ЦИХЛІДИ ПІВДЕННОЇ АМЕРИКИ.
Ряд Окунеподібні ( Perciformes )
Родина Цихлові ( Cichlidae )
Підродина ( Geophaginae )
Рід Dicrossus — Дикросус.
Описано два нових види: Dicrossus foirni з басейнів річок Ріу-Негру, Ріу-Бранку; Dicrossus warzeli з річки Ріу-Тапажос.
— Dicrossus filamentosus [Ladiges, 1958] — Дикросус лірохвостий, Шахова цихліда. Синонім: Crenicara filamentosa. (Англ- Chessboard Cichlid, Lyretail Chessboard Cichlid). Бразилія, Колумбія, середня течія Амазонки, басейни Ріу-Негру та Оріноко. Самці 7 см, самки до 5 см. Тіло тонке, витягнуте в довжину, невисоке, з рівномірно слабо вигнутими профілями спини і черева, спина невисока. Зяброві кришки по краях мають зубчасту структуру. Спинний плавник довгий, досить низький.
Основне забарвлення тіла жовтувате, спина темніша бежева, тіло з червонуватим, блакитним або фіолетовим відливом під різними кутами огляду. Черево світліше. Від рила через око до основи хвостового плавника йде світло-коричнева смуга, окантована золотим крапом, на якій лежать прямокутні чорні плями. Такі ж плями біля спини утворюють переривчасту смугу. Разом плями утворюють малюнок шахівниці. Зяброві кришки і плавники візерунчасті, з блакитних і бордових смуг та червоних точок.
Самці мають спинний і хвостовий плавники з червоним і синім крапом, а також по всьому тілу червоні та сині плями. Самці більші, кінці спинного і анального плавників витягнуті, хвостовий ліроподібний із сильно подовженими верхніми і нижніми променями. Самка дрібніша, жовта з двома рядами чорних плям, з маленькими і округлими плавниками. У готової до нересту самки червоніють черевні плавники, після ікрометання під час догляду за мальками забарвлюються у вишнево-червоний колір, потім залишаються червоними. При цьому у молодих самок до першого нересту черевні плавники безбарвні з коричневатими смужками і червонуватими точками.
Є дві популяції D. filamentosus, що відрізняються невеликими відмінностями в забарвленні: одна мешкає у верхів’ях річки Оріноко, а інша в Ріу-Негру. Самки з Ріу-Негру мають яскраво-червоні черевні плавники після першого нересту, а з річки Оріноко ніколи не набувають привабливих червоних черевних плавників.
Риби миролюбні, основним способом демонстрації агресії у них є здуття зябрових кришок і розчепірювання плавників. Тримаються в середньому і нижньому шарах води. Множина укриттів, густа рослинність з великим листям. Повинно бути достатньо укриттів (кокосові горіхи або горщики) для самок. Домінуючий самець утворює досить велику територію, в якій тримається гарем із самок. Дикросусів найкраще утримувати зграєю, самця і кілька самок можна утримувати як у видовому, так і в загальному акваріумі.
У сезон розмноження самки стають більш агресивними і територіальними. Гермафродити, якщо в групі самок відсутній самець, то найбільша і найагресивніша самка протягом кількох місяців перевтілюється в самця, приймаючи його забарвлення. Вода в ідеалі повинна бути кислою і дуже м’якою, особливо при розведенні. Люблять чисту, багату на кисень воду.
Акваріум повинен бути обладнаний високоефективним фільтром води. Потрібна вода м’яка і кисла. Дуже чутливі до вмісту розчинних продуктів метаболізму, тому регулярна підміна води дуже важлива. Із задоволенням поїдають мотиль і дафнію, хоча чудово приймають і сухий корм, обов’язково повинен бути присутнім циклоп.
Можливий нерест у загальному акваріумі. У період розмноження вони втрачають характер забарвлення з послідовності чорних і білих плям, з’являється горизонтальна суцільна чорна лінія. Як нерестовий субстрат риби віддають перевагу каменям, широким листям або стінкам печер. Догляд за ікрою і потомством здійснює самка, завзято охороняє ікру, а згодом і доглядає за мальками. Самець захищає загальну територію. Інших риб на цей період краще видалити. рН 4,5-6,5; dH 1-8°; T 24-28°С.
Ідентифікація: Шахова цихліда — Dicrossus filamentosus.
— Dicrossus gladicauda [Schindler & Staeck, 2008] — Дикросус меченосець. (Англ- Top Sword Chessboard Dwarf Cichlid). Колумбія, річка Rio Atabapo. Самец 5 см, самка 3 см. За забарвленням він схожий на добре відомого Dicrossus filamentosus. На відміну від інших Dicrossus, у нього помітно несиметричний хвостовий плавник, що характеризується наявністю верхнього витягнутого відростка на хвостовому плавнику, тоді як у D. filamentosus ліроподібний хвостовий плавник із двома відростками – у верхній та нижній частинах.
Самці між собою дуже агресивні, особливо в маленькому акваріумі, займають велику територію в період нересту. Успішний догляд і розведення вдаються в акваріумах з ґрунтом із дрібного піску, з густою низькорослою рослинністю. Виду необхідна велика кількість укриттів на дні. Менша самка піклується про потомство, самець займається виключно охороною території. рН 4,5-7,0; dH до 8°; T 25-29°С.
— Dicrossus maculatus [Steindachner, 1874] – Дикросус плямистий. Синонім: Crenicara praetoriusi. (Англ- Spade Tail Checkerboard Cichlid, Saxatilis Cichlid). Бразилія, річка Амазонка, нижня течія Тапажос, Мадейра. Самець до 8 см, самка до 6 см. Велика золотиста риба з характерними плямами. У самця черевні плавники довші, ніж у D. filamentosus. У період нересту набувають червонуватого забарвлення спинного та хвостового плавників. А самка набуває жовтого забарвлення, помаранчевих черевних і червоного анального плавників.
Дуже мирні риби до інших різновидів. Утримувати необхідно в групі один самець і 2-4 самки, так вони живуть у природи. Самці між собою дуже агресивні, особливо в маленькому акваріумі, займають велику територію в період нересту. Самки мають свою власну маленьку територію.
Акваріум із ґрунтом із дрібного темного піску, з густою низькорослою рослинністю з широким листям. Необхідна велика кількість укриттів з коренів і каменів, квіткових горщиків і кокосових горіхів на дні, для поділу територіальних кордонів. Риби сором’язливі, почуваються дійсно безпечними, якщо відповідні укриття легко доступні. Посередині акваріума велике вільне місце для плавання. Віддають перевагу м’якій і кислій воді, переведення їх з жорсткої і менш кислої води треба робити повільно і поступово.
Ефективна механічна і біологічна фільтрація допоможе зберегти високу якість води. Вони їдять усі невеликі акваріумні корми, хоча чудово приймають і сухий корм, обов’язково повинен бути присутнім циклоп. Цей вид вважається проблемним у розведенні. Цихліди можуть використовувати широке листя як нерестилища. Менша самка піклується про потомство, самець не допускається на територію, а займається виключно охороною зовнішнього кордону території розведення. рН 5,5-7,0; dH 2-10°; T 24-28°С.
Geophagus abalios, Geophagus altifrons, Geophagus argyrostictus.
Apistogramma trifasciata, uaupesi, velifera, viejita. 
