Тип — Arthropoda.
Підтип — Crustacea.
Клас — Malacostraca.
Ряд — Decapoda.
Родина — Parastacidae.
Рід — Cherax.
Раки Cherax з Австралії та Нової Гвінеї.
Усі поширені в даний час південні раки Cherax (Parastacidae) належать до групи річкових раків середнього та великого розміру. Це не завжди означає, що для них необхідні величезні акваріуми. Проте вони із задоволенням живуть на великому просторі з безліччю укриттів. Види раків Cherax можуть бути дуже цікавими мешканцями акваріума.
Якщо такі раки як Cherax destructor, Cherax quadricarinatus (Рак-херакс червоноклешневий, синій) або Cherax lorentzi вдень подорожують акваріумом і за ними зручно спостерігати, то їхні строкаті родичі з Нової Гвінеї дні проводять у печерах чи щілинах, стаючи активними лише після вимкнення акваріумного освітлення. Найбільша активність та живлення відбуваються вночі або в умовах низького освітлення.
Cherax можуть бути досить агресивними стосовно один до одного. Вони, як правило, вельми миролюбні і зі своїми великими клешнями настільки безпорадні, що можуть уживатися з будь-якими рибами, які, зі свого боку, не стануть ставитися до них агресивно. Оскільки більшу частину життя раки Cherax проводять в укритті, акваріуми мають бути добре структурованими. Керамічні трубки, шкаралупа кокосового горіха та кам’яні пластинки, а також корчі можуть бути обрані як декоративні предмети.
У спілкуванні один з одним раки Cherax значно стриманіші, ніж їхні американські родичі. На противагу родичам з північної півкулі самці Parastacidae володіють не гоноподіями (зв’язувальними ніжками), а так званими гонопорами. На жаль, це не завжди стовідсоткова ознака чоловічої статі. У деяких тварин гонопори редуковані, а інші особини взагалі є гермафродитами або здатні протягом життєвого циклу неодноразово змінювати стать. Тому раки роду Cherax дуже вимогливо ставляться до вибору партнера. Підібрати пару в неволі важко, оскільки самку може не влаштувати живучий в акваріумі самець, незважаючи на готовність обох виробників до розмноження.
Якщо Ви підберете пару тварин, вони не одразу розпочнуть спарювання. Власне спарювання завжди відбувається в темряві та в захищеному укритті. Після тривалого шлюбного ритуалу починається передача сперматофорів (насіннєвих пакетів), для чого партнери повинні щільно притиснутися один до одного черевцями. Сперматофори приклеюються поблизу статевого отвору самки. Через деякий час (це може тривати хвилини, дні або навіть місяці) самка видавлює яйця з яйцеводу. Оповиті слизом, вони розчиняють щільну оболонку сперматофора і водночас запліднюються. У цей період самка веде особливо відокремлений спосіб життя. Молоді раки Cherax ростуть значно повільніше, ніж раки Procambarus, зате тривалість життя у цієї групи раків значно вища. Якщо раки Procambarus clarkii рідко живуть понад 3 роки, багато раків Cherax живуть до чотирьох і навіть до 8 років.
Рід Cherax — Черакс.
— Cherax (Astaconephrops) boesemani [Lukhaup & Peckny, 2008] — Цегляно-червоний, Пурпурний рак, Блакитний Місяць. “Hoa Creek”, “Blue Moon”, “Red Brick”. Нова Гвінея. По праву займає лідируючі позиції за різноманітністю та екстравагантністю забарвлення. Самці яскравіші в забарвленні і виглядають більш масивно, черевце самців дещо товщі, ніж у самок, статеві органи самців розташовані в районі третьої пари ніг, у самочок — першої пари. Самців від самочок відрізняє наявність на тильній частині клешень білої пухирчастої плями.
