Що необхідно для створення підводного саду.
Треба обов’язково пам’ятати про таку характеристику субстрату, як колір. Ґрунт в акваріумі бажано повинен бути темним – чорного, сірого, коричневого або темно-червоного кольору. На такому тлі зелень рослин і яскраве забарвлення риб виграватимуть значно більше. При виборі кольору ґрунту слід враховувати, що на світлому тлі бруд і обростання помітніші, ніж на темному. Світлий ґрунт потребує ретельнішого прибирання, його частіше доводиться перекопувати чи ворушити.
Багато фірм-виробників акваріумних аксесуарів пропонують штучні ґрунти: темні, світлі, строкаті – з яскраво забарвленої різнокольорової гальки, виготовлені з дрібних обкатаних часточок або кульок скла та пластику. Він буває найрізноманітніших кольорів, виготовляються також багатоколірні суміші. Їх використання може виявитися цікавим у декоративних цілях. Ви можете його використовувати, якщо хочете зробити акваріум строкатим і не прагнете створити природний стиль в оформленні.
Кольоровий гравій із пластмасовим покриттям через тертя, що неминуче виникає при ворошінні ґрунту, зіткненні такого гравію з водою, а також через те, що риби ритимуться в ньому, може поступово руйнуватися, і тоді основа цього матеріалу безпосередньо взаємодіятиме з водою. Крім того, пластмаса має схильність з часом розкладатися і втрачати свої якості, а кисла вода додатково прискорить цей процес.
А ґрунт з обкатаних скляних кульок має оригінальний вигляд, може бути підсвічений знизу і цілком безпечний для риб. Однак він абсолютно марний з погляду біофільтрації. Його необхідно постійно прочищати, оскільки навіть невелика кількість біОВідходів псує його зовнішній вигляд. Яскраві строкаті та скляні камінці відволікають увагу і не дозволяють повною мірою оцінити природну красу забарвлення риб і рослин.
При оформленні псевдоморського акваріума можна використовувати ті самі матеріали, що й для морського. Скажімо, для насипання ґрунту використовують натуральну мармурову крихту, синтетичні фарбовані ґрунти. За крупністю ґрунту обмежень немає, оскільки живих рослин у нашому акваріумі не буде. Найбільш природно виглядає не дуже дрібна біла мармурова крихта, присипана місцями бежевим або сірим ґрунтом. Попри те, що акваріум яскравий і контрастний, не рекомендується використання штучних ґрунтів неприродних кольорів – синіх, зелених, червоних.
Високі мисочки або горщики, що виступають над ґрунтом, потрібно закласти камінням так, щоб вони не псували загального вигляду акваріума, що нагадує про живу природу. Цей же метод треба використовувати в акваріумах, де житимуть риючі ґрунт Cichlidae. Крім іншого, горщикова культура має і ту перевагу, що при очищенні донного ґрунту судини можна просто вийняти з акваріума і потім поставити знову, не пошкодивши коріння.
Ґрунт у маленьких круглих акваріумах, яким так необхідна біофільтрація, повинен бути не товщим за 1 см, інакше в ньому рясно накопичуватимуться частинки нез’їденого корму, що призведе до його протухання та погіршення якості води. Правильна порада тут може бути лише одна. З багатьох технологій утримання акваріума з водними рослинами виберіть якусь одну. І скрупулезно її дотримуйтесь. Хочете хай-тек акваріум за типом Amano, з інтенсивними підживленнями та запредельним освітленням — робіть. Хочете звичайний акваріум тропічного лісу, з природним замуленням ґрунту та неспішним розвитком — робіть. Але не треба змішувати ці та інші, не вказані тут, технології. Не треба застосовувати способи організації традиційного акваріума до хай-теку і навпаки.
Придбаний ґрунт завжди містить певну кількість сміття — глини, мулу, дрібного піску. Перед тим як помістити субстрат в акваріум, його треба підготувати. Почати слід з ретельного промивання. Мити субстрат треба доти, доки вода, що зливається, не стане абсолютно чистою, без ознак каламутності. Якщо це буде зроблено недостатньо ретельно, у воді кілька днів перебуватиме взвісь, з якою не впораються навіть фільтри. Після цього 0ґрунт рекомендується прокалити на брутці (деці). Прокалювання дозволяє знищити органіку, що випадково збереглася в субстраті, а отже, і мікроорганізми, здатні викликати захворювання риб.
При використанні ґрунту з включеннями органіки, взятого з природної водойми, де мешкають риби, існує небезпека заразити акваріумних риб якоюсь інфекцією або паразитами. Тому ґрунт із таких водойм краще не брати, а якщо брати, то проводити його повну обробку з промиванням та прокалюванням. Ставковий ґрунт для акваріума краще не використовувати.
Для рослин, які потребують м’якої води, ґрунт необхідно звільнити від солей кальцію та магнію. Це досягається промиванням ґрунту 30% розчином сірчаної кислоти. Пісок і гравій обробляють в емальованому посуді, перемішуючи його паличкою доти, доки не припиниться виділення бульбашок (газів). Після цього ґрунт промивають проточною водою протягом 2 годин, іншої дезінфекції не потрібно. При використанні кислот необхідно бути обережними. Після хімічної обробки ґрунту підкислювати воду не потрібно.
