Розведення карликових раків в акваріумі.
Акваріумні карликові раки при створенні сприятливих умов розмножуються так само активно, як і акваріумні креветки. Розмноження раків відбуватиметься без негативних наслідків, якщо утримання і годування раків в акваріумі відповідатиме їхнім природним потребам. Отримання потомства необхідне підтримки поголів’я карликових раків в акваріумі, оскільки тривалість життя цієї групи раків варіюється від 14 до 30 місяців залежно від виду.
Визначення статі у раків. Визначити стать у раків не так просто. Залежно від того, самець це чи самка, статеві отвори розташовані в різних частинах тіла. Статеві отвори самців, які називають трубчастими, розташовані біля основи останньої пари ходильних ніг. Самки мають статеві отвори (гоноподи) перед третьою (якщо рахувати від останньої) парою ніг. Між іншим, багато особин мають ознаки як чоловічих, так і жіночих статевих отворів, роблячи визначення статі скрутним. Проте, раки завжди одностатеві: є або самцями, або самками.
Зовні дорослих чоловічих та жіночих особин можна розрізнити за клешнями та хвостовою частиною. У самців клешні довший і більший, у самок же ширший хвіст. Так само як і акваріумні креветки, акваріумні раки носять ікру під черепцем, тому ця частина тіла у самок ширша. Головогруди і черевце самок ширші, ніж у самців, клешні тупі, короткі. У самок перші черевні ніжки або відсутні зовсім, або значно менші за розміром. Плодючість більшості декоративних декапод суттєво залежить від розмірів самки. Чим вона більша і відповідно старша, тим більше яєць в змозі носити.
У період розмноження раки стають дуже активними. У пошуках самки самці йдуть далеко від укриттів і навіть удень повзають по дну водойми. Якщо в цей час поставити акваріум із самкою поблизу акваріума з самцем, той виявляє явне занепокоєння, стає на диби і стукає клешнями об скло, що відокремлює його від самки. Самки багатьох видів раків готові до спарювання та відкладання яєць лише протягом короткого періоду після линьки (щоправда, є й винятки). У цей час вони активно виділяють особливі речовини – феромони, призначені для залучення статевого партнера.
Найчастіше ці атрактанти видоспецифічні, тобто адресовані лише самцям-сородичам, але часом можуть зацікавити і чоловічу половину споріднених видів. Період гону вищих раків зазвичай змушує нервувати починаючих любителів безхребетних. Їм незрозуміло, чому раніше спокійні вихованці раптово починають шалено носитися по всьому акваріуму. Насправді нічого страшного не відбувається, просто роздратовані призовними запахами самці активно шукають партнерку.
Стимуляція розмноження. Для того щоб раки почали розмножуватися, необхідно створити для цього сприятливі умови. Місця в акваріумі повинно бути достатньо (на одного дорослого рака 10-15 літрів або орієнтовно 30 х 30 см площі дна), харчування має бути різноманітним та повноцінним. У деяких видів раків стимуляторами до розмноження є зміни зовнішніх умов довкілля – зміна кількості світлових годин, температури води чи циркуляції води.
У природи зливи і викликаний ними приплив свіжої води є для десятиногих ракоподібних сигналом до початку розмноження, а подовження світлового дня і підвищення температури стимулюють дозрівання статевих продуктів. Регулярна зміна частини води на свіжу стимулює ставозрілість раків. Злийте частину води з ємності шлангом і долийте натомість водопровідну тієї ж температури або на кілька градусів холоднішу.
Раки харчуються їжею як рослинного, так і тваринного походження. Щоб підтримувати їх у доброму здоров’ї та чудовій формі, рекомендується давати їм варений салат, м’ясо риби чи креветок (раз на тиждень) або спеціалізований корм для раків. Таке харчування допоможе самці зміцніти перед виношуванням ікри та протриматися в період вагітності без їжі, оскільки зазвичай самки в цей період нічого не їдять.
