Що робити, якщо риба роздулася?
• Водянка. При цьому здуття часто супроводжується єрошінням луски, що робить рибу схожою на соснову шишку.
• Здуття Малаві. Воно вражає лише східноафриканських цихлід, які інкубують ікру в роті.
• Живіт може роздуватися у самок, якщо вони вагітні або у них дозріла ікра.
• Риба нещодавно з’їла великий шматок їжі. Деякі плотоядні та хижі риби поглинають досить великі шматки, яких їм вистачає на кілька днів, протягом яких їхнє черевце повільно скорочується до нормальних розмірів і форми. Тим рибам, які харчуються безперервно маленькими порціями, не слід згодовувати за один раз велику кількість корму – інакше черево у них здується, а через деякий час почнеться розлад травлення.
• Потворність. До деяких риб спеціально застосовували селективне розведення, щоб отримати штучні форми. У деяких із них роздуте або неприродно кругле черевце.
• Стрічкові черв’яки. Викликане ними здуття часто буває несиметричним (тобто лише з одного боку) і може призвести до того, що риба плаватиме, нахилившись на один бік.
• Внутрішня пухлина може викликати здуття тіла та появу таких самих симптомів, як при водянці. Однак, на відміну від водянки, це здуття може бути несиметричним (одностороннім).
• Ожирення, що зазвичай настає в результаті тривалого годування риб невідповідною їжею.
• Вібріоз. Рідко.
Порада: Якщо здуття розвивається поступово, з часом, майже непомітно, то це в більшості випадків або ожиріння, або стрічкові черв’яки, або пухлина (остання найчастіше з’являється у старих риб). Раптове здуття, найімовірніше, викликане патогенними організмами або проблемами середовища існування (водянка, здуття Малаві, вібріони). Зверніть увагу, що в процесі бродіння, викликаного бактеріями, виробляється газ, і це може спричинити здуття після смерті риби. Таке здуття трупа не можна вважати показником причини загибелі риби.
Що робити, якщо риба занадто худа?
Втрата ваги та виснаження можуть настати в результаті цілого ряду причин.
• Безпосередній патогенний вплив хвороби. Приклади: • патогенна інфекція (зазвичай системна), спричинена бактеріями чи грибками. Трапляється рідко. Набагато частіше викликає виснаження туберкульоз риб; • інфекція, спричинена найпростішими ендопаразитами – наприклад, неонова хвороба (зустрічається у тетр і деяких коропових); • хвороба, пов’язана з утворенням отворів на голові у ціхлових; Heterosporis у скалярій Pterophyllum spp.
• Побічний ефект практично всіх хвороб – риба не їсть, бо хворіє, і поступово виснажується.
• Тяжке зараження ендопаразитичними черв’яками також може призвести до виснаження (оскільки паразити харчуються їжею свого “господаря”). При цьому може спостерігатися здуття живота через величезну масу черв’яків у кишечнику. Деякі черв’яки ушкоджують оболонку кишечника і тим самим впливають на споживання поживних речовин.
• Неправильне харчування або тривале недостатнє споживання їжі.
• Риби, які перестають їсти, коли піклуються про потомство (наприклад, ті, що інкубують ікру та мальків у роті), можуть за цей час стати дуже виснаженими.
• Ікрометання чи пологи можуть викликати раптове схуднення самки.
Порада: “Занадто худа риба” – це поняття вельми відносне. Більшість риб, що прожили якийсь час у домашньому акваріумі, скоріше більш упитанні, ніж це передбачено природою. Той факт, що якась риба худіша за решту і має плаский профіль черевця, не обов’язково означає, що вона в якомусь відношенні нездорова. Це не повинно відлякувати акваріуміста.
Справжнє виснаження (увігнутий профіль черевної області) – зовсім інша справа. Воно справді вказує на поганий стан здоров’я та недостатнє споживання їжі. Якщо риба, що вже давно живе в акваріумі, раптом починає худнети, це має стати приводом для занепокоєння. Винятками є випадки, коли її дієту або харчовий раціон навмисно скоротили через те, що вона занадто вгодована, або коли вона нещодавно відклала ікру, чи народила, або інкубує ікру в роті.
Що робити, якщо риба не їсть?
Повинна чи ні втрата апетиту у риби стати приводом для занепокоєння, залежить від конкретних обставин.