Далі давайте розглянемо, які типи ґрунтів підходять для коріння яких рослин. Є три широкі групи водних рослин, класифікованих за типом коренів. Перша — це рослини, яким ґрунт не потрібен, оскільки вони прикріплюються своїм корінням до каміння та корчів, до цієї групи входять Anubias, Microsorum та Bolbitis. Наступна група — рослини з великими кореневищами-сховищами типу Aponogeton і Nymphaea, а також усі довгостеблові типу Hygrophila та Rotala, які мають дрібне коріння. Остання група рослин має добре розвинену кореневу систему, це Cryptocoryne та Echinodorus.
Кожній групі потрібні відповідні ґрунти. Якщо шар ґрунту недостатньо глибокий, наприклад, для останньої групи рослин, коріння переплетіться, і рослини, які отримують основне живлення від коріння, задихатимуться. Echinodorus tenellus та Echinodorus grisebachii, які мають довгі кореневі вуса, потребують шару ґрунту не менше 6 см. Коли акваріум містить усі три типи кореневих систем, що трапляється часто, необхідно закладати ґрунт для рослин із найбільшою кореневою системою. Добрива слід додавати тільки в нижній шар, тоді вони просочуватимуться у воду повільно, що допоможе вам уникнути спалаху водоростей.
У будь-якому акваріумному ґрунті ініціюватимуться більш-менш виражені аеробі та анаеробні ділянки. Їх частки залежатимуть від діаметра частинок, що складають ґрунт, та від ступеня його (ґрунту) забруднення. Кореневу систему більшості рослин найбільше влаштовуватиме саме стик цих зон, оскільки він є найбільш багатим (за різноманітністю) шаром, що містить поживні речовини з обох зон, причому ці речовини перебувають у нестабільних формах і легко можуть переходити з одного стану в інший, а то й у третій (окислена, не повністю окислена та відновлена форми). Подібній ситуації найбільше відповідатиме середній ступінь забруднення ґрунту.
Зверніть увагу при цьому на листя рослин. Їхнє нормальне положення (це в основному стосується рослин, що використовують переважно кореневе живлення) близьке до 45 градусів до поверхні ґрунту. Таке розташування листя найбільш зручне для збору детриту, що осідає, і спрямування його до кореневої розетки. Таким положенням листя характеризуються рослини від бідних до середнього ступеня забруднених ґрунтів.
В акваріумі простір для розвитку коріння обмежений і з усіх боків герметично ізольований. Якщо не вжито якихось особливих заходів, ґрунтова вода стоїть на місці на відміну від природних біотопів, де коріння рослин весь час омивається ґрунтовими водами і горизонтально, і вертикально. Для цього необхідно, по-перше, повторити в акваріумі природні горизонтальні та вертикальні рухи води в ґрунті таким чином, щоб забезпечити рівномірний розподіл поживних елементів, а також відведення виділень рослин. Тим самим сповільнюється процес старіння ґрунту і, що ще важливіше, запобігає його закисанню. Не лише елементи живлення, а й кисень, який необхідний корінню рослин під час світлового періоду, надходить у ґрунт.
Досягається це або аераторами (компресорами), або фільтрувальними установками. І компресори, і фільтри в підводному саду мають працювати постійно цілодобово. Якщо застосовується донна фільтрація води (фальш-дно), ідеальний розмір частинок має становити 4–5 мм. Такий розмір забезпечує велику площу поверхні для заселення бактерій, але при цьому гравій не так легко засмічується. Як альтернатива можна насипати на дно шар великого гравію, а поверх нього — дрібний гравій. Ці два шари потрібно розділити спеціальною пластмасовою сіткою, яку можна придбати в зоомагазинах.
Після проходження певної абстрактної точки оптимальних умов у ґрунті (зовні цей момент виглядає як найбільший ступінь розквіту рослин) починається процес його старіння. При цьому відбувається поступове збільшення частки анаеробних зон у ґрунті, і рослини реагують відповідним чином. Cryptocoryne, наприклад, розташовують листя паралельно ґрунту, вигинають черешок дугою по всій довжині та вивертають листову пластинку краями вниз. Вони намагаються зробити все для того, щоб не допустити збору детриту до кореневої розетки. Вони вже не в змозі переробляти ту кількість поживних речовин, яка накопичена в ґрунті та, відповідно, воді.
Підігрів ґрунту. Хороших результатів вдається досягти завдяки використанню гідрокабелів. Підігріваючий кабель є довгим кабелем, прокладеним безпосередньо над скляним дном акваріума під субстратом. Ефект від їх застосування полягає не лише, і, можливо, не стільки в підігріві, скільки у створенні в ґрунті потоків води (висхідних теплих над кабелем і низхідних холодних між кабелями), що перешкоджає закисанню ґрунту. Для формування необхідних конвекційних потоків води потрібно зовсім небагато тепла, тому в більшості випадків підігріваючі кабелі мають низьку потужність, і хоча їх залишають увімкненими цілодобово, вони непомітно підвищують температуру води в акваріумі.
Повільні конвекційні потоки переносят крізь субстрат кисень у невеликій кількості, завдяки чому ґрунт не закисає. Про придбання гідрокабелю, якщо ви вирішили ним користуватися, варто подбати заздалегідь, оскільки в акваріум із рослинами помістити його буде вже надзвичайно складно. Кабель розкладають по дну акваріума і засипають ґрунтом завтовшки 5 см. Кабелі бувають як із живленням від 220 В, так і з живленням від знижувального трансформатора. Другий варіант у разі пошкодження кабелю безпечніший, але й значно дорожчий. Узагалі, за технікою безпеки під час роботи в акваріумі все електрообладнання слід вимикати.
Добавки в ґрунт для живлення рослин. Глини.
Ґрунт для рослин із піску, з гравію та гальки. 