Підвид “Blue Moon” — Блакитний місяць. Своїй назві рак Blue Moon зобов’язаний особливій формі розмаху клешень, у вигляді двох півмісяців, які між собою утворюють повний місяць. Бічна зовнішня поверхня клешень забарвлена в яскравий помаранчевий колір, так само як і верхня частина лопатей хвоста. Основний же колір забарвлення рака синій, зі сталевим відливом. Плавні переходи двох кольорів ніби утворюють таємничі місячні лінії, все тіло рака вкрите дрібним, ледь помітним крапом. У самців нижня частина поверхні їхніх клешень має білу пляму у вигляді пухиря, яка проявляється тільки у статевозрілих особин, самки ж, навіть у дорослому стані, позбавлені цієї прикраси;
Підвид “Hoa Creek” — Чудовий пурпурний рак. Темно-пурпурова спинка поступово змінюється ближче до голови та хвоста темними рожевими відтінками, при цьому проходячи всю палітру фарб від яскравого пурпурового кольору до ніжного рожевого. Черевце — темно-фіолетовий домінуючий тон місцями переходить у чорний, цікаво те, що фіолетовий колір з боків раків плавно переходить у рожеві та пурпурові відтінки спини;
Підвид “Red Brick” — Цегляно-алий рак. Насичений червоний або навіть алий основний тон усього тіла рака можна було б назвати найсуворішим і найпростішим забарвленням серед трьох колірних варіацій, якби не легкий, практично непомітний синій або блакитний відтінок по всій спинці тварини, що плавно переходить у більш насичений синій колір на лопатях і голові. Клешні дорослих особин із досягненням статевої зрілості набувають яскравого синьо-червоного забарвлення, до кінців стаючи чорними. Ноги також ближче до основи темно-блакитні або сині, що плавно переходять до закінчення в чорний колір;
Для утримання в домашніх умовах підійде акваріум об’ємом не менше 70 літрів на одну пару. Ідеально утримувати цих раків групою — кілька самців і самок разом. Щоб уникнути з’ясування стосунків та битв за вільні території, слід оснастити акваріум великою кількістю укриттів, як які краще використовувати керамічні гроти, навалені брили та корчі, що утворюють нори.
Акваріумний ґрунт краще використовувати піщано-гравійний середньої фракції, вистеливши дно шаром листків морського мигдалю, бука, дуба або горішника. Із задоволенням поїдають ошпарений шпинат, моркву та зелений горошок, корми для ракоподібних, як у пластівцях, так і в гранулах. Раки Cherax boesemani не такі прості в розмноженні, як деякі інші представники роду. Температура 23–27 °C.
— Cherax cainii [Austin, 2002] — Папуаський прісноводний лангуст, Австралійський кобальтовий рак, Мерон. “Marron crayfish”, “Australian Cobalt Blue Giant crayfish”. Цей рак донедавна носив назву Cherax tenuimanus. Західна Австралія та Нова Гвінея. Успішний об’єкт промислової аквакультури. Раки виростають до справді гігантських розмірів, близько 40 сантиметрів завдовжки і до 3 кг вагою, самки набагато менші та витонченіші.
Забарвлення цих раків зазвичай коричневе, але трапляються і яскраво-сині екземпляри, які спеціально відбираються для акваріумістики і надходять у продаж окремо. Незрівнянне небесно-синє забарвлення раку з лишком компенсує всі «незручності», можливі при його утриманні. Подібно до інших раків роду Cherax, у самців масивніші клешні, більш прогонисте і тонке черевце. Відрізняється повільним ростом у перший рік життя. Схожий на Cherax tenuimanus, але основна відмінність полягає в тому, що він має волохатий панцир, а Cherax cainii — глянцевий і гладкий.
Раки досить агресивні до собі подібних, і при утриманні в акваріумі це треба враховувати, оскільки мінімальна площа дна має становити 150 х 50 см на кожен дорослий екземпляр. Величина акваріума — не менше 300–400 літрів, довжина від 150 см, а бажано ще більше. Велика агресивність до собі подібних при щільній посадці. На відміну від більшості інших раків, вони не будують нір. Як ґрунт використовується пісок, каміння, обов’язкова наявність в акваріумі гротів, керамічних укриттів, у яких раки люблять частенько проводити час. Особливо ефектно виглядають на дрібному світлому піску.
Харчування в акваріумах треба урізноманітнити і максимально наближати до природного: молоді пагони дерев, овочі, риба та личинки комах — улюблена дієта Cherax cainii. Можна також підгодовувати раків сухими кормами для акваріумних риб. Температура води має бути не вище 24 °C, але оптимальним є діапазон від 15 до 20 °C. Живуть 10–15 років. dH 3–18°; pH 7.0–8.5.
Cherax cuspidatus, destructor, quadricarinatus.
Cambarellus patzcuarensis, puer, shufeldtii. 