Спарювання та виношування ікри. Акваріумні раки на відміну від диких розмножуються цілий рік. Самец, уклавши самку на спину і тримаючи її за клешні своїми клешнями, поміщає сперматофори (капсули зі спермою) на живіт самки в районі статевих отворів. Самка, яка отримала від самця пакет сперми, перестає виробляти феромони і більше не є цікавою для особин протилежної статі. Спермопакет прикріплюється безпосередньо біля статевого отвору самки. Запліднення настає в той момент, коли яйця покидають її тіло і дорогою до плеоподів проходять через спермопакет.
Після запліднення яйцеклітин спермою, самка відкладає ікру на плеоподи (черевні ноги). Для їх фіксації на черевних ніжках та кріплення яєць між собою служать так звані нитки-тяжі. Самка з ікрою пересувається обережно, часто ховається в укриттях. При небезпеці підтискає хвіст, ховаючи ікру. Тепер її головний клопіт – вентиляція кладки, видалення незапліднених чи мертвих яєць та ембріонів. Плавальні ноги самки, що постійно перебувають у русі, забезпечують вентиляцію кладки, доставку до яєць кисню.
Тривалість періоду виношування ікри залежить від температури води та виду раків і займає не менше 4 тижнів. На тривалість виношування ікри можуть впливати й інші фактори, такі як якість води та кормів. У цей період вкрай необхідно забезпечити самку надійним укриттям, яке забезпечить безпеку самки та її потомства. Прекрасно для цього підходять укриття, зроблені із шкаралупи волоського горіха (кокосового горіха). Ідеальним варіантом було б відсадження вагітної самки в окремий акваріум, де її не потривожать ні самці, ні великі риби. Під час виношування ікри не рекомендується турбувати самку і робити велику підміну води.
Рачата. Новонароджені рачки дуже дрібні, але, тим не менш, вони є повністю сформованими раками. Розмір новонароджених раків близько 7-9 мм. Рачки, що вилуплюються, спочатку нерухомо висять на ніжках самки, а після першої линьки намагаються від неї йти, але в хвилину небезпеки швидко повертаються і ховаються їй під черевце. Стартовим кормом для малюка є те саме, що їдять дорослі. А також різні органічні залишки, яких зазвичай багато в акваріумі. Вигодовувати молодь можна готовими кормами для мальків риб, різаним трубочником, артемією.
Як правило, маленькі рачки – детритофаги, тобто харчуються частинками рослин, що розкладаються, і залишків корму, які вони знаходять на дні акваріума. У перші тижні молодь шукає собі їжу неподалік матері. Як тільки самка починає переміщення акваріумом або рачата відчувають небезпеку, одразу ж забираються матері під черевце. Лише після другої линьки вони починають активно рухатися і харчуватися, залишають матір і переходять до самостійного способу життя.
За своєю природою раки агресивні один до одного, боротьба за територію часто призводить до смерті супротивника. І цей інстинкт виявляється з раннього віку. Мешкання рачків у маленькому акваріумі може призвести до канібалізму. У міру підростання виводку необхідно надавати ракам більш просторові ємності, оскільки в іншому випадку в маленькому об’ємі вони завдаватимуть один одному ушкоджень, аж до поїдання один одного. У природи від дефектів линьки гине досить багато ракової молоді. Так що навіть за ідеального утримання втрат не уникнути. Скинувши шкірку, вони стають легкою здобиччю не лише хижаків, а й своїх родичів.
Тому якщо є бажання підняти якнайбільшу кількість молоді раків, необхідно подбати про просторий акваріум, в якому основну роль відіграє площа дна та наявність укриттів у вигляді каменів та керамічних черепків. Оскільки в перші тижні молодняк часто линяє, слід подбати про наявність достатньої кількості корму та укриттів. Інакше не уникнути великих втрат через канібалізм. При розведенні раків добре зарекомендували себе порожнисті будівельні цеглини. Вони не тільки дешеві, а й забезпечують юних декапод великою кількістю укриттів. Молодняку потрібно надати в розпорядження густо зарослий акваріум.
Акваріумні карликові раки, Раки, придатні для утримання з рибами.
