарвлення дискусів суттєво програє, особливо якщо додатково у воду додано торф’яну крихту. Набагато красивіше виглядають дискуси при освітленні спеціалізованими спектральними лампами “Power-Glo” або “Life-Glo”. При такому світлі дискуси, в забарвленні яких присутнє сіро-чорно-синє “напилення” на тлі основного жовто-оранжевого, виблискують дивовижними яскравими синіми штрихами. А звичайні бірюзові стають справді “королівськими” бірюзовими. Багато в чому це справа смаку любителя і кольору забарвлення самих дискусів. При розведенні освітлення має бути цілодобовим. Цілком підійде для цих цілей будь-яка малопотужна лампа розжарювання, встановлена на деякій відстані від акваріума.
Температура.
Діапазон температур для утримання дискусів досить вузький – 28-32°С. Найбільш оптимальною вважається температура 29-30°С. При нижчій температурі різко підвищується ймовірність захворювання. Максимальна температура (під час лікування) може доходити до 34-35°С протягом кількох днів. При переводі після цього у звичні 29-30°С риби можуть деякий час відмовлятися від їжі. Через 1-2 дні при інтенсивних водних підмінах все відновлюється. Малькам дискусів небажано встановлювати температуру 28°С. Переважніше дотримуватися 30°С або трохи вище. Дозрівання риб залежить від низки факторів, зокрема: від температури (що вища температура утримання, тим риби швидше дозрівають), від об’єму акваріума (що більший об’єм, тим вони швидше ростуть). Досвідчені дискусоводи не рекомендують майбутніх виробників для прискорення дозрівання утримувати при завищеній температурі.
При утриманні дискусів у ємності з живими рослинами акваріумісти, як правило, підтримують температуру на рівні 28°С, але треба пам’ятати, що таке значення є нижньою межею для комфортного утримання дискусів і вимоги до якості води при цьому підвищуються. Для підтримання стабільної температури води акваріуми оснащуються двома обігрівачами з терморегуляторами.
При високій температурі значно гірше розчиняється у воді кисень. Кисень необхідний не лише для дихання самих дискусів, а й завдяки кисню відбувається окислення органіки. Тому бажано доповнити акваріум повітряним компресором. Насправді у фільтрі передбачено подачу повітря, але вона недостатньо ефективна у випадку з дискусами – за високої температури все ж таки бажаний додатковий компресор.
Рослини в акваріумі з дискусами.
