Представники гіллястовусих рачків.
Найбільший представник роду дафнія маґна (Daphnia magna). Живе в дрібних водоймах (ставки, ями, лісові калюжі). Самки досягають 5-6 мм довжини, самці – 2 мм, личинки – близько 0,7 мм. Дозрівають у віці 4-14 діб. Дають до 20 виводків кожні 12-14 днів. У кладці до 80 яєць. Тривалість життя – 110-150 діб. Дафнія кулекс (Daphnia pulex) широко поширена в дрібних водоймах. Рачки середньої величини, розмір їх до 4 мм. Дають до 12 виводків кожні 3-5 днів. У кожній кладці до 25 яєць. Тривалість життя 26-47 діб. Її молодь мікроскопічна, вона входить до складу “пилу”. Новонароджені, через 8-10 днів самі починають давати потомство, буквально набиваючи собою невеликі водойми.
Дафній можна розводити вдома, підгодовуючи дріжджами, молоком, хлібом і всім, що сприяє розвитку бактерій. Головна умова – сприятливий кисневий і температурний режим. Оптимум умов для розведення: dH 6-18°, рН 7,2-8,0, Т 20-24°С, СО2 до 8 мг/л, слабка аерація, світло 14-16 год на день. В умовах штучного розведення рачки добре переносять мінеральні добрива (наприклад, до 5 мг/л солей фосфору). Підгодовують їх щодня хлорелою (200 тис. клітин/мл) або пекарськими дріжджами (2 мл суспензії на 1 л води). Можна використовувати кінський гній: 1,5 г/л, кожні 10 днів додаючи ще 0,8 г/л. Концентрація дорослих рачків 100-150 шт/л.
Швидкість дозрівання маточної культури значною мірою залежить від її початкової величини. При щільності посадки 10 мг/л, культура досягає максимуму через 15 днів, при 100 мг/л – через 10 днів. Найкращі умови для розвитку популяції створюються при добовому вилові 20-30% молоді, що народилася. Щоб уникнути засмічення середовища стулками линяючих рачків (партеногенетичні покоління змінюються кожні 3-5 днів) і накопичення продуктів обміну, необхідно повністю оновлювати воду раз на 10-15 днів.
Ceriodaphnia dubia – Daphnia longispina – Daphnia magna – Daphnia pulex – Moina dubia – Simocephalus.
Дафнія лонгіспіна (Daphnia longispina) – розмір їх до 4 мм. Живе і в дрібних, і в глибоких водоймах. Має цілу низку різних форм.
Сімоцефалус (Simocephalus) – пласкі рачки, часто пофарбовані в червоний колір. Середовище існування – неглибокі водойми зі стоячою водою. Довжина їхнього тіла коливається від 2 до 4 мм.
Церіодафнія ретикулата (Ceriodaphnia), за формою і розміром схожа на попередні види. Личинка близько 0,3 мм, самці 0,5-0,8 мм, самки до 1,5 мм, дозрівають у 2-3 дні. Дають до 15 виводків кожні 1-3 дні. У кладці до 22 яєць. Тривалість життя до 30 діб.
Моїна – «живородка» (Moina macrocopa, M. rectirostris). У європейській частині зустрічаються в усіх ставках, калюжах і водоймах. Округлі, червоного кольору, вони з’являються в усіх калюжах, коли температура води піднімається до 18°С. За розміром дрібніші, ніж циклоп, мають м’яку оболонку, що дуже важливо для нормального процесу травлення. Самки досягають довжини до 1,7 мм, самці – до 1 мм, личинки – близько 0,5 мм. Дозрівають за 3-4 дні. Дають до 7 виводків кожні 1-2 дні. У кладці до 50 яєць. Тривалість життя 22 дні.
Моїна як кормовий об’єкт має низку переваг перед іншими видами дафній. Розміри дорослої моїни рідко перевищують 1 мм, що дозволяє використовувати її при вигодовуванні мальків, тоді як розмір інших видів дафній досягає 4 мм. Хітинова оболонка моїни набагато м’якша. Молодь різних видів акваріумних риб при годуванні моїною росте значно швидше і раніше досягає статевої зрілості, ніж при годуванні іншими видами кормів. При наявності в акваріумі дафній і моїни риби охочіше поїдають останню.
Біохімічний аналіз показав, що поживна цінність Moina macrocopa на 20% вища, ніж Daphnia magna. В організмі моїни міститься понад 50% білка. При годуванні не варто забувати, що моїна – корм підвищеної живності, тому годування цими рачками не повинно бути регулярним. Швидкість розмноження її приблизно втричі вища, ніж у дафнії кулекс.
Моїну з успіхом можна культивувати в домашніх умовах. Для розмноження достатньо 10-20-літрової ємності, жорсткість і рН води значення не мають, температура 26-28°С, слабка аерація. У ємність запускають культуру моїни і підгодовують дріжджами (2-3 г на 1 л води раз на три дні). Добре додати шматочок цукру завбільшки з горошину на 20 л води. Раз на тиждень можна підливати воду, в якій милося сире м’ясо. Вода в ємності повинна бути каламутною, але без гнильних запахів. Раз на тиждень слід поміняти воду на 1/4 об’єму. Виловлюють рачків, пропускаючи воду через сито з різними вічками.
Босміна (Bosmina) – одна з найменших представників гіллястовусих рачків з довгими дзьобоподібними придатки на голові. Босміни часто трапляються при ловлі дафній – вони дуже на них схожі, проте вдвічі дрібніші. Ці рачки чорного кольору у величезній кількості зустрічаються вздовж берегів і в скупченнях водних рослин. У воді босміни схожі на хмарки чорного меленого перцю. Особливо багато босмін зустрічається навесні та на початку літа.
Хідорус (Chydorus) – дрібні гіллястовусі рачки, характерні своєю округлою формою і малими розмірами. Живуть у неглибоких озерах.
Веслоногі рачки (Copepoda). Циклоп – Cyclops, Діаптомус – Diaptomus.
Гіллястовусі рачки (Cladocera). Daphnia – Дафнія. 