• Для риб, щойно запущених в акваріум, абсолютно нормально не виявляти інтересу до їжі протягом деякого часу (кількох годин або днів) через стрес, пов’язаний з перевезенням та пристосуванням до нового середовища. Такі риби можуть відмовлятися від їжі і в тому випадку, якщо їжа їм незнайома. Те ж саме може стосуватися і риб, що давно живуть в акваріумі, якщо запропонувати їм незвичайний корм. Ця проблема вирішується, коли риба починає відчувати голод. Але до цього всю нез’їдену їжу потрібно ретельно видаляти з акваріума, щоб уникнути забруднення води.
• Деяким рибам потрібні особливі корми, і вони відмовлятимуться від будь-якої альтернативної їжі. Наприклад, деякі хижі риби іноді відмовляються від усього, крім живої риби, принаймні спочатку.
• Риби, які інкубують ікру в роті, зазвичай перестають харчуватися в період нересту.
• У риби, що давно живе в акваріумі, небажання їсти може бути ознакою якоїсь проблеми зі здоров’ям. Потрібно зробити аналізи води, усунути всі проблеми, а потім спостерігати за рибою і стежити, чи не з’являться у неї додаткові ознаки хвороби.
• Якщо риба бере в рот корм, яким вона зазвичай харчується, але потім випльовує його, тоді проблема може полягати в сторонньому тілі, що застрягло в глотці (це можуть бути шматки їжі, гравій, деталі обладнання або пухлина). У цьому випадку рибу необхідно зловити сачком і оглянути її глотку. М’які та гладкі предмети іноді вдається видалити самостійно за допомогою довгого пінцета. Однак може знадобитися допомога ветеринара, до якої обов’язково слід звернутися, якщо стороннє тіло гостре (наприклад, деякі види гравію) або має виступи.
• Раптова втрата апетиту та відсутність екскментів можуть означати закреп. Кілька днів без їжі зазвичай не завдають рибам жодної шкоди, за винятком мальків, які можуть швидко померти від голоду.
Порада: Як гострий, так і хронічний стрес можуть призвести до втрати апетиту. Наприклад, уражена риба нещодавно стала об’єктом агресії (гострий стрес), або для неї характерні підвищена нервозність і небажання конкурувати з іншими рибами за їжу під час годування (хронічний стрес). Не можна допускати виникнення ситуації хронічного стресу, а з гострим стресом потрібно боротися негайно.
Що робити, якщо у риби ненормальні екскременти?
Колір і консистенція риб’ячих екскментів можуть змінюватися залежно від дієти, а певною мірою і від виду риб. Нормальні екскременти зазвичай коричневаті чи зеленуваті. Вони мають приблизно однаковий діаметр, типовий для риби. Незабаром після появи із заднього проходу вони відвалюються, хоча іноді риби виштовхують кілька сантиметрів екскментів, перш ніж вони відпадуть. Ненормальні екскременти слід розглядати як підозрілі, особливо якщо це постійне явище.
• Білі в’язкі екскременти характерні для зараження паразитами Hexamita або Capillaria.
• Екскременти з темними і світлими сегментами, що чергуються, можуть означати зараження паразитами Capillaria.
• Екскременти неправильної форми нерідко свідчать про наявність проблеми з травленням чи дієтою.
Порада: Колір і консистенція екскментів зазвичай пов’язані з кольором та будовою нещодавно з’їденої їжі. Так, травоїдні риби, які їли корм із зелених овочів, вироблятимуть зелені екскременти. Оскільки в них міститься велика кількість грубої речовини, вони можуть бути більш об’ємними, ніж ті, що утворилися з пластівцеподібного корму. Риби, які нещодавно їли дощових черв’яків, часто виробляють екскременти досить неправильної форми, оскільки черв’як разом із вмістом його шлунка є змішаною, неоднорідною їжею. Якщо зміну виду екскментів можна пов’язати зі зміною характеру харчування, то немає жодних причин для занепокоєння. Якщо ви не впевнені, спробуйте згодувати підозрілу їжу знову, щоб подивитися, чи вийде той самий ефект.
Що робити, якщо на рибі або на її екскрементах є пухирці?
Пухирці на фекаліях, найімовірніше, свідчать про розлад травлення, можуть вказувати на проблему з травленням або дієтою. Зазвичай це короткострокове явище, що спостерігається у окремих риб і зникає дуже швидко. Однак якщо таке відбувається щоразу, коли рибам дають якийсь певний корм, тоді краще виключити цей корм із дієти уражених риб. Пухирці на самій рибі, а також на шибках акваріума та декоративних предметах зазвичай з’являються після часткової заміни води, коли в акваріум додали холодну воду. Це явище свідчить про те, що існує ризик газової емболії.
Корми для риб фірми JBL. (Німеччина).
Захворювання, пов’язані з неправильним та неповноцінним годуванням. 
